меняется дизайн сайта, возможны перебои в работе сервиса
Оборонні споруди Трускавця

Інформаційний портал курорту Трускавець  

русский   українська   english

Головна
Санаторії
Готелі
Приватний сектор
Квартири подобово
Нерухомість
Трускавецький вісник
Публікації
Фотогалерея
Каталог сайтів
Контакти

ОБОРОННІ СПОРУДИ ТРУСКАВЦЯ

До оборонних споруд Трускавця періоду пізнього середновіччя можна віднести три фортеці – два замки й оборонний монастир.

Перша з них відома в народі під назвою "Двір" або "Фільварок", а пізніше просто "Дубина". Це галявина, обсаджена старезними дубами, між джерелом "Марія" і вулицею Суховоля, з трьох сторін оточена ровами, тепер уже зарослими лісом – улюблене місце відпочинку курортників. З четвертої, напільної сторони (тобто від вул. Суховоля мусив бути розрівняний пізніше вал і рів. У кадастрових картах, схемах і планах XVIII – першої половини XIX ст., які зберігаються в Центральному державному історичному архіві України у Львові, цей мікротопонім позначений під назвою "Коточий замок". Навіть річка, яка стікається під містком у місці, що колись називалася "Під Матков Босков" (там була скульптура Божої Матері), на старих планах позначено як Коточий потік. Цей потік був пізніше біля джерела "Едуард" взятий у колектор, тепер проходить під цілою трускавецькою долиною і йде далі в напрямку Станилі, де уся ця каналізація впадає в річку Воротище, далі в Бистрицю і Дністер.

Обстеження на місці показали, що "Коточий замок" був звичайним пізньофеодальним замочком чи просто оборонним двором. Рештки фортифікаційних споруд були знищені під час упорядкування парку і влаштуванні алей, призначених для прогулянок курортників. Як і на колишньому "Городищі", тут відповідь на цілий ряд здогадів могли б дати лише археологічні дослідження. Слід згадати також, що на території цього замочка (оборонного двору) була церква або каплиця, бо у верхній його частині до 1939 р. було невеличке підвищення з хрестом. Такі хрести ставили переважно на тому місці, де був церковний вівтар.

Другий замочок або оборонний двір, знаходився в районі угіддя "Кам’яний Горб" або, як його ще називають, "Лиса Гора", у лісі на межі Трускавця з Тустановичами. Правда, це місце, починаючи з кінця XVIII ст., територіально належало до Тустановичів, можливо тому всі дослідники, котрі описували його уже в 20ст., зараховують його саме до цієї місцевості.

На відміну від інших трускавецьких оборонних споруд і завдяки тому, що цей об’єкт знаходиться в лісі, тут зберігся земляний вал. Є рештки заплилого рову. Відомий польський історик архітектури Чеслав Тульс на основі документів так описує цей оборонний двір. "Двір мав три такі поверхові башти, тобто каплицю, світлицю з кімнатою, а також приміщення зі складом зброї. Правдоподібно, башти такого призначення пов’язані були з будинком двору в єдину цілість. Окремо стояла поверхова брама з покоєм і вгорі стрільниця". Інший відомий дослідник старовини – історик-архівіст Антоній Прохаска в одній із своїх публікацій подає документальні відомості, що цей замок збудували князі Остророги і датує його кінцем XVI – першою половиною XVII ст.

Автором цих рядків разом із трускавецькими колегами, а пізніше і з львівськими істориками у 1970 р. проведено обстеження решток цієї оборонної споруди. А інженер-геодезист із трускавця Зенон Стеців тоді ж склав докладний план валів. На основі цього плану та опису львівський художник Микола Козурак склав проект його реконструкції.

І остання відома нам пам’ятка оборонного будівництва, вірніше місце, яке залишалося від неї – оборонний пізньосередньовічний монастир. Про нього маємо єдину згадку в документах, а місце вдалося визначити на основі переказів. Слід гадати, що це був один із численних в Галичині невеличких василіанських монастирів. Знаходився він на початку теперішньої вулиці Івана Франка (колишня Шкільня). У давнину цей район давав початок двом вулицям: одна з них називалася Андрушки, а друга – Совтуси (або Солтиси). Пізніше з напільної сторони, рів і вал були розрівняні під час будівництва селянських хат і пансіонатів, зокрема вілли "Ванда".У післявоєнні роки ще добре простежувався високий берег і глибокий вивіз-дорога, який у давнину міг бути оборонним ровом. На початку вулиці справа, де ще донедавна росли дві високі старезні тополі, які були входом до церкви ще наприкінці XVIII ст., була дерев’яна церковця, в якій, як зазначено в документах, час від часу відбувалися відправи. Пізніше її розібрали, а дещо нижче збудували віллу (тепер не існує). Ця церква, безперечно була монастирською. А далі, нижче – монастирське кладовище. Під час будівництва вілли "Львів’янка" будівельники натрапили на труну, яка була суцільною, тобто видовбаною у грубому дереві.

Судячи з місця знаходження давніх трускавецьких церков (а нам відомо три таких місця, крім тепер існуючої), усі вони також мусили бути оборонними.

У Трускавці надзвичайно цікаві мікротопоніми. Їх збір і розшифрування могли б дати відповіді на багато загадкових питань.

Слід сподіватися, що тепер, коли краєзнавство нарешті зрушило зі застійної сплячки, трускавецькі ентузіасти і любителі старовини відкриють ще не одну "білу пляму" з історії міста.

Орест Мацюк, доктор історичних наук

За матеріалами сайту www.ukrwest.com.ua.

 © 2007-2017 Информационный портал курорта Трускавец