Хто володіє інформацією, той володіє світом!

№1 » №2 » №3 » №4 » №5 » №6 » №7 » №8 » №9 » №10 » №11 » №12 » №13 » №14 » №15 » №16 » №17 » №18 »
№19 » №20 » №21 » №22 » №23 » №24 » №25 » №26

Трускавецький вісник

№6 (32) 28 січня 2009 р.

Новини Трускавця та регіону

Презентація фільму

про перебування трускавецьких дітей з вертепом у Слов`янську відбулася в приміщенні актового залу Трускавецької міської ради 27 січня о 17.00. Фільм відзнято та змонтовано продюсерським центром "Провінція" (генеральний директор - Олег Бачинський) з ініціативи секретаря ТМР Наталії Пономаренко. Стрічка являє собою творчу компіляцію репортажів про кожен день перебування наших дітей на Донеччині та сюжет з прес-конференції секретаря ТМР 19 січня цього року в Трускавецькій школі мистецтв (дивись "ТВ" № 4) загальною тривалістю не більше 40 хв. Окрім фільму, на презентації було показано слайд-шоу, а 11 дітей мали можливість ще й поласувати солодощами, наданими підприємцем та депутатом ТМР Петром Іванишиним.

Із зверненнями до дітей виступили мер міста Лев Грицак, директор школи мистецтв Ігор Нич, головний редактор Трускавецького радіо Світлана Марецька та інші учасники презентації. Мер подарував дітям диски з фільмом та зазначив, що об'єднувати Україну (подібно як і Трускавець) потрібно не пустопорожніми балачками, а дією, що і продемонстрували трускавецькі школярі. Від імені дітей Левові Ярославовичу подякував за неповторні миті перебування в Слов`янську Євген, один з учасників поїздки.

Трускавецькі діти матимуть басейн

Ще 3-4 місяці, і трускавецькі діти матимуть можливість відпочивати та оздоровлюватися в басейні сучасного типу. Це пообіцяв дітям на закінчення зустрічі з ними мер Трускавця Лев Грицак. Хочеться вірити, що мер дотримає свою обіцянку, бо його заступник Ярослав Чистогорський вже обіцяв комп'ютер бібліотеці…

В Стебнику відкрили перший ресторан

Минулого тижня в Стебнику відкрили перший в цьому місті бар-ресторан "Майдан" неподалік від Народного Дому. Освятив новий ресторан о. Михайло Комарницький. Давно в Стебнику існував ресторан "Калійник", приміщення якого довший час пустувало, а тепер використовується як магазин та редакція "Все для всіх". Отже, заможні стебничани вже не потребуватимуть виїжджати за місто, щоб пишно відсвяткувати якусь подію.

Так само в Стебнику відкрито і першу приватну нотаріальну контору, яка розмістилася в будинку 4 по вулиці Грушевського неподалік від магазину дитячих товарів "Карлсон" та магазину одягу "Модерн".

Перший диск Ромчика Саланя

В січні цього року побачив світ перший аудіодиск з піснями у виконанні трускавецького юного співака Ромчика Саланя, який відомий не лише в нашому місті чи у Львові, а і поза межами України, зокрема в Стокгольмі.

Дрогобич матиме гроші

Наступний рік буде ювілейний для Дрогобича - 920 років місту, ювілеї Юрія Котермака та найстарішої в місті церкви святого Юра. З цієї нагоди депутати Дрогобицької міської ради за пропозицією депутата від БЮТ Богдана Волошина виступили з ініціативою випуску до цих дат ювілейних колекційних монет. Відповідне звернення вже направлено в Національний Банк України та інші відповідні органи.

Аптеки слід терміново перевірити

Після перевірки аптек в Дрогобичі їхні власники змушені були занизити непомірно підняті ціни. Трускавець теж потребує негайної перевірки мережі аптек міста-курорту як управлінням у справах захисту прав споживачів, так і відділами Антимонопольного комітету та іншими відповідними органами. Адже якщо один і той же лік в різних аптеках Трускавця в ціні відрізняється на 20 чи більше гривень (приклад - сироп від кашлю "Ереспал"), то треба бити на сполох.

Дана невелика замітка, сподіваємося, послугує міській владі Трускавця поштовхом до активних дій в цьому напрямку, адже таке неподобство терпіти далі просто немає сили.

Депресія зачепила і Трускавець

Кожен, хто їздить маршрутками по нашому місті, зауважив дивну зміну в поведінці пасажирів - менше розмов, менше галасу та веселощів, більше мовчанки та роздумів. Люди втрачають роботу або бояться, що втратять її, нагнітаючі розмови про кризу, підвішений стан невизначеності - причини депресії трускавчан. Плюсом цього явища є те, що люди усвідомлюють, де тепер справжні пріоритети, що є головне, а що другорядне.

Жорстокість не знає меж

В Стебнику після різдвяних свят відбувся похорон 51-річної жінки-сторожа, яку облили бензином та підпалили разом із сторожівкою жорстокі нападники на підприємство, яке вона охороняла. По даній справі ведеться слідство, поки що нам відомо лише, що жінка намагалася завадити бандитам, але їм вдалося зробити свою чорну справу, зв'язавши свою жертву та підпаливши в замкненому приміщенні разом із собакою. Вижив лише обгорілий кіт.

А тим часом у Трускавці батько подав у міліцію заяву на власного сина, якого звинувачує в побоях та постійних лайках на свою адресу. Від часу смерті дружини та матері, в цьому сімействі спокою немає.

А сміття не вивозять далі

Виконуючий обов'язки голови Стебника, секретар міської ради та представник "Нашої України" Геннадій Куцан зразу після відставки мера Романа Калапача взявся за наведення порядку зі сміттям. Проте вистачило його зусиль ненадовго, бо Стебник знову потопає в смітті.

А крім того, з невідомих причин значно погіршилося сполучення Стебника з Трускавцем та Бориславом, щоб доїхати до сусіднього курортного містечка, доводиться інколи чекати на маршрутку півгодини, а то і більше. Це відчувають і трускавчани, які мають родину чи справи в місті калійників.

Власна інформація

"ТКС" захищає ділову репутацію

25 грудня 2008 року директор компаній холдингу "ТКС-Менеджмент" подав позовну заяву в Залізничний районний суд м. Львова щодо прес-конференції, проведеної 16 грудня. Ця справа зачіпає і окремих депутатів ТМР. Нижче вміщуємо прес-реліз, розповсюджений холдингом.

Офіційна позиція групи компанії "ТКС"
стосовно звинувачень, пов'язаних з будівництвом житлових будинків у м. Трускавець

16 грудня керівники компаній "Політерм" п. Джумбер Дзігуа, компанії "Аут пост" п. Віталій Устінов провели прес-конференцію, на якій озвучили неправдиву інформацію стосовно групи компаній "ТКС". Групу компаній "ТКС" звинувачено у нібито будівельній афері в Трускавці, в результаті якої були ошукані пайовики та підрядники будівництва житлових будинків по вулиці Скоропадського.

Повідомляємо, що жодне з підприємств, які входять в групу компаній "ТКС", не мають прямого чи опосередкованого відношення до будівництва вищезазначених будинків. Звинувачення вищезгаданих осіб є безпідставними та розцінюються нами як наклеп, що завдає шкоди діловій репутації групи компаній "ТКС". Метою таких дій, ми вважаємо, є підготовка рейдерських атак на підприємства групи компаній "ТКС".

Нас дивує позиція охоронної компанії "Аутпост", нашого колишнього контрагента, з яким ми були змушені розірвати угоди через надання неякісних послуг з охорони наших об'єктів. Розцінюємо участь керівництва компанії "Аутпост" в заходах, які направлені на дискредитацію репутації групи компаній "ТКС", як кроки до насильного нав'язування своїх послуг як охоронної фірми.

Завдяки групі компаній "ТКС" здійснюються інвестиції в Україну, в регіоні підприємства групи є одними з найбільших платників податків, а зарплати працівників найвищі. Тому дії вищезгаданих осіб завдають шкоди не тільки іміджу групи компаній "ТКС", але також соціально-економічному стані регіону в цілому.

Як наслідок, ми змушені зреагувати на безпідставні звинувачення та наклепи, нанесення шкоди діловій репутації групи компаній "ТКС" шляхом звернення у суд та інші інстанції.

Прес-служба групи компаній "ТКС",
8 (032) 23-23-800, info@tks.ua

Радуймося нині всі!

Як уже повідомляла місцева преса та наше Інтернет-видання, в Стебнику 25 січня відбувся ІІ-й фестиваль хорової пісні "Радуймося нині всі!". Хотілося б розповісти про цей захід докладніше.

Порівняно з минулим роком, цього разу великий зал міського Народного Дому зібрав набагато більше глядачів. В залі панувала атмосфера свята.

Концерт розпочався з виступу хору церкви Христа Чоловіколюбця (кер. Л. Славич). Учні СШ № 18 під керівництвом п. Н. Беднарчик продемонстрували невелику виставу (вертеп), в якій розповіли історію про народження Спасителя людства. Свою лепту в створення святкового настрою у глядачів внесли також вихованці БУТ (кер. Н. Веклюк), вокальний ансамбль, учні вокально-естрадного відділу музичної школи міста Стебника (кер. Л. Кузьмич).

Новинкою цьогорічного дійства став виступ хору церкви св. Пантелеймона з Сільця (кер. Г. Волощук) та тріо сопілкарів з Дрогобича (кер. О. Сивохіп). На "закуску" приберегли хор імені митрополита Андрея Шептицького центральної стебницької церкви Різдва Пресвятої Богородиці (кер. М. Костецька). На жаль, через ряд об'єктивних причин не змогли взяти цього року участі у фестивалі учасники хору православної парафії Стебника Київського патріархату.

Окрім колядок, на фестивалі звучали віншування і щирі побажання миру, любові, єднання в родині і в державі.

Міську владу представляв заступник міського голови Богдан Асафат, який вручив учасникам фестивалю грамоти та солодкі подарунки. Від духовенства виступив з промовою настоятель церкви Архистратига Михаїла (УПЦ КП) о. Михайло Комарницький. Він подякував всім, хто своєю участю в цьому заході звеселив серце і душу вдячного глядача та слухача, висловив жаль з приводу відсутності хору своєї церкви, а також привітав з Днем Ангела усіх Тетян.

На завершення концерту всі присутні заспівали колядку "Бог Предвічний" і "Многая літа". Сам концерт тривав трохи більше двох годин.

Цей захід став для стебничан приємним подарунком. Свята закінчилися, але люди мали змогу знову відчути це радісно-хвилююче очікування дива. Вони ділилися позитивними враженнями від побаченого, раділи, що не вся стебницька молодь думає лише про наркотики і алкоголь, але ще залишились ті, кому не байдуже наше українське надбання - колядки і щедрівки, у кого ще залишилось бажання дарувати радість іншим. Христос народився! Славімо Його!

Мар'яна Ключак

Мирон Бучацький: Лікар, Патріот, Борець

30 січня 2009 року виповнюється 70 років з дня народження члена Трускавецької міської асоціації інвалідів (ТМАІ), почесного голови ТМАІ на громадських засадах п. Бучацького М. В.

15.08.1997 року з ініціативи депутатів обласної ради Зарицкого Ю. Б. та Бучацького М. В., а також Кучера М. В. було створено Трускавецьку міську асоціацію інвалідів і здійснено реєстрацію статуту.

Бучацький Мирон Володимирович, українець, народився в с. Свірж Перемишлянського району Львівської області в сім`ї селянина, закінчив школу працював викладачем сільськогосподарської техніки в Свіржській СШ, вступив у Львівський медичний інститут, по закінченні якого працював головним лікарем Угнівської дільничної лікарні, потім армійським лікарем, лікарем у Стебницькій лікарні, в Трускавецькій курортній поліклініці, в міській лікарні, двадцять років був солістом у знаменитій народній хоровій чоловічій капелі "Бескид" Дрогобицького педінституту під керівництвом національного диригента, професора С. Стельмащука.

У 1984 році захистив кандидатську дисертацію, винахідник, який посідає 8 авторських свідоцтв, автор 40 друкованих наукових робіт, у 1993 отримав німецький, чеський, болгарський патенти на стереотаксичний комплекс нейрохірургічних винаходів.

Працював помічником-консультантом народного депутата України п. І. Осташа. На добровільних засадах працював головою Трускавецької міської організації "Клуб виборців". Обирався депутатом Львівської обласної ради народних депутатів першого демократичного скликання і був членом Президії Львівської обласної ради, вступив в члени УХДП, першим заступником голови УХДП, як голова Дрогобицького регіонального відділення "Меморіал" ініціював, організував і здійснив розкопки жертв НКВД-НКГБ у Дрогобичі і їх перепоховання з виготовленням 500 трун, відлито і встановлено на Полі Скорботи три пам`ятні таблиці перестороги. Довів і отримав від Кабінету Міністрів довідку (єдину на всю Україну) про те, що жертви в Дрогобицькій катівні загинули від рук функціонерів НКВД-КГБ.

Організатор 12 з 17 осередків товариства української мови імені Т. Шевченка у м. Трускавці. Особисто утворив 10 осередків Руху в м. Трускавці та 5 осередків Руху в Дрогобицькому районі. Учасник і делегат установчої конференції "Меморіалу" і "Зеленого світу" в Києві. Брав активну участь в організації і проведенні "Ланцюга єдності" 1991 року. Організатор першого в Трускавці і багатьох наступних політичних мітингів у Дрогобичі, Стебнику, Перемишлянах, Дрогобицькому районі.

Ініціатор реставрації могили Українських Січових Стрільців в м. Трускавці, за свої кошти встановив пам`ятні таблиці на катівнях НКГБ в Пермишлянах та Дрогобичі, ініціатор, організатор та будівничий хати для престарілої матері Ю. Литвина у с. Барахти на Київщині. Здійснив випуск трьох номерів газети "Нова свобода" тиражем 5 тисяч екземплярів, організував спонсорування і здійснив 2 випуски харківської газети "Нова Україна", херсонської "Голос Таврії", часопису "Червона калина" в Умані. Придбав і передав півтисячі екземплярів "Історії України" професора Ореста Субтельного для осередку Руху Умані. Організував дрогобицький регіональний комітет захисту УГКЦ, вимагав реабілітації УГКЦ.

Протягом 25 років працював у лікувальних установах курорту Трускавець лікарем-отоларингологом, але за критику, спрямовану проти деяких місцевих чиновників, був звільнений в 1994 році з посади завідуючого відділом охорони здоров`я Трускавецького міськвиконкому без жодних підстав чиновником-автократом.

З газети "Високий Замок" від 1 березня 2007 року: "Однак він залишився в гущі політичного і громадського життя, яка є його стихією і на цій ниві досяг багато чого. Інша річ, що він, з його глибоким аналітичним розумом та широкою ерудицією, рідкісною схильністю до сумлінного оволодіння самотужки іноземними мовами, вітчизняної юриспруденції, має запальний, відвертий безкомпромісний характер і це часто не до шмиги його опонентам, ким би вони не були. Попри це він є, мабуть, єдиним з не багатьох найбільш відомих політиків нашого регіону першої хвилі національного відродження, який продовжує йти своєю дорогою, не маючи й "зерна неправди за собою".

А ось думка про нашого краянина завідувача відділом Мукачівської міської лікарні Гейза Фелді: "В Будапешті на науковому симпозіумі (2002 р.) хірургів з отоларингологами німецькі вчені назвали доктора Бучацького з України першопрохідцем розробки нового хірургічного доступу до основи мозку, який він описав в різних медичних журналах ще в 70-х рр. минулого століття. В даний час по цій методиці, правда з найновішими складними обладнанням та комп'ютерною технікою як в пріоритетному напрямку, оперують у клініках усього світу. Згадавши на симпозіумі ім`я доктора Бучацького, німці віддали шану нашій науковій думці" (зі статті Романа Пастуха).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1867 від 20 грудня 2000 року "Про затвердження Комплексної програми пошуку і впорядкування поховань жертв війни та політичних репресій" з ініціативи та настирливих домагань Мирона Володимировича, ухвали 15 сесії Дрогобицької міської ради № 500 "Про продовження розкопок жертв комуно-більшовицького режиму на вулиці Стрийська, 1", влітку минулого року було продовжено розкопки, розпочаті в 1991 році у 32-метровій криниці підвального приміщення, яку, за свідченням очевидців, в 1939 - 1941 роках та післявоєнний період було вщент заповнено закатованими українцями. Є припущення, що їх могло бути більше півтора тисячі…

Мирон Володимирович і надалі енергійний, з добрим гумором, життєрадісний, з незліченними задумами і планами гордо крокує по своїй землі, вірить, що настануть кращі часи, радіє кожному сонячному дню, а разом з ним радіє його дружина і син.

Від імені членів ради трускавецької міської асоціації інвалідів і активу вітаємо Мирона Володимировича Бучацького з ювілеєм. Бажаємо здоров`я, успіхів, удачі на многая літа!!!

За дорученням членів Ради ТМАІ та активу -
голова ТМАІ Надія Заблоцька

Редакція "Трускавецького вісника" приєднується до всіх привітань та побажань на адресу шанованого всіма п. Мирона Бучацького. Нехай Бог благословить Вас та Вашу родину!

Тема номера: Україна впевнено виграла газову "війну" з Росією

Сьогодні питання ціни на газ хвилює усіх без винятку громадян України. Історія вирішення цієї проблеми завдяки певним недоброзичливцям оповита легендами та спекуляціями, хоча український уряд зробив все можливе, щоб вийти з газової "війни" з честю. Із проханням роз'яснити реальну ситуацію навколо газового конфлікту з Росією та його наслідків для України ми звернулись до заступника голови Львівської обласної організації ВО "Батьківщина" Андрія Болкуна.

- Чому Росія вкотре напередодні Нового року перекрила газ Україні? Невже провина за це лежить на українській стороні?

Україна впевнено виграла газову війну з Росією- Перекривши постачання газу, Росія порушила умови міждержавної угоди - Меморандуму про співпрацю в газовій сфері, укладений між прем'єрами двох країн 2 жовтня 2008 року. Ним передбачався трирічний перехідний період на середньоєвропейські ціни на газ у випадку сплати Україною всього боргу за газ. 30 грудня Україна перерахувала останні 1,5 млрд. дол. за борг листопада та сплатила авансом за грудневі поставки газу. Незважаючи на це, Газпром відмовився вести переговори про трирічний перехідний період, та у формі шантажу заявив неприйнятну для України ціну на 2009 рік. В таких умовах уряд України змушений був діяти виключно в національних інтересах, відмовившись підписувати договір на умовах Газпрому. Виставлена Росією ціна - це політична ціна, яка ґрунтувалась не на економічних розрахунках, а на імперській доцільності покарати незалежницьку позицію України. Стратегічною метою Росії було отримання контролю над українською газотранспортною системою (ГТС), яка, до речі, забезпечує 78 % експорту російського газу в Європу. Між іншим, в різний спосіб росіяни контролюють ГТС усіх пострадянських держав, крім України, та ряду країн ЄС. Нині Росія використовує свої ресурси як інструмент геополітичної присутності. Крім цього, Газпром вдається до силових механізмів і шантажу, щоб відволікти увагу від власних проблем. За його власними оцінками, внаслідок падіння світових цін на нафту російська компанія отримає в 2009 р. на 20 млрд. дол. менше прибутків. Звідси прагнення витиснути гроші з усіх споживачів. Однак, це лише спроба Росії перекласти, зокрема на Україну, власні прорахунки у завищених прогнозах щодо прибутків від постачання нафти і газу. Але цього разу наш уряд і ресурсно, і політично готовий був до протистояння. На закачаних в підземні сховища запасах газу ми могли протриматись до квітня, а росіяни несли щоденно сотні мільйонів доларів збитків (в цілому Газпром недоотримав 2 млрд. доларів). За даними Інтернет-видання ForUm акції Газпрому впали в п'ять разів!

- Але від таких дій постраждали європейські споживачі й імідж нашої країни!?

Україна впевнено виграла газову війну з Росією- Не зовсім так. Росії завдано нищівного удару по її репутації надійного постачальника газу. А Європа, мабуть, "прозріла", побачивши реальні намірі та стан справ з дотриманням угод її російськими "друзями". До речі, брати-слов'яни росіян - болгари, серби, словаки, чехи постраждали чи не найбільше. Думаю, що цей урок "братньої" Росії вони запам'ятають надовго. Європейці тепер ще більше розвиватимуть альтернативні джерела газопостачання з Норвегії та Північної Африки і не "бавитимуться" з Росією в будівництво обхідних газопроводів поза Україною. З цього конфлікту винесла урок й Україна: ми отримали шанс для адаптації до європейських цін в умовах максимального зменшення світової ціни на нафтопродукти. Та й видобуток власного газу значно збільшився. Промисловість почала переходити на альтернативні джерела енергії: мазут, вугілля, електрику. Це дико, що ми споживаємо газу більше, ніж Іспанія та Франція разом взяті! В нас розвіданих запасів вугілля вистарчить на 400 років. Так підтримуймо своїх шахтарів, а не дотуймо російський бюджет.

- Але представники Секретаріату Президента стверджують, що Україна програла газову "війну" і втратила на транзиті.

- На жаль, окремі чиновники з Банкової підігравали російській стороні. Хоча вирішення цього питання не в їх компетенції. Все було, як в тій приказці про невістку і свекруху: як завжди винна невістка. Так завжди, за їх версією, винна й Тимошенко. Але факти говорять самі за себе: середньорічна ціна за тисячу кубів газу для України становитиме неповних 230 доларів. Менше має хіба що Білорусь. До речі, Президент Ющенко оцінював ціну тисячі кубів газу у 250 доларів. Так питається, виграла Україна чи програла у цій газовій "війні"?! І не має значення, що в першому кварталі газ коштуватиме 360 доларів, бо ми його по такій ціні просто не купуватимемо. Не має в цьому жодної потреби, оскільки є достатньо запасів у сховищах. А щодо транзиту, то його ціна була зафіксована у міжурядовій угоді. І Україні, як серйозний партнер, продемонструвала, що вона правова держава, де дотримуються угод і домовленостей. Продовжувати протистояння було неправильно. Уряд на чолі з Юлією Тимошенко продемонстрував твердість і одночасно гуманність. Сподіваюсь, що європейці завдяки такому "уроку" зрозуміли хто є хто.

Україна останньою з усіх пострадянських країн переходить на європейську ціну, і відбувається це в момент стрімкого зниження цін на енергоносії у всьому світі. Це - найбільш зручний час для переходу на європейські ціни. Причому формули, за якими у найближчі 10 років визначатимуться ціна на газ для України і його транзит до Європи, будуть універсальними та зрозумілими. Це значить, що завдяки новим контрактам у найближчі 10 років між Москвою та Києвом більше не буде проблем із постачання газу, а в самій Україні навколо цього питання більше не буде політичних спекуляцій. Крім цього, віднині контакти Газпрому й Нафтогазу відбуватимуться без "РосУкрЕнерго". Тепер він не буде посередником у продажі туркменського та російського газу.

Ще однією перемогою уряду є те, що технологічний газ, необхідний для здійснення транзиту російського газу до Європи, Україна купуватиме за спеціально розрахованою ціною - 153,9 дол. за 1 тис куб. м в обсягу 11 млрд. куб. м. Це дозволить українській стороні безболісно для рентабельної роботи вітчизняної ГТС зберегти тариф на транзит на рівні 2008 року - 1,7 дол. за транспортування 1 тис. куб. м. газу на сто кілометрів.

Підсумовуючи сказане, хотів би ще раз наголосити на необхідності у любій дискусії спокійно й тверезо вислуховувати усі аргументи й факти. Сьогодні Україна безперечно перемогла. Ми отримали час для модернізації своєї промисловості, впровадження енергозберігаючих технологій, зменшення споживання газу. І для уряду тут є важливою підтримка й розуміння громадян. Лише спільними зусиллями ми зможемо побудувати сильну державу.

Розмовляв Володимир Ключак

На книжковій полиці

"Сучасна українська література кінця ХХ ст. - початку ХХІ ст." київського видавництва "Школа" - це зовсім не хрестоматія для учнів, а книга, яку варто почитати всім поціновувачам сучасної, дійсно вартісної літератури нашої України.

Розпочнемо з прози (це друга частина 450-сторінкового видання). Тут і "Рекреації" Юрія Андруховича, і "Казка про калинову сопілку" Оксани Забужко, і твори Євгена Пашковського, Олеся Ульяненка, Тараса Прохаська, і сильний, хоч і невеличкий за обсягом, "Гуцульський рік" Василя Портяка.

А окрім прози - 130 сторінок чистої, високої, кришталевої і такої рідної української нової поезії, поезії Василя Герасим`юка, Ігоря Римарука, Наталки Білоцерківець, Віктора Неборака, Івана Андрусяка, Сергія Жадана, Маріанни Кіяновської… Ми ж пропонуємо вам ознайомитися з двома невеличкими поетичними творами - Павла Вольвача із Запоріжжя та нашого галичанина, справжнього гуцула Івана Малковича (тепер - директор видавництва "А-ба-ба-га-ла-ма-га" в Києві). Котрий чий вірш - ви зрозумієте і без наших вказівок.

Жив би в якихось Заліщиках, чи, може, десь в Теребовлі,
Ходив би в неділю до церкви, просвітлений і чепурний.
Слова безсилим бадиллям не застрявали б у горлі,
Співав би я "Ще не вмерла" і "… нам Україну храни".

В УНСО і районній "Просвіті" Вітчизні приносив би користь,
Традиціями наповнений, як зерням - тугий кавун.
І стрийко у мене був би Богдан, чи, можливо, Орест,
І був би у мене дідо - потомственний член ОУН.

А ще би я мав Свят-Вечір, Маланку, вертеп і гаївку,
Напам`ять навічно завчений карбований "Декалог".
Не "Русскую", розумієте, а рідну пив би горілку
З товаришами вухатими, чи краще з одним - удвох.

"Героям слава!" кричав би, рвійний і розпросторений.
Рота кривив би - ур`яд, оркестра, газ, парламент.
І був би я весь вишиваний, різьблений і інструктований,
І В'ячеслав Максимович був би мій Президент.

Я мав би багато дечого, тож заздрю Стриям і Десятинам.
Народом були б сусіди і навіть черга в пивній.
А ви попробуйте жити серед цієї телятини
Понурих "тожеукраїнцев", в підпіллі слів і надій.

І де там ті в біса Заліщики?! Тоскні, наче шинелі,
Снують суцільні "сограждане", "женщіни" і "мужчіни".
І тінь моя неприкаяна в'язне у цій пустелі,
І маю я тільки згарище з присмаком Батьківщини.

Напучування

Хай це можливо і не найсуттєвіше
але ти дитино
покликана захищати своїми долоньками
крихітну свічечку букви "ї"

а також
витягнувшись на пальчиках
оберігати місячний серпик
букви "є"
що зрізаний із неба
разом і з ниточкою

бо кажуть дитино
що мова наша - солов'їна
гарно кажуть

але затям собі
що колись
можуть настати і такі часи
коли нашої мови
не буде пам'ятати
навіть найменший соловейко

тому не можна покладатися
тільки на солов`їв
дитино

Політичний гумор

Політичний гумор

© 2008-2009 Незалежне видання "Трускавецький вісник". Всі права застережено.
Видається з 14 серпня 2008 року. Розповсюджується безкоштовно. Засновник, головний редактор та відповідальний за випуск – Володимир Ключак.
Редакція публікує виключно ті матеріали, які збігаються з точкою зору редакційної команди.
Контакти: e-mail: anda_panda@ukr.net, моб.тел. 8 (097) 38-36-112
Публікація на порталі www.turportal.org.ua з дозволу Редакції.