меняется дизайн сайта, возможны перебои в работе сервиса
Трускавецький вісник №15(259)/2011

Інформаційний портал курорту Трускавець  

русский   українська   english

Головна
Санаторії
Готелі
Приватний сектор
Квартири подобово
Нерухомість
Трускавецький вісник
Публікації
Фотогалерея
Каталог сайтів
Контакти

Хто володіє інформацією, той володіє світом!

№1 » №2 » №3 » №4 » №5 » №6 » №7 » №8 » №9 » №10 » №11 » №12 » №13 » №14 » №15 » №16 » №17 » №18 »
№19 » №20 » №21 » №22 » №23 » №24 » №25 » №26

Трускавецький вісник
№15 (259) 8 лютого 2011 р.

Новини Трускавця та регіону

Андрій Білас – начальник міліції

Трускавчанин Андрій Білас, 33-річний підполковник, син колишнього народного депутата, генерал-лейтенанта Івана Біласа, призначений начальником Дрогобицького МВ УМВСУ у Львівській області. Ця посада тривалий час була вакантною, адже попередній начальник дрогобицької міліції Мирон Заріцький був обраний секретарем Самбірської міської ради і за законом не міг суміщати обидві ці посади. Андрій Білас тривалий час працював заступником начальника Трускавецького МВ УМВСУ, також був в. о. начальника трускавецької міліції до призначення на цю посаду Івана Маліша.

На представленні 7 лютого у міськвідділі дрогобицької міліції були присутні мер Дрогобича Олексій Радзієвський, прокурор Олег Соболь, голова суду Андрій Хомик, заступник начальника обласного відділу внутрішніх справ.

Нагадаємо, що посади начальників міліції в нашому регіоні обіймають: у Бориславі - Сергій Пухар, у Трускавці - Іван Маліш, у Стебнику - Вадим Рябцев, у Дрогобицькому районі - Зеновій Галюлько.

Щиро вітаємо Андрія Івановича із цим призначенням та бажаємо йому успіхів у боротьбі із злочинністю та подальшого кар'єрного росту.

Руслан Козир готовий спілкуватися з пресою

Завтра, 9 лютого, о 11.00 в ресторані "Оскар" відбудеться прес-конференція міського голови Трускавця Руслана Козира. Присвячена вона буде двом дражливим темам - ситуації в КП "Наше місто" та подіями навколо розгонів бідолашних пенсіонерів, які приторговують у курортному парку. Невідомо, чи погодиться відповідати очільник міста на запитання стосовно дикого відлову (а потім вбивств) так званих бродячих собак у парку та в місті. Нам стало відомо, що захисники тварин не обмежаться тільки переховуванням тварин перед фізичним знищенням, на яке їх прирікає Руслан Козир, але готують судові позови та ряд публікацій в обласних та навіть зарубіжних ЗМІ. Дійсно, не лише Україна, але і Європа та цілий світ мають знати про брутальне поводження із тваринами та їхнє мордування у жорстокий спосіб, які проводяться у Трускавця стрийськими та іншими гицлями за гроші із трускавецької казни.

А в 20-х числах лютого буде проведено прес-конференцію Руслана Козира, присвячену 100 дням його перебування на посаді мера. Про це нас повідомила його особистий прес-секретар Валентина Гук. Натомість міський голова Дрогобича Олексій Радзієвський прозвітує перед громадою про 100 днів своєї роботи 22 лютого в міському Народному домі ім. І.Франка (о 17.00), після чого для дрогобичан буде подарунок - святковий концерт.

Власна інформація

Комунальні заклади Трускавця переведуть на індивідуальне опалення

Комунальні заклади міста Трускавця будуть переведені на індивідуальне опалення. Про це під час наради з керівниками виконавчих структур міста Трускавця повідомив міський голова Руслан Козир, - передає кореспондент ЗІКу.

Вже дано доручення заступнику міського голови з питань ЖКГ П. Нестерівському створити робочу групу, яка сприятиме організаціям, установам і окремим громадянам у встановленні індивідуального опалення. Цей крок є частиною муніципальної програми енергозаощадження. У найближчих планах перевести на індивідуальне опалення ЗОШ № 1 і № 3.

На сьогодні гостро стоїть питання введення в дію котельні міської лікарні, що дасть можливість заощадити до півмільйона грн. на рік. Хід реконструкції цієї котельні контролює безпосередньо міський голова.

На думку Руслана Козира, залучення заощадливих енергопрограм - стратегічний напрямок розвитку міста в умовах підвищення цін на енергоносії.

www.zik.com.ua

У Дрогобичі 35% підприємців працює в тіні

План надходжень до міського бюджету у січні виконано лише на 75,2%. Про це сьогодні, 7 лютого, на оперативній нараді у Ратуші повідомив міський голова Дрогобича Олексій Радзієвський. За його словами, однією з причин такої ситуації є недостатня робота виконавчих структур, брак системності та ґрунтовності у роботі. Як зазначив Олексій Радзієвський, близько 35% підприємців працює в тіні, мотивуючи це, зокрема, великим навантаженням перед пенсійним фондом, через що втікають від прозорої виплати зарплати. Олексій Радзієвський доручив начальникові відділу економіки Роману Корпану впорядкувати роботу з вдосконалення сплати податків та посилити контроль за діяльністю суб'єктів підприємницької діяльності.

Дрогобицький мер планує підняти економіку Дрогобича, підтримуючи місцевого виробника

Сьогодні, 7 лютого, міський голова Дрогобича Олексій Радзієвський закликав розпорядників бюджетних коштів дотримуватися стратегічних підходів у своїй діяльності, спрямованих на підтримку місцевого виробника. Зокрема, закуповувати меблі не іноземного виробництва, а на дрогобицькому підприємстві УТОГ "Карпати". З його слів, це підприємство оснащене сучасною деревообробною технікою і там працюють висококваліфіковані спеціалісти. "Бюджетні кошти повинні використовуватися раціональним шляхом для підняття економіки Дрогобича", - підсумував він. Нагадаємо, УТОГ "Карпати", на якому працює близько 100 людей, є спеціалізованим підприємством для людей з вадами слуху і мови.

У Дрогобичі розгортають наступ на продаж алкоголю у нічний час

Рішення про заборону продажу алкоголю у нічний час буде виконуватися і ніхто не може розраховувати на покровителів. Оскільки покровителі інформують про перевірки, які ми проводимо - знайдемо інші шляхи і таки забезпечимо порядок, - про це сьогодні, 7 лютого, на оперативній нараді у Ратуші повідомив перший заступник міського голови Дрогобича Олександр Коростельов. Минулого тижня за участю працівників міліції, податкової інспекції та працівників відділу економіки виконавчого комітету Дрогобицької міської ради було проведено рейд з виявлення порушень рішення виконавчого комітету про заборону продажу алкоголю у нічний час. Зі слів Олександра Коростельова, під час перевірки на торговельних закладах зафіксовано вивіски з написом "З 22.00 до 08.00 алкоголь не реалізовується", яких до перевірки не було. У двох закладах було виявлено торгівлю алкоголем у заборонений час, про що складені акти, які розглянуть на засіданні виконавчого комітету Дрогобицької міської ради. Нагадаємо, рішення "Про заборону торгівлі алкогольними напоями у закладах торгівлі та громадського харчування міста Дрогобича у нічний час" було прийнято у 2008 році. Рейд за участю працівників міліції, податкової інспекції та працівників відділу економіки виконавчого комітету виконавчого комітету Дрогобицької міської ради був проведений вдруге.

Відділ внутрішньої політики Дрогобицької міської ради

Василь Герльовський - адвокат, який вміє захищати та відстоювати Ваші інтереси!

Василь Герльовський Шановні читачі "Трускавецького вісника", сьогодні Вашій увазі пропонуємо інтерв'ю із відомим трускавецьким адвокатом Василем Ігоровичем Герльовським. Незважаючи на порівняно молодий вік, Василь Ігорович має великий досвід роботи, чималу практику, тому трускавецька громада повинна більше знати про таких людей. Ось лише кілька прикладів - відстоювання інтересів трускавчан у справі незаконного підвищення тарифів на квартплату у 2008, захист прав пайовиків будинків на Скоропадського, успішне відстоювання інтересів громадян у судах Трускавця, Дрогобича, Борислава, Львова та інших.

1. Розкажіть декілька слів про себе?

Я народився в м. Трускавці, де закінчив Трускавецьку СШ № 2. У 2000 році закінчив Львівський інститут внутрішніх справ, і отримав диплом про вищу освіту за спеціальністю "Правознавство" та здобув кваліфікацію "Юрист". Після закінчення інституту працював у правоохоронних органах спочатку м. Трускавця, потім м. Дрогобича, а згодом юристом у Дрогобицькій міській раді. З грудня 2006 р. займаюся адвокатською діяльністю.

Після звільнення з міської ради склав іспит у Львівській обласній кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури після якої отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Я вважаю себе корінним трускавчанином, оскільки мої прадіди в Трускавці оселилися ще наприкінці 19-го століття.

2. Чому Ви стали адвокатом?

Справа в тому, що я ще в школі мріяв стати адвокатом, але пізніше дізнався, що це не так вже й просто, оскільки спочатку необхідно здобути вищу юридичну освіту, а це п'ять років навчання та попрацювати не менш як два роки на юридичній посаді (помічником адвоката чи нотаріуса, юристом в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування тощо), після чого можна подавати документи для здачі іспиту. Справді, робота адвоката не така вже й легка та й оплата за неї не така велика, як дехто вважає. Але, як кажуть, що хотів - те й маєш і я ні на мить не шкодую, що обрав такий шлях.

3. З яких питань та з якими проблемами найчастіше звертаються громадяни?

В основному люди звертаються з питань, які належать до цивільного, адміністративного та кримінального судочинства, рідше з господарських спорів.

У цивільних справах найбільш з майнових питань, а саме: розподілу майна між членами сім'ї, родини в судовому порядку, успадкування майна, узаконення самочинного будівництва, порушення трудових прав (незаконні звільнення, невиплата зарплати тощо).

У адміністративних справах це в основному скарги на незаконні дії та бездіяльність працівників органів державної влади та місцевого самоврядування, оскарження рішень по земельних питаннях, протоколів та постанов Державтоінспекції, Пенсійного фонду, виконавчої служби інших органів державної влади.

У кримінальному процесі особи звертаються переважно коли відносно них вже порушені кримінальні справи, які перебувають на стадії досудового слідства, також звертаються і потерпілі, проти яких скоєно злочин чи злочини.

4. Чи є у Вашій адвокатській кар'єрі переможні справи над органами державної влади чи місцевого самоврядування?

Так, звичайно. В період з 2007 по 2010 роки я домігся в суді неодноразового задоволення всіх позовних вимог мого клієнта до начальника та заступника начальника Управління Пенсійного фонду у м. Трускавці. Трускавецьким міським судом було визнано незаконною бездіяльність начальника та заступника начальника Управління Пенсійного фонду у м. Трускавці і зобов'язано Трускавецький міський пенсійний фонд здійснити перерахунок пенсії державного службовця моєму клієнтові.

16 лютого 2006 року Дрогобицьким міськрайонним судом було задоволено мій позов до Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради про незаконне стягнення заробітної плати, премії та плати за інтенсивність. Також після цього я домігся, що у квітні 2006 року Дрогобицьким міськрайонним судом було порушено адміністративну справу відносно міського голови м. Дрогобича Лужецького М.П. і його було притягнуто до адміністративної відповідальності та оштрафовано на 680-00 гривень за ознаками ч. 1 ст. 41 (порушення трудового законодавства) Кодексу України про адміністративні правопорушення. Отже, досвід перемог над зухвалими чиновниками в мене є.

Якби певні чиновники були хоч трохи обізнані із законодавством та не поводили себе так зухвало і знахабніло, думаю позовних заяв до суду на них було б значно менше, а то і взагалі ніхто б до них не позивався. Але через низький рівень культури, відсутність поваги до громадянина та незнання законодавства громадяни змушені звертатися в суд за захистом своїх законних прав та інтересів.

5. Яка кількість справ була вирішена не в вашу користь?

Точніше не на користь моїх клієнтів. За понад чотири роки заняття адвокатською діяльністю лише три рішення було не на користь моїх клієнтів. А взагалі було таке, і не раз, що суди першої інстанції виносили рішення не в користь моїх клієнтів, але суди апеляційної інстанції скасовували такі рішення та постановляли нові протилежні за змістом.

Спілкувався Володимир Ключак

Український дух

Проблема етнічного самозбереження постає перед українцями дедалі гостріше, як не сумно це констатувати на 20-му році незалежності. Видимі та приховані загрози українству як такому настільки реальні та масштабні, що мимоволі, хоч-не-хоч, а починаєш ставати песимістом в питанні "Чи збережемо націю?". Проте парадоксом є те, що загроза нищення нації виходить зовсім не від комуністів чи Партії Регіонів, як це може бути комусь вигідно показувати, а від космополітів та лібералів, багато з яких знайшло осідок в різних партіях та партійках, в тому числі і ніби патріотичного, ба навіть націоналістичного спрямування.

Зайдеш у маршрутку - чужа пісня лунає із динаміків, зайдеш на бювет попити "Нафтусі" і бачиш на телеекрані рекламу процедур чи послуг знову ж не рідною мовою. Афіші нас закликають прийти на шоу типу "водка, пльотка і сєльодка, а на дєсєрт - сладкій чупа-чупс от дєвушєк-клубнічек", проте не всі ж ходять по борделях і не це насторожує. А насторожує те, що рідні діти починають вживати слів російською значно більше, ніж вживав їх у цей період життя ти (хоча жив ти за часів совєтської окупації) і що не можеш собі дати раду і не бачиш підтримки інших в цьому.

Те, що Табачник ворог української нації і такі особи мали б бути персонами нон ґрата на Україні замість обіймати міністерські посади, є істиною і маємо справу із відкритим ворогом. Льовочкіни, азарови, колєсніченки та їхні червоні товариші навряд чи зміняться. Хоча, до речі, і в середовищі теперішніх провладних сил можна знайти людей, які палко відстоюють національні інтереси і Петро Писарчук із львівської партії регіонів цьому яскравий приклад. Адже щирий українець мав би бути в кожній партії - власне для того, щоб відстоювати інтереси українства. Та цього, на жаль, не дуже розуміють окремі горе-патріоти.

Арфуші та бекендорфи контролюють наш медіа-простір, але вони не здатні контролювати Інтернет. Та знову гірке розчарування - навіть у коментарях до "Трускавецького вісника" бачимо скільки русизмів та відсутності розуміння, що має бути повага до рідної мови, що інколи аж шляк трафляє і руки опускаються. Хіба не від нас із вами залежить, щоб зберегти Україну? Зберегти не тільки для себе, а для дітей, онуків, нащадків. Зберегти мову, культуру, звичаї, традиції, щоб про тебе згадували не гірше, ніж ти згадуєш про своїх дідуся та бабусю… Зберегти пісню, яку діти чутимуть від тебе особисто, навіть якщо і не маєш голосу і разом з нею передати нащадкам генетичний код титульної на нашій Богом даній землі, але все ще підневільної нації… Зберегти давні документи та давні фотографії, які стануть історичним свідченням про українське коріння предків, зберегти любов до УКРАЇНСЬКОЇ природи та її багатств, до УКРАЇНСЬКОГО народу, а врешті до всього українського - без суржиків, гала-ретро-ефемів та вічно переписуваних підручників. Історію теж мусиш сам розповісти дітям, попередньо вислухавши її від своїх батьків чи дідів, адже вчителям не варто довіряти таку відповідальну місію як формування світогляду та національної свідомості. Принаймні не всім вчителям і не у всіх регіонах.

Якщо хтось думає, що справу відстоювання інтересів українства захищають різні "батьківщіни", "фронти ізмєн" чи партії, на початку яких стоїть слово "українська", а далі щось пов'язане із нацією, демократією чи справедливістю, то той теж жорстоко помиляється. Ніхто з босів цих сил, які (боси) переважно є космополітами та лібералами, не підставить свої груди під кулі агентів сусідніх держав та різної масті п'ятиколонників за націю чи мову - тільки за власні інтереси та гроші, нажиті важкою парламентською роботою чи на нелегкій урядовій ниві. Ніхто не вижене представників неукраїнських народів, які паразитують на нашій землі, їдять наш хліб і ще знущаються над нами та насміхаються, якщо не гуртуватимуться українці. І не проти окремих народів, не під лозунгами "Україна для українців", бо є нормальні росіяни, євреї, угорці, поляки, які вважають Україну рідним домом і теж не в захваті від того, що коїться. А проти космополітично-масонського середовища, проти тих п'явок, які є великими спеціалістами від мови, культури, історії, економіки, журналістики та всього, чого лише хочете.

Що може порадити простий українець іншим простим українцям робити і не робити.

Розмовляти в усіх державних органах, вдома, зі знайомим та друзями виключно українською мовою, слідкуючи за її чистотою, уникаючи засмічення. Російською, англійською чи польською можна і навіть треба спілкуватися і гостями з РФ, Польщі, Європи, які приїхали на відпочинок до Трускавця і реально не розуміють (або добре не розуміють) української.

Перемикати канали з чужими для українського духу серіалами, чужою попсою, не дозволяти дітям дивитися мультфільми іноземною більше, ніж вони дивляться їх українською.

Не купувати глянцевих журналів російською, книг та ляльок, які розмовляють чужою мовою.

Підтримувати національного товаровиробника, купувати українське, ставати на захист українського, а не займати позицію "моя хата скраю".

Пам'ятати, що завжди так не буде і колись до влади і в місті, і в державі прийдуть справжні патріоти, які менше говорять, а більше дбають і мають більше честі.

Молитися за Україну та за те, щоб наші нащадки жили краще, ніж живемо ми і були господарями на нашій українській землі.

Це лише дещиця із того списку, якого варто дотримуватися задля збереження національної ідентичності у власній родині, хоча протидіяти ворогам, імено яким "легіон" ой як нелегко. Спокуса здобути кар'єру, заробляти більше грошей, стати більш відомим, опинитися у середовищі "слівок общєства" заманює. Та варто пам'ятати, що ті "слівкі" походять від слова "слівать", тобто це відстій, а по-нашому - вершки. І варто прагнути належати до справжніх вершків українства, до української еліти, навіть якщо в тебе на ногах обдерті джинси, а в кишені голяк, бо власник-єврей чи мусульманин не платить тобі зарплату. А найголовніше - зберегти український гонір і не забувати, що ця земля - твоя, її тобі у спадок залишили предки, а всю цю наволоч та мішуру колись треба вигнати на віки вічні.

Український дух, який має бути насторожі у твоєму нутрі - це дух українського Різдва із дідухом та соломою на противагу "новогоднім" Олів'є та голубим вогникам, це дух Шевченка, Франка та Українки на противагу новітнім пісатєлям-одноденкам на книжкових розкладках, це дух Коновальця та Бандери, а не перевертнів лауриновичів чи козловскіх. Це незламний дух тисяч наших хлопців-повстанців, дух козаків, січових стрільців, дисидентів та поетів, які радше йшли в тюрми, ніж мали би зректися рідного слова та правди.

Український дух - це не щось стале чи вроджене, його можна виплекати при недостатності, або ж розтратити при недбальстві. Український дух - це бути українцем до шпіку кісток і бути готовим тигром кинутися на захист інтересів українства хоча б так, як це вміють кидатися на захист своїх народів поляки чи євреї. Не топити один одного, а підтягувати, не заздрити та ставити підніжки, а радіти, що наші одноплемінники досягають успіху.

Надто сумбурною вийшла ця стаття, але важко чітко висловити те, що клекотить у серці, коли бачиш ганьбу України, яку їй чинять її ж сини - чи то на політичному, чи на економічному, чи на пісенному олімпах. Не можна спокійно спостерігати, коли, за словами Шевченка, приспали Україну і грабують її, а діти спокійно споглядають це і обговорюють на непотрібних шоу. Неможливо дивитися на тих, хто волає про свою місію рятівника, а насправді є шісткою - нехай великою, але шісткою.

Українці! Любімося, бо ми того варті! Шануймося, бо хто ж нас пошанує, як ми не будемо шанувати один одного? Тримаймося купи, бо тільки пучком здолаємо наших ворогів, які щось не хочуть так скоро гинути, як гине роса на сонці. І плекаймо у собі та у своєму оточенні справжній український дух, щоб був порох у порохівницях і щоб наша слава не пропала по всій Україні. Адже колись буде свято і на нашій вулиці, а вітання "Слава Україні!" буде не політичною мімікрією, а голосом серця справжнього українця, який має стати Мойсеєм нашої нації. Та чи народився він чи ще тільки триває процес його зачаття?

Андріан Марічик

Цирк "Каскад" вкотре довів, що він є справді народним

6 лютого у Трускавці циркова студія "Каскад" вкотре підтвердила здобуте ще у радянські часи звання "народного". Тоді "Каскад" був першим (піонер в отриманні подібні регалії серед курортів Союзу), і в наступні роки каскадівці здобувають перші сходинки п'єдесталів престижних фестивалів та конкурсів. Сьогодні цирк "Каскад" це повні зали вдячних глядачів, це повноформатна концертна програма, це популярність у багатьох регіонах України і врешті візитівка Трускавця, що розповідає про місто та курорт на загальнодержавному загальнокультурному рівні України. Та час минає, артисти виростають, вирушаючи у вільне плавання. У наші дні вихованців "Каскаду" можна зустріти у складі відомих європейських та світових циркових колективів. Отож нещодавно "Каскад" пережив чергову зміну поколінь, а це суттєво ускладнило шлях до плановою атестації. Фактично 8 місяців для впровадження у життя нової повноцінної програми - не таке легке завдання. Та директору Миколі Добровольському у житті не раз доводилось долати важкі перепони, тож завдяки настирливості та бажанню і ця піддалася.

Можливо дещо не звично було виступати каскадівцям перед такою маленькою аудиторією, яка очікувала їх у приміщенні актового залу трускавецького будинку школяра, але це була, очевидно, найвідповідальніша публіка: члени атестаційної комісії, батьки юних артистів, представники влади та преси, а також ветерани "Каскаду", які приїхали підтримати рідний колектив. Майже 2-годинна програма виявилась цікавою і неординарною. Поряд зі звичними для Каскаду постановками декілька нових і оригінальних. Як приклад - "Еквілібр на линві" у виконанні Марії Соловей. Звичний "Каучук" який найоригінальніше колись виконувала Леся Юзьків (номер, що демонструє гімнастичні досягнення артиста), сьогодні намагається підкорити Саша Брус. Не розчарували в артистизмі брати Василь та Степан Куц. Їм довелось виступати у найскладнішому цирковому жанрі - клоунаді. Своєрідний дебют перед експертами витримала Соломія Добровольська, яка, незважаючи на те, що є наймолодшою учасницею циркової студії, вправно виконала своєрідний номер з п'ятьма хулахупами (обручами). Ну і врешті так би мовити ветеран студії Андрій Фідик, вкотре заставив публіку затамувати подих при спробі вибратись на піраміду з п'яти котушок. Звичайно спроба була вдалою, про що засвідчили аплодисменти глядачів.

Після завершення програми голова атестаційної комісії заслужений артист України Володимир Городецький не випадково відзначив неабияку роль каскадівців у культурному житті Трускавця, порадивши міським органам влади все таки подбати про краще приміщення для циркачів. На його думку рівень, який продемонстрували вихованці Миколи Добровольського вартує десяти балів з трьома плюсами (йдеться звісно про десятибальну систему оцінювання). Як висновок "Каскад" вкотре довів, що він справді є народним цирком і потенціалу вистачить, щоб через чотири роки вкотре підтвердити це високе звання.

Цирк Каскад Цирк Каскад
Цирк Каскад Цирк Каскад

На фото: "Еквілібр на котушках" у виконанні Андрія Фідика; "Каучук" у виконанні Саші Брус; учасники "Каскаду" і їх кумири - ветерани "Каскаду"; майбутнє "Каскаду".

Ярослав Баран

Франковими стежками сьогодні…

"Вітаю усіх трускавчан, редакцію газети "Франкова криниця Підгір'я",
знайомі лиця, адже я виїхав з Трускавця лише 10 років тому.
Це багато, і мало. Все ще в пам'яті.
Надсилаю свої спогади після відвідин міста і Франкової стежки у 2009 році.
Може б змогли розмістити якось на сторінках газети.
З повагою - Геннадій (Гнат) Стеценко"

"Ми мусимо навчитися чути себе українцями - не галицькими, не буковинськими,
а українцями без офіціальних кордонів"
Іван Франко.

Іван Франко Народився 27 серпня 1856 року в с. Нагуєвичах на Львівщині, недалеко від Борислава та Дрогобича. Помер -28 травня 1916 року у Львові.

Скільки кроків відміряв маленький Іванко, бігаючи по лісу неподалік біля своєї садиби, відомо одному Богу. Скільки кроків покладено на стежину, яку зробили нащадки Каменяра, також відомо одному Богу.

По стежці, яку протоптав у своєму житті Іван Франко, пішло багато земляків, але не всі. Чому? Може не сподобалися соціалістичні погляди на життя сина заможного коваля і пасинка сільського війта. Але хіба можна заперечувати словам, вкладеним поетом у вуста свого героя: " Що проживеш весь вік убого? Значить не вкрав ніщо ні в кого". ( Мій Ізмаргад. Україна мовить).

Не багато читачів звернули увагу на статтю Івана Франка "Про соціалізм". Газеті "Франкова криниця" варто було б опублікувати повністю статтю, хай то буде в кількох номерах, нехай будуть обговорення нашими сучасниками. А я наводжу лише початок статті.

"Що таке соціалізм? Соціалізм - це змагання усунути всяку суспільну нерівність, усякий визиск і всяке вбожество, запровадити справедливі ший, щасливіший від теперішнього лад…". Стаття написана в 1878 році, коли Ульянов-Ленін пішки під стіл ходив, а великий вождь усіх народів ще не з'явився на світ. Краще б він і не з'являвся, а то стільки горя набралися ми на цьому світі завдяки товаришу Сталіну.

Та повернемося до Франка, соціалізму і України. То про який лад мріяв Іван Франко "щоб теперішній продукційний капітал, себто грунти, фабрики, машини й інше знаряддя праці, а також усяка сировина, замість бути приватною власністю кількох людей, має перейти у власність загальну. Тим самим соціалізм противний усякому поділові, - він не хоче відбирати від одних, а давати іншим, уважаючи все, що тепер має людськість, за наслідок праці всієї людськості від довгих віків, - що, отже, несправедлива річ давати його у виключне володіння кільком людям, які можуть знищити те, що напрацювали інші, або вживати його навіть на шкоду трудящих".

Переважна більшість старшого покоління українців, хоч і не всі відчули на собі, що таке спотворений соціалізм, з нелюдським обличчям. А як мріяв Іван Франко, виписуючи у своїй статті переваги соціалістичного ладу. Не українці реалізували теоретичний соціалізм, а ті варяги, які в давнину прийшли на наші терени, ніби по запрошенню правити нами. Так тепер у них (шведів, фінів, норвежців та інших) такий лад, про який мріяли українці від Франка, Грушевського, Драгоманова, про який мріють і сьогодні, але ніяк не впораємося з побудовою нормального суспільства. Не навчили нас варяги, чи ми не вчилися як треба?

Я торкнувся лише одного напрямку в багатогранному житті Івана Франка - титана думки, думки українського народу. Рідко, хто уболівав за долю України, як наш Каменяр.

Україна мовить

Мій синку, ти би менш балакав,
Сам над собою менше плакав,
На долю менше нарікав!
На шлях тернистий сам подався
І цупко на тернах подрався,-
Чого ж ти іншого чекав?

Сам знав, що гола я і вбога,
І до мойого ти порога
Прийшов, захтів служить мені.
Ну в мене слугам плати скупо,
А нарікать на мене глупо…
Просила я тебе, чи ні?

І що тобі за кривда сталась?
Що підняли на тебе глас:
"Не любить Русі він ні раз!"
Наплюй!Я, синку, ліпше знаю
Всю ту патріотичну зграю
Й ціну її любовних фраз.

Що проживеш весь вік убого?
Значить, не вкрав ніщо ні в кого,
А чесно працював на хліб.
Та й не подумай ще, будь-ласка:
Твойого я найкраща частка
З тобою враз не ляже в гріб.

З поеми " Мій ізмарагд"

Стежина в лісі, де колись бігали дитячі ніжки майбутнього Каменяра і де тепер ходять його нащадки, читаючи його думки, котрі лишилися закодованими на цих деревах прикарпатського лісу… Ті дерев'яні скульптури, які виготовили студенти Львівських вузів, - пам'ять про свого Каменяра та його земляків, втілених у художнє слово. То символічна творча стежка письменника Івана Франка.

Переступаю поріг садиби, а потім і хати, яка на жаль, не справжня, бо всі попередні горіли. Навіть блискавка попала в садибу. Чому? Чому треба було статися, щоб не стало хати, де народився галичанський геній.

Так склалася доля, що маленькому Іванку доводилося майже щодня сидіти у кузні свого батька і слухати розповіді селян про свою долю, долю своїх предків, про життя у світі, бо і такі чутки долітали до кузні. А доля нащадків роїлася у голові маленького хлопчика.

У ці часи в Європі наставали значні зміни у суспільному житті. Одна за другою поставали революції. Саме у ці часи, посередині 19 століття і з'явився на світ майбутній велетень думки Іван Франко.

Ще відбував свою солдатчину на Аралі Тарас Шевченко, а його "Кобзарь" уже перетнув кордони і з'явився на Галичині. Хоч і мало, але уже гомоніли про велику Україну. І уже тоді, замість Малоросії, завдяки Шевченкові - з'являється УКРАЇНА. Так, це Шевченко у своїй поезії розповів людству і землякам, що є у світі Україна. А Гоголь записав у книзі відвідувачів Карсбадського готелю. " Микола Гоголь - українець із Москви".

Слова, які ловив у кузні маленький Іванко, назавжди запам'яталися у дитячій голівці. Слова, які він читав у світовій літературі, надовго лишилися у його геніальній голові, перевтілені у думки, які потім лягли на папір. Як не згадати Шевченка:" Думи моїґ думи, лихо мені з вами, нащо стали на папері, сумними рядами". Якби не поклав на папір своїх думок Тарас, то не опинився б на Аралі москалем царської армії.

Неймовірно багато думок поклав на папір галицький велетень Іван Франко. Хіба могли думати мама і тато, що з їхнього Іванка виросте титан української думки і слова. А він виріс. Доклав неймовірних зусиль, долав неймовірні труднощі, але ішов вибраними стежками до своєї мети. Хіба це не свіча, яка світить не лише галичанам, але й усій Україні, усьому світові!

Але як часто ми користуємося тою свічкою, як часто звертаємося ми до Франка у наші дні, за його порадами. Адже сьогодні, як ніколи, нам треба велетня, його думки, як налагодити своє суспільство, своє суспільне життя в Україні. Чи знайдемо відповіді у його величезній спадщині? Хто шукає - той знайде! Хай не згасає Франкова свічка пошуку життєвої бутності.

Відвідуючи музейний комплекс у Нагуєвичах, розумієш, що не згасла свічка, запалена Франком, вона жевріє, а хотілося, щоб палала яскравим полум'ям. Недооцінювали ми Франка у всі часи, хоч імперські режими добре оцінили, хто перед ними, тому й тримали поета і суспільного діяча, як то кажуть, на прив'язі. Не багато опублікував Франко за життя , але написав так багато, що навіть уявити важко. І хочеться сказати самому собі, усім галичанам, усій Україні, усьому світові - Франко - то перлина Прикарпаття, про яку повинен знати увесь світ, а пишатися - УКРАЇНА. Підіймемо його на належну висоту.

Хотілося, щоб зробив це Трускавець, куди з'їжджаються люди з усіх куточків України, з усього світу. Ось і газета "Франкова криниця". Кому, як не їй, на сторінках цієї газети у кожному номері розміщувати Франкове надбання. Це і поезія, уривки з прози, соціальні та філософські роботи, літературна критика тогочасних письменників і поетів. Особливо варто, щоб читач газети зміг ознайомитися з дуже привабливими творами Каменяра. Це в значній мірі стосується творчості Шевченка, Лесі Українки, Драгоманова. Можливо б народилася і дискусія на сторінках газети з урахуванням сучасності.

Добре було б створити в Трускавці "Клуб шанувальників Івана Франка", запрошуючи відпочивальників, які приїздять до Трускавця з усіх куточків світу.

Можна було б проводити конкурси, залучаючи не лише літераторів, але й усіх, хто шанує творчість такого поважного письменника.

Трускавець може стати культурним центром шанувальників українського Каменяра - Івана Франка.

Треба щоденно розповідати і надавати можливість знайомитися з геніальними творами галицького Каменяра Івана Франка, нащадка нашого славетного Кобзаря - Тараса Шевченка. Ідіть, українці, стежками Івана Франка. Франкового духу вам, українці, для побудови нової УКРАЇНИ.

Гнат Стеценко, член національної культурної автономії українців Новосибірська,
серпень 2010 року, мейл henrys11@)i.ua

Білозір ініціює заборону продажу в Україні слабоалкогольних енергетичних напоїв

Оксана Білозір просить Міністра охорони здоров'я України Іллю Ємця ініціювати проведення компетентного дослідження впливу слабоалкогольних енергетичних напоїв на організм людини та розглянути доцільність порушення питання про заборону продажу таких напоїв в Україні.

Відповідний депутатський запит оголошено на засіданні Верховної Ради України 04 лютого цього року.

За інформацією народного депутата, споживачами так званих слабоалкогольних енергетичних напоїв - готових коктейлів-міксів з горілки, "енергетика", та соку (до складу яких входить від 7 до 9% алкоголю, кофеїн та інше) здебільшого є молодь, а "енергетики" можна придбати без труднощів у будь-якій торгівельній точці країни. Окрім того, відомі й випадки отруєнь, оскільки підлітки підсвідомо вважаючи такий напій слабкодіючим часто вживають його у великій кількості.

Як відомо, нещодавно продаж такого роду алкогольної продукції було заборонено у США, після того як гучного розголосу набув інцидент з госпіталізацією кількох учасників студентської вечірки у Вашингтоні, що супроводжувалася вживанням напою з високим вмістом алкоголю та кофеїну.

За результатами досліджень американського управління з контролю якості продукції та ліків, кофеїн, який міститься у таких напоях, визнано небезпечною для здоров'я харчовою добавкою. А одночасна суміш алкоголю та кофеїну, становить небезпеку для здоров'я та життя, оскільки кофеїн не дозволяє вірно визначити ступінь алкогольного сп'яніння, що у свою чергу призводить до алкогольного отруєння, сприяє проявам немотивованої агресії та неадекватній поведінці.

Також у ЗМІ повідомлялось про випадок смерті 17-річної дівчини міста Пензи Російської Федерації внаслідок зловживання енергетичним напоєм. Лікарі встановили, що причиною смерті став крововилив у печінку, який спричинило передозування енергетиком.

Прес-служба Оксани Білозір

Проба пера

Слава Тобі, Господи

Слава Тобі, Господи, повіки буде,
Слава Тобі.
За подих в моїх грудях -
Слава Тобі.
За прохолодну свіжість води
Слава Тобі.
Я благоговійно цілую слід Твоєї стопи,
Слава Тобі.
За тихий час вечорів
Слава Тобі.
За різноманітність солодких плодів
Слава Тобі.
За все, що є на землі,
Вся слава, Господи, Тобі!

Податки очима дітей

Ой почуйте коломийку, хоч це не новина,
Дбає наша податкова про свою країну.
Економіка у тінь схована надійно -
Злочин проти України скоєно підпільно.
А щоб наша Україна мала більші статки,
Не гендлюйте, добрі люди, сплачуйте податки.
Звідси гривня, звідси гривня - все в загальний кошик,
Будуть в нас дороги файні, лікарі хороші.
Скоро будуть в усіх школах європейські вікна,
Бо у нас вже до податків усі люди звикли.
Будуть пенсії завжди і зарплати вчасні,
Якщо буде податкова працювати класно.
Віриш, наша Україна (будете за свідків)
Заквітує від податків, як майова квітка.

Николин Олеся Богданівна,
с. Уличне, 7-А клас

© 2008-2011 Незалежне видання "Трускавецький вісник". Всі права застережено.
Видається з 14 серпня 2008 року. Розповсюджується безкоштовно. Засновник, головний редактор та відповідальний за випуск – Володимир Ключак.
Редакція публікує виключно ті матеріали, які збігаються з точкою зору редакційної команди.
Контакти: e-mail: anda_panda@ukr.net, моб.тел. 8 (097) 38-36-112
Публікація на порталі www.turportal.org.ua з дозволу Редакції.
 © 2007-2017 Информационный портал курорта Трускавец