меняется дизайн сайта, возможны перебои в работе сервиса
Чинники перспективного розвитку туристичного бізнесу в СЕЗ Курортополіс Трускавець

Інформаційний портал курорту Трускавець  

русский   українська   english

Головна
Санаторії
Готелі
Приватний сектор
Квартири подобово
Нерухомість
Трускавецький вісник
Публікації
Фотогалерея
Каталог сайтів
Контакти

ЧИННИКИ ПЕРСПЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОГО БІЗНЕСУ В СЕЗ "КУРОРТОПОЛІС ТРУСКАВЕЦЬ"

Динамічний розвиток світового туристичного ринку в значній мірі посилює вимоги до туристично-рекреаційної галузі в Україні, підходів до організації туристичної діяльності, якості й асортименту туристичних послуг. Активізації туристичного бізнесу сприяє створення спеціальних економічних зон туристсько-рекреаційного типу, однією з яких є СЕЗ “Курортополіс Трускавець”.

Проблеми створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон розглядаються в роботах Чмир О.С., Палажія А.М., Лиховида О.Е., Пили В.І. та інших [4; 6; 8; 11]. Питання діяльності спеціальних туристично-рекреаційних зон аналізуються у працях Мілашовської О.І. [5] Крім того, специфіка СЕЗ "Курортополіс Трускавець" досліджена такими науковцями, як Петровський Б.Д., Гавран В.Я. [3; 7].

У працях згаданих дослідників узагальнено теоретичні та практичні сторони створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон. Разом з тим, ґрунтовного аналізу потребують фактори та чинники, які впливають на розвиток окремих спеціальних туристично-рекреаційних зон, зокрема, СЕЗ "Курортополіс Трускавець".

Метою даної статті є аналіз факторів, які впливають на формування туристично-рекреаційного комплексу спеціальної економічної зони "Курортополіс Трускавець" та розвиток туристичного бізнесу в межах цієї зони.

Спеціальна економічна зона туристсько-рекреаційного типу “Курортополіс Трускавець” функціонує з 1 січня 2000 року. Вона створена на період 20 років в адміністративно-територіальних межах міста Трускавця Львівської області.

Спеціальну економічну зону "Курортополіс Трускавець" можна вважати унікальним експериментальним явищем, оскільки в Україні на сьогоднішній день не існує аналогічної системи. Більшість спеціальних економічних зон в Україні є зовнішньоторговельного, виробничого чи комплексного типу. В інших туристично-рекреаційних районах України, які мають багатий природний потенціал, спеціальний режим господарської діяльності не запроваджено. Крім того, СЕЗ “Курортополіс Трускавець” можна вважати вузькоспеціалізованою вільною економічною зоною, пріоритетною метою якої є сприяння розвитку санаторно-курортного господарства, медицини та охорони здоров’я. В інших СЕЗ перелік пріоритетних для інвесторів видів діяльності є досить широким, а статті типу “охорона здоров’я” чи “санаторно-курортні послуги” зустрічаються лише в декотрих.

У відповідності до Закону України “Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу “Курортополіс Трускавець” [1] завданнями цієї економічної зони є:

- забезпечення росту інвестиційної та інноваційної діяльності;
- підвищення якості та обсягів санаторно-курортного лікування;
- розвиток туризму і прискорення реформування курорту;
- концентрація матеріальних та фінансових ресурсів;
- вирішення екологічних проблем.

На наш погляд, вирішення цих завдань можливе завдяки потужному туристичному потенціалу регіону, який визначає високу інвестиційну привабливість Курортополісу Трускавець. При оцінці рівня привабливості інвестиційного клімату СЕЗ “Курортополіс Трускавець” доцільно проаналізувати основні фактори, що впливають на нього, а саме: географічне положення зони, її природнокліматичні умови, наявність природних та трудових ресурсів, розвиток санаторно-курортної бази, соціально-економічної інфраструктури туризму тощо.

Географічне положення та природнокліматичні умови. Курортополіс Трускавець розташований у мальовничій долині Східних Карпат на віддалі близько 90 км. від Львова. Трускавець – затишна й екологічно чиста зона з помірно-континентальним кліматом: січень тут минає із середньою температурою – 6,0° С, а липень + 18,5° С.

Природні ресурси. На території Трускавця зосереджені великі запаси мінеральних вод з понад 25-ма природними джерелами та поклади озокериту. Основну туристичну привабливість міста забезпечує лікувальна вода “Нафтуся” – гідрокарбонатно-сульфатна калієво-магнієва з мінералізацією 0,7 г/л [2, С.103]. Саме наявність мінеральних та бальнеологічних ресурсів забезпечила Трускавцю статус курорту, тому їх важливість є незаперечною при формуванні сприятливого інвестиційного клімату.

Санаторно-курортна база. На сьогоднішній день у місті налічується 20 санаторіїв, 22 пансіонати, 2 дитячі оздоровчі табори [10]. Функціонує 2 бальнеоозокеритні лікарні, 2 курортні поліклініки, 2 бювети мінеральних вод.

Такі лікувально-оздоровчі можливості Курортополісу Трускавець є дуже вагомим фактором розвитку туристичного бізнесу. Проте в даний час усі його потенційні можливості не використовуються. Так, у 80-х роках минулого століття Трускавець приймав і оздоровлював щорічно близько 450 тисяч людей, переважно з різних куточків Радянського Союзу [7, С.12]. Зараз число відпочиваючих скоротилося до 170 тисяч чоловік на рік. Курорт став неконкурентоспроможним на європейському ринку рекреаційно-туристичних послуг.

Санаторно-курортна база, яка збереглась ще з часів СРСР, на даний час потребує модернізації та реконструкції. Гострим і невирішеним є питання власності санаторіїв і пансіонатів. Відомчі і профспілкові санаторії вже не є конкурентоспроможними на ринку туристично-рекреаційних послуг. Більшість з них потребують капітального ремонту та переоснащення. Тому залучення інвестицій на реконструкцію і модернізацію об’єктів санаторно-курортної сфери є необхідним для успішності туристичного бізнесу.

Трудові ресурси. На курорті зосереджені висококваліфіковані спеціалісти в галузі медицини (серед них – заслужені лікарі України та доктори медичних наук). Забезпечення об’єктів санаторно-курортної сфери обслуговуючим персоналом можна вважати задовільним.

Разом з тим, відчувається нестача кваліфікованих менеджерів, здатних ефективно управляти розвитком туристичного бізнесу. Позитивною тенденцією у цьому напрямку можна вважати підготовку менеджерів туристичної індустрії, яку з 2001 року в сусідньому місті розпочав Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка.

Функціонування СЕЗ “Курортополіс Трускавець” здійснює позитивний вплив і на процеси зайнятості зони. До 1999 року спостерігається збільшення числа безробітних. Так, станом на 1 січня 2000, за даними Трускавецького міського Центру зайнятості, було зареєстровано 808 безробітних і рівень безробіття складав 5,4%. Зараз, із створенням суб’єктами вільної зони нових робочих місць рівень безробіття знизився до 2,7%.

Протягом 2000-2002 років за час функціонування СЕЗ “Курортополіс Трускавець” було створено відповідно 66, 122 та 69 робочих місць. Зокрема, новостворені підприємства забезпечили 247 вакантних місць, а діючі підприємства надали лише 14 нових робочих місць.

Соціально-економічна інфраструктура. Інфраструктура є одним з найважливіших факторів формування сприятливого інвестиційного клімату в регіоні. На території міста Трускавця для забезпечення нормального функціонування санаторно-курортної сфери розміщені деякі об’єкти туристичної інфраструктури: палац культури, музеї, бібліотеки, кінотеатри, кіноконцертні зали [10], об’єкти торгівлі, побуту, громадського харчування, залізничний і автовокзали, пошта,  розважальні заклади (дискотеки, казино, нічні клуби) тощо.

На наш погляд, туристична інфраструктура курорту потребує удосконалення та розвитку, оскільки не цілком відповідає вимогам часу та зростаючим потребам туристів.

Особливо важливим для нормального розвитку туристичного бізнесу є наявність якісної транспортної мережі, мереж стаціонарного та мобільного телефонного зв’язку. Ще декілька років назад стан транспортної інфраструктури не відповідав запитам споживачів: міжміські маршрути, найважливіші з яких – “Трускавець-Львів” та “Львів-Трускавець”, здійснювались переважно залізничним транспортом, перевезення автобусами були нерегулярними. На даний час налагоджені пасажирські перевезення в місті та міжміськими маршрутами головним чином силами приватних підприємців, а саме, маршрутними таксі. Покращилась якість перевезень залізничним транспортом – до послуг пасажирів електропотяги з трьома рівнями комфортності.

Що стосується телефонного зв’язку, то в 2000 році була здійснена реконструкція центрального переговорного пункту "Укртелеком", який було забезпечено сучасним обладнанням, а також відкрито сервісний центр з доступом до глобальної комп’ютерної мережі Інтернет. Крім того, у місті забезпечено покриття мережами мобільного зв’язку "Київстар", "UMC" та "Джинс".

Вагомим чинником формування інвестиційної привабливості СЕЗ “Курортополіс Трускавець” є встановлення і дія на території зони спеціального правового режиму підприємницької діяльності та надання пільг суб’єктам СЕЗ. Серед пільг, що надаються інвесторам, наступні

- перші три роки діяльності суб’єкта СЕЗ ставка податку на прибуток – 0%, з четвертого по шостий рік – 50% від діючої;
- звільняється від оподаткування сума інвестицій, одержана згідно з інвестиційним проектом;
- мито та ПДВ не сплачуються у випадку ввезення з-за меж митної території України лікарських засобів, обладнання та комплектуючих деталей до нього, програмного забезпечення для реалізації інвестиційних проектів;
- звільняються від обов’язкового продажу надходження в іноземній валюті;
- не справляється земельний податок на період освоєння земельної ділянки, в наступні 10 років рік він справляється за ставкою 50% від діючої [1].

Враховуючи стан розглянутих вище чинників, які впливають на формування інвестиційного клімату, його привабливість, на наш погляд, можна оцінити як задовільну. З метою активізації формування сприятливого інвестиційного клімату слід приділяти більшу увагу розвитку комунального господарства, санаторно-курортної бази та соціально-економічної інфраструктури курорту. Не менш важливе значення має забезпечення висококваліфікованого кадрового потенціалу. Значну увагу слід приділити розробці програми охорони природних ресурсів регіону для забезпечення їх раціонального використання.

Таким чином, потужний рекреаційно-туристичний потенціал міста-курорту, велика санаторно-курортна база, наявність висококваліфікованих лікарів сприяють формуванню привабливого інвестиційного середовища в регіоні та динамічному розвитку туристичного бізнесу. Створення вільної економічної зони в межах міста-курорту Трускавця із впровадженням спеціального режиму господарської діяльності для суб’єктів зони є додатковим фактором успішного розвитку ринку рекреаційно-туристичних послуг.

Література

1. Закон України “Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу “Курортополіс Трускавець” від 18 березня 1999 року № 514 – ХІV // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 18. - С.139.
2. Вачевський М.В., Свінцов О.М., Кузнєцов В.Ф. Рекреаційні можливості Трускавецько-Східницького регіону // Український бальнеологічний журнал. – 2000. – № 3-4. – С.101-105.
3. Гавран В.Я. Управління інвестиційною діяльністю в рекреаційно-туристичній сфері. Автореферат дис. к.е.н. 08.02.03. / НУ "Львівська політехніка". – Львів, 2002. – 20 с.
4. Лиховид О.Е. Організаційно-економічні засади формування вільних економічних зон. Дис. к.е.н. 08.02.03. / Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України. – К., 1997. – 156 с.
5. Мілашовська О.І. Організаційно-методичні засади формування спеціальних туристично-рекреаційних зон. Дис. к.е.н. 08.02.03. / Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України. – К., 1997. – 159 с.
6. Палажій А.М. Організаційно-економічний механізм створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон в умовах реформування економіки України. Дис. к.е.н. 08.02.03. / Львівський державний університет ім.І.Франка. – Львів, 1999. – 172 с.
7. Петровський Б.Д., Петровський О.Б. Особливості інноваційної діяльності в умовах функціонування СЕЗ “Курортополіс Трускавець” // Міжнародний конгрес “Проблеми інформатизації рекреаційної та туристичної діяльності в Україні: перспективи культурного та економічного розвитку”. – Трускавець. – 2000. – 275 с. – С.12-14.
8. Пила В.І., Чмир О.С. Спеціальні (вільні) економічні зони: теорія та практика. – К., 1998. – 328 с.
9. Сіваченко І.Ю., Кухарська Н.О., Левицький М.А. Вільні економічні зони. – К.: Дакор, Алерта, 2001. – 480 с.
10. Статистичний щорічник Львівської області за 2001 рік. Частина ІІ. – Львів: Львівське обласне управління статистики, 2002. – 369 с.
11. Чмир О.С. Методологічні основи створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і територій пріоритетного розвитку. Дис. д.е.н. 08.10.01. / Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України. – К., 2001. – 481 с.

Миронов Ю.Б.,
Львівська комерційна академія

Джерело: Молодь і ринок. – 2003. – №4 (6). – С.94-96.

 © 2007-2017 Информационный портал курорта Трускавец