меняется дизайн сайта, возможны перебои в работе сервиса
Трускавецький вісник №5(31)/2009

Інформаційний портал курорту Трускавець  

русский   українська   english

Головна
Санаторії
Готелі
Приватний сектор
Квартири подобово
Нерухомість
Трускавецький вісник
Публікації
Фотогалерея
Каталог сайтів
Контакти

Хто володіє інформацією, той володіє світом!

№1 » №2 » №3 » №4 » №5 » №6 » №7 » №8 » №9 » №10 » №11 » №12 » №13 » №14 » №15 » №16 » №17 » №18 »
№19 » №20 » №21 » №22 » №23 » №24 » №25 » №26

Трускавецький вісник

№5 (31) 26 січня 2009 р.

Тема номера: Герой нашого часу

Лев Грицак 25 січня трускавецький міський голова відсвяткував свій 57-й день народження. Займаючи таку вагому посаду в місті, причому двічі поспіль, мимоволі набуваєш собі не лише друзів, але і ворогів. І не йде мова про "друзів", які пишуть оди та не знають куди б залізти, щоб угодити шефу, бо ж відомо, що друзі пізнаються в біді. Щодо ворогів, то не все і тут так однозначно, адже хто ворог - політичні опоненти, конкуренти по бізнесу, просто заздрісники, чи ті, хто має особисто "зуб" на мера? Сказати важко, та чи і потрібно сильно намагатися? Про Лева Грицака в Трускавці було сказано і написано досить багато - як позитиву, так і негативу. Позитив від підконтрольних ЗМІ, від "Франкової криниці", "Голосу ради", міського радіо, від замовних агітматеріалів на вибори 2002 та 2006 років, в тому числі від "Відродження Трускавця". Негатив - від "Аргумент-газети", від агіток та видань конкурентів починаючи від "Території слова" і закінчуючи плакатами "Доносу мера - два роки", а також від особливо гострого протистояння з ЗАТ "Трускавецькурорт", коли цю структуру очолював Богдан Аксентійчук.

Проте ми хочемо відкинути всі упередження та поглянути тверезо на роль теперішнього мера в розвитку чи нерозвитку нашого Трускавця та об`єктивно проаналізувати міцність його теперішніх позицій в нашому місті. Що спонукало нас до цього? По-перше, роль та місце особи в історії - це особлива фішка всіх поважаючих себе вчителів історії, яку вони припасають на відкритий урок, щоб показати себе з найкращої сторони, тому аналіз ролі Лева Ярославовича для нас є своєрідним відкритим уроком, випробуванням наших можливостей певного характеру. По-друге, зобов'язує сама дата (noblesse oblige). По-третє, не знаючи минулого, не зможемо впливати на наше майбутнє. І по-четверте, людина, яка керує нами вже впродовж 7 років, а деким і більше, заслуговує на це і думаю, що це визнають навіть найбільші "антигрицаки".

Отже, 25 січня 1952 року. Місто Чортків на Тернопільщині. Саме тут народився і провів дитячі та юнацькі роки. Після навчання в школі - Тернопільський державний медичний інститут (1969 - 1975), отримана спеціальність - лікар-лікувальник. Після річної інтернатури при Волинській обласній лікарні отримує кваліфікацію лікаря-рентгенолога. На Волині працює аж до 1986. Саме в жовтні цього року у віці 34 років переїжджає на постійно в Трускавець. Тут він здобуває блискучу кар'єру, основою якої стало будівництво та вміле керівництво санаторієм "Карпати" неподалік питного озера. На посаді головного лікаря цього закладу Лев Грицак перебуває 13 років, аж до моменту його обрання на посаду трускавецького міського голови на виборах в березні 2002 року.

Санаторій Карпати Лауреат чотирьох нагород, з яких першою була медаль радянського зразка "За трудову доблесть" (1982), а найновіший орден - "За мужність" (2001). Поміж цим лауреат Державної премії з архітектури за будівництво комплексу санаторію "Карпати" та почесне звання "Заслужений лікар України". З 1998 по 2002 - депутат обласної ради.

Незважаючи на різноманітні чутки, можна назвати Лева Ярославовича і чудовим сім`янином, люблячим батьком двох синів.

Коли відбувалися вибори мера 2002 року, ніхто і не сумнівався, що саме Лев Грицак стане мером Трускавця. Стартова база була найкраща саме в нього, кредит довіри найвищий, на релігійних почуттях трускавчан він зіграв краще за інших. Тоді як конкуренти робили ставку на корінне населення, Грицак зрозумів - більшість голосів мають власне приїжджі, ті, кого корінні недолюблюють, як ті, що прибули здалека, так і вихідці з поблизьких сіл типу Орів, Зимівки, Городище, Уличне тощо. Програма була підготовлена фахівцями, а не дилетантами, затрати мали окупитися. Так і сталося. Присяга на Євангелії в церкві святого Миколая, грандіозна перебудова міста, щоб надати йому вигляд європейського. Спочатку все йшло добре, зовнішньо місто справді європеїзувалося саме в 2002 - 2006 роки, коли економічні негаразди України відійшли на другий план (не були такими гострими, як в 90-х чи тепер). Трускавець став чи не найулюбленішим курортом Кучми та Мороза, приїжджають і прем'єри, інші VIP-персони. Це зоряний час Лева Ярославовича, який налагоджує свої найвигідніші стосунки з багатьма потрібними людьми саме в цей час.

Добре це чи погано? Недоброзичливці закидають, що зв'язки використовувалися теперішнім мером виключно в меркантильних інтересах, для промоції як особистого іміджу, так і образу "Карпат", а для міста це принесло не так і багато. З цим можна погодитися лише частково. Адже ще в Біблії Ісус говорив: "Хто з вас без гріха, нехай перший кине в неї камінь". Нерозумним було б не використати тогочасні можливості для особистого закріплення, бо так зробив би кожен.

Санаторій Карпати Дьогтем виявилися відносини з ЗАТ "Трускавецькурорт". Щоб не повертатися до цієї теми, яка вартувала б не одного дослідження, скажу, що конфлікт не вичерпано і досі, перманентна холодна війна навряд чи колись закінчиться, а те, що п. Аксентійчук в Моршині, зовсім не означає, що колишня "гаряча війна" не відновиться. Питання лише в тому, наскільки від цього втратить Трускавець. І питання це риторичне.

Помаранчева революція 2004 року поплутала плани не лише Віктора Януковича, але і багатьох політиків на місцях. Не обминула вона і Трускавець. Жорсткий прагматик Лев Грицак, який за два роки керівництва міста зумів збити досить потужну і міцну команду, яка і по сьогодні тримається зовсім не на любові, а на взаємозалежностях, якщо не говорити про страх, до цього часу побував вже в кількох партіях. Виграш Януковича був би для нього ідеальним варіантом, щоб розправитися з своїм "одвічним", якщо можна вжити такий термін, ворогом, проте відкрито підтримати біло-блакитних означало знищити себе як політика на місцевому рівні. І не тому, що наступного разу люди не проголосували б - при владі Януковича це можна було б "оформити", або і піти на значно вищий рівень. Внутрішнє шосте чуття, яке ще називають "інтуїція", допомагало п. Леву не один раз. Краще було грати "в дві руки", хоча було зрозуміло, що отримати "роял-флеш" за таких розкладів, як були на 2004 рік, зовсім не світило.

Доля сама піднесла подарунок - трапилася можливість реабілітувати себе за доноси фінансами, тобто відкупитися. Нова революція потребувала коштів, люди інколи в пориві афекту жертвували чи не останнє, і зовсім не для Ющенка, а для торжества справедливості. Автобуси, надані для поїздки на Майдан, сприяння цим поїздкам через вплив на керівників підприємств, і знову ж таки, підтримка Церкви - це те, що дало вийти і цього разу сухим з води. І хоча кошти, зібрані трускавчанами, пішли зовсім не на революцію, а на інші цілі, і хоча про колишнє опоненти забувати і не збиралися, проте в них руки виявилися вже дещо зв'язаними і поле для битви вибирали не вони.

Тож на виборах 2006 року Лев Грицак мало чим поступався своєму головному опоненту, лідеру місцевих нашоукраїнців Ігореві Пільку. Встигнувши вступити в партію "Батьківщина" та навіть подарувати рушничок "від мами" для Юлії Тимошенко в присутності нардепа Андрія Шкіля, популярного в нашому краї своїм радикалізмом та проукраїнськістю, Грицак заручився тим, що з однієї сторони загрози йому вже немає. Висунення технічного кандидата від "Батьківщини" дало змогу відкритим "антигрицакам" розпорошувати свої голоси. А були ж і ті, хто голосував за Шиха, Кісака, Макару, інших кандидатів. Натомість "свої" мобілізувалися" в єдиний кулак під назвою "Відродження". В той же час ведуться переговори з людьми, які не були останніми в місті, щоб співпрацювати "на взаємовигідній" основі.

Вибори виграно. Обіцянки деякі реалізовано, деякі ні, оскільки їхня нереальність була очевидною ще тоді. Відсвятковано 180-річчя курорту, зроблено сходи в курортному парку, проте темпи значно уповільнилися. І це при тому, що з кожним роком доходи міста зростали. Закони України ("Про державний статус курорту Трускавець", "Про межі міста Трускавець"), які мали б бути прийняті для блага Трускавця, прийнятими не були, рекреаційно-відпочинкова зона в районі Палацу культури "Мир" з містечком атракціонів та аквапарком до кінця 2008 не створена, новий сучасний рекреаційно-відпочинковий мікрорайон не те що не розвинуто, а не створено взагалі, стіни багатоквартирних будинків ніхто і не розпочинав утеплювати, подібно як і робити хімічну промивку систем опалення всіх багатоквартирних будинків, цілодобове водопостачання чи піднімати "ефективність" роботи КП "Наше місто".

Можна було б продовжувати перелік того, що не вдалося зробити, аналізувати причини цього, проте слід бути об'єктивним і зазначити, що і зроблено чимало. Трускавець дає роботу і мешканцям сусідніх міст та сіл (щоправда, інколи за рахунок місцевих мешканців, які не можуть знайти пристойне місце праці), в нашому місті дороги є найкращими, якщо порівнювати з тими ж сусідами, розваги для населення організовуються досить непоганим чином, а якби на цьому не гріли руки особливо "наближені", то було б ще краще, налагоджено співпрацю з українськими та закордонними містами-побратимами. Незважаючи на відсутність трускавчан не те що в Верховній, але і в обласній раді (порівняти хоча б з Дрогобичем), вдається здійснювати ряд важливих проектів. В цьому немала заслуга саме міського голови, який попри опозиційність "Нашої України" до нього особисто на місцевому рівні, зміг знайти спільну мову і з Олійником, і з Сеником, а про Кметя і мови нема. І те, що Лева Ярославовича позбавили членства в "Батьківщині" в травні 2008 року, навряд чи засмутило його аж настільки сильно. Свою роботу перед тим в необхідному напрямку він вже встиг зробити, цей факт лише змусив його дещо відкоригувати свої плани.

Хоча говорити, що все йде як по маслу не доводиться, проте справи не такі вже й погані. Є стабільна частина трускавчан, які в будь-якому випадку готові голосувати за цю людину (навіть десятки раз). Зростання комунальних тарифів та протидія встановленню автономного опалення в місті, хоча дещо і підірвала позиції мера, все ж не так сильно, як цього хотіли б його опоненти. Вміле "злиття" негативу з себе на інших (Алієв, Стечкевич, Возняк, Марченко, Лобик тощо), які стали парасолькою - це лише одне з правил, які Лева Ярославовича не підводили ніколи. Вміти поставити собі ціну, заманити ворога в пастку, зробити з противника друга, маніпуляції, яким позаздрив би маститий психоаналітик, імідж "доброго царя" та "благодійника", "господарника" та "фахівця" разом з традиційним "один вже накрався, більше красти не буде" - все це спрацьовує. І невідомо, чи спрацьовує на диво, всупереч, чи згідно логіки.

Хоча дана стаття і залишить багато плям в біографії Лева Грицака, а роздуми про його роль в історії міста можуть виглядати як розмиті, "беззубі", а можливо і непотрібні взагалі, все ж не можна оминути і такий факт, як меценатство в житті нашого мера. "Воскресла Бренів. Пам`ять у світи" вихідця з Орова Богдана Гуцила (Грицак не лише проспонсорував вихід у світ цієї книги, але і взяв під свою опіку будівництво та утримання каплички на цьому славному місці між Оровом та Ямельницею, де знаходиться могила УСС - воїнів УПА), книга керівника трускавецької станиці Пласту, історика Олега Реги про духовну святиню Трускавця - церкву святого Миколая, нарешті фотоальбом у співавторстві з покійним Олександром Бараном "Трускавець з висоти пташиного лету" - це далеко не повний перелік видань, які вийшли за фінансової підтримки Лева Ярославовича. А ще допомоги потребуючим, активна співпраця з місцевою греко-католицькою церквою, яка має єпархіальний осідок у Трускавці, вміння вислухати людину та пообіцяти їй вирішити питання, навіть якщо наперед відомо, що з цього нічого не вийде. І вміння чекати, вірніше вичікувати на сприятливий момент, який можна використати для того чи для іншого.

Невідомо, чи балотуватиметься Лев Ярославович Грицак на пост трускавецького мера втретє. Якщо так, то виграти вибори буде важче, ніж в 2006, і може вже тепер саме теперішній мер використовуватиме фішку колишніх конкурентів - боротьбу в суді. Якщо ні, то ніхто не сумнівається в тому, що висуватиметься його ставленик, буде такий собі Медведєв трускавецького масштабу. Так чи інакше, ця непересічна особа вже залишила по собі слід в трускавецькій історії. Чого було більше - добра чи зла, судити не нам, судити про це можна буде лише з висоти часу, після того як пройдуть роки.

А тим часом в день уродин від редакції "Трускавецького вісника" хочеться побажати нашому меру (бо він все таки обраний нами, трускавчанами), всього найкращого. Здоров`я та благополуччя, радості від кожної прожитої хвилини, злагоди в сім`ї, гордості за свої дітей, дочекатися онуків та правнуків та вдячності від своїх співгромадян - жителів славного курортного містечка на ймення ТРУСКАВЕЦЬ.

З Днем Народження Вас, Леве Ярославовичу!

Редактор

Новини Трускавця та регіону

Коли ж прозвітується трускавецька влада?

Незважаючи на те, що влада міста Дрогобича звітувала перед громадськістю 16 листопада, новий звіт дрогобичани очікують почути вже 8 лютого. Попередній звіт у формі громадських слухань відбувався у концертному залі "Верховина" і не всі бажаючі могли потрапити всередину. На вимогу окремих політичних сил міста, в. о. мера міста Алла Гладун зі своїми заступниками прозвітується цього разу вже в Народному Домі імені Франка, який в листопаді перебував на ремонті.

На жаль, в Трускавці ми давненько не чули звітів "наживо", прямої реакції владоможців на злободенні питання з залу, останні громадські слухання, які можна дійсно назвати громадськими, мали місце ще в березні минулого року і стосувалися будівництва на виділених міською радою земельних ділянках підприємців Романа Беднарчука та Василя Даскалюка. А от коли був публічний звіт міського голови Трускавця, питання більш ніж риторичне. Бо сухі цифри в "Франковій криниці", які до того ж не дуже хтось і може перевірити, не вселяють довіри і не сприяють налагодженню партнерських стосунків між трускавецькою владою та трускавецькою громадою, які щораз дальше віддаляються одне від одного. Чисто як в улюбленій пісні нашого мера - "Береги, береги, берег цей і оцей…"

Свята тривають

Незважаючи на те, що свята новорічно-різдвяного циклу нарешті закінчилися, в нашому регіоні відбудеться ще кілька концертів. Так, в Дрогобичі пройде Соборна Коляда під виступи як церковних, так і світських хорів, в Стебнику пройшов теж фестиваль хорової пісні в цю неділю, а 30 січня в Дрогобичі виступить відомий ще піснею "Де твоя, де твоя, де блукаюча зоря?" з кінця 80-х рр. співак Ігор Богдан (тепер житель Канади), який вже провів три концерти з аншлагом цьогоріч у Львові.

А наступної неділі в Трускавці буде дійство іншого рівня - урочистості з нагоди 100-річчя від Дня народження Степана Бандери в ПК ім. Шевченка (зустріч з онуком, дослідником біографії, фільм).

Кіна не буде

За неофіційною інформацією, трускавецька "Злата" скоро перестане бути кінотеатром, інакше кажучи, фільми там не демонструватимуть через збитковість. Ходять чутки, що власники хочуть перепрофілювати "Злату" у розважально-відпочинковий комплекс, проте наскільки ця інформація є достовірною, сказати важко.

Прийматимуть депутати

В середу, 28 січня в Трускавці прийматиме громадян обласний депутат Наталія Лаврецька. На цьому ж тижні Трускавець відвідає і депутат ВРУ Андрій Шкіль (БЮТ), який зустрінеться з працівниками міськвиконкому, виступить по міському радіо та зустрінеться з мешканцями міста.

Міський бюджет прийнято

На двадцять п'ятій позачерговій сесії ТМР, яка відбулася 22 січня, було прийнято міський бюджет в цифрах, які ми подавали в № 3 нашого "ТВ". Бюджет розвитку депутати ухвалили в сумі 21 800 тис. грн., в той час, коли мер пропонував затвердити його на рівні 26 млн. Окрім прийняття бюджету, на сесії депутати оголошували запити та звернення.

Автономники знову зібралися для обговорення подальших дій

Мешканці Трускавця, які самовільно встановили автономне опалення, вимагають його узаконення міськими органами влади. Депутат ТМР Р. Крамар (БЮТ) ознайомив їх із відповіддю виконкому № 317-23-с від 16.01.2009 р. на свій депутатський запит. Така зустріч відбувається вже вчетверте за останні три місяці. Люди налаштовані рішуче і готові боротися за свої права до кінця.

Власна інформація

Жінка випала з трускавецької маршрутки та вбилася на смерть

Жінка випала з трускавецької маршрутки та вбилася на смерть

В четвер, 22 січня біля 18.30 по вулиці Трускавецькій в Дрогобичі з переповненої маршрутки "Дрогобич - Трускавець" випала жінка, яка від отриманих травм померла. В цей же день в Дрогобичі о 16.00 горіло приміщення в будинку 19 по Грушевського, пожежа сталася і в ніч на 22 січня в місті Котермака по вулиці Стрийській. Проте звинувачувати у всіх негараздах зірки цього дня не слід.

Постараємося уявити ситуацію, яка дотична до трагедії. Маршрутка на автовокзалі чи біля нього (перевізники протестують проти високих цін за заїзд на дрогобицьку автостанцію, яку поставив новий власник автостанції підприємець Муль, навіть звинувачують його у зв'язках з криміналітетом) набирає всі сидячі місця. Виїжджає і біля головної зупинки біля молочного магазину нижче церкви Пресвятої Трійці зупиняється. Люди зайшли. Шофер повільно починає збирати гроші, не кваплячись розмовляє з кимось ще по телефону (бо під час руху заборонено) і коли вже набито по зав'язку, вирушає. З Трускавця теж, виїхавши з залізничного вокзалу, зупиняється на зупинці біля Стебницького кільця, набирає до останнього вільного місця, тоді починає збирати гроші, люди підходять, сідають, а потім ще добирає на Мазепи та автостанції - їхати ж хочуть всі, а прибутків теж хочеться немалих. Таким чином маршрутки переповнені від 7 ранку аж до вечора, виняток - пізній вечір. І те, що в четвер випала і вбилася жінка, має насторожити та згуртувати нас всіх, адже завтра чи за тиждень трагедія не те що може, вона обов'язково повториться, якщо нічого не змінювати. Хіба що на місці цієї жінки може бути хтось із близьких нам людей, чиясь дитина чи дружина або матір, бабуся. А вартість життя грішми не виміряєш.

Галина Підколодна

З Е-пошти

Цигани атакують!

Цьогорічна зима видалася доволі лагідною. На різдвяні свята, правда, мороз щипав за щоки, але потому нас продовжує радувати скупе на тепло зимове сонце. Та ці кілька морозних днів далися взнаки для найнижчих прошарків суспільства - бомжів і циган. Але якщо перші шукають притулку в звичних для них місцях (горища, підвали), то останнім абсолютно нема куди податися. Вони не знайшли кращого варіанту, як перезимувати в приміщенні дитячої лікарні міста Дрогобича. За достовірними даними одна така родина навіть отримала тут кімнату для проживання.

Цигани зовсім не рахуються з лікарняними правилами. Вони приводять в палати натовпи своїх родичів, хоча це і заборонено. Вони постійно відволікають медперсонал від роботи, увесь час заважають іншим пацієнтам. Як стверджують очевидці, був навіть такий випадок, коли циганка посварилася з медсестрою і побила її.

На жаль, ми не знаємо реакції міської влади на таке свавілля. Але сподіваємося, що дитяча лікарня буде і надалі займатися маленькими пацієнтами, а не перетвориться на циганський готель.

Мар`яна Прокопович

© 2008-2009 Незалежне видання "Трускавецький вісник". Всі права застережено.
Видається з 14 серпня 2008 року. Розповсюджується безкоштовно. Засновник, головний редактор та відповідальний за випуск – Володимир Ключак.
Редакція публікує виключно ті матеріали, які збігаються з точкою зору редакційної команди.
Контакти: e-mail: anda_panda@ukr.net, моб.тел. 8 (097) 38-36-112
Публікація на порталі www.turportal.org.ua з дозволу Редакції.
 © 2007-2017 Информационный портал курорта Трускавец