меняется дизайн сайта, возможны перебои в работе сервиса
Трускавецький вісник №96(340)/2011

Інформаційний портал курорту Трускавець  

русский   українська   english

Головна
Санаторії
Готелі
Приватний сектор
Квартири подобово
Нерухомість
Трускавецький вісник
Публікації
Фотогалерея
Каталог сайтів
Контакти

Хто володіє інформацією, той володіє світом!

№1 » №2 » №3 » №4 » №5 » №6 » №7 » №8 » №9 » №10 » №11 » №12 » №13 » №14 » №15 » №16 » №17 » №18 »
№19 » №20 » №21 » №22 » №23 » №24 » №25 » №26

Трускавецький вісник
№96 (340) 23 вересня 2011 р.

Новини Трускавця та регіону

Свято яхт, байдарок, каное і здорового способу життя

У суботу, 24 вересня, на доброгостівському озері відбудеться грандіозне свято любителів здорового способу життя. Від самого ранку і аж до 16.00 на найбільшій водоймі регіону проводитимуться різноманітні спортивні змагання – на яхтах, байдарках, каное тощо. І не тільки змагання, а й просто хороший відпочинок. До речі, організатори обіцяють безкоштовне катання дітей, які прибудуть на свято разом із батьками. Організовує цей дивовижно позитивний захід клуб водного спорту «Нептун» (керівник – Володимир Чума). Проте навіть і після 16.00 свято продовжуватиметься – різноманітні конкурси та концертна програма триватимуть до пізнього вечора. Про це повідомляє наше джерело із посиланням на керівника клубу «Нептун». Сподіваємося, що детально про перебіг святкувань на озері поінформуємо вас, шановні читачі «Трускавецького вісника», наступного тижня.

Влада Трускавця – за вшанування радянських партизанів

У Трускавці досить уважно підійшли до виконання Указу Президента України про відзначення днів партизанської слави. Видано відповідний наказ міського відділу освіти, який підписав п. Михайло Шубак. Якщо за часів Лева Грицака навіть проводилися дискусії про доцільність знесення Меморіалу Слави, організовані «Трускавецькою Ґазетою», то тепер трускавецьких школяриків виховуватимуть на прикладі Ковпака, Федорова чи, наприклад, Сабурова, проти якого воював наш герой Роман Різняк-Макомацький. Очевидно, що школярі повинні знати, що радянські партизани нищили українських буржуазних націоналістів з ОУН-УПА і їх водитимуть до пам’ятника Бандері, щоб показати того страшного і поганого дядю, який творив цю ОУН. «А тепер, дітки, бачите, цей дядя став на коліна, щоб покаятися за вбивства наших героїв – радянських партизан», говоритимуть вчителі історії, виконуючи волю міської влади. Напевно, що хіба дітей із СШ № 1 омине така доля, бо ж директор – член «Свободи». А втім, не виключено, що директора можуть поміняти, щоб вся освітянська політика у Трускавці була єдино правильною, щоб всі – і директори, і вчителі, і діти, були за зміни, щоб Трускавець став гарним козирним містом, в якому прославлятимуть не лише радянських партизанів, але і славних воїнів НКВС.

Влада Борислава звітуватиме про зроблене

Як повідомляє наше джерело, наступного тижня прес-конференцію планує скликати міський голова Борислава Володимир Фірман, щоб прозвітувати про зроблене. Востаннє прес-конференція в Бориславі проходила в першій половині червня і була приурочена до Дня журналіста. За період від червня по вересень можна багато добрих слів сказати про діяльність бориславської влади, особливо якщо врахувати ту обставину, що працювати їй доводиться у вкрай важких, фактично екстремальних умовах, коли більшість комунального майна знаходиться в заставі. Та міський голова Борислава Володимир Фірман і вся його команда, а це і заступники Сергій Оленич, Андрій Паскевич, Руслан Зелінський, і секретар ради Ігор Яворський, і керуючий справами Олександр Майсак, і депутати обласної ради Володимир Голобутовський та Василь Кочержат воліють не кивати на попередників, а розгрібати ці завали, які їм залишила батьківщинівсько-нашоукраїнська коаліція. Цим фронтозмінівець Володимир Фірман вигідно відрізняється від представника цієї ж політичної сили Руслана Козира, а крім того і підтримкою громади, чого немає у Трускавці. Прес-конференція у Бориславі планується на вівторок, 27 вересня, але дату ще будуть уточнювати.

В СШ №2 представили нового директора

21 вересня в СШ №2 відбулося представлення колективу школи нового директора. Ним став, як і повідомляв начальник відділу освіти, Роман Зіновійович Гудзеляк, 1970 р.н., який до цього призначення обіймав посаду заступника директора школи. Вчителі раді, що призначена людина – з їхнього колективу, бо ж могли когось дати із університету чи інших шкіл інших міст. Нагадаємо, що попереднього директора школи Олексія Бутенка було переведено на посаду вчителя біології даної школи за власним бажанням.

Міське радіо: вшанували і «пошанували»

З 1 жовтня відбудеться зміна керівника на трускавецькому проводовому радіо. Замість Ольги Білої-Грищенко, котра піде у відпустку, радіо може очолити п. Леся Боднар, мешканка м. Борислава (злі язики в мерії говорять, що ця талановита журналістка – протеже депутата облради від Борислава Володимира Голобутовського). Пані Леся має досвід роботи в мас-медіа, в тому числі і в Києві, і в Трускавці. Щоправда, в Трускавці досвід цей невеликий, адже ліниві бездарі та злобні інтригани завжди заздрять злетам та успіхам молодих, активних та здібних . Та правда восторжествувала і пані Леся навіть має шанси в майбутньому замінити Валентину Гук на посаді керівника інформаційно-аналітичного відділу Трускавецької міської ради – сподіваємося, ми її з цим скоро привітаємо.

Нещодавно міське радіо Трускавця відзначало ювілей – 20 троків існування. Працівників радіо привітав міський голова Руслан Козир і подарував пляшку коньяку та коробку цукерок, які вдячні працівники мікрофону з апетитом з`їли. Та неприємний сюрприз завжди супроводжує в таких випадках приємні речі – скоро перестане існувати комунальне підприємство «Редакція міського радіомовлення», а радіо перейде в підпорядкування новоутвореного інформаційно-курортного центру (керівник – Світлана Лутчин). Робиться це з умовою усунути з посади Світлану Марецьку, керівника радіо. Ще один удар нижче пояса для міського радіо від трускавецької влади полягає у їхньому виселенні із кабінету на другому поверсі. Тепер весь штат радіо змушений буде сидіти, наче у казковій рукавичці, на четвертому поверсі адмінкорпусу № 2 (вулиця Бориславська, 1), де раніше був офіс КП «Парк курортний».

А на що ви розраховували, вчителі?

Невпинно минає вересень і наближається жовтень, а з ним – День Учителя. Та сумним це свято буде цього року для трускавецьких освітян. Вперше за останні десять років премія до Дня Вчителя в Трускавці – мінімальна, на рівні 50% від зарплати (раніше було від 70 до 100%). А якщо ще врахувати нервові рухи з оптимізаціями в СШ № 3, в БУТ, наїзди санстанції, непевне майбутнє, відміну ряду гуртків та інші плани «Барбаросса», то тим, що сіють розумне, добре, вічне можна тільки поспівчувати і побажати традиційного терпіння. Потерпіть, любі друзі, через кілька років з новою місцевою владою все зміниться на краще!

Бокс: Трускавець на державному рівні

Сьогодні, 23 вересня, в трускавецькому ДЮСК «Спортовець» відкривається ІІ Всеукраїнський турнір із боксу. Початок – о 13.45. Змагання проходитимуть у суботу та неділю, початок – о 10.00. Турнір присвячено 20-тій річниці функціонування дитячо-юнацької спортивної школи у Трускавці.

Натомість вчора, 22 вересня, в місті проходила традиційна спартакіада – крос за участі освітніх установ міста.

Відстріл собак триває

Як повідомили нам у товаристві захисту тварин, вчора, 22 вересня, проходив відстріл собак у Трускваці – в районі ринку. Між 5.30 та 6.30 районом проїжджала сумнозвісна біла "газель", було чути звуки пострілів, а згодом мешканці виявляли трупи собак. Коли люди почали зчиняти галас, то машина їхала геть і відстріли припинилися. За свідченням очевидців, які працюють на ринку, один із відстріляних псів лежав біля смітника майже до 12.00, інша собака була тільки поранена і довго мучилася та скавуліла – її доля невідома. Нагадаємо, що активісти товариства захисту тварин подали 21 вересня звернення у обласну прокуратуру та міську прокуратуру Трускавця – із проханням провести розслідування, чому в місті здійснюється нищення собак особами чи організаціями без відповідних ліцензій.

Духовні науки для молоді

Протягом тижня, з 18 по 25 вересня, в трускавецькій церкві святого Миколая тривають духовні науки для молоді. Як свідчать афіші, науки відбуваються "під покровом блаженного папи Івана Павла ІІ". Проблема євангелізації української молоді та духовної опіки над нею є вкрай актуальною. Глава УГКЦ Блаженнійший Святослав Шевчук ще в травні 2011 року, під час святкувань ювілею єпископа Юліана Вороновського, зазначав, що робота з молоддю буде одним із пріоритетів УГКЦ.

Власна інформація

Вісті з Борислава

Вшанування пам’яті жертв афганської війни. 18 вересня в м. Бориславі відбулось відкриття та освячення пам’ятника воїнам-афганцям. Символічну стрічку розрізали міський голова В.Фірман та голова міської спілки ветеранів-афганців В. Кудрич. А ще у момент відкриття біля пам’ятного знаку запалав вічний вогонь. Сам пам’ятник створив Іван Голубицький за підтримки і сприяння міського голови Володимира Фірмана. Сюжет малюнку, який відтворено у граніті, намалював воїн-афганець, художник Орест Пронюк. Освятили пам’ятник священики УГКЦ о. Петро Підлубний, о. Григорій Поворозник та о. Ігор Ткачів (УПЦ КП), який і сам виконував інтернаціональний обов’язок в Афганістані. Під час свого виступу міський голова В.Фірман зазначив: « Сьогодні визначна і водночас дуже сумна подія відбувається в нашому місті. Ми станемо свідками увічнення пам’яті жертв Афганської війни. Борислав йшов до цієї дати понад 20 років. З України на цю війну було призвано понад 160 тисяч синів. Тривала афганська війна жорстоко зачепила усіх її учасників, особливо сім’ї. З нашого міста було призвано 80 солдатів – троє з них повернулося в «чорному тюльпані». Перед присутніми також виступили: В.Міщенко, голова Дрогобицької спілки ветеранів Афганістану, М. Заплатинський, голова Стрийської спілки, М. Магеровський, голова Львівської обласної організації «Українська спілка ветеранів Афганістану», мама загиблого бориславця Анатолія Герцана – Антоніна Василівна та ін.

Із засідання бориславського виконкому. 19 вересня відбулось позачергове засідання виконавчого комітету Бориславської міської ради. На засіданні були прийняті 8 рішень, а саме, про заборону торгівлі в нічний час доби алкогольними напоями, слабоалкогольними напоями та пивом (окрім безалкогольного) на території м. Борислава; про оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна водозабору «Ріпне» за територіальною громадою м. Борислава в особі Бориславської міської ради; про оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна ЗОШ №№ 6,8,9, СЮН за територіальною громадою м. Борислава в особі Бориславської міської ради; про відміну рішення виконкому від 26 серпня 2011 року «Про оголошення конкурсу з надання суб’єктам підприємницької діяльності права на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських маршрутах загального користування у м. Бориславі» та ін.

Готуємось до Дня Вчителя. За інформацією начальника відділу освіти Бориславської міської ради В.Лесика 29 вересня в Палаці культури відбудуться урочистості з нагоди Дня вчителя.

Відділ внутрішньої політики Бориславської міської ради

Дітям у «Рубіні» добре

Кілька тижнів тому одна із оздоровниць ЗАТ «Трускавецькурорт» гостинно відкрила двері для дітей категорії постраждалих від вибуху на ЧАЕС. Щоправда ці тижні минули для юних пацієнтів та працівників оздоровниці мов на одному подиху. Для перших у Трускавці виявилося вдосталь вражень, тож час у розвагах минув швидко. У дорослих виявилося усе на багато складніше, позаяк такий великий гурт дітлахів (а їх на сьогодні в оздоровниці вже понад вісім сотень) примусив добряче похвилюватися усіх - від обслуговуючого персоналу до керівництва санаторію: уперше на їх долю випала подібна відповідальність. Та усе ж і малеча, і персонал оздоровниці не підвели: минулося без пригод. Тож оздоровлена юнь почне навчальний рік добряче відпочивши та підкріпивши свій імунітет лікувальними процедурами й унікальним трускавецькими водами.

Що ж до персоналу, то проведена заздалегідь організаційна робота щодо розміщення, оздоровлення, харчування, розваг та належної охорони дала можливість без вагомих ускладнень підлікувати у «Рубіні» вже понад дві сотні дітей, що постраждали внаслідок радіаційного лиха. У «спецоперації» під жартівливою кодовою назвою «діти» задіяно практично усі служби товариства від прибиральниць, (які до такого контингенту звикли не одразу) до технічних служб. Хоча, зрештою, усім їм не до жартів - надто активно узялася відпочивати дітвора. Спрямувати дитячу енергію в правильне русло узялися кілька вихователів, культорганізаторів, інструкторів ЛФК, не кажучи вже про супроводжуючих осіб та службу безпеки товариства. А вже цього тижня кількість дітей в санаторії знову побільшає.

Галина Шумило,
газета "Трускавецькурорт"

Із наради у Володимира Фірмана

Традиційна нарада з керівниками відділів та служб міської ради відбувалася звично. Головний лікар центральної міської лікарні прозвітував про те, що виконано з ремонтних робіт та й загалом про підготовку медичних закладів до осінньо-зимового паливного сезону. Загалом, у медицині все гаразд, а День міста не додав роботи травматологам, свято відбулося без надзвичайних подій.

Начальник фінансового управління Юрій Петрів говорив про фінансові можливості міського бюджету щодо забезпечення до зими шкільних та медичних закладів. Пізніше додав, що зараз перевіряють фінансовий стан парку культури, а на черзі перевірка КП «Благоустрій».

Про справи освіти проінформував начальник відділу освіти Віталій Лесик, зокрема, що відбулося засідання комісії з індивідуального навчання дітей. Цьогоріч на індивідуальну форму навчання зареєстровано 35 школярів, що набагато менше, аніж минулого року. Є незначні фінансові проблеми. Як зазначив керівник міської освіти, Борислав - єдине місто в Україні, що не розрахувалося за атестати та свідоцтва. Про це говорилося на нараді у Львові. Хоча сам борг майже смішний -трохи більше трьох тисяч гривень. Правда, потрібно сплатити ще сім тисяч гривень за шкільні журнали міській друкарні.

Про виконання доручень міського голови минулої наради прозвітували усі присутні. Відбулася дуже гостра розмова міського голови з начальником відділу культури з приводу нескладованих труб, що потрібні для музею-скансена. З-поміж найважливішого - акт перевірки міською прокуратурою стану прибережних охоронних смуг наших річок. Як наголосив міський голова, наші санпости, які мали б ставити на місце посмітярів і нехлюїв, з вини яких береги річок перетворюються на сміттєзвалища, працюють далеко неефективно. Ніхто із винуватців не був покараний і оштрафований. Були й інші зауваження міського голови щодо роботи служб, які недостатньо ефективно виконують обов'язки, зокрема, щодо виконавчої дисципліни.

Коли йшлося про підготовку освітніх закладів до наступного зимового періоду знову згадано про проблеми у третій та сьомій школах. Йшлося про те, що вікна у цих закладах потребують негайної заміни. Залишилися вони як спадок від давніх часів: протяги, холоднеча у класах, а результат - хворіють наші школярі. А де йдеться про дітей - це завжди справа першочергової ваги.

Міський голова наголосив, згадавши минулу сесію міської ради, що вирішення проблеми знайшли, навіть у цей дуже складний для міського бюджету час. Вирішено було внести зміни до рішення міської ради про міський бюджет на 2011 рік за спеціальним фондом на суму 150 тисяч гривень. Все згідно чинного законодавства.

Пропонований на сесію проект рішення розглянула постійна депутатська комісія з питань планування бюджету і фінансів, здійснення регуляторної державної політики, яка вирішила рекомендувати міській раді прийняти рішення за запропонованим проектом.

Кошти мали взяти зі статутного фонду КП «Вододар» для встановлення вікон у ЗОШ № 3 (28 вікон на суму 78400 гривень) та ЗОШ № 7 (25 вікон - на суму 71600 грн.). Це був єдиний спосіб вчасно, до холодів, вирішити проблему. Але після обговорення на сесії, після усіх роз'яснень міського голови, що йдеться про здоров'я наших дітей, опозиційні депутати рішення не підтримали і воно не набрало відповідної кількості голосів. Тож на наступній сесії, що відбудеться 26 вересня, розглядатиметься вдруге. Сподіваємося, що цього разу рішення таки буде прийнято, адже зима не за горами.

Газета "Нафтовик Борислава"

День Дрогобича: гарно, як ніколи

Прив`язка дня міста до релігійного свята краще консолідує громаду, ніж прив’язка до державних днів медика, шахтаря, нафтовика чи десантника. Та й важко було б у великому Дрогобичі прив’язати свято однієї професії до Дня народження такого древнього міста із королівським статусом. Тому день Різдва Пресвятої Богородиці як день Дрогобича – ідея хороша і така, що себе оправдала.

Цього року дрогобичани та гості святкувань з інших міст та сіл мали нагоду тішитися надзвичайно хорошою погодою. Не спекотно і не холодно, а в самий раз – комфорт, як на замовлення. Та і програма вдало підібрана, як кажуть – кожному до смаку. Фестиваль дрогобицької ковбаси, парад близнюків, різноманітні спортивні заходи, гарний концерт. Порівнюючи святкування Дня міста Котермака із попередніми роками, скажемо, що востаннє народ так був задоволений в далекому 2004, коли на святкуванні уродин Дрогобича співала легендарна Руслана Лижичко. Місто з 900-літньою історією в 2011 святкувало по повній і це було відчутно на кожному кроці.

День Дрогобича День Дрогобича
День Дрогобича День Дрогобича
День Дрогобича День Дрогобича
День Дрогобича День Дрогобича
День Дрогобича День Дрогобича

Нам пощастило побувати в Дрогобичі після урочистої Служби Божої в центральному кафедральному храмі Пресвятої Трійці – ще до початку офіційних урочистостей. Перша половина дня проходила під знаком спортивної легкоатлетичної естафети, в якій брали участь окрім дрогобичан і їхні сусіди. А по віку – від сивочолого 77-річного Андрія Поляка до учнів шкіл. Співорганізатором заходу спільно із відділом у справах сім`ї, молоді та спорту ДМР виступила дружня нам редакція газети «Каменярі», її головний редактор Ігор Курус вручав грошові призи переможцям. Третє та друге місця зайняли команди нафтового технікуму та механіко-технологічного коледжу, перше – команда Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (до речі, суддівство теж з університету, факультет фізичного виховання, декан – Микола Лук`янченко). Та у змаганнях брали участь і команди ліцеїв, Стебника, Дрогобича, Борислава, були представники і сіл Дрогобицького району. Сказано – сусіди прийшли розділити радість святкування.

- Чи бере участь в естафеті команда із Трускавця, – запитуємо ми Романа Коваля із відділу у справах сім`ї, молоді та спорту Трускавецької міської ради.

- Так, наша команда із Трускавця взяла участь у змаганнях. Основу трускавецької команди склали учні СШ № 2. І хоча ми не ввійшли у трійку лідерів, та головне в заходах такого рівня – це участь, а не перемога. Зрозуміло, що на День Дрогобича саме дрогобичани хотіли перемогти. Та й команди їхні були сильними. Для прикладу, нам важко було б перемогти команду з педуніверситету.

Паралельно із нагородженням команд переможців та подячного слова від секретаря Дрогобицької міської ради Тараас Метика і згадуваного вище Ігоря Куруса – ще одна акція. Це презентація емблеми «Дрогобич. Євро-2012». З ратуші виходять двоє, Славко та Slawek – персонажі, які символізують наші країни, що прийматимуть наступного року Єврочемпіонат – Україну та Польщу. Перший – в жовто-синіх кольорах, другий – у біло-червоних. Емблему обрано із багатьох надісланих на конкурс, її автор – Максим Чирка. Хлопці символічно розігрують м’яча на знову ж таки символічному полі біля ратуші. Нагадаємо, що триває реконструкція дрогобицького стадіону – саме на ньому тренуватимуться спортсмени, які проживатимуть у трускавецьких санаторіях та готелях. Ремонтують і вулицю Трускавецьку, можливо, дещо повільно, зате ніби якісно.

День Дрогобича – не лише свято ковбаси та пива, але і свято українства. Бачимо велику кількість дрогобичан в національному одязі, через релігійне свято зачинений ринок – теж приємна та богоугодна справа. Зате можна прямо біля ратуші розміститися та з`їсти кусень смаженої баранини, купити сувенір на згадку про святкування. А воно продовжується – на сцені розпочинають Парад близнюків. 108 учасників – від найменших до 17-річних двійнят та близнюків. На сцену виходять спочатку найстарші, а згодом все молодші та молодші – аж до найменшеньких. А о 16.00 – офіційна частина. Мер Олексій Радзієвський, міські голови Стебника та Трускавця, чисельні представники польських делегацій із міст-побратимів Санока, Лєґніци, Жешова та інших. Вітає дрогобичан і голова Львівської обласної державної адміністрації Михайло Цимбалюк, вручає нагороди матерям-героїням, а сім`ї із трьома сліпими діточками – ордер на помешкання. Михайло Михайлович бажає древньому Дрогобичу процвітання і благополуччя, видно, що цей зазвичай строгий чоловік зворушений теплим прийомом.

Думаємо, не варто описувати настрій дрогобичан у теплий вечір під звуки концерту. Серед виступаючих – і гурт «Мері», можна сказати, що наш рідний, трускавецький. Дивно, та в Трускавці на святкування Дня міста чомусь вирішили обійтися без знаменитостей із середовища громади. Дрогобичани, особливо захмелілі, обнімаються та братаються, адже «це день, який сотворив Господь, радіймо ж і веселімося ним», це день, який не залишає байдужим, це день – День Дрогобича, древнього, славного, королівського, де вміють не лише робити помилки, але і виправляти їх, а не навпаки. І хоча свято завершилося, та не пізно буде і сьогодні сказати: «Слава тобі, місто Котермака і Франка, місто старої синагоги, варфоломіївського костела та чудесних церков святого Юра, Воздвиження, Трійці, Петра і Павла, місто студентів і робітників долотного, машинобудівного і автокранового, місто солі та нафти, місто, яке було містом вже тоді, коли інші ще й селами не були. Слава тобі, древній Дрогобиче і поклін від жителів твоїх і пошана від сусідів твоїх. А вам, дрогобичани – здоров`я та успіхів!»

Володимир Ключак,
текст і фото

До теми. 920 років під Покровом Богородиці

20-21 вересня Дрогобич відзначив День міста. Програма святкувань була насиченою й цікавою. І той, хто відвідав багато заходів, побачив чимало цікавого, збагатився приємними враженнями і гарним настроєм. Оскільки у 1991 році дрогобичани відзначали 900-річчя рідного міста, можна вважати, що цього року до нас завітав 920-річний ювілей.

20 вересня у «Козацьких забавах» на стадіоні ДЮСШ змагалися 14 команд загальноосвітніх навчальних закладів Дрогобича. Дійство організували МЦФЗН «Спорт для всіх», відділ фізкультури та спорту, відділ освіти та Дрогобицька ДЮСШ. Юні спортсмени із неабияким азартом визначали найкращих у штовханні ядра, підтягуванні, перетягуванні линви, перекочуванні довбні, перенесенні вантажу та ін. На стадіоні ще тривали змагання, а у дворику ратуші розпочалося вшанування найактивніших представників міських організацій інвалідів. Присутніх із Днем міста привітав секретар міської ради Тарас Метик. Він у супроводі начальника управління праці та соцзахисту населення Івана Терлецького нагородив грамотами людей, котрі відзначилися у спортивних змаганнях, а також беруть активну участь у громадському житті. Усі запрошені отримали матеріальні допомоги з нагоди свята.

Голова Центру реабілітації інвалідів Валентина Антонюк та голова ДТЗДІ «Надія» Ірина Дзюрах подякували міській владі за увагу та допомогу і подарували ікони та дитячі роботи.

За солодким столом представники організацій інвалідів оглянули гарну концертну програму, яку для них підготували вихованці Дрогобицьких музичної школи №1 (художні керівники Неля Федунців та Наталія Багрій) та музичної школи №2 (Марія Костецька), учні вокально-естрадного відділу Стебницької музичної школи (Уляна Воят).

Свято продовжилося 21 вересня Божественною Літургією у Катедральному соборі Пресвятої Трійці. А відтак чимало дрогобичан та гостей міста традиційно вирушили на Свято меду. На площі Замкова Гора продукцію власного виробництва презентували пасічники Івано-Франківщини, Стрийщини та Дрогобиччини. Її можна було і скуштувати, і придбати, і почути консультацію як застосовувати продукти бджільництва з лікувальною та профілактичною метою. Учасників заходу привітали секретар міськради Тарас Метик, начальник управління культури та мистецтв Олег Яводчак, голови товариств пасічників Дрогобиччини Зиновій Бервецький та Івано-Франківщини Михайло Хмеляк.

Тим часом на майдані Тараса Шевченка розпочалося урочисте віче з нагоди 20-річчя відкриття у Дрогобичі пам’ятника Кобзареві. До підніжжя монумента лягли квіти від міської влади, громадських організацій та навчальних закладів міста. А відтак до слова запросили міського голову Олексія Радзієвського. Він зазначив, що дрогобицький пам’ятник великому сину українського народу Тарасові Шевченку, авторами якого є нині покійні народний художник України, лауреат Шевченківської премії Іван Гончар та його племінник, скульптор Анатолій Гончар, по праву вважається одним із найкращих в Україні і світі, є досконалою мистецькою цінністю. Міський голова також подякував членам оргкомітету з будівництва монумента та його голові Михайлові Шалаті, які на початку 90-их років ХХ століття доклали багато зусиль до спорудження цієї окраси нашого міста. Пам’ять членів оргкомітету, яких уже нема серед нас, учасники зібрання вшанували хвилиною мовчання.

Спогадами про те, у яких непростих дебатах і суперечках обирали місце для спорудження пам’ятника і сам вигляд скульптури Шевченка, як збирали кошти і вели будівельні роботи, поділився голова оргкомітету, професор, Почесний громадянин Дрогобича Михайло Шалата. Він додав, що у цей монумент вкладені частинки з різних куточків України: скульптуру виготовляли у Києві, матеріал п’єдесталу – з Житомирщини, мармурові плити – з Черкащини, бруківку замощували донеччани, світильники замовляли на Волині.

«У цю площу і пам’ятник вкладена праця багатьох людей, на його відкритті були присутні гості з усієї України та різних країн світу. Тож хочу, щоб це місце дрогобичани шанували, щоб воно було святим для кожного. Єднаймося під проводом Тараса!», - закликав Михайло Шалата.

Член оргкомітету, голова товариства «Україна-Світ» Тимофій Бордуляк у своєму виступі дорікнув мешканцям нашого міста байдужістю, адже коли 20 років тому відкривали пам’ятник Т.Шевченкові, площа не могла вмістити усіх охочих сюди потрапити, а цього разу на віче прийшло небагато людей.

Також він згадував про те, скільки довелося докласти зусиль і подолати труднощів, перш ніж на колишній площі Жовтневої революції постав пам’ятник пророку українського народу Тарасу Шевченкові.

Член національних спілок письменників, журналістів, краєзнавців Роман Пастух укотре звернув увагу на те, що у будні біля підніжжя пам’ятника молодь гасає на скейтах та роликах і нищить його, а до цього нікому нема діла. Р.Пастух також зачитав власний вірш «Вільна хата».

Згодом поезія Шевченка звучала з вуст студентки ДДПУ ім. І. Франка Вікторії Барни, вихованки ПДЮТ Діани Грицай, тріо бандуристок «Червона рута» музучилища ім. В. Барвінського, муніципального камерного хору «Боян Дрогобицький».

А в цей час на площі Ринок уже тривала традиційна легкоатлетична естафета «Заповни герб Дрогобича». За правилами змагань, команди складалися із дев’яти осіб. Кожен спортсмен біг до сільзаводу, де набирав топку солі і приносив її на площу, передаючи естафету іншому. Команда, яка першою назбирала 9 топок солі, що зображені на гербі міста, ставала переможницею.

Поки легкоатлети визначали переможців, відбулася офіційна презентація емблеми «Дрогобич. Євро-2012». У місті був оголошений конкурс, у якому перемогла емблема, запропонована художником Максимом Чиркою. На думку журі, у ній найбільш вдало поєднані символи «Євро-2012» із символами Дрогобича. Нагадаємо, що наше місто задіяне у футбольному чемпіонаті Європи як тренувальна база для однієї з національних збірних команд, котрі гратимуть у Львові. У зв’язку з цим, прискореними темпами ведеться реконструкція стадіону, капітально ремонтують дороги, які ведуть до нього.

Родзинкою святкування Дня міста другий рік поспіль стало Свято близнюків, яке підготував міський відділ сім’ї, молоді та туризму на чолі з Олександрою Пашко. На головну сцену під оплески численних глядачів запросили близнюків та двійнят віком від 17 років до 7 місяців. Вони ледве помістилися на довгій сцені у три ряди. Звісно, представників наймолодшої вікової категорії вивели і винесли на руках батьки.

Цього разу близнюки, двійнята і трійнята не просто демонстрували свою схожість один на одного. Декілька пар близнюків різного віку підготували для свята концертні номери. І маленькі, і старші діти, долаючи хвилювання, виконували пісні. А після отримання подарунків, про які подбали міський голова Олексій Радзієвський, підприємець Руслан Стасінчук та львівське видавництво «Свічадо», до учасників параду близнюків та їхніх батьків, як і торік, знову була прикута увага тележурналістів – «5 каналу», ІСTV, Львівського телебачення.

У рамках святкування Дня міста Дрогобицький міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді у парку провів для найменших Дрогобича різноманітні ігри та конкурси. Усі учасники отримали призи.

І ось настав час офіційного відкриття свята. На сцену піднялися священнослужителі різних конфесій та численні делегації гостей. Дрогобичан зі святом Дня міста та Різдва Пресвятої Богородиці привітали та поблагословили єпископ-помічник владики Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ Ярослав Приріз та настоятель храму Успення Пресвятої Богородиці УАПЦ отець Михайло Бачинський.

Згодом настав час вітань від обласної влади. Спершу святкову промову виголосив голова Львівської облдержадміністрації Михайло Цимбалюк. Від імені голови обласної ради Олега Панькевича привітання зачитав депутат облради Михайло Задорожний.

Згодом Михайло Цимбалюк виконав приємну місію. Згідно з Указом Президента України В.Януковича, він нагородив почесними відзнаками «Мати-героїня України» мешканок Дрогобича, Дрогобицького району та Борислава, які виховали від 5 до 7 дітей. Серед них – дрогобичанки Ганна Валага, Тетяна Гарас, Ганна Волошин, Любов Гриб, Ганна Грицай, Степанія Грущак, Ольга Драбова, а також Марія Герасим (Стебник), Ганна Волошин (с.Ролів), Марія Багрій (с.Ступниця), Марія Андруневчин (с.Сторона), Єва Юрків (с.Верхній Дорожів).

Окрім того, голова облдержадміністрації Михайло Цимбалюк спільно з міським головою Дрогобича Олексієм Радзієвським вручили ордер та ключі від квартири сім’ї Рубель, яка дуже потребує власного помешкання, адже у цій родині виховують трьох незрячих діточок. Їхня мати зі сльозами на очах щиро подякувала міській владі Дрогобича за розуміння і допомогу в отриманні житла.

Згодом зі словами вітань із нагоди Дня міста до дрогобичан звернувся міський голова Олексій Радзієвський. Він коротко згадав історію міста, перерахував відомих історичних постатей, які у різний час приносили славу Дрогобичу, торкнувся його сьогодення. А відтак закликав усіх присутніх спільно докласти зусиль до розбудови рідного міста.

О.Радзієвський нагородив почесними грамотами найкращих учнів – переможців всеукраїнських олімпіад, конкурсів та спортивних змагань, яким призначена стипендія міського голови. Це – Андріан Семеген, Ірина Хомин (ЗОШ №2), Марія Лепка (гімназія), Богдан Григорович (педліцей), Василина Ковальчук (ЗОШ №1, муз. школа №1), Марта Мартишин (ЗОШ №2, художня школа), Марта Ковалів (педліцей, ПДЮТ), Остап Чапля (ЗОШ №1, худ. школа), Олексій Войтович (ЗОШ №1), Мар’ян Гуржій (ЗОШ №9, СОЦ «Еней»).

А відтак розпочалася справжня естафета привітань від міжнародних делегацій міст-побратимів, які прибули на свято: Смілтене (Латвія), Перемишль, Лєгніца, Битом, Сянок, Остжешув, Неміж (Польща). Прозвучало вітання і від консула Генерального консульства Республіки Польщі у Львові Войцеха Белінського.

Після завершення офіційної частини свята розпочалася концертна програма. А тим часом представники закордонних делегацій взяли участь у висаджуванні алеї дерев на площі біля пам’ятника Тарасу Шевченкові.

Свято, ведучими якого були працівники Народного дому Іван Сех та Алла Мельничук, тривало допізна. Численних глядачів розважали мистецькі колективи краю, танцювальний колектив «Dadzisi» (Латвія), відомі естрадні колективи та виконавці: гурт «Соколи» (народні артисти України Марія Шалайкевич і Михайло Мацялко), гурт «Мері», Ірина Федишин та ін. Справжньою окрасою дійства став феєрверк, який різними барвами осяяв дрогобицьке зоряне небо.

Ярослав Грицик,
газета "Галицька зоря"

Львів пережив книжково-мистецьку "повінь"

Вже третій рік поспіль, заздалегідь збираючись на це свято, обіцяю собі бути розсудливою і не витрачати усе до копійки у перші години перебування біля виставкових стендів. Та дарма! Не знаю, чи хто зрозуміє, яка це спокуса – тисячі свіжих, барвистих, провокуючих та інтригуючи книжок. Деякі ще пахнуть друкарською фарбою, інші - зваблюють непересічними заголовками, треті - знаковим авторством. Словом, як тут не втратити почуття реальності та здорового глузду, коли натовп мерехтить розсипом письменницьких зірок: Сергій Жадан, Марія Матіос, Люко Дашвар, брати Капранови, Іван Малкович, Ірена Карпа, Андрій Кокотюха, Василь Шкляр і метр письменницької братії Роман Іваничук.

Цьогорічний вже 18 книжковий форум, що відбувся 14-18 вересня у Львові - це не лише книжкова виставка, це потужний і доволі масштабний творчий захід, у якому організаторами було вміло поєднано усе: від економічно-ідеологічних диспутів до музично-поетично-еротичних витівок, не кажучи вже про солідні презентації всесвітньо відомих авторів з Норвегії, Данії, Польщі, Росії та навіть з Африки. Крім того, серед знакових подій - бібліотечний форум, безліч заходів для дітей та юнацтва, конкурси, розваги. Цьогоріч навіть флешмоб влаштували - на проспекті Свободи, там одночасно читали книги близько тисячі людей. Про масштаб події можна судити з того, скільки мистецького люду було задіяно цими днями, які непересічні та цікаві літературні знахідки відкрилися українцям.

І хоч подейкують, що свого часу усе це дійство було під загрозою зриву (організатори та влада міста не могли домовитися про деякі нюанси проведення), важко собі навіть уявити, що львів'яни могли залишитися осторонь цієї події. Тим більше, що зустрічі та численні мистецькі заходи перлами розкотилися старою частиною Львова й відбувалися в музеях, театрах, кав'ярнях, клубах та кафедрах деяких вишів. Спробувати відвідати їх усі, чи навіть перелічити - зась! Книжково-мистецька «повінь» поширилася у просторі і часі, заполонила вулиці. Варто було зайти до будь-якої кав'ярні у центрі, і ви обов'язково б натрапили на людину з книжкою, вірніше, з купкою книжок у руках. Тішить і те, що основна маса відвідувачів - молодь, чимало дітей. До речі, для останніх українські видавці постаралися. Для прикладу, відоме видавництво «Махаон» видало серію книжок з казками популярного і мого улюбленого дитячого автора Джанні Родарі, а не менш відоме «Абабагаламага» запропонувало малечі чимало вишукано ілюстрованих книженцій. Щоправда, ціна на диво-книги багатьом була, як то кажуть, не по кишені, тож бажаючих розглядати було значно більше від покупців. А от новинки від відомих сучасних авторів «розмели» вже напередодні закриття. «Ходовими» виявилися книги Жадана, Дашвар, Карпи та інших сучасників. А от старше покоління письменників виглядало обділеним: довелося спостерігати як сумно очікував на покупця сивочолий Роман Іваничук.

Зрештою підсумок від побаченого тішить свідомість - книголюбів цьогоріч побільшало. Не дармують свій час і українські автори: на форум майже кожен із них привіз свій новий доробок. Єдине лишень, що насторожує - вартісна, художня та мистецька якість літератури, бо не рідко, за гарною обгорткою made in Ukraine криється не досить «смачна» цукерка, а часом взагалі її відсутність. Та залишимо цей інформаційний привід для нового матеріалу, бо тема надто дискусійна й філософська. Сьогодні можна з упевненістю констатувати тріумф книги в інформаційному просторі. А ще переживаю особистий тріумф, бо придбала на досить скромні кошти близько 20 книг, у тому числі для наймолодшої семимісячної донечки. Тому, маю надію, що моя родина на кілька книжок стане розумнішою, бо це дійсно варте витраченого часу та грошей.

Галина Шумило,
газета "Трускавецькурорт"

Великий концерт у маленькому пабі

У понеділок, 19 вересня, в дрогобицькому пабі "Bad cat" відбулася анонсована і втаємничена подія одночасно. Улюблені хіти з двох альбомів з повною віддачею дарував присутнім гурт "Мері" на чолі з лідером і автором всіх пісень групи Віктором Винником. Сам Вітя скромно назвав це дійство "репетицією гурту "Мері". Але треба сказати, що такий розкішний дарунок у вигляді великого концерту в маленькому пабі своїм шанувальникам музикант, композитор, продюсер Віктор Винник зробив… на своє День народження. І щедрість душі, енергетика, віддача і відкритість виконавця та всієї групи не залишилися без винагороди - містика музики зробила з присутніх близьких і далеких, знайомих і випадкових єдину команду, яка рухалася за єдиним, цього дня Вікторовим "Мерідіаном".

гурт Мері гурт Мері

Віктор Винник пише пісні і продюсує не лише гурт "Мері", а й інших популярних українських виконавців. Так уже досить тривалою є його співпраця з львівською співачкою Олесею Киричук, переможницею проекту "Шанс". Віктор написав та спродюсував для неї уже п'ятий сингл. Тож Олеся також приїхала на цей концерт, з вдячністю і радістю вітала іменинника блискучим виконанням хіта Патрісії Каас, бо, як і улюблена співачка Віктора, володіє сильними вокальними даними. І, звичайно, Олеся Киричук разом з автором заспівала пісню, яку для неї написав Віктор Винник - "Як ти мене знайдеш".

Безсумнівно одне, гурт "Мері", заснований Віктором Винником з друзями у Трускавці в кінці 90-х років, не лише сам давно вийшов на всеукраїнський рівень і впевнено почувається в бурхливому і непривітному морі українського шоу-бізнесу, а й ділиться матеріалом і досвідом, підтримує талановитих молодих виконавців для популяризації якісної української музики. А це, попри всю скромність та іронію Віктора Винника та відсутність "пророка у своїй Вітчизні", велика справа і ознака справжнього таланту. Того, який не розкрити чи загубити - гріх. Віктор - далеко не ідеальна і не проста людина, але цього гріха за ним немає. Ще раз вітаємо! Любимо, цінуємо, гратулюємо!

Іра Циган,
газета "Франкова криниця Підгір’я"

Трускавець очима сусідів

Багато добрих відгуків можна почути від наших сусідів: азербайджанців, білорусів, поляків, росіян та інших, які відпочивали, або відпочивають на нашому курорті, про Трускавець, його оздоровниці, цілющі мінеральні води. І це, звичайно, радує. Але ще більше задоволення і конкретної користі для курорту приносить те, коли про нього пишуть. Саме таку мету поставив перед собою росіянин з українським прізвищем, журналіст газети "Лискинский успех" із Воронежчини Геннадій Олександрович Саєнко. Відразу, як зазначає автор, "щоби читач (мається на увазі російський - вставка наша) не сприйняв мене, як людину, яка лобіює чиїсь інтереси", коротко розповідає про себе. Коріння його з русифікованого українського села Колибелька Ліскинського району, що на Воронежчині. Таких сіл тут безліч та й українців за походженням в області процентів 30-35. Народився Геннадій Олександрович у 1949 році, жив і навчався у Лісках, працював у Воронежі, будував Нововоронежську АЕС, відтак 30 років жив у Західному Сибіру, зараз зі сім'єю у Лісках.

Статтю під назвою "Трускавец - курорт для тех, кто хочет жить" друкує у своїй газеті за 4-10 грудня 2010 року. У "Пролозі" до неї він звертається до своїх земляків із сакраментальним запитанням на яке відразу дає відповідь - "Що? Західна Україна - націоналізм відвертий, загальна "бандерівщина", чого доброго як не вб'ють, то покалічать. Відповідаю - брехня, стопроцентна дезінформація. І я маю право так сказати, бо уже більше десяти разів приїжджаємо з дружиною сюди на лікування, та і служити довелося там же (Дрогобич, Львів)".

Про трускавчан автор пише так: "… народ тут роботящий, привітний, богобоязкий, до іноземців ставиться абсолютно лояльно і росіяни не виключення. Щоби закрити цю тему, скажу одне, якщо хто-небудь із місцевих зрозуміє, що вам важко говорити, або розуміти українську мову, то всі - від медсестри, таксиста до головного лікаря чи директора готелю - відразу перейдуть на російську. Так що національна приналежність до росіян, громадянство Росії вам зовсім не зашкодить. Перевірено на собі десятиліттям.

Ще один суттєвий момент - закордонний паспорт не потрібен, достатньо нашого, російського. Митники-прикордонники у поїздах з обох боків лояльні, ставляться з симпатією і без всяких натяків на корупцію".

Далі автор популярно розповідає про "Нафтусю". Наведемо цей розділ без скорочення і перекладу.

"Нафтуся - живая вода от ста болезней (об организации лечения)

Нафта по-украински означает нефть. Соответственно, нафтуся в переводе будет звучать, что-то типа "нефтяночка". Аналогов по лечебным свойствам у нафтуси в мире нет. Мне доводилось быть и в Карловых Варах (Чехия), и на Кавказских минеральных водах (Железноводск, Пятигорск, Ессентуки, Кисловодск). По степени эффективности воздействия воды на очищение организма нафтусе действительно нет равных. Все внутренние органы (пищевод, желудок, кишечник, печень, почки) за 20-25 дней очищаются от песка и камней, шлаков так, что в течение последующих одного-двух лет организм от благодарности за заботу с вашей стороны работает как тридцатилетний. Особенно чудодейственно действует вода на болезни почек - пиелонефрит, снимаются всевозможные воспалительные процессы, на долгие годы, а то и на всю жизнь отпадает необходимость хирургического вмешательства. А одно это дорогого стоит.

В городе два оборудованных вместительными помещениями источника по приему воды. Называются бюветы, это я так, без обиды, дорогой читатель, вдруг кто-нибудь это название ранее не слышал. Стандартный прием: три раза в день перед едой. Помимо этого сотни, если не более, вспомогательных процедур. От всевозможных ванн, массажа и т.п. до экзотического лечения в соляных пещерах и аппликаций из озокерита. У меня, например, пародонтоз. Жить можно, но неуютно, когда постоянно кровоточат десны, да и последствия сами знаете какие, А аппликации из озокерита на десны очень эффективны, да и просто приятно. Озокерит - это вообще отдельная форма лечения. На ноги, включая колени (чулки), на руки, особенно кисти (перчатки), на поясницу и т.п. кладут целые пласты озокерита, соответственно происходит мягкое, глубокое прогревание, дающее колоссальный эффект. Попробуйте, я думаю, будете довольны.

Кроме того, консультации профильных специалистов - урологов, окулистов, эндокринологов и т.п. - по согласованию с лечащим врачом, на фоне объективных анализов, сданных Вами в санатории.

Таким образом, на фоне совершенно бесплатно потребляемой три и более раза в день животворящей минеральной воды "Нафтуся" есть возможность подправить, а то и вовсе избавиться от чего-нибудь побочного. Разве плохо?

Второй комплекс лечения абсолютно бесплатний, но не менее эффективный. Это воздух. Практически горный воздух. Он чувствуется везде: в центре, на рынках, на вокзале; громадном лечебном парке в центре города и окрестностях Трускавца. Напомним - он ведь расположен в предгорьях Карпат. Образно говоря "в двух шагах" от самих гор, красивейших, гор Европы. Утренние, дневные и вечерние прогулки, да и просто ходьба по городу насыщает вас кислородом. Это происходит непроизвольно и дополняет ощущение радости, здоровья и спокойствия"
.

Далі автор популярно розповідає про умови проживання, харчування, побуту. Він, зокрема, відзначає комфортний рівень готелів, відмінне харчування, зразкове обслуговування. Говорячи про організацію відпочинку, туризм пан Саєнко закликає своїх співгромадян обов'язково здійснити поїздку в Карпати, побувати на чудовому озері Синевир, відвідати Скали Довбуша. Нашого славного опришка він називає українським Робін Гудом, який карав багатих і допомагав бідним. Із захопленням автор розповідає про екскурсію у Яремче, Ворохту, Самбір, Шепільське. З його матеріалу можна довідатися і про те, як краще добратися з Воронежа до Трускавця, про ціни на продукти та промислові товари, курс гривні, тощо.

На закінчення журналіст пише: "Звичайно, шановний читачу, їхати чи не їхати - вирішувати Вам і тільки Вам. Але хоча б один раз, щоби переконатися про все, що розповів, сам Бог велів. А потім уже самі вирішуйте. Цілком можливо, це буде вашим порятунком на все життя. Наостанок відкрию свою сімейну таємницю - моїй дружині, Наташці, майже сорок літ тому видалили нирку у воронезькій обласній лікарні. Після народження сина - загострення, запальний процес і такий ось був вердикт. І коли б не періодичне лікування у Трускавці, то … ви мене розумієте. В одній статті на всі питання відповісти неможливо. Коли є необхідність що-небудь уточнити, вияснити, дзвоніть, не соромтеся, із задоволенням відповім, мій сотовий телефон 8-950-758-78-82. На прощання класична поговірка: "Краще один раз побачити, ніж сто раз почути". Отже без метушні, все обдумавши. але їхати точно треба".

Підготував Андрій Говіщак

Мінімізаторам – бій!

У четвер, 22 вересня, не відбулося анонсованого засідання трускавецького міськвиконкому – його перенесли на тиждень, тобто на 29 вересня. Натомість о 10.00 пройшло засідання комісії по роботі з мінімізаторами, тобто тими підприємствами, на яких зарплата – нижче мінімальної і де видають її в конвертах. Через це потерпають не лише працівники, яким колись же ж виходити на пенсію, але і міський бюджет. Через таких мінімізаторів можуть залишитися без зарплати вчителі та лікарі, хворі – без ліків, розбалансовується вся система функціонування міста. Часто люди не розуміють, чому Трускавець пасе задніх по середньостатистичній зарплаті, тож вони мають знати, що вся вина в цьому – на мінімізаторах.

Розбір польотів проводили заступники міського голови Юрій Яворський та Валентина Бодак. Першою тримала удар бухгалтер ЗАТ «Карпатський Дім», а популярно – «Шале Ґрааль». За зачитаною на засіданні комісії інформацією, середня зарплата там – 1 тисяча гривень, та це включно із зарплатою керівництва. Натомість за документами прості працівники отримують в «Шале Ґраалі» половину мінімальної зарплати по Україні. «Як це – отримують по 500 гривень при майже повній заповнюваності санаторію?», - цікавиться Юрій Яворський і додає, що у власниці підприємства п. Тетяни Пономаренко є ряд зауважень до влади, та йти назустріч місту вона чомусь не поспішає. Влада кидає громи й блискавки, обіцяє навідатися в «Шале Ґрааль» з перевірками за участі пожежників, санстанції, працівників міліції, можливо і прокуратури. Та запал охолоджують ті, хто вже ходив туди на перевірки, зокрема і з податкової. На підприємство потрапити дуже важко, а кому вдається, той мусить ходити по струночці, перевіряючих ведуть гуськом, заводять в якусь кімнату і наказують звідтам не рипатися. І що ви думаєте – ніхто й не сміє рипатися! Лунає репліка – навіть керівника обласного УБОЗу поставили на цьому підприємстві на місце. Закриваємо очі і уявляємо собі, що хтось все-таки зможе опустити на грішну землю надто ревних трускавецьких владоможців. Давно пора! Хоча в мерії і погрожують звернутися до вищестоящих органів, щоб виключити із числа приймаючих сторін до Євро-2012 і "Шале Ґрааль", і "Женеву", і ЗАТ "Трускавецькурорт", як це інформує офіційний сайт ТМР, та наперед відомо, що нічого не зроблять «Шале Ґраалеві» трускавецькі чинуші, адже там – солідні плечі.

Схоже, що це в мерії Трускавця розуміють, тому намагаються зігнати злість на інших, зокрема на ТзОВ «Лемар-Євросервіс», у підпорядкування кого пан Яворський чомусь заносить навіть «Дворик Лева». Та Валентина Бодак як більш обізнана у всьому виправляє його – «Дворик» не належить до «Лемару». Зарплата в «Лемарі» теж невисока, та й звідки їй бути такою, коли влада почала тотальну боротьбу із рекламою та рекламними конструкціями, а саме рекламою займаються у вищеназваній фірмі. Коротше, влада сама душить за горло, та ще й кричить про мінімізацію. Фірму «Арко» ніхто на цьому засіданні не називає, зате пройшлися по «Будівельних технологіях», по «БУ-47» і навіть по «Будсервісі». Замість сприяти місцевим – їх ще й критикують. Пан Теодор Уєчко доводить, що зарплата на фірмі тому мала, що в місті будують всі – з інших міст, навіть турки, та не трускавецькі. А підприємство нема як закрити, бо ж на балансі – техніка. Нема замовлень і для іншої фірми, яка займається будівництвом – «Терен». Та тут наче з дірявого мішка посипалися звинувачення на адресу «Терену» від Валентини Бодак – 800 тисяч гривень освоїли «теренівці» в музеї Біласа, а дренаж так і не зробили, сирість на першому поверсі як була, так і залишилася, тож хто захоче таких підрядників? Та й сходи від нижнього бювету до «Весни» не витримали і трьох років, а вони не чорні, а «золоті» для міста.

Пані Валентина Бодак говорить: «Потрібно перевіряти всіх, адже є вілли, які функціонують, заробляють гроші, отримують прибутки, та податків не сплачують, адже на папері ці вілли – приватні будинки». І додає: «Всі хочуть від влади дій, тож ми будемо діяти, та спочатку запрошуємо людей на інформаційно-роз`яснювальні зустрічі, а вже згодом будемо оприлюднювати…». Та оприлюднюють на сайті міськради в той же день і то – суто неугодних для «каманди». Правда, відмічають в мерії, вже є певні зрушення роботи з мінімізаторами – збільшили зарплату у «Женеві», в «Оскарі», в «Йо-майо». «Влада повинна показати суб’єктам господарювання, що вони роблять бізнес в адміністративних межах міста, а не в космосі», - завершує Юрій Яворський, маючи на увазі, що співвідповідальність за долю міста має лежати не лише на владі та громаді, а й на тих, хто стає багатим завдяки веденню бізнесу у Трускавці. Отже, влада міста оголосила мінімізаторам бій, та чи не стане цей бій черговим розмахуванням рук? Адже в деяких випадках цей бій – як намагання йти початківцю-спортсмену проти арматури, а прислів’я гласить, що «против лома нет приёма». І якщо все ж мінімізаторів у Трускавці поменшає, то тоді владі – респект і уважуха.

Володимир Ключак

117 тисяч на чиновницькі туалети чи на потреби громади?

У № 64 часопису «Нафтовик Борислава» від 31 серпня 2011 року надрукована публікація «Міністр юстиції пообіцяв вирішувати проблеми Борислава». У ній, зокрема йдеться про те, як Бориславський міський голова Володимир Фірман ознайомлював міністра юстиції Олександра Лавриновича, який перебував у Бориславі, з роботами, що їх виконують у приміщенні міської ради. Особливу увагу читачів у цій публікації привертає те, що міський голова скаржився міністру на міський осередок ВО «Свобода», який начебто перешкоджав міському голові зробити ремонт жіночих вбиралень у приміщенні міської ради. У відповідь на це пан Лавринович розповів, яким має бути справжній патріотизм, адже кому як не йому про це відомо (нагадаємо, що він пройшов «нелегкий шлях патріота» від Народного Руху до Партії Регіонів). Але вважаємо, що громада Борислава може сама зробити висновки, хто насправді є патріотом, а хто «перефарбовується» за посади. Ми ж вважаємо за необхідне розставити крапки над «і» у питанні виділення коштів на ремонт жіночих вбиралень у міській раді.

Отож на одній із сесій міської ради на обговорення було винесено проект рішення щодо виділення коштів на ремонт туалетів у приміщенні міської ради. У проекті передбачалось виділення з бюджету міста 117 тисяч гривень (!) на ремонт лише 4 санвузлів. Знаючи про катастрофічний стан туалетів міста, шкіл та лікарень, депутати міської ради від фракції БО «Свобода» виступили із зауваженнями щодо запропонованого проекту рішення. Зокрема, депутат Андрій Угрин запропонував ці кошти використати для ремонту міського туалету, санвузлів в школах або лікарнях міста, де туалети в набагато гіршому стані, ніж у міській раді.

У відповідь на це міський голова різко розкритикував свободівців. При цьому пан Фірман зазначив, що директори шкіл та лікарень мають самі шукати кошти на ремонт.

На наступній сесії депутат від ВО «Свобода» Юрій Черкашин звернувся до міського голови із проханням вирішити питання щодо ремонту міських громадських вбиралень, які перебувають у занедбаному стані. Міський голова відповів, що це питання буде вирішуватись найближчим часом, проте минуло вже кілька місяців, а жодні роботи навіть не починались.

Фракція ВО «Свобода» в Бориславській міській раді не заперечує проти ремонту санвузлів у приміщенні міської ради, але сума виділена на їх ремонт є занадто великою розкішшю для нашого міста, бюджет якого виконується лише на 65%.

Юрій Химин,
голова фракції ВО "Свобода" у Бориславській міській раді,
газета "Нафтовик Борислава"

Кримінальна хроніка Трускавця

Напад у вбиральні. Це сталося 20 вересня о третій годині дня. Два неповнолітні хлопці, які приїхали із групою учнів та своєю вчителькою на екскурсію у Трускавець із Житомирщини, вирішили прогулятися курортним парком. Один з них зайшов у вбиральню. Тут же слідом за ним вбіг невідомий молодий чоловік, який був у нетверезому стані, вийняв пістолет, приставив його до хлопця і спитав: «Ну що, тобі страшно?». Учень, який залишився в парку, запідозрив щось неладне, і заглянув у вбиральню. Побачивши критичну ситуацію, відразу кинувся на допомогу своєму другові. Скориставшись моментом, нападник вихопив від хлопця мобільний телефон і втік. На місце події прибули працівники міліції на чолі із Володимиром Жагаляком. Вони опитали очевидців цієї події, дізналися, як виглядав сам злочинець. Шукали його три години і таки знайшли на вулиці Стуса. Зброя, яку вилучили у нападника, виявилася пневматичною. Зараз вона проходить перевірку на можливість її переробки Затриманим виявився 20-літній мешканець Трускавця.

Невже знайдуть? Власне, таке запитання хочеться поставити не трускавецьким правоохоронцям, а мешканцеві міста, панові Х. – чи вірить він, що за сотні кілометрів від Трускавця знайдуть його речі? А справа ось в чому. Він звертається до наших детективів розшукати невідому особу, яка 7 вересня у денний час вкрала з його автомобіля марки «Фольксваген» чотири мобільних телефони, 2400 гривень, 50 доларів США, 20 дисків та сумку з харчами. Загальна сума збитків становить 10 тисяч гривень. Найскладніше те, що сталася ця неприємна пригода у лісі, за 30 кілометрів від містечка Вигода, Івано-Франківської області. Хотілося б, щоб цього поганого опришка зловили і повернули людині речі.

Раптова смерть. Медики Трускавецької міської лікарні робили все, аби врятувати хворого К., якого 10 вересня о 17.50 доставила в лікарню із санаторію «Рубін» швидка допомога. Потрапив він у лікарню без видимих тілесних ушкоджень. У палаті наступила раптова смерть. Медики констатують, що це був інфаркт міокарда.

Обікрали квартиру. Невідомий злодій, який, очевидно, набив уже руку на зломі дверних кімнатних замків, спритно зробивши свою чорну справу, легко забрався у кімнату трускавчанки С. і виніс звідси різні золоті прикраси, 36 тисяч гривень та 100 зелених. Про свою втрату вона повідомила міліцію 12 вересня о 14.36, практично через декілька хвилин після виявлення пропажі речей.

Пригода з мобілкою. У мешканця с. Станиля Н. з кишені його штанів з якихось невідомих причин пропав добротний мобільний телефон. Про це він повідомив міський відділ 13 вересня рівно опівночі. А пропажа сталася 12 вересня рівно о 23.00 неподалік санаторію «Карпати». На місце події виїхала слідчо-оперативна група МВ. У результаті їхніх оперативних і ефективних пошуків телефон знайшовся. Його повернули власникові.

Вилучено наркотичну сировину. Працівники СКР Трускавецького міського відділу 14 вересня провели огляд квартири на вулиці Івасюка. У ході цієї операції було виявлено та вилучено три поліетиленові пакети, у двох з яких знаходилася дрібно-зерниста речовина рослинного походження із різким запахом розчинника, загальною вагою 500 грам. У третьому пакеті знаходилися шматки матерії із різким запахом розчинника, одноразові медичні шприци. Описані речі та речовини належать 28-літньому трускавчанину .Ц. Ця особа затримана, у скоєному злочині зізнався.

Два ДТП в один день. 17 вересня у Трускавецький міський відділ надійшло повідомлення від мешканця Стебника Л. про те, що о 8.30 на вулиці Дрогобицькій в м. Трускавці на території автостанції скоєно ДТП. Зіткнулося дві машини. Потерпілих нема. Друге повідомлення надійшло від мешканця міста К. Він був очевидцем того, як невідома особа на проспекті Чорновола зловмисно пошкодила двері легковика «Рено».

Роман Хромяк, лейтенант міліції,
Андрій Говіщак, газета "Франкова криниця Підгір’я"

День рятувальника

Пресвятая Богородице, спаси нас. Саме так звертаються рятувальники Трускавця до Діви Марії і віддають себе під опіку Божої Матері. У суботу, 17 вересня, в День рятувальника і 15-річчя створення Міністерства надзвичайних ситуацій відбулося урочисте відкриття та освячення каплички Матері Божої «Неопалима Купина» біля приміщення підрозділу. Адже за християнською традицією Божа Матір позбавляє помешкання від вогню, якщо в ньому є ікона "Неопалима Купина", а свято цієї чудотворної ікони припадає на 17 вересня, і невипадково саме цього дня відзначаємо День рятувальника.

День рятувальника День рятувальника
День рятувальника День рятувальника
День рятувальника День рятувальника
День рятувальника День рятувальника
День рятувальника День рятувальника

Світла і символічна урочистість зібрала сонячного суботнього дня численну громаду. Розділити радість своїх чоловіків прийшли дружини рятувальників з дітьми, завітали на свято і представники влади, ветерани служби, друзі, сусіди і просто небайдужі трускавчани. Два роки тому біля пожежно-рятувальної частини було закладено камінь і ось уже відкривається капличка, споруджена власними силами підрозділу. Як і камінь два року тому, капличку освятив отець-декан Петро Івасівка зі священиками міста:

- Ваше кредо, написане на будівлі частини - «Запобігти-врятувати-допомогти» ґрунтується і здійснюється з Божою допомогою і ласкою Діви Марії. Ваше служіння – то Ваша пожертва, - відзначив у своєму слові отець Петро.

Поменше надзвичайних ситуацій і поменше застосовувати свої вміння побажав рятувальникам міський голова Руслан Козир. А далі на трускавчан чекало яскраве видовище - парад техніки та особового складу третього спеціалізованого регіонального центру швидкого реагування (Трускавець, Дрогобич, Борислав) від рятувальної частини до «Злати». В «Златі» ж свято продовжилося урочистою академією. Тут рятувальники пом’янули хвилиною мовчання тих, хто рятуючи чуже життя, віддав своє.

А заступник начальника головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій у Львівській області Валерій Глобенко привітав колег зі святом та провів нагородження працівників, які особливо відзначилися цього року. Зокрема, було вручено нагрудні знаки «Відмінник цивільного захисту», нагрудні знаки «За заслуги», грамоти Міністерства надзвичайних ситуацій та головного управління у Львівській області кращим працівникам Трускавецького, Бориславського і Дрогобицького підрозділів МНС.

Іра Циган,
текст і фото

© 2008-2011 Незалежне видання "Трускавецький вісник". Всі права застережено.
Видається з 14 серпня 2008 року. Розповсюджується безкоштовно. Засновник, головний редактор та відповідальний за випуск – Володимир Ключак.
Редакція публікує виключно ті матеріали, які збігаються з точкою зору редакційної команди.
Контакти: e-mail: anda_panda@ukr.net, моб.тел. 8 (097) 38-36-112
Публікація на порталі www.turportal.org.ua з дозволу Редакції.
 © 2007-2017 Информационный портал курорта Трускавец