меняется дизайн сайта, возможны перебои в работе сервиса
Особливості інноваційної діяльності в умовах функціонування СЕЗ Курортополіс Трускавець

Інформаційний портал курорту Трускавець  

русский   українська   english

Головна
Санаторії
Готелі
Приватний сектор
Квартири подобово
Нерухомість
Трускавецький вісник
Публікації
Фотогалерея
Каталог сайтів
Контакти

ОСОБЛИВОСТІ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ФУНКЦІОНУВАННЯ СЕЗ "КУРОРТОПОЛІС ТРУСКАВЕЦЬ"

На завершенні ХХ століття в економіці незалежної України появилися перші щойно сформовані напрями іноваційної діяльності, які зоріентовані на створення та використання інтелектуального продукту, доведення нових оригінальних ідей до реалізації їх у вигляді готового товару (послуги) на ринку. Це пов‘язано не тільки з новою хвилею науково-технічної революції, що прискорюе процес відтворення виробництва.

Зростає роль науково-технічного прогресу у вирішенні глобальних проблем, особливо комплексу соціальних, економічних і екологічних, які накопичились внаслідок негативних дій на економіку з боку структурних диспропорцій та ускладнень із -за подорожчання природних ресурсів, в першу чергу паливно-енергетичних і сировинних, загрози необоротнього руйнування середовища проживання людини.

Зараз країни з розвинутою ринковою економікою володіють певним досвідом використання досягнень науки і техніки та інтелектуального потенціалу, як джерела формування інновацій, в своїх інтересах.

Сьогодні інноваційний процес, інноваційна діяльність визнані у світі в якості найважливішого фактору економічного розвитку. За висловом відомого американського економіста Джеймса Брайта, іноваційний процес – єдиний своерідний процес, що об‘еднуе науку, техніку, економіку, підприемництво і управління.

Ринкові економічні відносини в Україні зумовили докорінні зміни в підході до інноваційної діяльності в курортній галузі. Якщо раніше санаторно-курортні заклади були зоріентовані на масове оздоровлення населення, то зараз основний напрям в їх діяльності – ефективність оздоровчого процесу, що базуеться на нових методиках лікування, реабілітації, оздоровлення, впровадженні новітніх технологій діагностики і лікування та використання нетрадиційних методів.

Особливо вразливими до сучасних вимог ринку оздоровчих послуг виявилися бальнеологічні курорти України, які повільно використовували інтелектуальний продукт та не доводили оригінальні ідеї до споживача. Для них була звичною ситуація, коли в плановому порядку щорічно реалізовувались всі путівки і курорти перевантажувались відпочиваючими і тими, хто приїздив на лікування і реабілітацію. Тод і мало кого турбували питання належного сервісу, реклами, впровадження досягнень науки в курортну справу, розробки нових методик лікування та діагностики.

Серед таких курортів опинився Трускавець, один із найбільших бальнеологічних курортів Европи. Маючи досить потужну лікувально – оздоровчу базу та належну інфраструктуру: 20 санаторіїв, 22 пансіонати, курортні поліклініки, бювети мінеральних вод, бальноозокеритолікарні, готелі, широко розгалужену мережу транспорту і зв‘язку та інше; біля однієї тисячі висококваліфікованих лікарів і три з половиною тисячі працівників середньої ланки медперсоналу, а також унікальні природно-рекраційні ресурси (знамениті мінеральні води, розсоли, озокерит). Курорт Трускавець щорічно приймав і оздоровлював біля 450 тисяч людей.

Особливо привабливим був курорт для мешканців Росії, Білорусії, країн Середньої Азії, Прибалтики, Закавказзя та інших. Однак розпад Союзу і впровадження ринкових економічних відносин в Україні різко змінив цю ситуацію. Курорт став неконкурентноспроміжним на Европейському ринку оздоровчих послуг і почав втрачати свою популярність.

Число відпочиваючих скоротилося до 160 тисяч чоловік, або майже втричі. Тисячі місцевих жителів, в тому числі лікарів, зосталися без роботи.

Постала нагальна потреба виходу з цього скрутного становища. Єдиний шлях адаптації до ринку орган місцевого самоврядування та науковці вбачали в інноваційній діяльності.

Для координації і спрямування інновацій в курортній галузі був створений вперше в Україні Трускавецький валеологічний інноваційний центр у формі закритого акціонерного товариства (ЗАТ “Т В І Ц ”). Засновниками його стали, крім Міської ради і санаторно – курортних закладів, відомі наукові установи: Інститут регіональних досліджень НАН України, Центр досліджень науково–технічного потенціалу та історії науки ім. Г.Доброва НАН України, Державний науково–дослідний інститут інформаційної інфраструктури ДКЗІ і НАН України, Інститут фізіології ім. О.Богомольця НАН України, Інститут проблем медичної реабілітації, Реабілітаційний центр “Еліта” та інші.

Маючи вагомий інтелектуальний потенціал, Трускавецький інноваційний центр спрямував його на розробку пілотного проекту створення “Курортополісу Трускавець” з правами спеціальної (вільної) економічної зони”.

Розроблений проект “Курортополіс Трускавець” дістав підтримку з боку Президента України та Кабінету Міністрів. 18 березня 1998 року був прийнятий У к а з “ Про економічний експеримент “ Курортополіс Трускавець”, а рівно через рік, 18 березня 1999 року, Верховна рада України прийняла Закон “ Про спеціальну економічну зону туристсько–рекреаційного типу “Курортополіс Трускавець”. Із прийняттям цього закону інноваційна діяльність на курорті значно пожвавилась і наповнилась новим змістом. Завершено понад 15 експериментальних і клінічних досліджень, захищено 12 кандидатсьеих дисертацій, випущено 14 монографій, інформаційно–рекламні буклети з інноваційними та інвестиційними пропозиціями, науково популярні брошури, проспекти, опубліковано в різних виданнях понад 60 наукових статей. В рамках Україно-Німецької програми “Трансформ”, на основі нових інформаційних технологій реалізовано за найвищим пріоритетом проект Баварської школи управління, “Запровадження нових комп`ютерних програм в Україні на прикладі м.Трускавця”. Освоєно нові технології Укртелекому на міській станції телефонного зв`язку за рахунок іноземних інвестицій, споруджено і технічно оснащено лікувально–реабілітаційний корпус Інституту проблем медичної реабілітації.

Учені Трускавця на базі Курортного науково-реабілітаційного центру “ Карпати - Чорнобилю” спільно з науковими співробітниками відділу експериментальної бальнеології Інституту фізіології ім. О.Богомольця НАН України та Наукового центру радіаційної медицини АМН України вивчили і в експерименті, і в клініці роль слабомінералізованої води “Нафтуся” у зменшенні негативного впливу радіоцезію накопиченого в організмі людини. Було також встановлено, що на курорті Трускавець при вживанні води “Нафтуся” у хворих швидше виводиться радіоцезій та відновлюються порушені мембрани клітин, підвищуеться імунний статус. Водночас запропоновано додаткове вживання сорбентів та імунорегуляторів для інтенсивного виведення радіоцезію.

Поряд із цими дослідженнями і розробками нових методик лікування та реабілітації, на курорті всебічно вивчено застосування Трускавецької натуральної солі “Барбара” в якості холекінетика при дуоденальному зондуванні, примінення в лікувальній практиці зеленої глини (глауконіту), а також нового способу лікування аденоми передміхурової залози за допомогою мікрохвильової установки в умовах бальнеологічного курорту.

В санаторіях “Каштан” та Міністерства Оборони України впроваджено і успішно, на протязі двох років, застосовують новий спосіб курортного лікування сечокам`яної хвороби, з використанням сучасного обладнання, для дроблення конкрементів нирок (літотріпсія), у поеднанні з вживанням слабомінералізованої води “Нафтуся”, за рахунок чого прискорюеться виведення подроблених конкрементів і запобігае ускладненням та рецидивам захворювання. Запровадження цієї інновації в Трускавці дало можливість значно підвищити ефективність санаторно–курортного лікування сечокам`яної хвороби.

В умовах функціонування СЕЗ “Курортополіс Трускавець” на курорті з розумінням ставляться до збереження лікувальних властивостей води “Нафтуся”, шляхом використання нових технологій при транспортуванні її та підготовці до вжитку, які розроблено спільно з спеціалістами НВО “Квант”, та відділу експериментальної бальнеології Інституту фізіології ім. О.Богомольця НАН України і гідрологічної режимноексплуатаційної станції, яка здійснює експлуатацію родовища “Нафтуся”.

Завдяки впровадженню нових способів очистки мінеральної води, введено в експлуатацію джерело №12 із сульфатно – хлоридно-натрієвою водою, яку застосовують для лікування захворювань кишково– шлункового тракту. В недалекій перспективі передбачається відновити сірчановодневі купелі на базі старого джерела і побудувати спеціалізовану водолікарню.

В Законі України “Про спеціальну економічну зону туристсько-рекраційного типу “Курортополіс Трускавець”, в статті 10, пункт 7 записано, що суб`єкти СЕЗ Курортополіс Трускавець, які реалізують на території СЕЗ інвестиційні проекти, затверджені виконавчим комітетом Трускавецької міської Ради, суми збору до державного інноваційного фонду перераховують, у встановленому порядку, до Трускавецького інноваційного фонду. Це є реальні кошти, які безпосередньо будуть спрямовані на проведення науково-дослідних робіт, впровадження нових методик лікування і реабілітації, медичних технологій, інноваційних програм і проектів.

За рахунок Трускавецького інноваційного фонду до кінця цього року передбачено впровадження інноваційних проектів: “Застосування сірководневих вод для лікування паталогій шкіри, опорно–рухового апарату, серцево–судинної системи”, “Розробка кондитерського продукту з радіопротекторними властивостями”, “Оцінка фізіологічної та клінічної дії мінеральної води джерела №12 і розробка технологій підготовки її до лікувального вживання”.

Поряд із цими інноваціями, особлива пріорітетність в СЕЗ “Курортополіс Трускавець”, надаватиметься розробці і впровадженню в курортне господарство енергозберігаючих технологій. Вже зараз, на початку 2000 року, реалізовуються суб`єктами СЕЗ, інвестиційні проекти: “Реконструкція теплового господарства ЗАТ “Трускавецькурорт” з впровадженням новітніх енергозберігаючих технологій”, “Реконструкція існуючих приміщень цеху переробки ВАТ "Перком" під облаштування заводу по розливу мінеральної води на новітніх технологіях”, “Реконструкція санаторного комплексу “Карпати” з його технологічним переоснащенням на основі інновацій”.

Враховуючи стан інноваційної діяльності та особливості унікального бальнеологічного курорту, в Трускавці щорічно проводяться міжнародні науково–практичні конференції, симпозіуми, конгреси, засідання, презентації з різноманітних проблем курортної діяльності.

Підсумовуючи сказане, слід зауважити, що інноваційна діяльність не самоціль, це – копітка цілеспрямована робота, пошук і творчість. Враховуючи навіть скрутне економічне становище в нашій державі і курортній галузі, зокрема, в умовах функціонування СЕЗ “Курортополіс Трускавець”, Трускавецький валеологічний інноваційний центр і надалі буде спрямовувати свої зусилля на забезпечення територіальної інтеграції наукових досліджень та розробок і впровадження їх в курортному середовищі, буде генеруючим і акомулюючим центром інноваційної діяльності, зразком моделі розвитку рекрополісів, курортополісів і рекраційних зон, місцем відпрацювання нових методів та принципів організаційного управління санаторно-курортними закладами України в ринкових умовах господарювання.

Петровський Б.Д., Петровський О.Б.,
Трускавецький валеологічний інноваційний центр

Джерело: Матеріали Міжнародного конгресу “Проблеми інформатизації рекреаційної та туристичної діяльності в Україні: перспективи культурного та економічного розвитку”. – Трускавець. – 2000. – 275 с. – С.12-14.

 © 2007-2017 Информационный портал курорта Трускавец