меняется дизайн сайта, возможны перебои в работе сервиса
Трускавецький вісник №74(100)/2009

Інформаційний портал курорту Трускавець  

русский   українська   english

Головна
Санаторії
Готелі
Приватний сектор
Квартири подобово
Нерухомість
Трускавецький вісник
Публікації
Фотогалерея
Каталог сайтів
Контакти

Хто володіє інформацією, той володіє світом!

№1 » №2 » №3 » №4 » №5 » №6 » №7 » №8 » №9 » №10 » №11 » №12 » №13 » №14 » №15 » №16 » №17 » №18 »
№19 » №20 » №21 » №22 » №23 » №24 » №25 » №26

Трускавецький вісник
№74 (100) 8 жовтня 2009 р.

Новини Трускавця та регіону

Ювілейний випуск «Трускавецького вісника»

Поздоровляємо самі себе і всіх наших читачів з 100-м випуском нашого Інтернет-видання. Нехай воно процвітає, а разом з ним і ми. Всіх благ!

Біля "Міленіуму" вода текти не буде

З вівторка триває ліквідація аварії (витік води) працівниками міського водоканалу біля РЦ "Міленіум". Витоки там трапляються досить часто, тому вирішили детально розібратися, що й до чого, були проведені розкопки в двох місцях.

Проїзд до Дрогобича подорожчав

З 7 жовтня (середа) на 50 копійок зросла вартість проїзду з Трускавця до Дрогобича - з 1.75 до 2.25. На черзі - подорожчання проїзду до Борислава та Стебника, теж орієнтовно на таку ж суму. Жодних правових підстав для підняття ціни перевізники не мали.

"Непрохідний" Гриценко відвідає наш Трускавець

12 жовтня 0 13.00 в актовому залі санаторію "Кришталевий Палац" зустрінеться з мешканцями міста кандидат на посаду Президента України Анатолій Гриценко, який кілька днів вирішив пожити в сусідньому Бориславі. Окрім того, пан Гриценко, якого ЗМІ вже встигли охрестити "першим непрохідним" кандидатом, побуває і на нижньому бюветі мінвод.

Вшануймо апостола Івана Богослова

9 жовтня Східна Церква вшановує пам'ять апостола і євангеліста Івана Богослова, автора однієї з чотирьох євангелій, трьох пастирських листів та Апокаліпсису (Одкровення). Храмове свято з цієї нагоди відбудеться в селі Ямельниця Сколівського району (це не так далеко від Трускавця). Служба Божа в греко-католицькій парафії (настоятель - о. Юрій Хамуляк) розпочнеться о 12.00 в неділю, 11 жовтня.

Парафія Покрови готується до відпусту

В наступну середу, 14 жовтня - храмове свято в трускавецькій парафії Покрови Пресвятої Богородиці. А вже в неділю в цій церкві Святу Літургію о 9.30 супроводжуватиме своїм пречудесним співом державна чоловіча хорова капела "Дударик" зі Львова. Співатиме "Дударик" для трускавчан і о 15.30 в ПК імені Шевченка в цей же день. Меценатом приїзду хору до Трускавця виступила одна з громадських організацій.

На міську ТВК подадуть в прокуратуру

Як нам стало відомо з добре поінформованих джерел, на міську ТВК готуються документи для подання в прокуратуру. Чи за бездіяльність, чи за щось інше - наразі невідомо. Є теж інформація, що п. М. Савчин може перестати виконувати обов'язки голови міської ТВК, принаймні про це свідчить факт, що окремі документи ТВК вже підписує не голова, а секретар п. Кікта.

Власна інформація

Курорт "Трускавець" на Міжнародному туристичному ярмарку у Польщі вчився приймати фанів "Євро-2012"

На варшавському Міжнародному туристичному ярмарку "TT Warsaw 2009" презентовано, зокрема, українських туроператорів "OFIT-SERVICE" та курорт "Трускавець". Головний стенд, що представляв туристичні принади України, був від Державного підприємства "Національний туристичний офіс". Про це повідомило "Польське радіо".

За словами заступника директора Національного туристичного офісу Юрія Мозгового, Національний туристичний офіс цього року бере участь у двох польських виставках - у Варшаві та в Познані, яка відбудеться через місяць. Юрій Мозговий в інтерв'ю "Польському радіо" також заявив, що завдяки польським колегам ми зараз організовуємо серію семінарів, присвячених розвитку туризму і обміну досвідом у цій галузі у справі реалізації туристичних проектів для державних службовців та представників органів місцевого самоврядування, які опікуються питаннями туризму та підготовкою до "Євро-2012".

Якщо у Стебнику не відремонтують дороги, пасажири "маршруток" до кінцевих зупинок добиратимуться пішки

Через розбиті дороги на вулицях Трускавецька та Куліша у Стебнику, водії, які обслуговують маршрут Борислав-Стебник та Дрогобич-Стебник, не зможуть довозити пасажирів до кінцевих зупинок. Тут потрібен не тільки ямковий ремонт, але й

У Дрогобицькому районі вкрали 6 коней: "надзвичайники" закликають селян до пильності

У Дрогобицькому районі почастішали крадіжки коней. Про це 7 жовтня повідомив кореспондент ЗІКу з посиланням на начальника відділу з надзвичайних ситуацій Дрогобицької РДА Степана Макара.

За його словами, останній факт зникнення коней мав місце у Грушеві і Волощі, де викрадено три пари коней. Тому він закликає селян були пильними при появі у селах району невідомих автомашин з рефрижераторами.

На Дрогобиччині сварка між сусідами завершилася різаниною

6 жовтня до дрогобицьких правоохоронців зателефонував хірург Підбужської лікарн: сюди доставили гр. Д., 1959 року народження, з колотою раною спини. Про це ЗІК повідомили у правоохоронних органах.

Як встановили правоохоронці, тілесні ушкодження потерпілий отримав під час сварки час із сусідом - громадянином Щ., 1961 року народження, який проживає у селі Уріж.

У Дрогобичі 27% опитаних дітей віком від 12 до 17 років зізналися, що щодня вживають алкоголь

У Дрогобичі готуватимуть міську програму з подолання пияцтва серед молоді, яка буде затверджена на сесії міської ради. Про це йшлося під час круглого столу "Проблеми алкоголізму у молодіжному середовищі", який відбувся 8 жовтня - повідомив кореспондент ЗІКу. Як зауважила секретар міської ради Алла Гладун, важливо, щоб до цієї програми увійшов пункт про заборону продажу молоді алкоголю ввечері та у нічний час. Ця проблема у Дрогобичі особлива гостра, адже всі святкування на центральній площі завершуються горами порожніх пляшок від спиртного.

Зі слів директора Дрогобицького міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей і молоді Оксани Матчишин, у Дрогобичі на обліку перебуває 1067 осіб, які потрапили в алкогольну залежність, з них 77 - молодь. За результатами опитування, яке провели спеціалісти центру в різних районах Дрогобича, 90% респондентів почали вживати алкоголь з 13 років. Щотижнево вживають алкоголь 35%. 27% з опитаних осіб віком від 12 до 17 років заявили, що вживають спиртні напої щотижня. Статистика песимістична, однак проблему можна вирішити. Пропозиції, висловлені під час круглого столу, стануть основою для підготовки міської програми з подолання алкоголізму серед молоді, яка буде затверджена на сесії міської ради.

У засіданні круглого столу взяли участь заступники директорів навчальних закладів, психологи, священики, представники молодіжного парламенту. Його організатор - Дрогобицький міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей і молоді.

З 1 листопада у Дрогобичі на 46% збільшаться тарифи на воду

З 1 листопада тарифи та водопостачання та водовідведення у Дрогобичі зростуть на 46%. Про це 8 жовтня повідомив кореспондент ЗІКу з посиланням на начальника КП "Дрогобичводоканал" Романа Шагалу.

Чинні тарифи, які існують нині не забезпечують 100% відшкодування собівартості послуг. Сьогодні дрогобичани здійснюють оплату за воду і стоки за ціною 3,95 грн., в т.ч. за воду - 3,08 грн., водовідведення - 0,87 коп.

www.zik.com.ua

Тил мера Дрогобича захищений: на роботу повернулися два заступники

7 жовтня після більше піврічної перерви приступила до роботи керуюча справами виконкому Ольга Зубрицька. З січня цього року Ольга Зубрицька перебувала у декретній відпустці. Її повноваження виконував заступник міського голови з гуманітарних питань Богдан Пристай. 2 жовтня до виконання своїх обов'язків приступив перший заступник міського голови Петро Суда, який з червня перебував на лікарняному. Кілька місяців міський голова Микола Гук працював лише із одним заступником - Богданом Пристаєм. Зараз він - у відпустці.

У Дрогобичі народився хлопчик-велетень

Як повідомив головний лікар Дрогобицького пологового будинку Володимир Штогрин, 2 жовтня жителька с. Новий Кропивник Дрогобицького району 22-річна Леся Савельєва народила хлопчика, вагою 5, 350 кг, довжиною 55 см. Пологи приймала лікар з десятирічним стажем Ірина Кошова. Першу дитину - теж хлопчика - Леся Савельєва народила минулого року, вагою 4,200 кг. Як зазначив Володимир Штогрин, за 30 років його праці в цій установі, це вперше народилася дитина такою вагою.

Іван Тихий,
www.drohobychanyn.io.ua

Після лікарні - бібліотека

У вересні мер Трускавця Лев Грицак відвідав міську лікарню, щоб самому ознайомитися зі станом справ, на цьому ж тижні - центральну міську бібліотеку. Разом з Левом Ярославовичем 8 жовтня до ЦБС завітали і його заступник Ярослав Чистогорський та заввідділом культури ТМР Світлана Ковальчин, представники міського радіомовлення. Нагадаємо, що після написання заяви на звільнення пані Катериною Ківацькою, Трускавецька ЦБС досі немає директора - обов'язки виконує Наталія Марковецька. Саме їй і довелося відповідати за те, що церква "Еммануїл" поводить себе в приміщенні так званої "Франкової світлиці" не як гість, а як господар, за відсутність при вході решітки для витирання ніг, за непривабливий вигляд залу, де колись орендували приміщення ігрові автомати, за те, що читальний зал та приміщення фондів має не дуже привабливий вигляд. Як не дивно, в попередні роки кошти для ремонтів скеровувалися на бібліотеку-філію № 1, на дитячу бібліотеку, а до центральної на Дрогобицькій руки не доходили. Не дуже приємно дивував і певний каналізаційний запах. Міський голова дав доручення Світлані Богданівні Ковальчин за рахунок коштів оренди (біля 500 гривень на місяць за приміщення книжкового магазину за рахунок площі дитячої бібліотеки) зробити ремонт в ЦБС хоча б косметичний (побілити стелю та стіни). Він висловив теж переконання, що одну штатну одиницю в трускавецькій ЦБС потрібно скоротити (після переходу п. Марковецької на посаду директора нікого нового не прийматимуть, хоча нікого й не звільнять).

Після лікарні - бібліотека   Після лікарні - бібліотека

У Трускавці є 4 бібліотеки, підпорядковані відділу культури, окрім них є і в санаторіях, хоча відпочиваючі ходять читати і в загальноміські. Станом на 1 жовтня 2009 року в Трускавці зареєстровано на абонементах і в читальних залах 10 314 читачів, у книжкових фондах є 144 544 книги. Юлія Тимошенко пообіцяла збільшити зарплату працівникам бібліотек на 50% з 1 жовтня.

Володимир Ключак

Делегація НАТО їде до Львова

З 13 по 15 жовтня у Львові за сприяння Верховної Ради України, Женевського центру демократичного контролю над збройними силами відбуватиметься 72-ий міжнародний Семінар Ініціативи Роуза-Рота. В заході під назвою "Україна і питання регіональної безпеки" візьме участь близько ста делегатів з різних країн-членів Парламентської асамблеї НАТО. Про це повідомили у прес-службі "Фонду розвитку України".

В межах семінару учасники розглядатимуть питання щодо просування України шляхом євроатлантичної інтеграції, її взаємовідносин з Росією, національної й енергетичної безпеки нашої держави, а також обговорюватимуть ситуацію в проблемних регіонах європейського континенту - Молдови, Білорусії та Грузії. Організатори заходу, а це - Постійна делегація Верховної Ради України у Парламентській асамблеї НАТО спільно з благодійною організацією "Фондом розвитку України, переконані, зустріч європейських парламентарів з українською стороною безпосередньо на території нашої держави стане вагомим кроком не лише на шляху до вступу України в НАТО, але й підніме авторитет держави в цілому.

"Сподіваємось, що по закінченні Семінару Роуза-Рота ті, хто ще не особливо налаштовані приймати нас до Альянсу, змінять свою думку. Ми продемонстуємо найвищий рівень організованості. Крім того, Львів - не може не справити враження на світову спільноту. Нас чекають три дні важкої праці та спільних напрацювань", - пояснює Андрій Шкіль, голова Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї НАТО.

Семінар Роуза-Рота відбуватиметься впродовж трьох днів у Актовій залі Національного університету "Львівська Політехніка". Програма Роуза - Рота започаткована 1990 року американськими парламентаріями - Чарлі Роузом і Біллом Ротом. Вона спрямована на розвиток співробітництва між країнами-членами Парламентської асамблеї НАТО та партнерами Альянсу - країнами Центрально-Східної Європи, Південного Кавказу, Західних Балканів. Семінари традиційно відбуваються тричі на рік та збирають понад сто учасників. Такі зустрічі стали авторитетною трибуною для обміну думками між членами НАТО, парламентаріями, урядовцями та незалежними експертами стосовно найбільш актуальних питань безпеки, вироблення спільних бачень стабільного майбутнього європейського континенту.

Христина Каспшишак,
спеціально для "Трускавецького вісника"

Самоволка, блін

Самовільне будівництво

Самовільне будівництво Трускавець - дуже специфічне місто. "Облагородившись" із звичайного села за рахунок цілющих мінеральних вод, воно з колгоспу імені Шевченка та "курорту для чужих - села для своїх" стало містом-курортом. В далекі противні совєтські часи трускавчан насильно зганяли із землі і будували "пам'ятники епохи соцреалізму". Так виросли санаторії біля питного озера, на Совтусах, так появилися оздоровчі заклади на Боберні, так були збудовані багатоповерхівки на станельскій (за документами, хоч це здавна земля трускавецька) території по Стуса, Стебницькій, так наш курорт "розвивався" та розбудовувався в довжину, ширину, а особливо у висоту. До Трускавця, наче мусульмани до Мекки, з`їжджаються люди з навколишніх сіл - на роботу. Вони тут працюють будівельниками, штукатурами, прибиральницями, санітарками, листоношами, вони тут живуть де попаде, потім у гуртожитках, а потім отримають (якщо повезло) свої помешкання. Окрім простих роботяг до Трускавця їде "еліта", особливо багато колишніх кагебістів (хоча вони колишніми не бувають) приїхало в часи агонії СРСР.

Це були часи цілодобового гарячого та холодного водопостачання, надії на те, що влада забезпечить житлом і дітей, і онуків, а ковбаса по 2 з чимось буде вічним делікатесом на столах колишніх селян, які потрохи починали вже й "какати" (говорити "как" замість "як"). Місцеві трускавчани були досить незадоволені процесом усунення їх як від процесу керівництва містом, так і прямим усуненням з батьківських земель. Адже одне діло - мати особняк, сад, город, вільну земельну площу, а інше - нидіти в стінах багатоповерхівки. Проте незадоволення виявити відкрито в ті часи - означало підписати самому собі документ не вельми приємний. І люди мовчки мирилися, чекаючи на кращі часи.

Коли "прийшла Україна", часи потроху почали змінюватися. Більше демократії, свобода слова і думки, а от в матеріальному плані - дбайте, людкове, про себе самі, в держави і без вас проблем вистачає. І хоча з міста в село ніхто особливого бажання повертатися не мав, виникала реальна потреба "намістити" десь всю челядь - дітей, онуків, зятів, невісток, а бувало, що й правнуків. І вже десь із середини 90-х кмітливіші почали "розширювати" свою житлову площу за рахунок прибудов. Особливо поталанило тим, котрі вважали, що вони невдахи по житті - тим, які проживали на І поверсі. Саме вони почали споруджувати "замочки" біля "коробочок" і на 2009 рік маємо майже кожну багатоповерхівку в місті оброслу "чиряками" одно-, дво- чи більше-поверховими, а також ряд об'єктів, які стоять там, де в радянські часи не могли б стояти з ряду причин (а той, хто б наважився їх будувати, сидів би). Новозбудовані та прибудовані об'єкти використовують тепло, за яке справно сплачують сусіди, за площу їхні власники не платять, бо прибудови не узаконені. Стоп, а може би їх якось узаконити? А якби так через суд? І реально були випадки, коли "незаконне" "узаконювали" через суд. А ті, хто суд програвав, боялися недовго і не сильно - незважаючи на рішення про знесення таких будов, зносити їх ніхто не поспішав.

Самовільне будівництво Та що там говорити про "чиряки", коли в Трускавці і тепер будуються об'єкти на кільканадцять поверхів, по яких по сьогодні немає комплексного висновку управління архітектури. А будівля пані Філіміни Вікторович (стала вже притчею во-язицех) навпроти суду та прокуратури височить і немов насміхається над українським та трускавецьким правосуддям. Відсутність чітких правил гри призводить до абсурду - в Деснянському районі Києва є 1240 таких прибудов, з них лише на третину є хоча б якісь документи та погодження. У Трускавці на рівні І поверху - 42 самовільні прибудови. Наступного року їх може бути й 84. А яка архітектура, який дизайн. Пройдіться хоча б біля будинків по Стебницькій, пройдіться по Стуса, по Сагайдачного, по Мазепи.

Ліричний відступ. Я мав щастя біля 10 років тому бути у польському Вроцлаві. Мій знайомий торік був у тій же ж Польщі, в містечку Катовіце. "Tu jest Polska, a ja jestem polakiem, takich rzeczy czyni? nie wolno" - скаже вам кожен. І немає там прибудов-чиряків, навіть без згоди муніципалітету не вільно балкон засклити, а ви кажете. Ото культура, ото нація, ото правова свідомість та повага до рідної держави. Нам, українцям, є ще багато чого вчитися від сусідніх народів, але ми вперто не хочемо. А в Європу в заталапаних кирзаках лізли би навіть і нині.

А що більше, Трускавець на фоні всієї України виглядає мало що не ідеальним містом в цьому плані. Бо в нас прибудови все ж здійснюють в житлових масивах, готельчики - у відпочинкових зонах, словом - все згідно принципів зонування. Так що те, що ріже нам око в естетичному плані - це ще дрібничка порівняно із зловживаннями та непослухом в інших містах. Проте "узаконення" самочинного будівництва через суд відбувається і поки за такі "узаконення" не будуть жорсткі покарання, в тому числі і "добрих дядів-суддів", якихось значних поступок у вирішенні цього питання сподіватися годі.

І не через заздрість протестують проти самочинного будівництва інші мешканці, як це дехто хотів би репрезентувати, а зовсім з іншої причини. Бо в когось є ще таке поняття як совість, не у всіх вона вивітрилася.

Самовільне встановлення автономного опалення

Я - за автономне опалення. Я - за колгосп, лиш не в моєму рідному селі. Живучи на 8 поверсі, не можу собі поставити автономне з кількох причин. По-перше, розмір труби не такий, треба тягнути ширшу трубу знизу, а сусідам мої проблеми по цимбалах, вони зробили євроремонт, тримають квартирантів (це умовно, насправді реалії дещо інші) і довбати свої стіни вони мені не дозволять. Окрім того, в мене немає на даний момент стільки грошей, бо треба десь 15 - 20 тисяч гривень ( а зарплата - 650). А ще я не впевнений у безпеці такого кроку і сподіваюся, що опалювати помешкання не буду московським газом, а чимось іншим. Але це - виключно мої проблеми. До того ж, я не дуже й мерзну, бо живу на південній стороні.

А от у людей - біда. Цвіль, грибок, діти хворіють, бабці сплять в кожухах та вовняних шкарпетках та по кілька разів на день дивляться в календар - коли ж той Новий Рік та Різдво, тоді можна буде помитися, бо дадуть гарячу воду (може). Валідол з корвалолом під руками, бо прийде квитанція від КП "Наше місто" з майже астрономічними сумами - як оплатити мало існуюче тепло, коли субсидію не виробиш, бо донька за кордоном, а син не може знайти тут роботу. Не працює - субсидії не буде. Коли ж ти живеш на найвищому поверсі, то взагалі - жах. Одна фірма так "ремонтувала" дахи, що ліпше б вона їх не рухала. Патьоки під час дощу чи танення снігу, сирість і ті ж цвіль з грибком - безкоштовні міцети. От і виходить, що автономне - єдиний вихід.

Іншу думку висловив в інтерв'ю міському радіо в середу, 7 жовтня головний архітектор Трускавця Олександр Грищенко. Він називає самовільне встановлення автономного опалення "бомбою сповільненої дії" (72 такі бомби в одному будинку) і наводить приклади Чехії та Угорщини, де автономне опалення є - на даху кожного будинку встановлена міні-котельня. В нас так не буде - можна б гарантувати. В нас - хаотичне від`єднання від опалення централізованого і як би цьому не противився генеральний директор КП "Наше місто" Юрій Алієв, вже і мер міста Лев Грицак дав зрозуміти (вірніше, прозоро натякнув), що можливе узаконення після розгляду кожного випадку окремо. Цим кроком з рук одного з опозиціонерів чинної трускавецької влади (а саме депутата Руслана Крамара) вибивається чи не головний козир (вибачте, іншого слова не знайшлося як козир). Автономники святкуватимуть перемогу ще до виборів. А інші?

Де були дотепер ті, які цим питанням мали б займатися в силу своїх обов'язків? Чому ті, що встановили автономне, не платили за місця загального обігріву (вони, може, і не проти б, але їм нараховували за все - за тепло в помешканнях, яким вони не користувалися, неіснуючі борги зростали, судом лякали)? Чому заборона встановлювати автономне в окремих квартирах стала пірровою перемогою тих, хто її домігся? Адже замість офіційного погодження з газовиками, сертифікованих котлів та спеціалістів-робітників - підпільне "пан сам склєпал", халтурщина та любителі швидкого заробітку. І знову - проблема не трускавецька, а загальноукраїнська. В листах, які готував невтомний юрист КП "Наше місто" п. Артур Дикий, посилання на Постанову Кабміну з часів жовтня 2007 (урядування Віктора Януковича), де слово "окремим" забрано, а залишено - "надавати дозвіл на відключення від централізованого опалення мешканцям будинку". Хіба протягом двох років не можна було ту злощасну постанову відмінити? І хто мав це зробити? Дурницею є звинувачувати в невирішенні питання Грицака чи Крамара, як це вони роблять взаємно. Заручниками цієї непростої ситуації стали і Юрій Алієв (категорично проти автономного), і голова ГО "Воля" Олег Шоломіцький (категорично за автономне), не винні тут ні Марченко, ні юристи міської ради чи міської "Батьківщини". Безглуздям було б нацьковувати тих, хто встановив собі автономне на тих,хто не зробив цього чи навпаки. Проте і шукати шляхи виходу з цієї ситуації та знайти їх - навряд чи реально. Хочеться, щоб і вовк був ситий, і коза ціла, але як це зробити? Всіх перевести на автономне, як пропонує депутат Руслан Крамар? Пробувати можна, але скільки вже можна ставити експерименти на людях? Узаконити тим, що вже поставили, а всім наступним заборонити? Тоді ті наступні покладуть одну руку на лікоть іншої і покажуть всім непристойний жест. Не узаконювати, а залишити як є? Тоді автономникам будуть продовжувати безпідставні нарахування.

Не буду хвалити сам себе, вже і так мене пан Кульчинський на своєму сайті "похвалив" за "плавне" перекочування з одного крісла в інше, але скажу - якби я зайнявся цим питанням на початку 2008, воно б так гостро не стояло тепер, в кінці 2009. В кожній справі повинен бути системний підхід. Хто винен і що робити - два питання революції залишаються актуальними для Трускавця сьогодні і чіткої відповіді немає ні на одне, ні на друге. На жаль…

… Вже традиційно повторюю, що не маю наміру своїми статтями образити нікого. Якщо комусь не подобається правда - нехай заходить на інші Інтернет-видання. А в питаннях самовільного будівництва та самовільного встановлення автономного опалення кожен стоїть (і стоятиме) на тій позиції, яка вигідна саме йому і саме в цей час. Так вже влаштована людська природа.

Володимир Ключак

Віра Меньок: "Мусимо нарешті визнати те, що вже давно визнає весь світ…"

Наступного року відбудеться черговий - уже четвертий - Міжнародний фестиваль Бруно Шульца. Та все ж його організація і проведення - лише один, хоч і вельми суттєвий, момент у діяльності науково-інформаційного полоністичного центру імені Ігора Менька Дрогобицького педагогічного університету

Про діяльність цього центру взагалі, про дрогобицько-польську співпрацю, про Шульцфест і проблеми, з цим пов'язані, ми розмовляємо з кандидатом філологічних наук, доцентом, лавреатом відзнаки Капітули часопису "Ї", керівником науково-інформаційного центру, директором Міжнародного фестивалю Бруно Шульца Вірою Меньок.

- Чим є центр, який очолюєш, які напрямки його діяльності?

- Це - університетська структура, відкрита з ініціативи світлої пам'яті Ігоря Менька та моєї в листопаді 2002 року з метою оживити українсько-польської співпраці міста та університету й для координування цієї співпраці. Річ у тім, що чимало що в місті декларується, а от реальної співпраці, особливо в гуманітарній сфері, дуже мало. З огляду на те, що на трьох факультетах (філологічному, романо-германської філології та післядипломної освіти) йшлося й про створення відповідної бібліотеки, яка стала в пригоді полоністам - і викладачам і студентам.

- Раз на два роки, від 2004-го, ви організовуєте в місті масштабний Міжнародний фестиваль Бруно Шульца. А чим займаєтеся в між фестивальний період?

Віра Меньок- Організовуємо безкоштовні курси польської мови для всіх охочих. Ведемо наукову роботу зі студентами, готуємо їх до участі в наукових конференціях і семінарах. В них, звісно, беруть участь і працівники Центру (в якому, окрім мене, працює ще троє чоловік). Також в сфері нашої діяльності - підготовка до участі в літніх курсах польської мови на теренах Польщі.

Провадимо також видавничу діяльність. Це і пофестивальні публікації, й інтердисциплінарний українсько-польський науковий щорічник "Польща-Україна", зініційований нашим центром. Проект цей здійснюємо спільно з Люблінським університетом імені Марії Кюрі-Склодовської. Також полоні стичний центр координує співпрацю університету та педагогічного ліцею з навчальними закладами Польщі.

Маємо також і свої, власні, проекти: двосторонні літературні зустрічі; спільно з Варшавським та Жешувським університетами здійснили соціологічне дослідження Дрогобича та Дрогобиччини.

Та, звичайно, найбільша наша робота - саме Фестиваль Бруно Шульца, художні проекти, із ним пов'язані (їх проводимо спільно з Люблінським Товариством "Фестиваль Бруно Шульца", створеним три роки тому для підтримки нашого фестивалю): художні виставки, обмін і співпраця художників, фотографів, театральних діячів. Приміром, нещодавно налагоджено співпрацю музично-драматичного театру імені Юрія Дрогобича з Люблінським драматичним театром імені Юліуша Остерви.

- Ще досі нерідко дехто в Дрогобичі (та й ні лише тут зрештою) протиставляє Франка та Шульца, говорить про "нашу"(українську") і "не нашу" культуру на теренах Дрогобиччини, про те, що не так уже й потрібний нам Шульц і очолюваний тобою Фестиваль. Що можеш сказати з цього приводу?

- Такі розмови - наслідок браку або відсутності знань, адже саме завдяки Шульцові місто відоме як важливий пункт на мапі світу. І зміниться ця "вузьколобість" тоді, коли зрозуміють противники будь-якої "чужої" культури на наших теренах просту істину: не йдеться в жодному разі про жодну конкуренцію чи протиставлення або ж вивищення одного мистця над іншим. Адже Дрогобич - земля, яка увібрала в себе і поєднала в собі елементи різних культур. Мусимо всі нарешті визнати те, що давно визнає світ, а в нас хіба - поодинокі, небайдужі люди. Скажімо, нещодавно виданий альбом дрогобицького маляра Фелікса Ляховича докладно на сторінках вашої ґазети прорецензував професор Леонід Тимошенко. Або подивіться як відповідально ставиться до справи директор видавництва "Кола" Микола Походжай, який видає всі матеріали Шульцівського фестивалю.

- Довкола інтеграції, міжнародної співпраці маємо також чимало спекуляцій. Дехто рекламує себе поважними особами в цій царині, без яких ніби й не обійтися в міжнародних контактах. А чим є насправді ця інтеграція і яким є коло тих осіб у Дрогобичі, на яких спираєтеся чи співпрацюєте, тих, хто підтримує вас?

- Справжня інтеграція - це не декларація, а тяжка щоденна праця, готовність зробити реальний внесок заради досягнення результату у вигляді книжки, зустрічі, виставки тощо.

Першим, хто всебічно підтримує нас, є ректор університету професор, академік Валерій Скотний, який від самого початку не зраджує своїй позиції підтримки будь-яких починань нашого Центру.

Позитивним також львівський контекст: співпраця з культурно-мистецьким центром "Дзиґа", часописом "Ї", картинною галереєю, професором Львівського університету Марією Габлевич, мистецтвознавцем Наталкою Філевич, журналістом і перекладачем Андрієм Павлишиним.

- Знаю, що незабаром братимеш участь у конференції в Стрию. Що саме там відбуватиметься?

- Десятого жовтня тамтешній Культурно-освітній центр імені Корнеля Макушинського організовує науково-едукаційну конференцію з нагоди 125-річчя уродженця Стрия, якого надто мало знають і в рідному місті, й в Україні загалом. Та й у Польщі найчастіше згадують цього непересічного автора як дитячого письменника (казки про Козлика Маточка Та Мавпочку Фікі-Мікі). А був Макушинський багатогранним і глибоким письменником, автором талановитих віршів, вельми цікавих літературних фейлетонів. Та "дорослий" його доробок мало досліджений. Окрім мене з Дрогобича до Стрия їдуть чотири студентки-полоністки четвертого курсу філологічного факультету й моя аспірантка, працівниця Центру Віра Романишин. Вона, зокрема, доповідатиме про образ Закопаного в творчості Макушинського (він багато писав про це місто) у зіставленні з Дрогобичем Шульца.

- Ви вже розпочали підготовку до наступного Шульцфест, Яким він буде і чим відрізнятиметься від попередніх?

- Четвертий Міжнародний фестиваль Бруно Шульца пройде наприкінці травня наступного року й втілюватиме основну ідею фестивалю попереднього, який було названо "Арка уяви руно Шульца". Адже арка ця може бути нескінченною. Головне полягає в щирості та автентичності. Та все ж матиме черговий Шульцфест свій ключ. Якщо основним на третьому фестивалі був перекладач, "другий автор", то тут ми зустрінемося з авторами, в творах яких Шульц - літературний герой або ж чия творчість інспірована Шульцом. Вперше з'явився Шульц в прозі Данила Кіша (на жаль, його вже немає серед живих), Потім були твори Цинії Озік, Петера Естеразі, Давида грос мана…Сьогодні в майже двадцяти авторів (європейських, американських, ізраїльських) зустрічаємося з Шульцом як літературним героєм. І вже маємо згоду на приїзд до Дрогобича десяти з цих авторів.

- Чого нині Центру і дирекції фестивалю найбільше бракує та що заважає в роботі?

- З одного боку, ідеально, що, як університетська структура, ми є офіційною організацією і маємо можливість творити позитивний імідж університету в світі. З іншого боку, - це накладає і певні фінансові обмеження. Особливо - в умовах кризи. Бо не можемо звертатися з проханням підтримати до жодних інституцій, тим більше - польських. Бо ми - бюджетна структура, однак без будь-якого власного бюджету. Більше того: своє технічне функціонування забезпечуємо самі: комп'ютери, Інтернет. Телефон свого часу перший керівник Центру Ігор Меньок провів за свої власні кошти. А з серпня не маємо міжміського та міжнародного зв'язку. Так, наші рахунки за розмови більші, ніж рахунки інших структур та підрозділів, але вони - логічні. Й тепер постає питання, як функціонувати далі, а ми ж розпочали підготовку до Фестивалю. В університеті головна думка - за бухгалтерією. Й це не дискутується. Подібні обмеження заважають працювати. Ми, приміром, з огляду на матеріальний стан не продовжуємо українсько-польських літературних зустрічей (а гостями нашими були Юрій Андрухович, Богдан Задура, Андрій Бондар).

19 листопада - традиційна спільна молитва на місці трагічної загибелі Бруно Шульца й заходи, присвячені цій даті. Та є проблема з презентацією по фестивальних збірок (третя вже - на "підході"), спільною виставкою люблінських і дрогобицьких фотомистців, Бо що можемо нині гарантувати гостям? Та все не відступаємо від своєї стратегічної лінії і рухаємось вперед. Бо інакше навіщо було це все починати?

Леонід Гольберг,
http://maydan.drohobych.net

Гумор

Таємна зброя в будь-якій піар-команді -
Підручник Геббельса по чорній пропаганді.
Відкривши книжку навмання, я вам цитую:
"Найкраща зброя - це брехня. Вона працює!"

Районний військкомат. На підході - юрби хлопців призовного віку, постійно прибувають нові групи, довкола всіх вікон і дверей - натовпи, які намагаються проникнути всередину. Всередині воєнком і лікар приймальної комісії підтягують стіл, щоб забарикадувати двері. Лікар, із задишкою: "Петрович, от нафіга було писати в повістках, що нові танки спиртом заправляють?!"

Після обстеження у поліклініці.
- Лікарю, скажіть, що в мене?
- У вас може бути все що завгодно: від рідкісної хвороби Паркера-Скотта до банальної застуди. Все залежить від вашого матеріального становища.

Коли молоді, взявшись за руки, йдуть у РАГС, то, як правило, у чоловіка на зап'ястку залишаються синці.

Учитися ніколи не пізно, але часто - марно.

Павло Глоба заявив, що президентські вибори в Україні виграє блондинка. Адвокати Януковича вже подали на Глобу в суд, побачивши в цьому пророцтві натяк на розумові здібності свого лідера.

Ящик горілки, який упродовж двох діб утримував у заручниках сім`ю з Макіївки, був сьогодні знешкоджений співробітниками місцевого відділку міліції.

Двоє чоловіків встановлюють на дорозі щит із написом: "Зупинись, кінець уже близький! Поверни, поки не пізно!" Повз на величезній швидкості проноситься фура, водій висовується й погрожує кулаком:
- У-у-у, сектанти кляті, як ви вже дістали!
Машина зникає за поворотом, лунає гучний гуркіт і "бульк". Один чоловік каже іншому:
- Схоже, треба було написати просто: "Міст обвалився".

Егоїст - це людина, яка любить себе більше, ніж інших егоїстів.

Ти - просто викапаний Пушкін! Так пристрелити хочеться…

Сидить мужик, дивиться на поплавок. Годину сидить, другу, третю… На четвертій заходить у ванну дружина:
- Та хай, грець із тобою, йди вже на ту риболовлю! Мені прати треба.

Газета "Твоя фортуна"

Розклад ігор футбольного клубу "Стебник"

11 жовтня (неділя) Снятинка - Стебник
14 жовтня (середа) Стебник - Підбуж
18 жовтня (неділя) Стебник - Доброгостів
25 жовтня (неділя) Болехівці - Стебник

Газета "Воля громади"

© 2008-2009 Незалежне видання "Трускавецький вісник". Всі права застережено.
Видається з 14 серпня 2008 року. Розповсюджується безкоштовно. Засновник, головний редактор та відповідальний за випуск – Володимир Ключак.
Редакція публікує виключно ті матеріали, які збігаються з точкою зору редакційної команди.
Контакти: e-mail: anda_panda@ukr.net, моб.тел. 8 (097) 38-36-112
Публікація на порталі www.turportal.org.ua з дозволу Редакції.
 © 2007-2017 Информационный портал курорта Трускавец