Хто володіє інформацією, той володіє світом!
№1 » №2 » №3 » №4 » №5 »
№6 » №7 » №8 » №9 » №10 »
№11 » №12 » №13 » №14 » №15 »
№16 » №17 » №18 »
Щорічно в другу неділю вересня в Україні відзначають День працівників
нафтової, газової та нафтопереробної промисловості. В цей день святкують День
міста у Бориславі. Програма святкувань обіцяє бути насиченою протягом двох днів
– у суботу та неділю. Вашій увазі пропонуємо програму святкувань, люб’язно
надану "Трускавецькому віснику" відділом внутрішньої політики Бориславської
міської ради.
9 вересня – відкриття виставки «Покинутий альбом Станіслава Рахвала», початок о
14.00 в історико-краєзнавчому музеї м. Борислава.
"Приємний" подарунок зробила з 1 вересня трускавецька влада багатодітним сім’ям
міста – у школах скасували безкоштовні обіди для дітей такої пільгової
категорії. Мотивація зрозуміла – нестача коштів. Мабуть, не вистачає грошей на
закордонні поїздки мера та його заступника, тож і вирішили зекономити на дітях.
Також, як повідомляє наше джерело, планується скоротити кількість годин на
вивчення англійської мови у гуртках. А дійсно, навіщо вчити та годувати чужих
дітей? Хто хоче жити, як людина, мусить працювати, як кінь, вчить японська
мудрість…
Під час понеділкової наради 29 серпня в трускавецькій мерії міський голова дав
доручення фінансовому управлінню ТМР попрацювати над тим, щоб місто отримало
компенсацію від втрат за землю, які несе місто від бюджетних організацій. Серед
таких бюджетних організацій було названо і
ДП "Кришталевий Палац". Насправді ж
це державне підприємство є одним із кращих платників податків у Трускавці, в
тому числі і щодо наповнення місцевого бюджету, повідомили нас в "Кришталевому
Палаці", тож інформація, озвучена міським головою, не відповідає дійсності.
Вашій увазі пропонуємо програму концертів у Палаці культури імені Шевченка ЗАТ
ЛОЗ "Трускавецькурорт" на найближчі дні – від сьогодні до середини вересня.
7 вересня, 16.00 – концерт народного ансамблю пісні і танцю "Трускавчанка".
В кінці серпня у Львові в Палаці залізничників відбувся фінал літературного
конкурсу до 65-річчя від дня народження Георгія Кірпи під назвою „Я запам’ятав
Кірпу таким”. Серед переможців був і трускавчанин – учень 9 класу СШ №
2-гімназія Олег Гудзеляк. Учень ніколи не був особисто знайомий із Г. Кірпою,
тож його твір суттєво відрізнявся від інших – хлопець описав виключно своє
бачення цієї людини, удостоєної звання Героя України. Олег Гудзеляк в подарунок
за твір-переможець отримав цінний подарунок – мобільний телефон. Своє майбутнє
учень планує пов’язати із залізницею, яка є його найбільшим зацікавленням.
6 вересня у Дрогобицькому районі пройшли командно-штабні навчання, які провели
представники Головного управління з питань надзвичайних ситуацій Львівської
облдержадміністрації. Під час навчань відпрацьовувалися дії органів управління
та сил цивільного захисту населення у випадку надзвичайних ситуацій техногенного
і природного характеру в екстремальних умовах мирного часу та ліквідації їх
наслідків. У навчаннях взяли участь районні спеціалізовані служби цивільного
захисту населення, керівний склад комісії з техногенно-екологічної безпеки й
евакуаційної комісії. Основна частина відпрацювань відбулася на території
Лішнянської сільської ради, де розміщений районний евакуаційний пункт,
повідомляє прес-служба Дрогобицької РДА.
У вівторок, 6 вересня 2011 року, відбулась Х позачергова сесія Дрогобицької
районної ради з одним питання у порядку денному, а саме: "Про підтримку рішень
Львівської обласної ради щодо висловлення протесту диктатурі чинної влади та
рішенню Вищого адміністративного суду України про визнання незаконним присвоєння
Степанові Бандері та Романові Шухевичу звання Героя України". Депутати районної
ради підтримали рішення Львівської обласної ради від 09.09.2011 року № 218,
прийняли заяву щодо рішення Вищого адміністративого суду України про визнання
незаконним присвоєння Степанові Бандері та Романові Шухевичу звання Героя
України та заяву щодо висловлення протесту диктатурі чинної влади, а також
вирішили оприлюднити ці заяви в засобах масової інформації.
Власна інформація
Саме з такими словами-побажаннями звернувся до керівників товариства на останній
розширеній нараді голова Наглядової ради Павло Якубенко. Такий висновок він
зробив під час двотижневого відпочинку у Трускавці.
І хоч час перебування відпочинком назвати важко через численні заходи та
зустрічі, усе ж очільник ЗАТ «Трускавецькурорт» встиг оглянути Трускавець оком
пересічного гостя. І, видно, саме ці враження спонукали Павла Павловича звернути
увагу керівників товариства на, здавалося б дрібниці, які ті перестали помічати.
«Ці дрібниці псують обличчя курорту, хоча й не вимагають особливих
капіталовкладень, - запевнив голова Наглядової ради». Натомість такі речі як
занедбані квітники, обшарпані паркани та понівечені лавочки біля будівель
товариства свідчать про те, що ми перестали бути уважними, дбайливими.
Свої зауваження Павло Якубенко висловив і відносно обслуговування на бюветах.
Нещодавно довелося наводити лад в роботі бювету №1. Зі зміною керівника цієї
важливої установи має покращитися процес обслуговування: відбудеться ремонт
непрацюючого обладнання, удосконалення існуючих автоматів тощо. З цього приводу
з'явилася ідея виокремлювати людей, які дбають про товариство та його порядок. А
разом ще тих, які. привносять у роботу колективу цікаві пропозиції, бо це якраз
свідчить про небайдужість.
Галина Шумило,
На початку листопада 2011 року у Всеукраїнському прес-центрі Укрінформу
відбудеться прес-конференція з нагоди відкриття ІІ Трускавецького міжнародного
кінофестивалю телевізійних фільмів «Корона Карпат», робота якого триватиме 12-16
листопада 2011 року у м. Трускавці.
Фестиваль «Корона Карпат» має намір зближувати національні кінематографи
країн-учасниць через співробітництво аж до створення сучасних теле-кінопроектів.
Організатори сприятимуть підвищенню професійного та культурного рівня
телевізійного процесу, якісному виробництву телепродукту на основі
духовно-моральних та патріотичних цінностей. Організатори сподіваються, що через
заходи кінофестивалю Україна в інформаційному просторі стануть доступнішими
світовій громадськості, а гості та туристи зацікавляться унікальними природними
куточками і самобутньою культурою Західної України.
Організатори кінофестивалю запрошують фахівців взяти участь у круглих столах на
тему розвитку ринку українського телевізійного продукту. Кінострічки на
футбольну тематику увійдуть у позаконкурсну програму «Золотий м’яч». Яскравим
видовищем буде футбольний матч із зірками кіно.
Позаконкурсна програма «Look at the wonderful world» за сприяння дипломатичних
представництв представить глядачеві інформаційно–рекламні фільми про зарубіжні
країни.
Кінострічка, яка здобуде титул Володаря гран-прі кінофестивалю, стане пам’ятною
для трускавчан, оскільки буде викарбувана на бронзовій плиті Алеї кінослави
(назва фільму, прізвище режисера, країна).
Кінофестиваль триватиме з 12 до 16 листопада мешканці та гості міста Трускавця
можуть переглянути конкурсну та позаконкурсну програму у кінотеатрі «Злата». За
традицією кінофестивалю, на прохання глядачів будуть подані для повторного
перегляду найпопулярніші кінострічки фестивалю.
Міжнародний склад журі, куди входять визнані фахівці різної спеціалізації, –
режисери, сценаристи, кінокритики, актори – детально аналізуватиме конкурсний
телепродукт. У фіналі конкурсу журі нагороджуватиме переможців кінофестивалю
2011 р. у таких номінаціях: гран-прі кращому телевізійному фільму, спеціальний
приз журі, приз за краще музичне оформлення, приз за кращий дебют, приз за кращу
операторську роботу, приз за кращу жіночу роль, приз за кращу чоловічу роль,
приз за кращий сценарій, приз за кращу режисуру. Слідкуйте за новинами
кінофестивалю.
Медіа-центр Трускавецького міжнародного кінофестивалю
Зірка мексиканських серіалів «Багаті теж плачуть» і «Дика Роза» мексиканська
актриса Вероніка Кастро приїде на Трускавецький кінофестиваль «Корона Карпат».
Як повідомила Вголосу Генеральний продюсер Трускавецького міжнародного
кінофестивалю телевізійних фільмів «Корона Карпат» Любов Микитка, відома
мексиканська актриса вже дала згоду на участь у фестивалі.
Головний гість фестивалю культовий польський режисер Єжи Гофман. Запросили також
Гошу Куценко, Олександра Домогарова, Дмітрія Пєвцова, Євгена Леонова-Гладишева.
З українських зірок - запрошені Іван Гаврилюк, Ада Роговцева, Ольга Сумська,
Анатолій Борисюк, Богдан Бенюк. Також очікують гостей з Прибалтики - Івара
Калниньша та Раймонда Паулса.
«Ми всім їм вислали запрошення, остаточно хто приїде стане відомо 1 жовтня, ви ж
самі розумієте - у них свої плани, свої театральні постановки, деякі люди в
такому віці, що здоров’я може підвести», - розповіла Любов Микитка. Окрім того,
згоду на участь в фестивалі також дав Анжело Яконо, який працював з Феліні і
Челентано.
Один із підрозділів фірми ТКС (Трускавецькурортсервіс), ТзОВ «Інвестиції і
Консалтинг» у Трускавці (на вулиці Сагайдачного, між будинками 12 і 16) веде
будівництво готелю «Лісова пісня». Як встановлено управлінням архітектури і
містобудування та управлінням ЖКГіБ, будівництво ведеться з порушенням норм
чинного законодавства. Має місце самозахоплення території і самовільна вирубка
дерев на прибудинковій території сусідніх будинків, на що є скарги жителів цього
мікрорайону.
Зазначені управління проводили неодноразово інспекції, складено протоколи,
направлено звернення в інспекцію держархбудконтролю, екологічну інспекцію у
Львівській області щодо незаконної вирубки дерев, але жодної реакції з області
не надходило. Крім того, на порушників правил благоустрою складалися протоколи,
накладалися стягнення. Реакція від контролюючих органів на сьогодні відсутні.
Проект благоустрою, з яким фірма звернулася у міську раду за погодженням, не
відповідає нормам законодавства, складений з порушенням земельного
законодавства, оскільки виходить за межі виділеної земельної ділянки і захоплює
зелену зону. Зелену зону використано під парковку. Вже вирубано незаконно
близько 40 дерев. Всі засоби впливу трускавецька міська рада використала, чекає
на реакцію вищестоящих контролюючих органів і прокуратури.
Прес-служба Трускавецької міської ради
Коли від прізвища людини походить якийсь термін, то це свідчить про те, що ця
людина – неординарна та непересічна особистість. І навіть якщо хтось вкладає
потім у цей термін негативний зміст, все одно факт залишається фактом – людина
залишила свій слід в історії. Щоб не бути голослівними, наведемо кілька
прикладів – термінів, які одні сприймають позитивно, а інші негативно.
Бандерівці та мельниківці, марксизм та ленінізм, дарвінізм, путінізм, фройдизм,
кучмізм, бонапартизм, гітлерівці, сталінізм, томізм (від Тома Аквінський),
стахановщина, магометанство, кришнаїти, ковпаківці, троцькісти, вольтеріанство,
лютеранство, кальвінізм, буддизм, мазепинці, петлюрівці та багато інших. В
деяких випадках окремий термін не утворюється, та все ж прізвище людини
залишається нестертим на скрижалях історії, як це має місце з Олександром
Македонським, Карлом Великим, Матір’ю Терезою, Петром І, Джорджем Вашингтоном,
Авраамом Лінкольном, Монікою Левіньскі, Іваном Павлом ІІ, Саддамом Хусейном,
Слободаном Мілошевичем, Адамом Міцкевичем, Петром Чайковським, Ференцом Лістом,
Чікатілом чи Аль-Капоне.
Тому постійне мусування у Трускавці теми діяльності колишньої влади із
використанням термінів "грицаківські кадри" чи "грицакізм" свідчить про те, що
попередній трускавецький міський голова Лев Грицак, який обіймав цю посаду в
2002-2010 роках, вже ввійшов у історію як особистість, якій нова влада
присвятила цей новий термін "грицакізм". Хоча в офіційних виступах терміну
"грицакізм" намагаються уникати, та в неформальній обстановці він вживається
досить часто, щоб підкреслити факт дистанціювання команди Руслана Козира від дій
та людей попереднього мера. Чому так?
По-перше, недалекі люди завжди недолюблювали далекоглядних, а малі – великих. Ця
нелюбов базується як на заздрості, що вони ніколи не стануть таким, як ті, а
також на усвідомленні того, що часто послідовники великих не вартують навіть у
слід стати своїм попередникам. Народжений повзати літати не буде, та все ж змія
намагається при кожній нагоді вжалити птаху, якщо та має необережність
приземлитися неподалік гада. По-друге, ідея власну неспроможність валити на
когось далеко не нова і кожен психоаналітик стикається з тим, що імпотент ладен
звинувачувати у своїй проблемі дівчат, жінок, інших чоловіків, батьків,
суспільство, обставини та тільки не себе.
Якщо говорити про "спадщину", яку отримав Руслан Козир після керування містом
Лева Грицака, то вона є далеко не така погана, як це намагаються висвітлити нові
керманичі міста. Для прикладу, а що Олексій Радзієвський отримав після Миколи
Гука, або Василь Пецюх після Романа Калапача? Яку "спадщину" отримала Україна
після розвалу СРСР, або ж колишні республіки Югославії? Замість того, щоб
думати, яку ж спадщину залишить влада своїм наступникам, вона постійно торочить
про те, що отримала, згадуючи продану землю, комунальне майно, КП "Наше місто"
та ставлення чиновників до своїх посадових обов’язків. Інколи навіть складається
враження, що Грицак продав землю гітлерівцям-фашистам і ті вивезли її в
Німеччину, що КП "Наше місто" спеціально створювали, щоб погіршити якість
надання комунальних послуг, або що кадри, які працювали з Левом Грицаком, є
якимись шпигунами розвідок ворожих держав. Насправді тверезомисляча людина
усвідомлює, що щось тут не так. Більшість майна було приватизовано ще до часу
приходу Грицака на посаду мера міста, землю ніхто із Трускавця не вивіз, вона
залишилася, та й на землі потрібен господар – вже маємо приклад попередньої
влади в Бориславі, яка не продавала землю, щоб "залишити її нашим дітям" і в
результаті команда Володимира Фірмана отримала дійсно плачевний спадок, хоча не
говорить про це так часто, як трускавецькі керманичі. Що ж до чиновників, то
недобросовісні завжди були, є і будуть, і говорити, що нещодавно прийняті на
роботу у виконком Трускавця є супер-спеціалістами та кришталево чистими людьми,
теж не доводиться.
Давайте тверезо глянемо – а чи було так погано у Трускавці за часів керування
Лева Грицака? Можна було б закидати читачів цифрами, наче шапками, скільки було
доходів у бюджет міста щороку, куди ці кошти витрачалися, що було зроблено, які
дороги відремонтували, які досягнення і так далі. Але навряд чи все це потрібно,
бо тоді б нас звинуватили в тому, що перше десятиліття третього тисячоліття в
нашому місті ми зображаємо як "золоту еру Трускавця" (хоча, можливо, це дійсно
була золота ера Трускавця). Простіше взяти кожну галузь і побіжно згадати – як
було і що змінилося. Освіта – були старі дерев’яні вікна, діти в садочках пили
чай з гілочок, закрився басейн, старі поламані парти, затримка зарплат, постійна
гризня за навантаження, жалюгідні спортмайданчики і не менш жалюгідний інвентар.
Протягом цих десяти років у всіх школах та садочках вікна замінено на
металопластикові, зроблено капітальні ремонти, запущено в експлуатацію басейн
ДЮС "Спортовець", не кажучи вже про те, що вдалося зберегти як цей позашкільний
заклад, так і Будинок учнівської творчості, класи світлі та просторі, мережу
збережено, діти харчуються чи не найкраще в області. І один тільки штрих – як
лише прийшла нова влада на чолі з п. Козирем, одразу постало питання закриття
БУТ та СШ № 3, збирання коштів із батьків через мережу створюваних "благодійних
фондів" і паралельно з цим дивні намагання влади лізти в кишені батькам, щоб
витягати звідти гроші, бо "чому батьки мають кошти на дорогі мобільники?".
Якщо глянути на медицину, то там також покращення – очевидні. І якість
харчування, і ті ж енергозберігаючі металопластикові вікна та двері, і
висококваліфіковані фахівці-спеціалісти, і нове медичне обладнання, і нова
котельня, яку нова влада ніяк не може доробити, хоча й робити там фактично
дрібниці. Культура – ніколи не виникало питання про те, що музеї міста (а це
музей історії міста та музей Михайла Біласа) нема за що утримувати. А тепер
простягаємо руку до Польщі, наче той жебрак, щоб Перемишль чи інші партнери
посприяли нам із коштами Євросоюзу, бо нам треба гроші на музеї. Стидоба, іншого
слова не знаходимо…
А скільки нових фестивалів було започатковано саме у Трускавці і саме за часів
Лева Грицака. Чому ж тоді в 2011 і "Яскрава країна", і "Кришталевий Трускавець"
пройшли майже непоміченими і фактично є загроза, що вони припиняться, як колись
припинилися "Марія" та "Титули України"? Чому святкування Дня міста та Дня
Незалежності пройшли на значно нижчому рівні, ніж це було досі? Невже справа
тільки в грошах? А може, в невмінні, у якому стидно признатися, бо ж ми такі
передові, як нам призначатися в помилках?
Комунальна сфера. Якщо хтось вважає, що стан справ у цій галузі поганий тільки у
Трускавці, то далі цей абзац може й не читати. Проблеми з газом розпочалися ще в
2004 році, бо газ не наш, а російський, проблеми з автономним опаленням та
централізованим тепло- та водопостачанням (гарячим) турбують кожну місцеву владу
і кожна з них вирішує їх по-своєму. У Трускавці за часів Лева Грицака зробили
перші кроки в цьому напрямку, першими в регіоні зробивши спроби легалізації
автономного із збереженням централізованого – цим шляхом Руслан Козир іде по
сьогодні, дотримуючись курсу свого попередника. Коли ж за часів Лева Грицака
зростали тарифи, то опозиція била в барабани та кричала в гучномовці. Тепер
обіцяють, що тариф на теплопостачання зросте так, що за трикімнатну квартиру
прийдеться за місяць за саме тільки тепло платити від 800 до 1000 гривень, але
всі мовчать.
Те, що створення КП "Наше місто" було на початку 2000-х передовим кроком,
свідчить хоча б факт об’єднання різних підприємств у Дрогобичі в одне ЖЕО в 2010
– 2011, хоча варто визнати, що були і певні прорахунки. Та тільки той не
помиляється, хто не працює.
Руслан Козир – працьовита людина, він любить говорити про працю та закликати до
праці, наводить приклади, що щоб чогось досягнути, потрібно важко працювати і з
цим не можна не погодитися. Та от тільки самих закликів мало, як і роботи одного
тільки міського голови. Разом з ним важко та напружено повинні працювати і його
підлеглі, починаючи від заступників і закінчуючи простими двірниками,
прибиральницями, спеціалістами відділів, бухгалтерами та сантехніками. В міській
раді повинні відпрацьовувати свої оклади, надбавки, премії та інші види
заохочень, але не видно, щоб підхід до роботи там кардинально змінився. Якщо і
були у Лева Грицака певні помилки в цьому плані, що не всі його підлеглі були на
своєму місці, то Руслан Козир іде абсолютно тим самим шляхом. Він говорить, що
має бути інакше, та дальше розмов справа не йде. Він, може, й хоче дещо змінити
на краще, та, на жаль, не має на кого опертися, бо ж навіть серед заступників є
як мінімум одна ненадійна людина, не кажучи вже про начальників відділів. Таким
чином, Руслана Ярославовича можна назвати одним із тих, хто далі плекає
"грицакізм"? Та це трошки не так.
Лев Грицак урочисто передав Руслану Козиру 16 листопада не тільки хоругву із
прапором Трускавця, але і символічний ключ від міської ради. Після виборів Лев
Грицак висловив надію, що новий міський голова виправдає надії тих мешканців
Трускавця, які очікують покращення свого життя. Та, очевидно, новий мер не
виправдовує цих надій. На те є як об’єктивні, так і суб’єктивні причини. Тому і
виникає ота ностальгія за часами урядування Лева Грицака навіть у тих, хто
вважав себе запеклим "антигрицаківцем". Тому термін "грицакізм" щораз частіше
звучить в контексті не лише прагнення реваншу Левом Ярославовичем (нам взагалі
невідомо, чи має намір колишній міський голова в майбутньому знову повертатися
на посаду мера), а в контексті потреби повернення до стабільності в місті,
потреби припинення протистояння влади з громадою. Бо інакше ніж протистоянням не
назвеш бойові дії проти заробляння грошей трускавчанами в курортному парку,
війну проти митців (художників, музикантів), туристичних фірм, проти будь-якої
критики на адресу мера. Та при найбільшому бажанні нахлібників пана Козира
трускавецька громада не похвалить його за "ремонти" вулиць Суховоля та
Дрогобицька.
Демагогія та популізм – ось чим запам’ятався за цей період Руслан Козир. І
перший, і другий термін походять від "народ" ("демос" грецькою та "популюс"
латиною), "громада" і саме про "громаду" так любить говорити теперішній міський
голова Трускавця, та в своїй самозакоханості не помічає, що громада не сприймає
його так, як ще рік чи півроку тому. Чи не це і є причиною, що рух "грицакізму"
у Трускавці стає щораз більш потужнішим і, як не парадоксально це звучить,
зовсім не Лев Грицак генерує цей рух і не якісь його політтехнологи, а Руслан
Козир зі всією своєю командою – їхніми пустопорожніми обіцянками, їхніми
неправильними діями в одних випадках та бездіяльністю в інших, їхнім
наплювацьким ставленням до всієї громади міста в цілому та до пересічного
трускавчанина зокрема. Давно не згадується принцип "Чесна влада – заможна
громада", бо це ж був всього лишень передвиборчий слоган, за яким – нуль. Давно
познімали передвиборчі біг-борди "Фронту змін", де трускавчан запитували, чому
погані дороги, нема води чи не платять двірникам. Дуже швидко влада забула про
свої обіцянки, показуючи свою вседозволеність та намагаючись "нагнути" тих, хто
сам покірно не гнеться. От і згадують трускавчани, хочуть того вони чи ні, часи
керування містом Левом Грицаком як часи кращі, стабільніші, як своєрідну "золоту
еру".
Висловимо навіть таке припущення, що якщо Лев Грицак і не балотуватиметься
більше на мерську посаду і взагалі не буде брати активної участі у
трускавецькому політичному житті, все одно він залишатиметься скалкою в оці тих
політиканів та лобістів різних структур, які не можуть йому пробачити того, що
інтереси міста він відстоював дужче, ніж його попередники та наступники і
сильніше, ніж свої власні – а це виглядає дивиною та своєрідним подвигом у
нашому наскрізь корумпованому суспільстві. І з часом виникне термін
"неогрицакізм", яким послуговуватимуться при окресленні тих свідомих громадян,
які не бажають миритися з лапшею на вухах, з освоєннями-відмиваннями коштів, які
готові встати та сказати: "Так, я проти цієї влади не тому, що сам хочу влади, а
тому, що теперішні урядники просто знущаються зі своїх виборців". Неогрицакісти
– це ті люди, які не слухатимуть довірливо баєчки тьоті Валі чи вуйка Петі, а
здатні мислити, аналізувати, готові до розмов не тільки на кухні, а і в
мас-медіа, в публічних виступах, незважаючи на можливість політичних чи
економічних репресій.
Незважаючи на те, що козирівці обзивають окремих людей "грицаківцями", вкладаючи
в підтекст якомога більше негативу, поступово термін цей стає щораз ближчим для
щораз більшої кількості трускавчан, набуває позитивного значення. Так, якщо на
початку листопада 2010 визнати, що ти був за Грицака, було мало не самогубством,
а кожен намагався будь-де і з будь-якого приводу викрити таємницю, що "я
голосував за Руслана Козира", то менше, ніж через рік ситуація помінялася із
точністю до навпаки. Тепер визнати, що ти був за Козира, направду соромно, тоді
як ті, що витримали цькування і залишилися при думці, що "краще б залишився
Грицак, ніж став Козир", на даний момент стали уособленням розважливості, якої
багато позбулося в час виборчої лихоманки. І хоча в рядах Руслана Козира якась
часточка виборців все ж залишиться, та невпинно зростає кількість тих, які
усвідомлюють, що краще бути "грицаківцем", ніж байдуже спостерігати за руйнацією
міста-курорту.
І не лунають тепер смішки, що Лев Грицак "літає на вертольоті", бо прийшло
усвідомлення – народжений літати повзати не буде. Як і не злетить у синь небес
людина приземлена чи обмежена. Не сприймаються вже нашими земляками "зміни"
заради самих змін, які ведуть тільки до гіршого. Окремого дослідження вартувало
б питання того, як швидко Руслан Козир здав позиції перед ЗАТ "Трускавецькурорт"
(чого вартує хоча б нагородження Павлом Якубенком мера міста до Дня Незалежності
України – це ж треба такому статися, курям на сміх!). Немає віри в те, що робота
Руслана Козира містить хоча б якусь крихту системності – при тому, що така віра
і така системність зберігалися всі роки урядування Лева Грицака.
Насамкінець не можна не відмітити факту, що Лев Грицак продовжує робити багато
добрих справ, навіть не перебуваючи при владі. Якщо "промоція", яку здійснює
влада Трускавця, полягає тільки у поїздках Юрія Яворського та деяких інших
владоможців, до Росії чи Польщі (цілком імовірно, що за кошти громади, тобто,
кошти міського бюджету), то промоція, яку здійснює Лев Грицак, мало того, що
робиться без жодної копійки з кишені міської громади, але й має певні наслідки,
чого, на жаль, не скажеш про діяння влади. Безпосередній приклад – посилення
співпраці з Азербайджаном. Тому "грицакізм" у нашому розумінні – це ефективне
управління, професіоналізм, благодійність від серця, а не тільки під вибори від
"благодійних фондів" чи "рад міста", бачення мети, вміння робити висновки із
помилок та успіхів своїх та чужих, вміння аналізувати та здійснювати синтез, а
головне – вміння вчитися, вміння слухати, вміння керувати, вміння приймати
рішення самостійно, вміння тримати руку на пульсі життя та жити інтересами
міста. Ми – за такий грицакізм.
Володимир Ключак
У понеділок, 5 вересня, трускавецькі люди бізнесу в теплій і дружній атмосфері
відзначили своє професійне свято – День підприємця. Підприємці зібралися на
круглий стіл в конференц-залі Палацу культури ім. Шевченка. Найкращі слова та
епітети знайшов для колег міський голова Руслан Козир, який завітав на зібрання
та з гордістю відзначив, що сам вийшов з підприємницького середовища. Та
зрештою, не лише він, а й значна депутатів цього скликання, заступники міського
голови Валентина Бодак, Юрій Яворський вийшли з підприємництва, люди з
підприємницькою філософією. Відчувалося, що міський голова щиро вважає
підприємців передовою, авангардною і рушійною ланкою суспільства, на відміну від
невдах, які працюють в бюджетній чи гуманітарній сфері та далі чекають милості
від держави чи роботодавця…
- Кожен, хто займається підприємництвом – людина, соціально відповідальна,
розуміє, за що береться, розуміє ризики. Це Божа ласка, можна сказати дар
займатися підприємницькою діяльністю. Як не всі можуть малювати картини, грати
на музичних інструментах, так і не всі можуть бути підприємцями. Для цього також
потрібен талант, - зокрема, відзначив у своєму виступі Руслан Козир.
Міський голова також навів статистичні дані, за якими Трускавець займає перше
місце в області за кількістю малих підприємств на 10 тисяч населення, і 21%
міського бюджету – це надходження від малого бізнесу, та пообіцяв всім рівні
умови та жодних преференцій. Попри таке декларування, все таки відчувалося, що
на круглий стіл запрошені, в основному, «свої», близькі та лояльні до нової
міської влади підприємці.
Всебічну підтримку і посередництво з Кабінетом Міністрів при внесенні поправок
та доповнень в законодавчі акти пообіцяв підприємцям представник Державного
комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Тарас Медвецький.
Обласну нагороду за краще мале підприємство Львівщини отримала Марія Янів (
магазин і кафе-бар «Річки»). Грамотами міської ради також нагороджені Юрій
Аксентійчук, краща жінка-підприємець Юлія Шулієва, кращий роботодавець Світлана
Довгалюк («Галицький підприємець»), краще мале підприємство Трускавця санаторій
«Аркада» (директор Микола Пирцус). Кращими підприємцями-благодійниками визнані
Ігор Кісак, Володимир Попик, Степан Вовків, Неля Вовк, Олег Карпин, Андрій
Артимович, Тетяна Попадинець, Михайло Малащак, Галина Павлів, Олег Габриш,
Сергій Розора, Леся Дідик, Богдан Козар, ТзОВ «Колиба» (Василь Костецький) та
фірма «Плеяда» (Павло Гурба).
Підприємців вітали також заступник міського голови Валентина Бодак, депутат
обласної ради і голова Асоціації підприємців та роботодавців Петро Іванишин,
заступник начальника ДПІ Михайло Вуйко. Від підприємців святкові побажання
колегам висловили Світлана Даскалюк, Леся Дідик, Володимир Нагурний. Не зовсім
святковим та глибоким і щирим був виступ Галини Шиманської:
- Найбільше болить, що у нас немає розуміння того, в якому місті ми живемо. Всім
варто відвідати музеї міста, подивитися на світлини старовинного Трускавця.
Говорити про європейськість Трускавця сьогодні модно, але це лише мрія. Кожен,
хто бував у сусідній Польщі, не наважиться назвати Трускавець європейським
містом. Складається враження, що сьогодні кожен на свої потреби рубає спільне
кроно…
Галина Михайлівна також закликала підприємців долучитися до створення
благодійного фонду для підтримки школи мистецтв. Адже вихованці і колективи
Трускавецької школи мистецтв у багатьох жанрах найкращі в області, і це саме те,
чим ми повинні пишатися, чим можна і треба робити промоцію курорту. До речі
цього дня своє мистецтво підприємцям дарували тріо «Con anima» та квартет
«Сузір’я» школи мистецтв.
Іра Циган,
Майже рік минув за головування Олексія Радзієвського. Багато було сказано про
те, що за коштами для розвитку треба торувати дорогу в Київ, до інвесторів тощо.
В Києві багато що змінилося, тож змінилися й можливості отримати якісь
непередбачені чи додаткові кошти. Інвестори не поспішають до міста, в яке
неможливо заїхати автівкою без ризику для техніки та здоров'я водія. Та є ще
одне джерело отримання значних, та ще й безповоротніх, коштів, - гранти.
До речі, гранти наші урядові структури отримують щорічно, всі 20 років
"незалежності", у надзвичайно великих розмірах. Неурядовим організаціям, які теж
є грантоотримувачами, такі кошти й не снилися. Хоча часто-густо саме НУО роблять
важливу й відповідальну роботу, - замість чиновників, що отримують чималу
зарплатню ( за відсиджування нормогодин на робочому місці). Так, 2007 року
спільно з польськими партнерами Асоціація "Нові Горизонти" розробила проект з
туристики, який був профінансований Міністерством закордонних справ Польщі - туристичні маршрути (Старосамбірський район). Звісно, через пряме прохання
Старосамбірської районної ради, яку очолював тоді поважний пан, що раніше
займався громадською діяльністю і знав наскільки ефективною є співпраця влади з
громадськими організаціями.
В Дрогобичі - все з точністю до навпаки. "Нові Горизонти" майже рік (2009)
формували тристоронній екологічний проект ( Україна-Молдова-Іспанія,
Дрогобич-Кагул-Валенсія), який зрештою був підтриманий Євросоюзом. За цей час
"випадково" згорів офіс НГ у дворі ЗОСШ № 4, у чиновників з Ратуші не було
коштів ( 400 гривень) аби відправити проект до Брюсселю. Зробили все самі, не
зважаючи на прикрі форс-мажори, однак спонсори тоді задали одне важливе
запитання: чи гарантуємо ми (громадські організації міст-партнерів) коректне
використання значних коштів, які мали б отримати органи влади за проектом.
Молдавани та іспанці відповіли ствердно. Ми ж (після спостереження за дерибаном
міського бюджету та постійним змаганням екс-мера Гука та частиною депутатів, що
за рік його відсутності добряче звикли до хлібного місця, - побудували собі
дачі, купили нові авта та квартири, поробили євроремонти, за рахунок грошей,
вкрадених у освітян тощо), лише переконалися, гроші вкрадуть, як тільки вони
попадуть до наших недоброчесних посадовців. Не буде ані екологічного проекту,
ані будь-якої роботи на користь громаді. Не зважаючи на проведену велику та
затратну роботу довелося, зрештою, вибачитися перед своїми молдовськими та
іспанськими партнерами. Вони ситуацію сприйняли з розумінням, бо знають, що
довіра донора є дуже вартною.
Сьогодні картина майже така ж сама. Влада владарює сама по собі. Громадська
рада, яка "обирала" керівництво під пильним оком та за власною рекомендацією
Олексія Радзієвського ( зі слів учасників того зібрання) жодного разу не
запросила до діалогу громадські організації міста, які мають не лише бажання,
але і досвід та довіру міжнародних організацій та донорів з реалізації грантових
суспільно-корисних проектів.Чекали запрошення й від мера, якому, зокрема, ще 15
лютого надали письмові пропозиції щодо такої співпраці. Затим "загубилися" в
Ратуші й два регуляторних акти, які було розроблено та запропоновано до
імплементації, що дозволяють залучити громаду міста до дієвого та корпоративного
відповідального самоврядування. На офіційні звернення - мовчок. Складається
враження, що ситуація, яка склалася у місті владу цілком влаштовує. Мовляв,
ніхто нас, владців, на роботу не наймав - ми перемогли на виборах ( ви ж бо за
"каманду" голосували?!), тому прийшли і твердо сіли у СВОЇ крісла. Мабуть, зі
щирим сподіванням, що на багато років безпроблемного панування.Однак проблеми є
і вони є важливими як для громади міста в цілому так і для кожного пересічного
дрогобичанина. Сьогодні ці проблеми все більше вголос та відверто озвучують і
громадські лідери і небайдужі мешканці міста. Кажуть: щоб тебе почули-говори
пошепки. А краще розмовляти із владою мовою законів. Їх сьогодні достатньо аби
змусити владу переглянути способи та інструментарій свого управління. Вони є
непрозорими та незрозумілими переважній більшості дрогобичан. А ще треба згадати
обіцянки та почати працювати на користь міста, а не займатися демагогією про
успішне проходження якихось там міфічних етапів розвитку. Так, як, наприклад, це
роблять сусіди у Самбірському районі.
Позаяк розроблений Самбірським районом спільно з громадськими організаціями
проект переміг у конкурсі другої фази Проекту Європейського союзу та Програми
розвитку ООН "Місцевий розвиток, орієнтований на громаду" ( 4-річний проект, 4
мікрогранти).На місцях спільно визначатимуться головні проблеми сільських
громад, які потребують вирішення й співфінансуватимуться за кошти Євросоюзу. А
за підсумками минулого року Самбірський район визнано срібним призером із
розробки та реалізації проектів, які співфінансувалися Євросоюзом та ПРООН.
Щороку міжнародні організації-донори об'являють конкурси, що спрямовані на
розбудову демократичного суспільства в Україні, надаючи державним установам
багатомільйонні безповоротні гранти. Єдиною вимогою є їх цільове та коректне
використання. Хто не хоче банально вкрасти, а прагне зробити добру справу за
"чужі" гроші має всі шанси отримати таку допомогу. Не є виключенням і
Дрогобицька міська рада. Зосталося тільки не лише продемонструвати, але й
гарантувати власну доброчесність та прозорість. І тут є проблеми... Чи є вони
непереборними, залежить і від наших владців і від нас з вами, кому не байдуже в
якому місті він живе.
Олександр Магльона,
Протягом вересня 2011 року на території України органами внутрішніх справ
організовується проведення місячника добровільної здачі населенням вогнепальної
зброї, боєприпасів, вибухових матеріалів, спеціальних засобів самооборони та
засобів ініціювання, які незаконно зберігаються громадянами та їх реєстрація.
Попереджаємо, що незаконне носіння, виготовлення, зберігання та збут
вогнепальної зброї, боєприпасів та вибухових матеріалів, згідно ст. 263
Кримінального Кодексу України караються позбавленням волі на строк від двох до
п'яти років, але особи, які добровільно здадуть зброю в міліцію, звільняються
від кримінальної відповідальності. Громадяни, які добровільно здадуть
гладкоствольні мисливські рушниці та газову зброю при бажанні зможуть їх у
встановленому порядку зареєструвати.
Закликаємо мешканців м. Трускавця бути законопослушними та високосвідомими
громадянами, адже вогнепальна зброя, боєприпаси, вибухівка у ваших оселях - це
небезпека для ваших дітей, рідних та близьких.
Для довідок звертайтесь в дозвільну систему Трускавецького МВ ГУМВСУ у
Львівській області по телефону 5-13-33, 6-93-61.
Примітка: до вогнепальної зброї та боєприпасів за носіння, зберігання,
придбання, виготовлення, ремонт, передачу чи збут яких передбачена кримінальна
відповідальність відноситься нарізна зброя армійських зразків (пістолети,
револьвери, гвинтівки, карабіни, автомати, кулемети) та боєприпаси до неї,
нарізна спортивна зброя(малокаліберні пістолети, гвинтівки) та боєприпаси до
неї, нарізна мисливська та комбінована мисливська зброя(мисливські нарізні
карабіни, комбіновані мисливські рушниці в яких один або два стволи гладко
ствольні, а один нарізний) та боєприпаси до неї.
До холодної зброї відносяться арбалети, мисливські ножі, катани, шаблі, шашки,
мечі, палаші, ятагани, фінські ножі, кортики, штики, штик-ножі, кастети,
стилети, нунчаки.
До спеціальних засобів самооборони відносяться газові пістолети та револьвери,
пістолети та револьвери призначені для відстрілу патронів, споряджених гумовими
кулями та патрони до них.
Трускавецький МВ ГУ МВС України у Львівській області
№19 » №20 » №21 » №22 » №23 »
№24 » №25 » №26
№89 (333)
7 вересня 2011 р.
Новини Трускавця та регіону
Борислав відзначатиме День міста
9 вересня - урочистий вечір та концерт, початок о 15.00 год. в міському Палаці
культури.
10 вересня - футбольний турнір на кубок міського голови, початок о 10.00 год. на
міському стадіоні.
10 вересня - турнір з пляжного волейболу, початок о 13.00 год. на
спортмайданчику парку культури.
10 вересня - спартакіада інвалідів, початок о 14.00 год. в кінотеатрі «Каменяр».
10 вересня - відкриття виставок декоративно-ужиткового мистецтва, початок о
15.00 год. на алеях парку культури.
10 вересня - розважально-ігрова програма для дітей «Борислав – рідне місто моє».
Початок о 16.00 год. в літньому театрі парку культури.
10 вересня - виступ оркестру духових інструментів, початок о 16.30 год. на
літній сцені міського Палацу культури.
10 вересня - концерт майстрів мистецтв Палацу культури, початок о 17.00 год. на
літній сцені міського Палацу культури.
10 вересня - концерт ВІА «ВАТРА», початок о 17.30 год. на літній сцені міського
Палацу культури.
10 вересня - урочисте привітання з нагоди Дня міста та Дня Нафтовика, початок о
19.00 год. на літній сцені міського Палацу культури.
10 вересня - концерт артистів української естради - /заслужена артистка України
Наталка Карпа, дует «Шоколадка», МІА, група «Глазур», арт-балет «Гледіс». /
Початок о 19.30 год. на літній сцені міського Палацу культури.
10 вересня - святковий феєрверк, початок 0 22.00 год. на літній сцені міського
Палацу культури.
10 вересня - дискотека для молоді. Початок о 22.10 год. на літній сцені міського
Палацу культури.
"Подарунок" трускавецької влади багатодітним сім’ям
В міській раді Трускавця не розуміють, що говорять?
Запрошує Палац культури ім. Шевченка
7 вересня, 20.00 – концерт ансамблю "Пісняри".
8 вересня, 20.00 – концерт А. Демчука.
9 вересня, 20.00 – концерт О. Павлика та Р. Кузнєцова.
10 вересня, 20.00 – концерт А. Казимира.
12 вересня, 20.00 – концерт народної артистки України О. Білозір.
13 вересня, 20.00 – концерт циганського ансамблю "Ромен".
14 вересня, 16.00 – концерт народного фольклорного ансамблю "Джерела Карпат".
14 вересня, 20.00 – концерт народних артистів України В. Данильця та В.
Мойсеєнка.
15 вересня, 20.00 – концерт народного артиста України В. Павліка.
Школяр із Трускавця переміг у всеукраїнському конкурсі
Навчання з цивільної оборони
Позачергова сесія Дрогобицької районної ради відбулася вчора
У хорошого господаря має бути усе добре
газета "Трускавеькурорт"
В листопаді – кінофестиваль у Трускавці
телевізійних фільмів "Корона Карпат"
«Дика Роза» на Трускавецькому кінофестивалі
Припинити вирубку дерев, – вимагає Трускавецька міська рада
Грицакізм та неогрицакізм
Свято активних і підприємливих: оди та нагороди
газета "Франкова криниця Підгір’я"
У влади немає грошей, чи бажання доброчесно працювати?
Місячник добровільної здачі зброї
© 2008-2011 Незалежне видання "Трускавецький вісник". Всі права застережено.
Видається з 14 серпня 2008 року. Розповсюджується безкоштовно.
Засновник, головний редактор та відповідальний за випуск – Володимир Ключак.
Редакція публікує виключно ті матеріали, які збігаються з точкою зору редакційної команди.
Контакти: e-mail: anda_panda@ukr.net, моб.тел. 8 (097) 38-36-112
Публікація на порталі www.turportal.org.ua з дозволу Редакції.