Хто володіє інформацією, той володіє світом!

№1 » №2 » №3 » №4 » №5 » №6 » №7 » №8 » №9 » №10 » №11 » №12 » №13 » №14 » №15 » №16 » №17 » №18 »
№19 » №20 » №21 » №22 » №23 » №24 » №25 » №26

Трускавецький вісник

№44 (70) 16 червня 2009 р.

Новини Трускавця та регіону

В Трускавці відкриють новий санаторій

В суботу, 20 червня у Трускавці відбудеться урочисте відкриття нового санаторію "Карпатський Дім". Він розміщений неподалік дитячого санаторію "Джерело" (в нагірній частині курорту). Подейкують, що власником нової оздоровниці є впливова депутатка з східного регіону України. Початок відкриття - о 12.00. На відкриття (і на фуршет) запрошено представників трускавецької влади, в тому числі депутатський корпус.

Трускавецькі діти танцюватимуть в Польщі

В середині липня діти з трускавецької школи мистецтв відвідають Польщу - в містечку Ждиня проходитиме танцювальний фестиваль і "Золоті діти" візьмуть в ньому участь. На даний час батьки мають роботу: триває збір та підготовка документів для від`їзду. В Єпархіальному музеї відкрито виставку дитячих малюнків

В Єпархіальному музеї відкрито виставку дитячих малюнків

В понеділок, 15 червня, в Єпархіальному музеї Трускавця відкрито виставку учнівських малюнків, надісланих на конкурс "Намалюй собі життя", організований недержавним пенсійним фондом "Покрова". Виставка приурочена до Дня міста. До цієї дати відкрито нові виставки і в інших музеях Трускавця - історії міста ("Золоті руки України" - виставка-продаж виробів народних майстрів) та музеї Михайла Біласа (виставка малярства на склі "По той бік скла").

Греко-католицька молодь пройде вишкіл

Молодь з Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ пройде вишкіл в середині липня. Як повідомив наш кореспондент в Єпархії, вишкіл відбудеться для лідерів молодіжних спільнот, проходитиме він в с. Гірське Дрогобицького району з 10 по 19 липня. Метою є духовний ріст лідерів та вивчення досвіду роботи з молоддю.

Хвороба мерів заразна

Мер Борислава Олег Іваницький захворів та знаходиться на лікарняному. Представники опозиційної фракції "Солідарність" в Бориславській міській раді (керівник - Михайло Лазар) вбачають у хворобі певний підтекст. Мова заходить і про виявлені КРУ зловживання бориславськими чиновниками своїм посадовим становищем. Проте жодного офіційного підтвердження чи спростування чуток немає. За іншою версією, у бориславського мера дійсно проблеми зі здоров`ям, і то досить вагомі, тому прив'язувати до цього КРУ по крайній мірі неетично, повідомляє наше джерело в Бориславі.

Нагадаємо, що трускавецький мер теж знаходиться на лікарняному, містом керує "в. о." (саме такими були субтитри під час виступу на ТРК "Алсет") - заступник Грицака Ярослав Чистогорський.

Якість води в Бориславі не витримує жодної критики

Якість води в Бориславі не витримує жодної критики, фільтри потрібно міняти мало не щотижня, а ті, що їх не використовують, змушені рідину кольору кави, яку в Бориславі звуть водою, відстоювати по кілька годин перед кип'ятінням та вживанням. Вода в Борислав постачається з Рибника і ця проблема вже не раз поставала як одна з найголовніших у Бориславі. Проте як завжди, на її вирішення потрібні значні кошти, яких в Бориславі катастрофічно не вистачає. Погіршився і вивіз сміття в місті нафтовиків, повідомляє наш кореспондент в Бориславі.

Опалювальний сезон в Бориславі розпочнеться з запізненням

Двічі - тричі на тиждень по бориславському міському радіо звучить оголошення, яке попереджає, що опалювальний сезон в Бориславі 2009 - 2010 років може не розпочатися вчасно. Якість послуг по теплопостачанні навряд чи покращиться. Тому люди змушені встановлювати індивідуальне опалення, адже порятунок потопаючих - справа рук самих потопаючих. В Бориславі немає проблем з наданням дозволів, все робиться легально - через міську раду, комунальні структури, УЕГГ (газове господарство), що на вулиці Потік.

В Трускавці, на жаль, і далі живуть ілюзіями, що "в колгоспі добре жить"…

Бювет - джерело русифікації?

Депутати міської ради, в основному представники "правиці", неодноразово виступали з запитами про порушення мовного законодавства в Трускавці. Мова заходила і про "Йо-майо" на Gorodishe-city, і про "Кримские вина Массандра", де вам можуть сказати, що вас "нє панімают" (прєдставітєлі гасударства Крим в Западной Украінє), проте чомусь ніхто не зауважив, якою мовою ведеться пропаганда на моніторі, розміщеному всередині нижнього бювету. Не маючи нічого проти реклами "Мед Паласу" чи вілли "Христина", та втім і інших об'єктів ЗАТ "Трускавецькурорт", все ж хотілося б, щоб реклама звучала все-таки державною мовою. Бо в українця зі Сходу може скластися враження про Трускавець як про такого собі хамелеона чи плазуна, який ідучи "на поводу желаний отдыхающих", втрачає своє обличчя. Бо нащо тоді нам здалися заходи до Бандери, назви вулиць героями УПА чи биття в вишивані груди на День міста, коли ми не поважаємо свою мову, а відтак і самі себе?

Відкрито новий спортклуб

У Трускавці нещодавно відкрився новий спортивний клуб. Тренажерний зал, спортивні заняття, турбота про свою форму та і про здоров`я взагалі - такою є мета цього закладу. Знаходиться він у приміщенні на Бориславській, 40.

Ярек співатиме в Трускавці

На День міста 21 червня відбудеться концерт естрадних виконавців, в якому, між іншим, візьме участь і співак Ярек, якого багато що пов`язує з нашим Трускавцем. Окрім того, що співак є виконавцем пісень, він теж часто є автором слів та музики, а отже можемо говорити про нього і як про поета, і як про композитора. Відомими також є і продюсерські здібності юнака, він здійснює і аранжування творів, співпрацює з різними групами, в тому числі і з групою "Мері", яка прославила наш Трускавець не лише на всю Україну, але і за її межами. Популярними є пісні Ярека "Про Нестора-інвестора", "Іванка-трускавчанка", "Полюби", "Для тебе, Україно", "Старий оркестр" та інші.

Триватиме концерт у Трускавці до 22.30, завершиться феєрверком.

Начальнику міліції квартиру надали незаконно?

Таке припущення висловив у своєму виступі на львівському телебаченні депутат ТМР Юрій Яворський, керівник місцевої "Пори". Він повідомив, що ще нещодавно було виділено службову квартиру начальнику міліції, тому виділяти службове приміщення знову є по меншій мірі недоцільним.

Точка зору секретаря міської ради

В понеділок, 15 червня, в програмі "Точка зору" на Львівському телебаченні взяла участь секретар Трускавецької міської ради Наталія Пономаренко. Наталія Анатоліївна висловила своє бачення розвитку подій в державі та регіоні та зауважила, що для нас значно важливішим є виконувати якісно свою роботу на місцях, аніж займатися балаканиною про вищу політику, в якій не кожен є настільки компетентним.

Власна інформація

Священномученика Омеляна Ковча урочисто проголошено покровителем душпастирів Самбірсько-Дрогобицької єпархії

Священномученика Омеляна Ковча урочисто проголошено покровителем душпастирів Самбірсько-Дрогобицької єпархії 8 червня у м. Дрогобичі три архиєреї та близько 100 священиків взяли участь у святкуваннях престольного празника катедрального храму Пресвятої Трійці. Божественну Літургію очолив владика Богдан (Дзюрах), єпископ-помічник Київської архиєпархії, у співслужінні владики Юліяна (Вороновського) та владики Ярослава (Приріза). Після завершення Літургії парох катедрального храму митр. прот. Тарас Гарасимчук зачитав декрет, виданий Главою УГКЦ, про проголошення свщмч. Омеляна Ковча покровителем душпастирів УГКЦ.

Відтак відбулась екуменічна молитва за жертвами політичних режимів та репресій, яку провів прот. Михайло Бачинський (УАПЦ) та Йосиф Карпін, голова Дрогобицької єврейської громади. Після завершення урочистостей архиєреї, священнослужителі та вірні приступили до почитання ікони свмч. Омеляна Ковча, яку намалював іконописець Сергій Булко. Святкування завершились святковою академією, що відбулась в Народному домі ім. Івана Франка.

о. Олег Чупа, прес-секретар єпархії

Микола Гук стурбований станом збереження національної пам'яті

"При такому ставленні до пам'яток минулого ні Дрогобич, ні Україна не мають майбутнього", - заявив на нараді міський голова Микола Гук. Такий висновок він зробив після об'їзду цвинтарів на вул. Трускавецькій, вул. І. Франка, Поля Скорботи, де поховані борці за волю України. Микола Гук зазначив, що його вразило побачене: могили героїв поросли травою, написи покрилися цвіллю, навколо ростуть будяки. Як приклад, він розповів про дітей польської громади, які разом з батьками, працюють на цвинтарі на вул. Трускавецькій, приводячи до порядку всі могили: і польські, і українські, і з радянськими символами. Міський голова запропонував підготувати подяку голові Товариства польської культури Адамові Авжецькому за гідне збереження пам'яті. Микола Гук висловив вимогу до кінця місяця впорядкувати ці поховання.

У Дрогобичі беруться до ремонту найгірших вулиць

У Дрогобичі розпочинається ремонт доріг на вулицях Самбірській та Сагайдачного, на які з обласного бюджету передбачено 800 тис. грн., - про це повідомив на нараді Дрогобицький міський голова Микола Гук. - Це - найгірші вулиці у нашому місті. Мусимо вишукати із міського бюджету ще 500 тис. грн. співфінансування, щоб провести ці роботи. Ремонтуватиме дороги стрийська фірма "Магістраль" - підсумував він.

У Дрогобичі, щоб будити людську свідомість, виготовлять банери

Міський голова Микола Гук доручив інспекції благоустрою виготовити банери із написами на кшталт : "Шановний не сміти, це - наше місто!", які мають розмістити по всьому Дрогобичу. Окрім засміченості, він звернув увагу на некошену траву. "Місто перетворюється на ліс, - сказав Микола Гук. - Ми потихеньку заростаємо і зникнемо як місто з мапи. Я не знайшов жодної вулиці, на якій би на тротуарах, попід парканами не заросло травою. Як показують у фільмах зарослі міста колишніх індіанців, етрусків, так і сьогодні виглядає Дрогобич". Микола Гук констатував, що на вул. Івана Франка на хідниках у п'яти місцях - купи шутру, піску. Подібне можна побачити на вулиці 22 Січня та інших. Ці зауваження він висловив до інспекції благоустрою, працівників якої за незадовільну роботу позбавив премії.

"Такий стан у місті також свідчить про те, що належно не працюють і дільничні інспектори", - наголосив Микола Гук.

Іван Тихий,
www.drohobychanyn.io.ua

Навколо Трускавця створять теренкури - оздоровчі доріжки протяжністю 840 м

Навколо Трускавця створюють так звані теренкури - оздоровчі доріжки. Зараз починаються з спорудження теренкуру в районі питного озера. Оздоровча доріжка пройде від дамби через лісопарковий масив в бік Помірок. Протяжність становитиме 840 метрів, заплановано сім місць відпочинку, зокрема три альтанки. Фактично буде дві доріжки з різними ступенями складності для людей різного віку. Фінансуватимуть цей проект санаторії "Карпати", "Перлина Прикарпаття", "Шахтар", військовий санаторій і пансіонат "Південний".

www.zik.com.ua

Пайовики новобудов по Скоропадського гуртуються проти свавілля

В суботу 13 червня 2009 року о 15.00 год. у Трускавці відбулися збори власників житлових приміщень новозбудованих багатоповерхових будинків по вул. Скоропадського, 3, 7, 9.

Пайовики новобудов по Скоропадського гуртуються проти свавілля   Пайовики новобудов по Скоропадського гуртуються проти свавілля

Необхідність в зборах була зумовлена тим, що згадані будинки рішенням Трускавецького виконкому від 08.08.2009 року були прийняті в експлуатацію і на підставі цього рішення виконкому фірма "Делакс Житлобуд", яка здійснювала будівництво цих будинків і є дочірньою компанією фірми ТКС, видала пайовикам житлових та офісних приміщень свідоцтва на право власності. Власників квартир і офісних приміщень обурив той факт, що попри цілий ряд недоліків, будинки здані в експлуатацію без підключення електроенергії і у них відсутнє газопостачання. Участь в зборах взяв депутат Трускавецької міської ради Руслан Крамар. При допомозі депутата міської ради та адвоката Василя Герльовського власники житлових та офісних приміщень прийняли звернення до прокурора Трускавця та в Головне Львівське обласне Управління у справах захисту прав споживачів з проханням відкрити кримінальну справу проти чиновників Трускавецького виконкому, які зухвало і незаконно прийняли будинки в експлуатацію, та захистити їхні права як споживачів. Розуміючи, що самотужки їм важко буде шукати правди, власники приміщень звернулися до народного депутата України Івана Деньковича з проханням допомогти їм у отриманні майна в належному і справному стані, як це і передбачалося в їхніх договорах. Було направлено звернення і в прокуратуру, а також в Управління у справах захисту прав споживачів. Нижче вміщуємо текст звернення пайовиків (власників) до міської прокуратури Трускавця та до нардепа І. Деньковича.

"У 2004 - 2005 роках нами були укладені договори на пайову участь у будівництві з дочірнім підприємством "Делакс-житлобуд", яке є структурним підрозділом холдингу компаній "ТКС".

Згідно умов договорів, квартири та офісні приміщення нам повинні були здати ще у третьому кварталі 2005 року, а свідоцтва про право власності на квартири та офісні приміщення почали видавати лише наприкінці 2008 року, оскільки державні акти про прийняття в експлуатацію вище вказаних будинків було затверджено рішенням Виконавчого комітету Трускавецької міської ради за № 197 від 08.08.2008 року.

Пайовики новобудов по Скоропадського гуртуються проти свавілля   Пайовики новобудов по Скоропадського гуртуються проти свавілля

На даний момент ми отримали товар (квартири та офісні приміщення) неналежної якості, а саме:

1. Будинки (квартири) не під'єднані до електропостачання.
2. Будинки (квартири) не під'єднані до газопостачання.
3. Нам не видали документи (паспорт, гарантійний талон, сертифікати відповідності) на газові прилади (газові котли), що унеможливлює підключення, тобто залишає мене без опалення та гарячої води та становить загрозу моєму життю та життю моїх близьких.
4. В будинку не працюють ліфти.
5. В будинку № 3 по вул. Скоропадського відсутні:

- частина дахової покрівлі;
- система дощової каналізації;
- відсутнє асфальтоване покриття під'їздів до будинку.

6. В будинку № 7 по вул. Скоропадського відсутні:

- не підведене світло в під'їздах;
- невстановлені дашки на сходових клітках 1-х поверхів та відсутні снігоутримувачі;
- пошкоджені вхідні двері в обох під'їздах.

7. В будинку № 9 по вул. Скоропадського відсутні:

- газопостачання будинку;
- водостічні труби;
- відсутній насос для постачання води;
- в підвалі стоїть вода;
- відсутнє асфальтоване покриття під'їздів до будинку.

Вважаємо, що нам, як споживачам реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою.

Тобто, в діях керівництва компанії ДП "Делакс-житлобуд", яке є структурним підрозділом холдингу компаній "ТКС", присутні ознаки злочину передбаченого ст. 227 КК України (випуск або реалізація недоброякісної продукції).

Враховуючи вищенаведене, - ПРОСИМО:

Вашого сприяння в отриманні нами якісного житла, оскільки звернення в різні інстанції обмежуються формальною відпискою замість того щоб надати нам реальну допомогу.

З повагою, (підписи пайовиків)

Хрещений батько трускавецької "Нафтусі"

(з нагоди 220-ї річниці Теодора Торосевича та до Дня міста-курорту Трускавець)

Теодор Торосевич Заслужену славу Трускавцю, як курорту в першу чергу принесли цілющі мінеральні води, серед яких найбільш популярною була і залишається трускавецька "Нафтуся", науковий аналіз якої вперше провів львівський аптекар і хімік Теодор Торосевич.

Майже прісну воду, з легким запахом сірководню і присмаком нафти місцеві жителі раніше називали просто - "Нафта" або нафтова вода. Та після детального дослідження цієї води львівським фармацевтом Торосевичем, в його наукових викладах отримала більш лагіднішу, ліричну назву - "Нафтуся". Реформована назва сподобалась та утвердилась назавжди на трускавецькому курорті. В 1836 році Торосевич вперше опублікував результати своїх досліджень над трускавецькими мінеральними джерелами, вагоме місце серед яких займала нафтова вода, де вказав, що її насамперед слід вживати для внутрішнього лікування захворювань нирок, печінки, жовчних та сечових шляхів. Детальніше висвітлення властивостей "Нафтусі" залишимо бальнеологам та медикам, а самі повернемось до особистості самого дослідника.

Теодор Торосевич був одним із найвидатніших представників галицької фармації першої половини ХІХ ст. Він був не тільки вченим-хіміком і аптекарем-практиком, але й винахідником у різних галузях виробництва, першодосліджувачем мінеральних вод Галичини та Буковини, організатором перших галицьких курортів та популяризатором їх лікувальних чинників.

Теодор Торосевич народився 7 вересня 1789 року в Станіславові (нині м. Івано-Франківськ), у вірменській родині, яка осіла в цьому місті ще з часу його заснування. Є припущення, що вірмен до Галичини запросив князь Данило Галицький, як спеціалістів у будівництві, розумних і талановитих людей, представників древньої цивілізації. Серед предків Торосевича були купці, ремісники, члени міської ради. 17 липня 1805 р. він закінчив гімназію, яка на ті часи давала ґрунтовні знання і високу освіту. В цьому ж році переїжджає до Львова та приступає до аптекарської практики. У системі освіти Австрійської імперії це була звична форма навчання, яка тривала від 5 до 15 років. Тільки після відповідної практики, кандидати мали можливість вступу до вищого навчального закладу. В 1811 р. Торосевич вступає до Віденського університету, навчання в якому закінчує в 1815 р., отримавши диплом медично-хірургічного відділення, де вивчав фармацію. Повернувшись до Львова, Торосевич згідно діючих правил, звертається з проханням до уряду про дозвіл відкрити свою приватну аптеку. Та останнє слово у відкритті нової аптеки все таки залишалося за місцевою владою та поліцією. Умови отримання аптечної концесії, на кожну з яких претендувало по кілька десятків магістрів, сприяло корупції чиновників. Дозвіл він отримує відразу, та через ряд бюрократичних перешкод аптека "Під імператором Титусом" почала діяти тільки з 1819 року. Чому так незвично назвав свою аптеку Теодор Торосевич ? В першу чергу далася взнаки його гуманітарна освіта в гімназії. Торосевич був автором наукового історичного дослідження "Риси характеру Титуса Веспазіана, цезаря римського...". Робота Торосевича над цим твором сильно вплинула на формування його свідомості та визначення його життєвого кредо.

В своєму житті та роботі Торосевич керувався засадами справедливості та гуманізму, які поєднував із бажанням служити вітчизні, вбачаючи в римському цісареві Титусі якби свого духовного наставника, як приклад для наслідування. Торосевич вибрав свій ідеал в житті, старався жити так, щоб бути корисним людям і робити тільки добро.

Одна з найкращих львівських аптек "Під Титусом", в центрі міста, мала дуже багату лабораторію, в якій Торосевич розгорнув бурхливу науково-дослідницьку діяльність та де в майбутньому проходило практику багато львівських фармацевтів, що вважалося за велику честь.

Наукові роботи Торосевича, присвячені розфасовці та зберіганню препаратів в скляних посудинах, мали велике значення для розвитку промислового виробництва лікарств. Дослідник біографії Торосевича, його наукової та практичної діяльності, В. Реске відзначає особливі заслуги фармацевта в розробках принципів кольорового скла в аптеках, що застерігає ліки від впливу світла та забезпечує їх краще зберігання. В цих питаннях він був першим не тільки в Європі, але і в світі. Рекомендаціями Торосевича користувалися в цукровому виробництві, яке набирало обертів у тодішній Галичині. Він цікавився хімічним складом грунтів, проводив досліди над продуктами харчування, серед яких було цікаве дослідження "Про приготування харчування для дітей, яке може замінити материнське молоко". В 1828 р., із власної ініціативи, Торосевич зробив аналіз сухого залишку солоної води, джерела якої знаходились поблизу поселення Стара Сіль, що на Самбірщині. Результат дослідження - щорічно можна отримувати до 17 тис. фунтів чистої магнезії, який коштував у той час 90 злотих за центнер.

Та основні досягнення Теодора Торосевича залишили своє місце в бальнеології, через що його називають батьком в цій царині. Славу вченого-аналітика принесло довголітнє дослідження лікувальних властивостей мінеральних вод Галичини, аналізи над якими він проводив у своїй аптеці, та ще й за власні кошти. Велика заслуга вченого в дослідженні цілющих джерел у Івоничах (Польща), де в ХІХ ст. було засновано бальнеологічний курорт, а також Шклі, Косові, Немирові. Зовсім незнані до цього часу села ставали відомими на цілу Європу своїми цілющими джерелами, нічим не поступаючись якістю води відомих курортів. Особливу увагу Торосевич приділяв вивченню хіміко-фізіологічних властивостей мінеральних вод курорту Трускавець, зокрема "Нафтусі", "Марії" та інших джерел. В праці над виявленням лікувальних властивостей вод Трускавця, йому допомагав брат лікар Юзеф Торосевич, який водночас прославився як великий благодійник. Результатом досліджень цілющих мінеральних вод стала монографія "Мінеральні води в Галичині і Буковині", видана в 1849 році у Львові.

В бальнеології, як і в інших сферах, науково-дослідна робота Торосевича була спрямована на досягнення практичних результатів, які б могли бути корисними його землякам. Довголітня наукова праця Торосевича нараховує 218 друкованих публікацій та праць, які він в основному перекладав та друкував на польській і німецькій мовах.

Крім цього сучасники знали Торосевича як ініціатора та мецената багатьох добрих справ і вчинків. Власним коштом він оплачував навчання талановитим землякам у Віденському університеті, допомагав студентам Львівського університету, виділяв значні фонди для новоствореної школи рільництва в Дублянах, допомагав сиротинцям та лікарням.

Торосевича не цікавила службова кар'єра. В свій час він відмовився від викладацької роботи, на посаді професора хімії у Львівській медичній школі, а також не прийняв пропозиції міністра обійняти посаду інспектора курсів для аптекарів у Львові. Згідно його життєвого кредо тільки праця робила його щасливим, аніж всі посади, дипломи та нагороди разо взяті, твердить бібліограф Торосевича В.Реске. Незважаючи на посилену працю, Теодор Торосевич дожив до глибокої старості і помер на 87 році життя у Львові.

Австрійський уряд оцінив та відзначив заслуги Торосевича ще при житті, нагородивши його "Золотим Хрестом з короною". Досягнення галицького фармацевта-практика стали фундаментом, на якому продовжували вдосконалюватися важливі течії у фармації, медицині, бальнеології та природничих науках, різноманітних сферах виробництва і господарства.

Вшановуючи пам'ять та заслуги перед курортом в дослідженні та популяризації мінеральних вод, в Трускавці до 150 річчя курорту, було встановлено меморіальну дошку з барельєфом Торосевича на фасаді бювету № 1.

Не дивлячись на те, що Теодор Торосевич був вірменином за національністю, він взірцево прислужився українській землі та українському народу.

Галина Коваль,
науковий працівник музею історії міста Трускавець

Тема номера: Стихійна торгівля очима трускавчанина

Про те, що стихійна торгівля в Трускавці - явище непоборне, знає кожен. Інше питання - наскільки ефективно прагнуть з цим явищем боротися? І чи потрібно боротися з цією торгівлею так, як це роблять тепер, на даному етапі розвитку міста-курорту? В сьогоднішній розвідці пропонуємо Вашій увазі погляд зі сторони, погляд неупередженої людини, яка і не торгує, і не бореться, яка просто інколи задля власного задоволення прогулюється трускавецькими вулицями.

Отже, ранок, 7 година, курортний парк. Відпочиваючі йдуть пити Нафтусю. Сир, молоко, кріп та петрушка, ягоди (суниці, полуниця, чорниця, малина), гриби (свіжі, сушені), шоколад, термоси, ланцюжки, трави (лікарські рослини), горішки… Цей перелік можна продовжувати і продовжувати, єдине, що об'єднує всі ці товари - так це те, що продаються вони без жодних дозволів. Чи несе це якусь небезпеку відпочиваючим - навряд. Пилом тут товар не припадає, адже транспорт в парк не заїжджає (принаймні не повинен би), якість в основному добра (це що стосується продуктів). Дещо пізніше асортимент товарів, які відпочиваючі можуть придбати, розширюється. Перед та після 12.00 (розпочинається другий захід вживання Нафтусі) появляються картини, їх безліч і серед них інколи є навіть такі, що мають мистецьку цінність, а відповідно їх до території біля туалету завозять бусами, появляються ікони та вся релігійна атрибутика від УПЦ, появляються книги, світські та релігійні, а також морозиво, квіти, рушники, жіночий одяг, чоловічі шкарпетки, окуляри, куманці, сувеніри, плетені кошики біля музею, вовняні накидки та камізельки, а також багато пропозицій - сфотографуватися з удавом, фазаном, індіанцем, крокодилом, голубами, опудалами, послухати пісні в широкому асортименті - від "Мурки" до "Там під львівським замком", від гармошки до скрипки, від духового оркестру до циганського співу та політичних гуморесок п. Ганни.

Все це розраховано на відпочивальників, бо місцевий люд ніколи не купує нічого в курортному парку, за винятком морозива чи водички в літню спеку. Бо ціни тут вищі від і так високих трускавецьких ринкових цін інколи в кілька разів. Це факт, а не домисел. Все це створює трускавецькому парку імідж місця галасливого, базарного, не дуже то і зручного для відпочинку. А саме відпочинок мав би стати прерогативою.

В одній книжці про Трускавець, досить товстій, але не настільки позитивній, щоб її читати повністю, було написано, що за Раймунда Яроша, власника Трускавця в міжвоєнний період, корінним було заборонено заходити в парк. Проте там чомусь не було вказано, що тиша, яка панувала в парку англійського стилю, атмосфера відпочинку, а не балагану, справляла додатковий оздоровчий ефект. Саме тиша, спокій, лад - цим відрізнявся парк Трускавця від, наприклад, Помярок, де було весело, шумно, гамірно. Хоча лад був і там. А ідея огородити парк і не впускати туди кого попало не виглядає аж такою антигуманною та безглуздою. Хочеш прогулятися, попити водички, пройтися природою з дітьми, жінкою, коханкою - будь ласка. Хочеш відпочити, розслабитися, побути на самоті - ласкаво просимо. А ти, вуйку, і ви, нанашко, зі своїми картатими торбами, набитими всячиною, вибачайте, торгувати в парку ви не будете, не дозволено. Не по-європейськи це.

Звичайно, огорожа з колючого дроту та українські "доброзичливі" охоронці - таким можна б уявити це на практиці, адже в нас завжди "перегин" та "перебір". Не все так добре і з торгівлею в "законних" місцях. Неподалік від курортного парку маємо ринок сувенірів "Дукан" (директор - Ірина Кутельмах). Ви думаєте, не хотіли б там торгувати деякі підприємці? Навіть дуже б хотіли, але… Місця нема… Подібне і на центральному базарі - на продуктовому ринку. Уявіть себе на місці того селянина, який привіз свіжі ягоди, гриби, інші продукти. Ви думаєте, для нього завжди знайдеться місце? Хіба в молочному відділі, бо інші два заполонили глянцеві овочі та фрукти з Уругваю чи Йорданії, заполонили перекупники, спекулянти, ті, що на базарі кожен день. От і виходить, що змушений продавати дійсно якісний та свіжий товар той самий "вуйко" чи та "нанашка" неподалік від офіційного ринку, біля вулиці, озираючись повсякчас, чи не йде міліція, переживаючи, щоб швидко продати та встигнути на автобус, який везтиме додому дві - три години.

І маємо те, що маємо, як казав Кравчук. З однієї сторони стихійна торгівля процвітає, адже часто є чи не єдиним джерелом доходів для тих, хто нею займається, а з іншої - влада старається проблему вирішити, в основному силовими методами. Чому силовими? Та тому, що ніхто по-справжньому не зацікавлений у тому, щоб проблему розв'язати раз і назавжди. Стихійна торгівля в Трускавці - немов Гордіїв вузол, "тільки Олександрів в нас тепер нема", як писала Ліна Костенко. Серед стихійних торгівців дуже вже багато є "своїх" людей, яким не пасує відмовляти, немов тій вагітній жінці (бо миші одяг погризуть). Даючи дозвіл одним, тим же художникам чи продавцям релігійної атрибутики, владою закладалася міна сповільненої дії (чому одним можна, а мені - ні?). Закривши очі на шум, маємо "заробітчан-співаків", яким вже не соромно жебрати. Навіть діти виходять поспівати чи пограти на скрипці. Буси, автомобілі вільно їздять парком, щоб виставити товар, а про коней вже якось і не пасує говорити - це ж бо серйозні люди причетні до кінного бізнесу. Переплетіння інтересів - заяви про ліквідацію стихійної торгівлі переплітаються з погодженням щодо її існування. Воістину, права рука не знає, що робить ліва? Знає, ще й як знає. Рейди по парку, по "точках" на стебницькому кільці, біля ринку, біля верхнього бювету нагадують "успіхи" в боротьбі з наркоторгівлею чи проституцією - прозвітували про виконану роботу, раз на якийсь період затримали кого треба, а решта нехай "працюють". Під "дахом"? Але чиїм? Відповіді шукати не хочу, бо ще хочу пожити на цім світі… Знаю лише, що повій в Трускавці греблю гати, а ловлять луганських, бо ті не знають таблички ділення. Так принаймні пояснюють фахівці, які не хочуть, щоб їхні прізвища світилися в ЗМІ. Бо теж хочуть жити і працювати…

Але борони Боже, щоб ви подумали, що проблему стихійної торгівлі може вирішити виключно міліція. Найкращим варіантом, повторюся, було б взагалі не залучати до розв'язання цього дражливого питання силові структури. Або залучати по мінімуму. Але чи хіба розроблена якась комплексна програма по боротьбі зі стихійною торгівлею в Трускавці? Якщо є, то хто її розробляв і хто контролює виконання? А може й нема? І чи не вийде так, як із захистом прав споживачів, коли відповідний відділ при міській раді є, створений під конкретну особу заради працевлаштування, але цей відділ нічого в Трускавці не вирішує і споживачі і надалі незахищені (приклад - з КП "Наше місто" та його "послуги" нам, споживачам).

"Купуйте суниці, лісові, от що назбирані… Земляника… Poziomki…", - демонструє знання кількох мов жіночка середнього віку. І озирається, пильно-пильно, чи нема "представників правоохоронних органів". І стає жаль її, передчасно посивілої, з мозолястими руками та тягарем багатьох невирішених проблем на плечах, які гнуть її до землі, немов ту билину. І мимоволі стаєш прихильником цієї "стихійної" торгівлі, забуваючи, що це словосполучення нагадує асоціативно "стихійне лихо". Чи таке вже воно лихо? І чи не створити б їй людські умови для продажу? Небагато для цього треба, лише доброї волі, хотіння та хоч трішки роботи головного мозку.

А тим часом в нас і далі балаган. Місто-курорт чи ринок-курорт? Чи місто-ринок, без добавки "курорт"?

Володимир Ключак

© 2008-2009 Незалежне видання "Трускавецький вісник". Всі права застережено.
Видається з 14 серпня 2008 року. Розповсюджується безкоштовно. Засновник, головний редактор та відповідальний за випуск – Володимир Ключак.
Редакція публікує виключно ті матеріали, які збігаються з точкою зору редакційної команди.
Контакти: e-mail: anda_panda@ukr.net, моб.тел. 8 (097) 38-36-112
Публікація на порталі www.turportal.org.ua з дозволу Редакції.