БАЛЬНЕОСАНАЦІЯ - НОВА СФЕРА ДІЯЛЬНОСТІ КУРОРТУ ТРУСКАВЕЦЬ

Дано наукове обгрунтування нового напрямку функціонування курорту Трускавець - бальнеосанації, тобто підвищення рівня здоров'я у "практично здорових" осіб, але з порушеними пристосувально-захисними механізмами. Розроблена батарея тестів для об'єктивної кількісної оцінки рівня здоров'я та ефективності бальнеосанації.

Курорт Трускавець до сих пір відомий широкому загалу як потенційних пацієнтів, так і лікарів лише як крупний центр бальнеотерапії хронічних захворювань органів сечовиділення, травлення та обміну речовин [1]. Після Чорнобильської катастрофи курорт став ще й одним із центрів реабілітації потерпілих від її наслідків [2,3]. Разом з тим, результати експериментальних і клінічних досліджень трускавецької наукової школи, узагальнені у ряді монографій [4-8], дали підстави для докорінного перегляду усталених уявлень про суть цілющої дії чинників курорту. Одним із наслідків такого перегляду стосовно теми нашої конференції є наукове обгрунтування розширення сфери функціонування курорту за рахунок бальнеосанації. Останній термін є похідним від вже введених в науковий обіг термінів фармакосанація і фізіосанація для позначення методів підтримання та зміцнення здоров'я з допомогою фармакологічних та фізичних засобів [9].

Відправною точкою нового напрямку розвитку курортних послуг слід вважати положення про те, що бальнеочинники, передовсім вода Нафтуся, володіють цілим рядом властивостей адаптогенів, еталоном яких вважається жень-шень. Атрибутом адаптогенної дії на організм є оптимізація стану адаптації, яка, в свою чергу, визначає його неспецифічну резистентність - стійкість до несприятливих чинників фізичної, хімічної та біологічної природи. Нами показано, що курсове застосування бальнеотерапевтичного комплексу (пиття води Нафтуся, аплікації озокериту, мінеральні купелі) у хворих з профільною для курорту патологією, а також у дітей та підлітків без соматичної патології, котрі прибули з радіаційно забруднених теренів, суттєво знижує частість патологічних (стрес, переактивація) і преморбідних (неповноцінних, з елементами напруження) загальних адаптаційних реакцій організму внаслідок їх трансформації у преморбідні та оптимальні, характерні для здорових. В основі підвищення рівня адаптації лежать сприятливі зміни функцій головних адаптивних залоз (наднирників, гонад, щитовидної) та систем (симпато-адреналової і ваго-інсулярної).

Підвищення рівня адаптації поєднується із повною чи частковою нормалізацією відхилених від норми показників фагоцитозу та імунітету, тобто головних механізмів захисту організму від біологічно чужерідних агентів (інфекції, перероджених власних клітин тощо).

Явище активації пристосувально-захисних механізмів підтверджено в експерименті на здорових щурах, ко т р і вживали воду Нафтуся впродовж 5 днів. Звідси випливає аж три висновки. По-перше, виявлена при клінічних спостереженнях дія бальнеокомплексу може бути цілком чи в значній мірі віднесена на рахунок саме Нафтусі. Правда, не слід ігнорувати вкладу озокериту та мінеральної води, позаяк теоретично можливою є їх дія на імунокомпетентні клітини шкіри (клітини Лангерганса). Але це - предмет майбутніх досліджень. По-друге, вода Нафтуся в змозі не лише підвищувати знижені показники у хворих, а й сприяти дальшому росту показників здорових осіб, підвищуючи цим резерв захисних сил. До речі, це спостерігається у окремих практично здорових дітей - мешканців радіаційно забруднених теренів. По-третє, для зміцнення захисних сил організму не обов'язково відбувати стандартний 24-денний курс. Додатковим аргументом на користь цього твердження служить факт, що інтервал між первинним і вторинним дослідженням імунного статусу людей складав біля 2 тижнів.

Викладене є вагомою підставою для широкого впровадження в практику двотижневих курсів бальнеосанації для "практично здорових" осіб. Про актуальність цього свідчать результати масових обстежень працівників промислових підприємств. Так, за даними Л.Х. Гаркави и др. [10], серед " практично здорових" людей преморбідні загальні адаптаційні реакції мали місце у 29,8% випадків (у 2 1,2% - напружені реакції тренування та активації, у 8,6% - хронічний стрес). З іншого боку, за даними В.П. Казначеева та ін. [11], в середовищі аналогічного контингенту частота випадків порушення механізмів адаптації складала 24,5%, в тому числі напруження адаптації - 10,8%, незадовільна адаптація - 7,1%, зрив адаптації - 7,1%. За іншими даними [12] частота порушень досягає 52-80%.

Слід відмітити, що поняття станів, проміжних між здоров'ям і хворобою, зовсім не є новим. Ще Гален поділяв стан людського тіла на три категорії: здоров'я, хвороба і дещо третє, проміжне - ні здоров'я, ні хвороба. Ще далі пішов Авіценна, виділивши шість ступенів здоров'я і хвороб: "Буває тіло здорове до межі, тіло здорове, але не до межі, тіло не здорове, але не хворе ... далі тіло в хорошому стані, що швидко сприймає здоров'я, далі тіло, хворе на легкий недуг, далі тіло, хворе до межі" (цит.за [10]).

І.І. Брехман [9] до "третього стану" відносить хронічну інтоксикацію ( ксенобіотиками, алкоголем, нікотином), десинхроноз внаслідок роботи в нічну зміну чи трансмеридіальних переміщень, дезадаптаційний метеоневроз внаслідок зміни природно-кліматичних умов, гіпотонію і гіпоглікемію внаслідок попередніх причин, а також нервово-психічних переживань і неправильного харчування, ожиріння і карієс внаслідок останнього, і навіть пубертатний, клімактеричний, навколородовий періоди, і, нарешті, старість.

З поправкою на суттєве погіршення економічної та екологічної ситуації контингент осіб з порушеними пристосувально-захисними механізмами на даний час, на жаль, слід вважати ще численнішим.

З метою об'єктивної кількісної оцінки загального рівня здоров'я (названого нами віталітетом) та ефективності бальнеосанації, націленої на підвищення віталітету, нами розроблено батарею тестів [13,14], яка включає показники загальної адаптаційної реакції, вегетативного гомеостазу, еритрону, фізичної та розумової працездатності. Планується видавати "Паспорт здоров'я".

Література

1. Алексеев А.И., Шимонко И.Т., Орлов О. Б. Лечение и реабилитация на курорте Трускавец и Сходница .-К.: Здоров'я, 1994.- 176 с.
2. Алєксєєв О.І., Радисюк М.І., Шимонко І.Т. Радіація. Санаторно-курортна реабілітація.- К.: Наук. думка, 1995.- 94 с.
3. Курортна реабілітація потерпілих від чорнобильської катастрофи / За ред. Івасівки С.В., Корзуна В.Н., Стеценка Г.І.- К.: Здоров'я, 1999.-108 с.
4. Адаптогени і радіація / Алєксєєв О.І., Попович І.Л., Панасюк Є.М.та ін..- К.: Наук. думка, 1996.- 126с.
5. Жовчогінна дія води Нафтуся /Чебаненко О.І., Попович І.Л., Бульба А.Я. та ін.- К.: Комп'ютерпрес, 1997.-104 с.
6. Вода Нафтуся і водно-сольовий обмін /Чебаненко О.І., Флюнт І.С., Попович І.Л. та ін.-К.: Наук. думка, 1997.-142 с.
7. Маркова О.О., Попович І.Л., Церковнюк А.Б., Бариляк Л.Г. Адреналінова міокардіодистрофія і реактивність організму.- К.: Комп'ютерпрес, 1997.- 141 с.
8. Івасівка С.В., Попович І.Л., Аксентійчук Б.І., Білас В.Р. Природа бальнеочинників води Нафтуся і суть її лікувально-профілактичної дії.- Трускавець: Трускавецькурорт, 1999.- 125 с.
9. Брехман И.И. Введение в валеологию - науку о здоровье.- Л.: Наука, 1987.- 125 с.
10. Гаркави Л.Х., Квакина Е.Б., Уколова М.А. Адаптационные реакции и резистентность организма.- Ростов на Дону: Изд-во Ростов. ун-та, 1990.- 224 с.
11. Казначеев В.П., Баевский Р.М., Берсенева А.П. Донозологическая диагностика в практике массовых обследований населения.- М., Медицина, 1980.- 207 с.
12. Баевский Р.М. Прогнозирование состояний на грани нормы и патологии.- М.: Медицина, 1979.- 298 с.
13. Попович І.Л., Величко Л.М., Чебаненко Л.О. Стан здоров'я дітей та підлітків, що проживають на забруднених теренах України, і його санаторно-курортна реабілітація // Укр. бальнеол. журн.- 1998.-1, № 1.- С. 7-23.
14. Оцінка віталітету ( загального рівня здоров'я): Інформаційний лист. / Флюнт І.С., Попович І.Л., Івасівка С.В. та ін.- Трускавець, 2000.- 34 с.

Івасівка С.В., Попович І.Л., Аксентійчук Б.І., Флюнт І.С.
Гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція та Інститут фізіології
ім. О.О. Богомольця НАН України, Трускавець

Джерело: Матеріали Міжнародного конгресу "Проблеми інформатизації рекреаційної та туристичної діяльності в Україні: перспективи культурного та економічного розвитку". – Трускавець, 2000. – 275 с. – С.15-16.