меняется дизайн сайта, возможны перебои в работе сервиса
Трускавецький вісник №93(337)/2011

Інформаційний портал курорту Трускавець  

русский   українська   english

Головна
Санаторії
Готелі
Приватний сектор
Квартири подобово
Нерухомість
Трускавецький вісник
Публікації
Фотогалерея
Каталог сайтів
Контакти

Хто володіє інформацією, той володіє світом!

№1 » №2 » №3 » №4 » №5 » №6 » №7 » №8 » №9 » №10 » №11 » №12 » №13 » №14 » №15 » №16 » №17 » №18 »
№19 » №20 » №21 » №22 » №23 » №24 » №25 » №26

Трускавецький вісник
№93 (337) 15 вересня 2011 р.

Новини Трускавця та регіону

Нові кадрові ротації у Трускавці

У владі Трускавця продовжуються кадрові ротації, які, напевно, триватимуть до кінця каденції Руслана Козира. Замість Зенона Пристая, котрий тепер завідує міським архівом після виходу на пенсію Уляни Нагурної, відділ сім’ї, молоді та спорту очолює Віра Ільницька. На цю посаду вона була призначена днями і таким чином її місце директора Трускавецького міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді могло б залишатися вакантним. Та на цю посаду була переведена колишня начальник відділу культури ТМР Світлана Ковальчин. Оскільки Світлана Ковальчин очолила ТМЦСССДМ, то шлях до посади начальника відділу культури ТМР для Тетяни Татомир, колишнього редактора газети "Джерел Трускавця", виявився відкритим – перешкод немає. Ця інформація є достовірною та підтвердженою надійним джерелом з оточення міського голови.

Натомість маємо непідтверджену інформацію, що сьогодні, 15 вересня, вдруге за цей тиждень написав заяву на звільнення з посади директора СШ № 2 Олексій Бутенко. Воювати проти санстанції у нього нема ні сил, ні бажання – так можна прокоментувати подію, якщо вона дійсно мала місце.

Австралійські українці в Дрогобичі

З 17 вересня в Україні розпочинає концертний тур український хор “Черемош” з міста Мельбурн (Австралія) – про це повідомив начальник управління культури Львівської облдержадміністрації Сергій Бурко. У програмі перебування колективу передбачені виступи на Львівщині, Тернопільщині, Івано - Франківщині, Черкащині та місті Києві. Хор “Черемош” перебуватиме у Львівській області 17-19 вересня, 22-25 вересня та 28-29 вересня. Так, 22 вересня о 19.00 год. колектив презентуватиме свою концертну програму на сцені Львівської обласної філармонії. У Львівському академічному обласному музично-драматичному театрі ім. Юрія Дрогобича (м. Дрогобич) концерт колективу відбудеться 28 вересня о 19.00 год.

Власна інформація

І наш нагорі

Розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації Михайла Цимбалюка в області створено нову-стару Колегію головного управління охорони здоров'я облдержадміністрації, головою якої затверджено начальника головного управління охорони здоров'я обласної державної адміністрації Сергія Федоренка. З метою забезпечення ефективного виконання завдань, покладених на головне управління охорони здоров'я обласної держаної адміністрації була й створена ця структура. У 17-особовому складі Колегії знайшлося місце й головному лікареві Стебницької міської лікарні Романові Пукалу як керівникові галузевої організації роботодавців з Федерації роботодавців України.

Крім нього, так би мовити, з нижчих медичних структур увійшов ще лише головний лікар Миколаївської центральної районної лікарні Богдан Чечотка, бо решту складають керівники обласного рівня. Отож, побажаймо успіхів панові Роману й на цій царині.

Степан Вінцковський,
газета "Вільне слово"

Вісті з Борислава

- 13 вересня міський голова м. Борислава В.Фірман провів нараду з керівниками комунальних служб міста. На нараді міський голова доручив житлово-комунальному відділу міської ради провести обстеження берегоукріплення в районі мосту по вулиці С.Бандери, вище мосту. Володимир Фірман, зокрема, зазначив, щоб бути впевненим за міст по вул. С. Бандери потрібно ще додатково провести берегоукріплення із другого боку мосту. Дану експертизу здійснить науково дослідна лабораторія університету "Львівська політехніка". Довідка: внаслідок сильної негоди, 28 травня цього року по вул. С. Бандери не витримало берегоукріплення річки перед мостом. В результаті різкого підйому води в руслі річки було змито частину бетонних плит, які в свою чергу перегородили русло річки навпіл, що в подальшому могло призвести до обмеження, або припинення автомобільного руху по даному мосту та відсутності доїзду до смт. Східниця На відновлювальні роботи та ремонту моста, який сполучає Борислав та Східницю, було виділено та освоєно 262 тис. грн. В тому числі з обласного бюджету 200 тис грн. та 62 тис. грн. з місцевого бюджету. Станом на сьогоднішній день роботи виконано, кошти освоєно.
- Підприємство "Ком-Еко-Борислав", яке займається вивозом твердих побутових відходів у місті, не уклало близько 3 тисячі угод на вивіз сміття з власниками приватних помешкань. Це підтвердив генеральний директор "Ком-Еко-Борислав" Г. Корконішко. Міський голова зауважив: "Якщо немає угод, немає відповідно облаштованих майданчиків для збору сміття, і відповідно сміття виноситься в річки. У випадку повеней викинуте у річку мешканцями сміття утворює загати під мостами що призводить до повної їх руйнації ». Місто має в цьому гіркий досвід. В. Фірман зобов’язав "Ком-Еко-Борислав" укласти відповідні угоди та облаштувати відповідні майданчики для забору твердих побутових відходів.
- Почесна громадянка міста Борислава , чемпіонка світу з боксу серед жінок-юніорів - Вікторія Вірт отримала чергову перемогу. Нещодавно в м. Оренбурзі (Росія) відбувся третій чемпіонат Європи з боксу серед жінок-молоді та юніорок. В ньому взяли участь спортсменки із дванадцяти країн – України, Росії, Англії, Швеції, Польщі, Фінляндії, Румунії, Вірменії, Азербайджану та ін. Українську команду представляли дві учениці тренера Олега Загірського /боксерський клуб «Гладіатор»/ – бориславки Вікторія Вірт (вагова категорія 54 кг) та Галина Вороблевська (вагова категорія 57 кг). Обидві наші краянки провели по дві зустрічі, у фіналі зустрілися з росіянками й перемогли їх. Вітаємо.
- 1 жовтня, в суботу, в міському Палаці культури м. Борислава відбудеться День людей похилого віку. Початок о 14.00 годині.

Відділ внутрішньої політики Бориславської міської ради

Чоловіки - наліво, жінки - направо

Так деколи бувало, чи навпаки, жартуючи, екскурсоводи рекомендували мандрівникам розбігтися з автобуса при санітарних зупинках. На нинішній час це не на жарт стосується і стебничан, хоча вони нікуди не виїжджають за межі міста.

Справа в тому, що в комунальній службі колись числилося принаймні аж три громадські вбиральні: поруч з колишнім готелем, на автостанції та на "скренті" біля теперішнього торгового центру "БУМ". Першу занедбали давніше до такого стану, що це на сьогоднішній день розсадник нечистот, інфекцій тощо. На "скренті" зникла після введення в експлуатацію торгцентру. Просто невідомо хто повісив колодки, а ви, любі стебничани, розмірковуйте гаразд перед виходом на люди. І ось останній сюрприз, вірніше на останній "точці", де вимальовується літера "Ч", також повисла новенька китайська колодка. Жінкам поталанило, бо їхнє відділення ще "функціонує", а ви, хлопці, гайда до парку! Або, як турки чи інші мусульмани, носіть посудину, аби..., щоправда, аж ніяк не для прямого призначення.

До речі, питні заклади міста, переважно, не обладнані "точками" для звільнення душі, тому всі рідниновиливи витримує нещасний і без того так званий парк у центральній частині населеного пункту. Отож, дожилися!

Степан Вінцковський,
газета "Вільне слово"

Чи має підстави тішитися Руслан Козир, або Чиє замовлення виконало обласне КРУ?

Перед початком розгляду питань порядку денного ІІ пленарного засідання ХІІ сесії ТМР 14 вересня міський голова Трускавця Руслан Козир таємничо зазначив: "Вчора було засідання колегії Львівської облдержадміністрації, на якому розглядали питання висновків аудиту КРУ у Трускавці" і попросив доповісти перед депутатами з цього питання начальника фінансового управління ТМР Миколу Федоричака. Пан Федоричак був на цій колегії разом із начальником управління земельних ресурсів у Трускавці Ростиславом Карповичем та заступником міського голови Юрієм Яворським, повідомив міський голова.

Мер виглядав щасливим, його виголене лице аж полискувало від задоволення, що КРУ виявило певні порушення, які одразу ж назвали "мільйонними". Радіти міському голові є чого – через результати недолугої політики його команди місто опинилося над фінансовою та економічною прірвою, ЗАТ "Трускавецькурорт" та і інші суб’єкти господарювання ні в гріш його не ставлять і роблять все, що заманеться (навіть нагороджують мера за його мовчазливе заплющування очей на ряд процесів), а тут появилася нагода перевести стрілки та відвернути увагу від наболілих проблем на інше. Нагоду вколоти колишнього міського голову Лева Грицака навряд чи пропустили б у команді теперішнього глави міста, бо це вже далеко не вперше говорять у мерії про "спадщину" в контексті боргів КП "Наше місто" чи невирішеної проблеми водопостачання. Балаканина ця вже так набридла для більшості розважливих трускавчан, що вони на неї перестали й реагувати, надіючись, що колись настане час, що пан Козир перестане займатися виключно популізмом та демагогією та перейде до вирішення господарських питань. Та, на жаль, цього не відбувається – ситуація виходить з-під контролю, замість покращення йде тотальне погіршення, бюджет недовиконується, тільки й чути розмов про потребу економії, залучення додаткових коштів, розмір зарплати в місті – найменший в області, словом, "чесна влада – заможна громада". Дійшло вже до того, що навіть багатодітними сім’ями почали у Трускавці вважати не ті, в яких як мінімум троє неповнолітніх дітей, як по всій Україні, а ті, де є більше п’ятьох (це по лінії освіти – харчування, плата за охорону в школі та інше). Абсурд.

Тому висновок КРУ повинен стати для козирівської (чи козирної) команди громовідводом народного справедливого гніву – мовляв, не ми винні, а попередники. Нє вінаватая я, он сам прішол…

Під заголовком "КРУ виявило мільйонні порушення у бюджеті Трускавця" інформація поширилася по мас-медіа і може скластися враження, що дійсно за попередньої влади були якісь значні порушення. Насправді ж порушення значно більші відбуваються саме тепер, а за час 2006 – 2010 рр. вони були явно незначні, що ми і спробуємо довести. А заодно вказати, хто ж винен у тих порушеннях – сам попередній голова Лев Грицак, так звані "люди Грицака" чи якісь інші обставини.

За основу нашого аналізу беремо текст статті, опублікованої на ЗІК 15 вересня. Отже, "контрольно-ревізійним управлінням у Львівській області проведено державний фінансовий аудит виконання місцевого бюджету м. Трускавець за період з червня 2007 року по завершений звітний період 2011 року. Про це повідомила прес-служба КРУ у Львівській області". Так, це правда, КРУ майже з початку року перевіряло та "трясло" міські відділи культури та освіти, лікарню, міське радіо, УЖКГіБ, інші відділи та управління, а також комунальні підприємства. Зініціювали аудит власне в мерії, саме з оточення Руслана Козира лунала думка про те, що за його попередника не все було гаразд. Оскільки вже один раз із КРУ (Дрогобицьким) козирівці попеклися, бо виявлені порушення були просто мізерні, то тепер, видно, вирішили підстрахуватися. Яким чином – можна тільки здогадуватися. Тим більше, що висновок аудиту є явно тенденційним і прокуратура та СБУ повинні перевірити, чому державний орган в даному випадку спрацював проти держави. Але продовжуємо далі аналіз інформації від КРУ.

"Встановлено ряд чинників, які перешкоджають максимальному наповненню місцевого бюджету, та виявлено резерви збільшення його дохідної частини за рахунок надходжень від операцій із земельними ділянками, комунальним майном, місцевих податків і зборів". З цим важко не погодитися. Бюджет-2011 року тому і недовиконується, що недопоступають кошти від землі, зокрема через невпровадження нової нормативної грошової оцінки та відсоткових ставок. Як і в попередні роки, так і цього року бюджет Трускавця приходиться коригувати у сторону зменшення, бо запланували більше надходжень, ніж їх реально поступає. З тим лише винятком, що в 2006 – 2007 роках загальна цифра була значно більшою – в місто поступало більше коштів, більше і тратилося, йшов процес розвитку Трускавця, а не застою та загнивання, що спостерігаємо зараз.

"Зокрема, за умови забезпечення належного рівня контролю за визначенням ставок та повноти надходження ринкового збору, фіксованого податку з доходів фізичних осіб та єдиного податку додаткові надходження до місцевого бюджету за 2008-2010 роки склали б понад 1,1 мільйона гривень". Цілком погоджуємося, тільки питання – а що змінилося в цьому плані від моменту приходу Козира до влади? Збільшилися доходи від ринкового збору чи податків з доходів фізичних осіб?

"Аудитори виявили, що внаслідок відсутності контролю органів місцевого самоврядування за відчуженням комунального майна неефективно використано 340,1 тис. грн.". Очевидно, що 340 тисяч виглядає як значна цифра, хоча насправді це не зовсім так. І не завжди комунальне майно хтось хоче викупити за ціною, яку хотіла б отримати міська влада. Безпосередній приклад – нежитлові приміщення на Героїв УПА, 2 чи частка комунального майна в будівлях на Скоропадського, на які ніхто не ведеться.

"Надання органами місцевого самоврядування пільг зі сплати за землю без визначення цільового призначення вивільнених коштів призвело до прямих втрат місцевого бюджету в сумі 348,0 тис. гривень". Так, через землю місто втрачає багато. В бюджет міста не поступають кошти від ряду бюджетних санаторіїв, це питання як було гострим за Лева Грицака, так і залишилося тепер. Стосовно ж пільг, то хто їх надавав? Чи не міська рада як колегіальний орган? Депутати попереднього скликання, думаємо, могли б із цього питання дати більш розлогі коментарі, в яких навряд чи підтримали б позицію КРУ. Хоча не заперечуємо, що певні порушення все ж могли бути, та знову ж таки – з чиєї вини?

"У разі укладення Трускавецькою міською радою угоди з іншими органами місцевого самоврядування про передачу коштів на лікування хворих, до бюджету закладів охорони здоров’я впродовж 2009-2011 років можна було б додатково залучити 1,9 млн. грн.". Це взагалі дурдом. Проблем, з якою стикаються і Дрогобич, і Борислав, і Дрогобицький район – кожна адміністративна одиниця не хоче віддавати власні кошти за пролікованих хворих для іншого міста і в той же час хоче отримати для своєї лікарні по максимуму від тих же інших міст. Найбільше втрачає Дрогобич. Це, до речі, проблема загальноукраїнська. В даному випадку, якщо ТМР не укладала угоди, то вона не втратила, а навпаки, виграла.

"Внаслідок зволікання міської ради своєчасно не проведено нормативно-грошової оцінки земель Трускавця та не затверджено відповідної технічної документації. Тому місцевим бюджетом втрачено 11,9 млн. грн. Проведеними в ході аудиту розрахунками встановлено, що у разі введення в дію нової нормативно-грошової оцінки, резерв додаткових надходжень до місцевого бюджету від операцій із земельними ресурсами складе щонайменше 2,6 млн. грн.. щорічно". Тут логічно було б поставити запитання до Руслана Козира, чому він протягом тижня змінив думку на протилежну і вирішив відстояти інтереси підприємців, а не бюджету в питанні нормативної грошової оцінки за землю. Правильно – не завжди благі наміри ведуть до благих результатів. Цифра в майже 12 мільйонів гривень суто гіпотетична. Бюджет Трускавця і тепер щомісяця втрачає біля 1 мільйона гривень з цієї власне причини, але чи можна рубати курку, котра несе золоті яйця, чи можна душити дрібний та середній бізнес? До честі пана Козира, тут він до справи підходить так само розважливо, як і його попередник.

"У зв’язку з відсутністю в законодавстві обмежень щодо розміру придбаної земельної ділянки відносно до площі розташованого на ній нерухомого майна, міською радою без проведення аукціону та за ціною, що в 4,9 рази менша від середньої ринкової в цей же період на первинному ринку у Трускавці, підприємству продано земельну ділянку загальною площею 131,7 га, на 99% вільну від забудови. Внаслідок цього до бюджету не надійшло 257,0 млн. грн. Враховуючи, що крім того покупець не виконав своїх інвестиційних зобов’язань, територіальна громада не отримала ще близько 105,5 млн. грн., що мали бути спрямовані на розвиток водопостачання міста". И с этого места поподробней… Мова йде про ТзОВ "Альфа-Плюс" та пустир біля озера. Нагадаємо, що за продаж цієї земельної ділянки голосувало понад 40 депутатів міськради попереднього скликання, в тому числі теперішні урядники та депутати – заступник нового мера, керівник нового комунального підприємства, лідери кількох політичних сил у Трускавці, два теперішні депутати обласної ради. 257 мільйонів гривень – сума вражаюча. Та чи дійсно хтось готовий був викласти такі шалені гроші? Спробуємо розібратися, звідки ж у КРУ взяли таку казкову цифру. А нізвідки – зі стелі. Якщо 130 гектарів землі були продані за суму 57 гривень сотка, то КРУ порахувало, що можна було б продати за 260. Відповідно і "накрутили" аж 257 мільйонів нібито збитків. За основу бралася земельна ділянка в центрі міста. Дивує ще, що за 2007 рік, могли взяти і за 2011 і тоді вийшло б, що місто втратило мільярди. А може треба було провести аудит через два – три роки та взяти для розрахунку вартість землі в Києві? Тут бачимо не тільки халатність КРУ, а справа нагадує злочинний умисел. Або хтось мітить на крісло начальника обласного КРУ, що підсуває йому таку свиню, або "спеціалістам" за такі результати аудиту явно заплатили. До речі, маємо інформацію, що в правоохоронних органах вже зацікавилися цим аудитом не в плані нібито якихось махінацій попередньої влади, а в плані заподіяння шкоди державі власне через КРУ. Яким чином? КРУ підважує компетентність не тільки державних органів, але і судової гілки влади і ось чому. Експертну оцінку землі, яка виставлялася на продаж, робила ліцензована організація, яка несе відповідальність за свої дії. На вартість землі впливає багато факторів, зокрема віддаленість від центру, наявність чи відсутність комунікацій, чим менша площа – тим більша вартість, а при купівлі більшої за площею земельної ділянки її оціночна вартість зменшується і так далі. У нашому випадку маємо землю на околиці, без жодних (!) комунікацій, причому заболочену. Інколи синиця в жмені краще, ніж журавель у небі. Тож і вирішили у свій час ту землю продати. Ясна річ, що і в 2007 окремі ділянки в Трускавці виставлялися на продаж за ціною, для прикладу, не 57, а 100 гривень. Про це в попередньому скликанні одного разу говорив депутат Лаврінок. Та одне діло ціна, за яку хочемо продати, а зовсім інша – за яку можемо. Втім, для того, щоб зрушити питання водопостачання міста-курорту, було зроблено багато і тоді, і тепер Руслан Козир продовжує йти стезею Лева Грицака – домовлятися із власниками викупленої території про подальше інвестування згідно умов договору.

Після здійснення експертної оцінки землі проходить державна експертиза. Державна землевпорядна експертиза проходить у Держкомземі України, тобто в Києві. У столиці визнали, що розрахунки проведено вірно. Після того депутати міськради у своїй абсолютній більшості, в тім числі і тогочасна опозиція до Лева Грицака, проголосували за те, щоб цю землю продати – задля наповнення міського бюджету. Було укладено договір купівлі-продажу, сплачено в міський та державний бюджет гроші.

Не зайвим буде нагадати, що після продажу цієї ділянки обласна прокуратура подала в суд (позов проти неправомірності продажу). Та суд програла не міська влада, а обласна прокуратура. І не тільки суд першої інстанції, а й апеляційний. Отже, судом доведено, що ця земельна ділянка продана законно, згідно чинного законодавства і що жодних поршень на жодному етапі її відчуження не було. Місто освоїло ці кошти. Тому теперішні "висновки" КРУ ставлять під сумнів не лише фаховість тих, хто робив експертну оцінку, спеціалістів Держкомзему України як органу влади, а й суду. 257 мільйонів гривень, про які йде мова – це суто гіпотетична цифра, як, для прикладу, якась гіпотетична цифра, скільки пан Козир та фірма "Арко" заробили на тому, що у Трускавці всупереч чинному законодавству України надають дозволи на поквартирне встановлення автономного опалення без від’єднання цілих стояків чи й будинків. Коли один державний орган здійснює наклеп проти іншого державного органу, то тоді дійсно варто в ситуацію втрутитися правоохоронним органам.

"Через невиплату орендарями компенсацій за фактичне використання земельної ділянки, місцевими бюджетами втрачено 228,9 тис. грн. доходів". Так, кошти з цього приводу втрачаються і тепер. Як любить говорити депутат Ігор Пілько, існує потреба жорстко взятися за це питання та провести інвентаризацію землі. Очевидно, що не міський голова має цим займатися. В Трускавці є і управління земельних ресурсів, і новостворений земельний відділ. Вперед, прапор у руки!

"Аудитом виявлено випадки використання землі без відповідних документів, що призвело до недоотримання бюджетом 98,2 тис. грн.". Що тут скажеш – дрібні порушення чи неточності завжди були, є і будуть.

"Не зважаючи на обмеженість фінансових ресурсів, що можуть бути використані на розвиток міста, частина коштів бюджету розвитку спрямовувалась у статутні фонди комунальних підприємств без зазначення їх цільового призначення, що призвело до неефективного використання 1,3 млн. грн.". Дозвіл на поповнення статутних фондів КП "Наше місто" чи КП "Парк курортний" надавали депутати міської ради (рада як колегіальний орган). Стосовно ж неефективного використання, то можна посперечатися. Так, в окремих випадках надії себе не виправдали (приклад – витрати щодо модернізації теплопостачання вулиці Сагайдачного), та більшість цих коштів пішла все ж на цілі потрібні – як оплата за газ, для ремонту вулиць міста та внутрішньоквартальних проїздів, як компенсація комунальникам, щоб не піднімати тарифи тощо. Тема ця постійно мусувалася за часів ІІ каденції Лева Грицака, піднімалася опозицією, проте результатом був стан міста, який залишив Лев Грицак своєму наступнику – найкращі дороги в регіоні (були), відремонтовані внутрішньоквартальні проїзди, оновлені заклади освіти, культури, медицини. Звичайно, що ідилія не могла бути в умовах економічної кризи, котра триває з вересня 2008 року. Головне – кошти взяли і освоїли, бо тепер ніхто б ці землі не купив. Ану, нехай перекинуть в статутні фонди комунальних підприємств Трускавця тепер якісь кошти, коли цих коштів нема. Треба бути господарником, а не балабоном.

"Так, в ході збору інформації встановлено, що КП «Наше місто» за рахунок коштів, виділених у 2008 році на поповнення статутного фонду, придбано легковий автомобіль Toyota Avalon вартістю 250,0 тис. грн., в той час як основні засоби виробничого характеру потребували істотного оновлення, та була суттєва заборгованість з виплат заробітної плати та інших обов’язкових податкових платежів. Одразу після цього придбаний автомобіль передано в оренду Трускавецькій міській раді з оплатою 1грн. за рік". Чи не той це автомобіль, що на ньому їздить пан Козир? Втім, можливо, тут варто з КРУ і погодитися, хоча й по цьому випадку можна було б сказати багато чого цікавого.

"За результатами проведеного державного фінансового аудиту розроблено ряд пропозицій для вдосконалення формування та виконання бюджету Трускавець". Звичайно, що пропозиції – це добре, але наскільки вони є реальними? Так, пропозиціями є збільшення власних доходів відділами освіти, культури чи міською лікарнею. Та чи добре буде піднімати ціни на квитки в музеї чи в Народний Дім, чи добре запроваджувати платні гуртки, або ж збільшувати оплату за надані медичні послуги? Наповнювати бюджет потрібно, але так, щоб і вовк був ситий, і коза ціла, а не за рахунок багатодітних сімей та малозабезпечених, бо, бачте, один підприємець мусить добудувати свою віллу, другий понабирав земель і йому невигідно платити більше, а третій і йшов у владу тільки тому, щоб лобіювати виключно свої інтереси. Не політизувати бюджетні процеси, а підходити до їх вирішення тверезо та конструктивно – ось що потрібно робити.

Тому позиція радості мера Козира з того, що КРУ знайшло якісь ніби-порушення виглядає як мінімум дивною. Однозначно, що хочеться йому показати пальцем на свого попередника і колишніх начальників відділів, управлінь та комунальних підприємств Ореста Лобика, Василя Стечкевича, Юрія Алієва та інших та звинуватити їх у мислимих та немислимих гріхах. Пропозиція скликання сесії власне з цього питання та з участю правоохоронних органів доводить нашу думку – потрібно відвернути увагу громадськості від того, що наболіле, нагальне, а подати страву-справу, приготовлену КРУ, під соусом власної значимості – от, мовляв, попередники були погані, а ми – чесна влада. Та час найкращий суддя і найкращий лікар і він покаже, наскільки пан Козир та його команда є чесними людьми, котрі дбають про громаду. Бо, повторимося, наразі громада турботи про себе не відчуває.

А насамкінець скажемо про те, що може подати КРУ, коли проводитиме аудит діяльності 2011 року. Доходи від реклами можна було б збільшити як мінімум на 225 тис. грн., видатки на функціонування управлінського апарату можна було б скоротити на десятки тисяч гривень, якщо не на сотні, від того, що вчасно не було введено в дію нову нормативну грошову оцінку, втрати міста в 2011 році становлять близько 9 мільйонів гривень, можна теж буде говорити про неефективність використання бюджетних коштів у розрізі збільшення штату управлінців у новостворених комунальних підприємствах, і далі в місто не потрапили кошти за пролікованих хворих з району чи сусідніх міст, словом – порушення ті ж. Якщо ж порівняти, для прикладу, порушення в освіті у Трускавці та Дрогобицькому районі, де тільки за неякісне вугілля переплатили за рік 196, 63 тис. грн., то ситуація зовсім не така погана. В ряді випадків у порушеннях винні підрядні організації, отже, запитання до них. А те, що по купівлі та процесі заміни металопластикових вікон "накопали" порушень … аж на 15 тисяч гривень, свідчить радше про відсутність цих порушень, ніж їх наявність.

Замість займатися колупанням у минулому, краще було б новій місцевій владі Трускавця (хоча яка вона вже нова, давно встигла обриднути, ще з грудня минулого року) взятися за реальні справи. Не дозволяти ремонтувати найкращі вулиці міста, а відтак бути співучасником злочинних схем відмивання державних коштів, не витрачати кошти на газетки-привітання та час на боротьбу із власними мешканцями в курортному парку, а засукати рукави та працювати. Хочеш жити, як людина, то працюй, як кінь – говорить японське прислів’я. Та легше мутити воду, говорити про промоцію, кивати на когось, обзивати людей "грицаківцями" чи "шьвідомими україньчями", аніж керувати мудро, з розважливістю та думкою про людей.

Висновок такий: радість Руслана Козира від винайдених під мікроскопом "мільйонних" порушень є явно передчасною. По-перше, доходи в бюджет міста від висновків КРУ та аудиту навряд чи кардинально зміняться в сторону збільшення. По-друге, місто через такі замовні аудити явно не виграє, а програє, бо такі скандали значно дужче шкодять курорту, ніж якісь містечкові війни між політичними опонентами чи бізнесовими структурами. По-третє, справджується в цьому випадку прислів’я, що добрими намірами вимощена дорога до пекла і може статися так, що програма цілодобового водопостачання міста може бути призупинена інвестором тепер, саме тоді, коли залишилося зробити всього ривків. Відомо, що за "Альфою-Плюс" стоїть депутат ВРУ від Партії Регіонів, тож незрозумілими є цілі влади стосовно котрого вже за рахунком мусування теми по цій земельній ділянці. По-четверте, якщо буде доведено, що КРУ діяло в цьому випадку непрофесійно, або й виконувало чиїсь вказівки, то тут вже можна буде говорити про те, що в корупції замішане близьке оточення пана Козира і таким чином випущена ним зброя обернеться проти нього, ставши своєрідним бумерангом. Та це тільки наші припущення, а як завершиться скандал із замовленим аудитом, покаже час. А крапку в ньому, сподіваємося, поставлять правоохоронні органи – щоб іншим неповадно було за мудрими фразами та з офіційними підписами та печатками вміщувати явну дезінформацію.

Володимир Ключак

Отак святкують у Бориславі!

Програма цьогорічного святкування Дня міста та Дня працівників нафтової, газової і нафтопереробної промисловості була дуже насиченою і цікавою. Розпочалися святкові заходи о десятій ранку на стадіоні «Нафтовик» футбольним турніром на кубок міського голови. А далі естафету перейняли інші спортивні заходи - турнір з пляжного волейболу, що відбувся у залі ДЮСШ, та спартакіада інвалідів - у приміщенні кінотеатру «Каменяр». Чимало вболівальників і юних митців стали учасниками конкурсу малюнку на асфальті.

Основні ж урочистості відбувалися вже по обіді. О пів на п'яту вечора скликала гостей до літньої сцени міського Палацу культури мідь духового оркестру, який, нарешті, відроджено у Бориславі.

А пообіч на танцювальному майданчику усі бажаючі змогли оглянути твори місцевих художників, майстрів декоративно-ужиткового мистецтва.

Як зазначив у короткій розмові директор міського історико-краєзнавчого музею Юрій Панів, який займався організацією цього свята кольорів і справді високої майстерності, наші митці радо йшли на співпрацю, з єдиним бажанням донести до міського загалу витвори свого таланту і своїх рук.

Потім залунали музичні твори у виконанні наших співаків - Тетяни Семенів та Андрія Дуба, яких довго не відпускали зі сцени.

А скільки позитивних емоцій отримав показ моделей магазину-студії «Клубочок»!

Все ж дійство, що відбувалося на сцені, міцно тримав у руках наш незмінний ведучий - і організатор, і виконавець, і конферансьє - Заслужений артист України директор Палацу культури Ігор Мельник.

Справжнім і незабутнім святом для усіх бориславців став виступ легендарного ансамблю «Ватра». Звучали твори у виконанні цього колективу, засновником і автором більшості пісень якого є визначний композитор Ігор Білозір. На жаль, він відійшов у засвіти, але музика його залишилася назавжди з нами - зігріває, окрилює, надихає. Це треба було почути, щоб іще раз переконатися, що є речі, є музика, є твори, які справді не помирають разом із їхніми творцями.

Легендарна «Ватра» закінчила виступ, а свято Борислава продовжувалося. . На сцені керівники міської влади і численні гості,

Володимир Фірмам, міський голова:

- Нещодавно один журналіст запитав мене, яким я бачу Борислав у майбутньому. Направду, ще не знаю, яким бачиться наше місто у майбутньому. Але добре знаю, яким би не хотів його бачити сьогодні. Я не хочу бачити у Бориславі нещасливих людей, не хочу, щоб були у нас безробітні, щоб були самотні чоловіки, дружини яких поїхали заробляти для своїх сімей у закордоння, не хочу бачити невеселих облич. Тож бодай сьогодні усміхніться один одному. Ми цього варті. Господь хоче бачити нас добрими. І ми будемо добрими, будемо любити і поважати тих, хто поруч, будемо любити і поважати своє рідне місто. І коли кожен докладе бодай часточку зусиль, то наш рідний Борислав стане гідним нашого майбутнього...

Ігор Михайлишин, начальник НГВУ «Бориславнафтогаз»:

- Борислав нафтове місто. І колектив нашого управління гідно підійшов до цього свята. Прийнято рішення про буріння чотирьох нових свердловин. Це додатковий видобуток нафти, нові робочі місця, достаток у сім'ях. Це майбутнє Борислава. І вірю, вернеться велич Борислава колишнього, коли він був нафтовою скарбницею усієї Європи. І наше місто, нарешті, усміхнеться — гідне свого минулого і впевнене у майбутньому...

Руслан Козир, міський голова Трускавця:

- Дорогі сусіди, вітаю з Днем міста і бажаю, щоб такий хороший настрій був з вами щодень, щоб кожного дня були ви веселі й радісні, тішилися достатком у своїх родинах, щоб ніколи не забували: Борислав - це місто українського духу. Спільно маємо будувати український дім, мусимо зрозуміти, що Європа є тут, що не потрібно нас нікуди запрошувати. На своїй рідній землі маємо створити життя, гідне нас і наших дітей, гідне пам'яті тих наших попередників, які страждали і боролися за те, щоб сьогодні ми святкували День міста у вільній незалежній Українській державі...

Микола Баран, член правління обласної організації «Фронту змія», депутат обласної ради:

- Радий, що бачу тут багато молоді. Власне перед нею стоять великі завдання - розбудувати, примножити славні традиції, що їх має Борислав. Процвітання, радості, добра і здійснення усіх задумів!

Пан Микола, як подарунок для бориславської громади, вручив міському голові тритомник праць митрополита Андрея Шептицького, який був духовним батьком усієї Галичини у роки найважчих випробувань.

Тарас Біликівський, голова села Попелі:

- За десять років, що працюю сільським головою, мене вперше запросили на таку урочистість. Хоча знаємо, що Попелі - невід'ємні від Борислава. Дякую за можливість привітати бориславську громаду і звернутися до усіх мешканців міста: ви вірили своєму голові, коли обирали його на цю посаду, і мусите підтримати його у всіх починаннях, адже мета їх - зробити кращим і місто, і життя кожного з його мешканців. А зробити це можна тільки спільно, усією громадою... Хай Господь благословить Борислав, навколишні села, усю нашу Україну...

Мирослав Соляник, сільський голова Дережич:

- Вітаю всіх із Днем міста, Днем нафтовиків. Адже у кожній вашій родині хтось працює у нафтовій промисловості. Бажаю міцного здоров'я, Господнього благословення у всіх справах, і щоб справді Борислав став процвітаючим і перспективним...

Сюрпризів того дня було багато. Рішенням міської ради звання Почесної громадянки Борислава присвоєно чемпіонці світу та чемпіонці Європи з боксу бориславчанці Віктори Вірт.

Медаллю "За заслуги перед містом» нагороджено добре знану і шановану в Бориславі людину - Івана Удовенка. Таку ж медаль отримав і підприємець Ігор Михаць.

Грамотами міської ради нагороджені підприємці: Тарас Шепітчак, Роман Яворський, Ігор Ніклевич, Михайло Солтис, Ярослав Мисько, Ольга Монастирська, Анатолій Сапронкін, чемпіонка Європи з боксу Галина Вороблевська; за творчі успіхи - Юрій Черевко, Ігор Капко, Валерій Євстіфеєв, Любов Панів, Галина Панів, Лідія Сушко, Алла Мулява, Галина Станович.

А далі ще одна неординарна подія. Художник Валерій Євстіфеєв, який мешкає в нас від 1947 року, подарував міському музею вісімнадцять своїх картин.

- Я полюбив цей край, полюбив це місто, - сказав пан Валерій. - Тут прожив усе життя і хочу, щоб Бориславу залишився як спадок на всі роки - нашим дітям, онукам оцей мій скромний подарунок...

Директор Палацу культури Ігор Мельник наголосив, що ці подаровані картини будуть виставляти у Палаці на всі заходи, що тут відбуваються. А далі концертну програму продовжували вихованці музичної корпорації Наталі Карпи - ансамбль «Гламур», дует «Шоколадка», і завершила виступи сама Наталя.

Ще один урочистий момент: групу відомих у місті ветеранів-нафтовиків відзначено Почесними грамотами міської ради. Серед них - Ярослав Мацьків, Іван Беновський, Омелян Іваницький і Василь Янків.

Все, як належить: був феєрверк, і наша молодь мала можливість допізна «відірватися» на дискотеці.

Свято відбулося, і згадуватимуть його бориславці ще довго. Тож із Днем міста, Бориславе!

Ігор Юринець,
газета "Нафтовик Борислава"

Чи законно Стебник відмовляється від військового столу?

Минулого тижня регіональні ЗМІ облетіла інформація про те, що на оперативній нараді у дрогобицькій ратуші Стебницький міський голова Василь Пецюх попросив керівництво Дрогобича про допомогу в питанні передачі військового стола (який нині фінансується з міського бюджету) на утримання Дрогобицько-Бориславського об'єднаного районного комісаріату. Пояснення тому були такі:

- У військовому столі працюють три особи, які у цьому році призвали на службу до армії лише 9 призовників. З цією роботою можуть впоратися працівники військкомату. Нам непосильно утримувати на міському бюджеті структуру, яка ніякого відношення до господарки не має.

Відповідь на цю заяву міського голови Стебника не забарилася: підполковник, військовий комісар Дрогобицько-Бориславського ОРВК Віктор Попов вирішив на шпальтах газети пояснити в чому суть питання, і чи можна приймати щодо військового столу кардинальні заходи.

- За десять років служби в системі військових комісаріатів уперше побачив і відчув рівень фахової підготовки і вміння раціонально розподіляти функціональні обов'язки сучасного керівника Василя Федоровича Пецюха, який очолює адміністрацію Стебницької міської ради, - каже військовий комісар Віктор Попов. - На жаль, міський голова Василь Пецюх мислить масштабом не керівника адмінодиниці, який має чітко розуміти головні пріоритети і обов'язки на своїй посаді, а рівнем майстра будинкової управи, де головні проблеми - господарка міста та вивезення сміття. У законодавчих актах чітко вказано: «... у виконкомах сільських, селищних і міських рад, де відсутні військові комісаріати, формується військово-обліковий персонал, виходячи з відповідної норми навантаження на одного працівника». Так при наявності на обліку від 500 до 1000 військовозобов'язаних і призовників - один працівник. Від 1000 до 2000 - два працівники і на кожну наступну тисячу - додатково ще один. Зазначені кадри утримуються за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.

На обліку в місті Стебнику перебувають 3020 призовників і військовозобов'язаних. Перші з них кожні півроку призиваються на строкову військову службу в Збройні сили України та до інших військових формувань і виконують свій конституційний обов'язок на всій території нашої незалежної держави. Вони призиваються не трьома військовиками, а призовною комісією при Дрогобицько-Бориславському ОРВК, яка діє на підставі рішень виконавчих органів влади.

Василь Пецюх, як керівник адміністративної одиниці зобов'язаний через свій військово-обліковий персонал на вимогу військового комісаріату організувати оповіщення та вчасне прибуття за цим викликом призовників та військовозобов'язаних; створити умови для плідної і якісної роботи персоналу військово-облікового столу і за результатами перевірок працівниками ОРВК вчасно реагувати на виявлені недоліки та після їх усунення надавати письмову доповідь до військового комісаріату.

Крім того, міський голова внаслідок самоусунення від керівництва військово-обліковим персоналом та нераціонального розподілу функціональних обов'язків між ними спромігся з 193 призовників, які викликались навесні 2011 року, представити лише 9 для відправки до Збройних Сил України. Так і не були оповіщені для проходження медичної та призовної комісії 98 кандидатів. Не закінчили медичне обстеження 34.

Такий підхід стебницького міського голови до виконання державної програми викликає велике занепокоєння і стурбованість, - зауважив Віктор Попов, військовий комісар Дрогобицько-Бориславського ОРВК. - На превеликий жало, В.Ф.Пецюх не розуміє, що своїми діями та антизаконною риторикою щодо знищення військово-облікового персоналу він підбурює депутатів Стебника до прийняття протиправних рішень, які не мають під собою ніякого підґрунтя і грубо порушують Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» та низку Постанов Кабінету Міністрів України. Нагадую, що за подібні дії, згідно зі ст.42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», доведеться комусь відповідати, - додав наостанку п. Попов.

Зрозумілою є позиція стебницького мера: з огляду обмежених місцевих бюджетів кожна штатна одиниця - наче додатковий тягар. Як і зрозумілою є точка зору військового комісара Дрогобицько-Бориславського ОРВК: кожен має виконувати свою роботу. Тож, аби не виникало схожих конфліктів - слід просто працювати за Законом.

Марія Кульчицька,
газета "Вільне слово"

Про дрогобицький костел: коли добре поритись в архівах і в пам’яті

Той, хто володіє інформацією, документами, архівами, вважає, що на його боці правда – бо так сказано в хроніці, літописі, зафіксовано на письмі. Стороні, яка не володіє документами, завжди залишається приставати на достовірність правди першої. Заперечувати факти не має сенсу, спростовувати їх також ніби й нічим. Залишається єдине – покликуватися на народну пам’ять: переказ, легенду. Не забуваймо, що перша сторона а противагу другій теж створює і використовує власні міфи.

За часів польського поневолення

В центрі міста Дрогобича красується польський костел Св. Бартоломея - найгарніша сакральна середньовічна споруда України, зведена в готичному стилі. Польські джерела детально зафіксували всю її історію. Але все по порядку.

Після того як галицьке королівство потрапило в залежність до Польщі польські пани поневолення української землі почали з насадження костелів, перетворюючи кращі українські святині у свої. У 1340 році вони забрали під костел найдавнішу у місті Дрогобичі церкву Пресвятої Діви Марії. Невідомий автор у своєму «Путівнику по Дрогобичі і його околицях» (1879-1880 рр.) так уточнює цю вікопомну для українців подію. Король Казимир Великий віддав саським (саксонським) і польським осадникам руську церкву Діви Марії, яка стояла тут де зараз пам'ятник Св. Флоріану. Зараз цього пам'ятника не має, більшовики-атеїсти його зруйнували. Це місце ідентифікується рогом вул. Жупної і Ягеллонської(тепер Данила Галицького).

Інший польський король Ягайло своїм указом від 16 грудня 1392 року ухвалив будівництво нового костелу - якраз того, що стоїть зараз у центрі міста і про який йтиме мова. Той же невідомий автор у своєму «Путівнику» так описує цю подію: «Ягайло на місці замку заложив костел і вивінував його селом Добрівлянами». Водночас він стверджує, що «при закладенні фундаменту знайдено слов'янського божка». Отож, йде мова про два різні костели, які розташовані дуже близько один від одного, один поглинув «руську церкву» - інший «руський замок». Першим фундатором останнього став король Ягайло, тому й вулиця, на якій він зводився, носила назву Ягеллонська.

Тим часом, що нам про костел говорить українська пам'ять? Серед міщан Дрогобича про нього збереглося чимало легенд та переказів, які вносять своєрідні доповнення та навіть деякі корективи у фактах. Так зокрема дізнаємося, що в давнину на тому місці, де зараз костел - стояло поганське капище, потім замок, у підвалини якого було вмуровано золотий ланцюг.

Також, що при будівництві у розчин добавлялися яйця (щоб був міцнішим), які у вигляді повинності збиралися із тутешнього люду, безперечно не з латинників, яких тоді було як «кіт наплакав». Що ніби при будівництв/ костелу було знайдено розбитого божка (ідола), що така знахідка викликала страх у місцевої людності, в той час якраз лютувала якась хвороба і це розцінювалося, що це старі боги за таке святотатство їх карають. Тому було вирішено його останки (голову, руку, ступню) вмурувати в стіні костелу під дахом. Інший переказ стверджує, що в давнину жили великани і що цей триптих - такий собі зразок вигляду тих людей. Також дізнаємося, що при будівництві будівельникам платили хлібинами, вартість якої рівнялася тодішній найменшій грошовій одиниці. В одній із стін якраз бачимо таку спеціально вмуровану кам'яну хлібину. Отож ми маємо середньовічний пам'ятник хлібу!

Найважливіше те, що серед дрогобичан побутує легенда, що під костел було використано не «замок», а українську церкву, яку латинники відібрали. В старих польських документах про це нічого не сказано. А якщо й говориться, то йде мова про храм поряд перетину вулиць Жупної і Данила Галицького, чи на вул. Тарнавського. А хіба такі документи могли бути, щоб підтвердити розбійницький характер завойовників?

Більше запитань, ніж відповідей

Але давайте спробуємо відштовхнутися від інших речей. Логічно напрошується висновок, що на місці або поряд капища було зведено все ж таки християнський храм, а так як він був мурованою спорудою, то водночас використовувався як оборонна твердиня (замок). Яку назву він міг мати? Із старих польськомовних документів дізнаємося, що найбільший та найдавніший ярмарок у Дрогобичі відбувався на руського Варфоломія. А вони, як правило, відбувалися на храмові свята. Якщо врахувати, що така традиція торгів доволі давня та стійка, бо народ до них привик, то можемо припустити, що саме таку він й носив назву. А дрогобицький костел чомусь й носить назву Св. Бартоломея, тобто по-українськи (руськи) Варфоломія. Щось тут негаразд із польськими письмовими джерелами. Напрошується більше запитань, ніж відповідей. Не забуваймо, що у дрогобицькому костелі на Св. Покрови (руське свято) впродовж віків, аж до його закриття атеїстами в 1947 році, традиційно відправлялася українська служба Божа. Чому? На якому праві? Якраз і тому, що в костелі зберігалася чудотворна «руська» старовинна ікона Матері Божої (Пречистої Діви Марії). Знаходилася вона в ньому майже до 1980-х років і зникла. Звідки там вона взялася? На якому праві зберігалася? Польські хроністи зафіксували, що у 1603 році брати Рамульти (власники дібр у с. Снятинці), ктитори даного храму, біля нього вчинили бійку внаслідок якої було поранено два «руські попи», а «раневицького попа» Федора було вбито. Що це за така бійка, жертвами якої стали «руські попи?». Що там робив раневицький піп Федор? По всій ймовірності це сталося «на відпуст» (храмове свято Покрови). Користуючись старим предковічним правом прибуло як кожного року в цей день руське населення Дрогобича, сусідніх сіл і священослужителі. Тим часом, пани Рамульти, користуючись пансько-шляхетською вседозволеністю і безкарністю, хотіли перешкодити цій традиції, вбити руську пам'ять про цей (колись їхній) храм, та забути про свою ікону. Народний переказ доносить, що ця ікона якраз із того храму, який був тут до костелу.

Що з'ясували львівські археологи?

Правда, обстеження храму львівським археологом Могитичем, проведені в 1980-1988 рр., підтвердили народні перекази та скупі деякі польські документи. Виявилося, що колишній замок «руського воєводи», за нашою версією храм Св. Варфоломія, увійшов складовою частиною у вівтар костелу. Виявляється, ми в Дрогобичі маємо унікальну пам'ятку княжого періоду, розміри цегли, швів, склад розчину якої відповідають будівельним спорудам початку XII століття. Та найважливіше - все ж таки існують джерела, хоч і не такі давні, які підтверджують нашу думку. Ось, що пише кровний дрогобичанин Петро Кочиндик у львівській газеті «Слово» ч.76 за 1861 рік на стор. 387 задовго до цитованого «Путівника»: «Багато років триває утиснення русинів, котрим і церков на замку Покрови Пресвятої Богородиці, отнято, і на костел обернено, в котрім образ із пам'ятой церкви Покрови Пресвятої Богородиці до днесь у великому олтарі знаходиться». Петрові Кочиндику можна довіряти, це була високоосвічена людина, працював учителем у м. Стебнику та дописував до тодішніх руських газет. Рідний брат його батька (стрик) Дмитро Кочиндик був священником у Дрогобичі і мав доступ до документів, в тому числі й таких, невигідній польській стороні.

Отож, ми маємо два костели, долі яких подібні, бо в різний час поглинули українські святині. Один із них вже давно неіснуючий, про місцезнаходження якого, як і руської церкви, нагадував тільки пам'ятник Св. Флоріану із криницею, яка була єдиною, з якої міщани черпали чисту воду (в інших вона була солоною). За згаданими вже «Путівником» і твердженням Петра Кочиндика виходить, що обидва храми мали назву Св. Покрови і знаходилися «на замку». Якщо припустити, що йдеться про один і той самий храм, зокрема вже неіснуючий, з якого свого часу ікона Покрови була перенесена у більший, збудований королем Ягайлом, проте стара традиція через цю ікону серед українців продовжувала берегти стару назву. То де ж тоді був храм Св. Варфоломія?

«Байка, тай годі!»

Можливо, ще у руські часи у «замку» була така собі князівська домова церква. Якби там не було, а костел Св. Бартоломея (Варфоломія) є водночас й українською архітектурною пам'яткою, бо його вівтарна частина - найстаріша за віком і за значимістю найголовніша, бо її увібрав храм Св. Варфоломія, який водночас слугував й замком. Мабуть нашому твердженню зрадіють не всі, а злочинці-яничари, вороги-супутники, які крок у крок супроводжують нас протягом усієї історії, тривожно мовчатимуть, бо в давнину одні холоднокровне відбирали святині, вводили нас у безпам'ятство, а інші вже після 1944 року взагалі намагалися все знищити, розкрасти святощі, а чудотворний образ, за який стільки було вистраждано -зник, якби його й не було. Хтось скаже: «Байка, тай годі!».

Народна пам'ять – жива субстанція, вона матеріалізується то пам'яткою (храмом-святинею), то святощами, які в ньому знаходяться, то писаннями. А зберігати її - це вже як хто здатен, і як хто зможе.

Петро Сов’як,
газета "Вільне слово"

Служба 102 Борислава повідомляє

У період із першого по десяте вересня у Бориславі скоєно п'ять крадіжок та одне пограбування. Маємо також дванадцять випадків погроз фізичною розправою, одне хуліганство, сім випадків нанесення громадянам міста тілесних ушкоджень, два злочини, пов'язані із незаконним зберіганням наркотиків, три факти шахрайства, одне вилучення зброї, два випадки пошкодження майна, одну дорожньо-транспортну пригоду та ще три злочини, віднесені до категорії інших порушень закону.

Завдяки проведеним оперативно-розшуковим заходам розкрито злочини за двома фактами крадіжки та одним пограбуванням. Співробітники міліції встановили осіб, які погрожували фізичною розправою, нанесли громадянам міста тілесні ушкодження та причетні до вчинення хуліганських і шахрайських дій. Розкрито також злочини по лінії боротьби із незаконним обігом наркотиків. За двома випадками умисного пошкодження майна, однією дорожньо-транспортною пригодою та ще трьома злочинами, що віднесені до категорії інших порушень закону, проводять дослідчі перевірки.

Жіночу сумочку із грошима та мобільним телефоном у мешканки м. Трускавця гр. Д. із застосуванням сили відібрав у міському парку культури та відпочинку раніше суджений мешканець міста гр. Є. Про це потерпіла повідомила чергову частину у письмовій заяві. Зловмисник спочатку влаштував із потерпілою сварку, а вже потім побив заявницю і, застосовуючи силу, відібрав у неї сумку. За фактом грабежу проводиться перевірка.

Вісім електрокабелів марки КГ1Х70 загальною довжиною близько 72 м викрали невідомі зловмисники у ніч на 5 вересня із вітрової станції ВАТ «Львівобленерго» поблизу Східниці. Вітрові установки знаходяться у лісовому масиві, то ж для здійснення крадіжки видимих перешкод не існувало. Невідомі зловмисники просто демонтували п'ять кабелів, які з'єднували вітряки із підстанцією. Ще раніше, 3 вересня, невідомі зловмисники із даху будинку НГВУ по вул. Т. Шевченка, де раніше розташовувався гірничо-рятувальний загін, викрали металевий швелер довжиною 8 метрів. Крадіжку здійснено близько 14.00. Зловмисники скористалися вільним доступом до горища і просто посеред білого дня винесли із території металевий швелер. Вартість викраденого встановлюється. За двома фактами крадіжок проводять оперативно-розшукові заходи.

Під час несення служби з охорони громадського порядку та відпрацювання території м. Борислава міліціонери БМОП «Беркут» по вул. Д. Галицького неподалік будинку № 34 затримали непрацюючого гр. Д., у якого виявили та вилучили металевий предмет, схожий на кастет. Предмет вилучено та відправлено на експертизу. Гр. Д. опитано та відпущено за місцем проживання. Якщо експерти вилучений предмет кваліфікують як холодну зброю, то необачному гр. Д. доведеться нести відповідальність перед законом за її незаконне зберігання та носіння. Пакет із подрібленою речовиною рослинного походження світло-коричневого кольору вилучили опівночі 1 вересня співробітники БМОП «Беркут» по вул. Т. Шевченка у гр. Г. Рухаючись на скутері в якості пасажира в напрямку Східниці, гр. Г. при появі патруля витягнув пакет з подрібленою речовиною з-під куртки і викинув на асфальт, проте був затриманий та доставлений разом із водієм скутера гр. Л. у чергову частину міліції. Паперовий згорток із вмістом порошкоподібної речовини біло-сірого кольору вагою 0,2 грами також вилучено співробітниками БМОП «Беркут» 10 вересня на перехресті вулиць С. Петлюри та Дрогобицької у непрацюючого гр. С. Затриманого доставлено у ЦМЛ для встановлення стану наркотичного та алкогольного сп'яніння. За цими фактами проводиться перевірка.

Газета "Нафтовик Борислава"

© 2008-2011 Незалежне видання "Трускавецький вісник". Всі права застережено.
Видається з 14 серпня 2008 року. Розповсюджується безкоштовно. Засновник, головний редактор та відповідальний за випуск – Володимир Ключак.
Редакція публікує виключно ті матеріали, які збігаються з точкою зору редакційної команди.
Контакти: e-mail: anda_panda@ukr.net, моб.тел. 8 (097) 38-36-112
Публікація на порталі www.turportal.org.ua з дозволу Редакції.
 © 2007-2017 Информационный портал курорта Трускавец