меняется дизайн сайта, возможны перебои в работе сервиса
Третє випробування "Трускавця"

Інформаційний портал курорту Трускавець  

русский   українська   english

Головна
Санаторії
Готелі
Приватний сектор
Квартири подобово
Нерухомість
Трускавецький вісник
Публікації
Фотогалерея
Каталог сайтів
Контакти

ТРЕТЄ ВИПРОБУВАННЯ "ТРУСКАВЦЯ"

Курорти "Давос" у Швейцарії, "Криниця" у Польщі асоціюються у впливових політиків, відомих промисловців та бізнесменів з економічними форумами, які ось уже багато років поспіль там традиційно проводяться. У перлини Прикарпаття - "Трускавця" також існує реальний шанс долучитися до обласканих світлом юпітерів, увагою телекамер всесвітньо відомих оздоровниць. Зайве говорити, що такі заходи не лише підносять престиж країни, в якій вони відбуваються, а й сприяють залученню серйозних інвестицій. Нині вивчається можливість проведення туристично-рекреаційної секції економічного форуму, що відбудеться восени нинішнього року в Трускавці. Безперечно, це велика честь для одного з найбільших у світі бальнеологічних курортів і не менша відповідальність для міста, яке у своїй дивовижній історії за останні два століття переживає третє випробування. Перше пов’язане з 1859 роком, коли Трускавець перейшов із рук уряду у власність промислової спілки. Господарювання прагматиків залишило сумну сторінку в історії оздоровниці. Розвиток Трускавця припинився. Друге випало на лихоліття Другої світової війни і зміну власників. І, нарешті, третє випробування. Теж має точну дату - 2002 рік, коли владу у місті перебрав на себе новий склад міської ради. Це випробування, як і попередні, артикулюється з двома вічними субстанціями життя - водою і землею. Неоціненним багатством міста-курорту, на володіння яким претендують сили, котрі фактично позбавляють його можливості конкурентоспроможного розвитку. Про колізії суперечностей і єдності інтересів курорту і міста Трускавця розмова кореспондента "ДТ" з генеральним директором ЗАТ "Трускавецькурорт", доктором медичних наук, заслуженим лікарем України Богданом Аксентійчуком.

Богдан Аксентійчук Аксентійчук Богдан Іванович. Народився 2 січня 1950 року в селі Щитівці Заліщицького району Тернопільської області. У 1970 році закінчив Чортківське медичне училище і до 1971 року працював фельдшером у селі. Вищу медичну освіту здобував у Тернопільському медичному інституті.

1978 - 1994 рр. - лікар-уролог, завідуючий урологічним відділенням санаторію "Кристал" курорту "Трускавець". 1994-1999 рр. - головний лікар об’єднання "Трускавецькурорт". Із 1999 року - генеральний директор ЗАТ "Трускавецькурорт".

Заслужений лікар України. Доктор медичних наук. Автор понад 100 наукових праць, із яких основною є "Роль сечової кислоти в реалізації лікувальних ефектів бальнеочинників курорту Трускавець". Символічно, що сечову кислоту вперше синтезував українець Іван Горбачевський, міністр охорони здоров’я Австро-Угорщини, який теж родом із Тернопільщини.

- Богдане Івановичу, ще в 1909 році знаний у Європі доктор Зенон Пельчар видав у Кракові книжку "Історія розвитку Трускавця і вдосконалення останніх років". Праця вам добре відома, перекладена українською, як раритет користується заслуженою увагою обізнаних фахівців і викликає щиру зацікавленість читача, який цінує здоров’я. Адже в ній не лише розповідається про сивину минулих років модного курорту, що стрімко розвивався, а й викладено наукові уявлення того часу про складові цілющого ефекту мінеральних вод та рекомендації з їх використання. Скажіть, наскільки змінилися відтоді уявлення про найбільше багатство курорту - знамениту "Нафтусю"?

- "Нафтуся" - це справді унікальна, єдина у своєму роді лікувальна вода широкого, значно ширшого, ніж тоді вважали, спектра дії. "Нафтуся" є водою, як писав доктор Пельчар, гіпоізотонічною, тобто зі значно нижчою питомою вагою, ніж у решти рідин організму, і характеризується дуже легким і швидким всмоктуванням, вона надзвичайно швидко проникає у кров’яне русло і так само легко й швидко виділяється нирками. "Нафтуся" не має аналога у світі. В часи доктора Пельчара вважалося, що основним чинником цілющого ефекту "Нафтусі", втім, як і всіх інших відомих людству вод бальнеологічних курортів, є мінеральні складові. Насправді ж (затамуйте подих!) виявилося, що "Нафтуся" є… живою водою! Живою у повному розумінні слова, хоч, погодьтеся, досить було б її так назвати тільки за те, що вона повертає людям здоров’я, а відтак і повноту життя.

- А можна докладніше, щоб було краще зрозуміло, що саме ви маєте на увазі?

- "Нафтуся", як я сказав, жива - у повному розумінні слова, бо цілющою її робить необхідна кількість автохтонної мікрофлори, яка переробляє наявні в родовищі бітуми в біологічно активні речовини, котрі й надають "Нафтусі" лікувальних властивостей.

- Даруйте за порівняння, однак, якщо я не помиляюся, то процес переробки автохтонною міклофлорою бітумів у біологічно активні речовини можна порівняти з процесом визрівання вина?

- Певною мірою так. Дозрівання "Нафтусі" залежить від кількох основних чинників. Перший - природний. Тобто чи є в родовищі, з якого вода подається у бювет, достатня кількість автохтонної мікрофлори, що переробляє згадані бітуми в біологічно активні речовини. Другий, скажімо так, технологічний. Раніше відбирали воду і не завжди визначали, чи це дозріла вода. Тепер ми знаємо, що дозрівання води, залежно від кількості корисних бактерій, триває до трьох років. І дуже важливо робити відбір "Нафтусі" у природних умовах, тоді, коли вода встигла відновити свої лікувальні кондиціїї. Саме основним досягненням закритого акціонерного товариства (ЗАТ) "Трускавецькурорт" є, безперечно, те, що воно вивчило на глибинному рівні всі процеси, які відбуваються з водою, і стежить, щоб у кожній свердловині добувалася тільки дозріла "Нафтуся". І саме лікувальна "Нафтуся" є еталоном лікувальних властивостей класу нафтусеподібних вод.

- Ви сказали, що існує так званий нафтусеподібний тип мінеральної води. У чому полягає різниця між ними?

- В основі органічних речовин, які надають "Нафтусі" лікувальних властивостей, є продукти нафтового походження. Скажімо, у Східниці - це органічні речовини монолітових сланців. У родовищах Сатанів - Гусятин вони мають вугільне походження. В Ундерах Ульяновської області - гумусне походження. Тому в принципі можна говорити про нафтусеподібні води, які можуть мати сечогінний, жовчогінний ефект. Але спектр лікувальних властивостей має тільки еталон "Нафтусі" з трускавецького родовища.

- Кажуть, що на околицях Трускавця знайшли нове родовище, вода з якого сильніше пахне нафтою і тому має… кращі лікувальні властивості.

- Найбільший ефект від лікування "Нафтусею", що містить в одному літрі від 1,5 до 3 міліграмів бітумів. Більша або менша їх кількість абсолютно нівелює лікувальні властивості. Водночас має велике значення температурний чинник. Температура води, яка подається пацієнтам – 37-40 або 18-20 градусів. Інакше нівелюються компоненти, які надають їй лікувальних властивостей. У нас запатентована і впроваджена система нагрівання "Нафтусі", яка зберігає її цілющі властивості. В гідрологічній режимно-експлуатаційній станції ЗАТ "Трускавецькурорт" працює 120 чоловік, які ведуть дослідження в найсучаснішій лабораторії. Вони тривають протягом 55 років.

- Які нові властивості "Нафтусі" вдалося виявити за цей час?

- Останніми роками ми виділяємо значні кошти на наукові дослідження. Велика група молодих лікарів виконує науково-практичні роботи, захищаюєдисертації. Відповідно, відкриваються нові й нові властивості "Нафтусі". Скажімо, було виявлено, що лікувальна вода трускавецького родовища позитивно впливає на деякі захворювання серцево-судинної системи, покращує нирковий кровообіг. Вона справляє позитивний вплив при захворюваннях на цукровий діабет. Нормалізує імунну систему і таким чином запобігає запальним процесам, інфекційним і навіть онкологічним захворюванням.

- Офіційною датою заснування бальнеологічного курорту "Трускавець" вважається 1827 рік, коли тут було споруджено приміщення для перших ванн. Причому вода тоді використовувалася виключно для мінеральних купелей. Відтоді курорт інтенсивно розвивався і в сімдесяті роки минулого століття був перетворений в один із найбільших бальнеологічних курортів світу, де щороку оздоровлювалися 400 тисяч громадян країни, що нині зникла з політичної карти світу. Скажіть, як позначилося це на запасах трускавецького родовища? Чи не загрожує "Трускавцю" затухання від того, що може вичерпатися родовище? На скільки років його ще вистачить?

- При правильній експлуатації родовищу абсолютно нічого не загрожує. Воно може і буде використовуватися, доки буде життя на Землі!

- Звучить пафосно, однак, вибачте, не зовсім зрозуміло. Вичерпується все. Поклади нафти, вугілля, руди і т.п.

- У тому-то й річ. Бо вони перебувають в іншому стані. А родовище "Нафтусі" живе і постійно самовідтворюється. Доки буде життя на Землі, йтиме дощ, утворюватиметься і визріватиме "Нафтуся".

- То вона утворюється від дощу?

- Уявіть собі! Дощова вода проходить крізь грунт, потрапляє в, умовно кажучи, природні підземні цехи-резервуари, де тисячоліттями господарюють наші мікроскопічні друзі-мікроорганізми і в середньому за три роки перетворюють звичайну дощову воду в унікальну "Нафтусю".

- Одначе, щоб "Нафтуся" й надалі ефективно лікувала людей, пропоную поговорити про те, що діється нині навколо неї. Голова міської ради Трускавця, де тільки може, звинувачує ЗАТ "Трускавецькурорт" у намаганні приватизувати родовище. Такий варіант справді розглядає керівництво найбільшого підприємства міста?

- Ви торкнулися болючої теми, яка не дає спокою ні місту, ні курорту ось уже три роки, відтоді, як пана Грицака було обрано головою. Він справді висунув цілу низку абсолютно безглуздих звинувачень проти ЗАТ "Трускавецькурорт" і мене особисто. Цілеспрямовано, використовуючи всі доступні можливості, безпідставно проводить політику дискредитації ЗАТ і його керівництва. Отже, стосовно приватизації родовища. Це повна нісенітниця! Наше підприємство займається експлуатацією родовища з 1949 року. І ніколи не виникало питання про монополію чи не монополію використання родовища. Ми не є його власниками. Згідно з українським законодавством, ми здійснюємо експлуатацію родовища з дозволу держави.

І держава, враховуючи наш величезний досвід, потенціал, кваліфікацію кадрів, дала нам ліцензію на 15 років. На ньому ніхто ніколи особливих коштів не заробляв. Це легко перевірити. По бухгалтерії. Родовище - власність народу України. Звичайно, трубка у землі, насос - це наша власність. Але закінчиться термін ліцензії, і мені можуть сказати: бери шинелю та йди додому. Тобто забирай трубку, насос, а хочеш - продай тому, хто буде експлуатувати. Свого часу ми побудували бювет, один, потім другий. Зазначу - для всіх. Заходить будь-яка людина і може попити з бювета воду.

- А може, справді потрібно якось упорядкувати споживання лікувальної води? Як на інших курортах. Люди часто набирають "Нафтусі" значно більше, ніж потрібно.

- Певні кроки у цьому напрямі вже зроблено. Є й пропозиції встановити обладнання, яке, згідно з чіп-картою, видаватиме пацієнтам визначену лікарем на весь курс кількість лікувальної води. Це привчило б людей до ощадливості. Однак питання не на часі, бо могло б істотно вплинути на вартість путівки і до того ж зачепить інтереси соціально малозахищених людей, які приїздять на лікування самостійно. Негативним прикладом може бути ситуація у Моршині, де родовище не можуть "поділити" вже кілька підприємств.

- Богдане Івановичу, готуючись до розмови з вами про трускавецькі проблеми, ми з колегою двічі зустрічалися з головою міської ради Трускавця, побували на сесії міської ради, були учасниками наради з питань розвитку Трускавця, яку голова Львівської облдержадміністраціїї Петро Олійник та голова Львівської облради Михайло Сендак проводили у Трускавці, отож певне уявлення про суть порушених проблем, безперечно, маємо. Лев Ярославович стверджує, що в Трускавці у двобої зійшлися дві сили, одну з яких уособлює він, а другу - ви. І від того, мовляв, нині всі проблеми. Ви поділяєте таку думку?

- Він не тільки це говорив. Спершу стверджував, що саме він захищає інтереси громади, потім наголошував, що суть проблеми в особистому конфлікті між нами і т.п. Конфлікт, як мені здається, не в чомусь особистому між нами і не в проблемах власності, кому, мовляв, належить майно: Фонду держмайна чи "Укрпрофоздоровниці". Це конфлікт двох світоглядів. Один - це світогляд "временщика", який прийшов на певний період і хоче максимально цим скористатися. Якщо діяти на підставі аргументів, якими послуговується пан Грицак стосовно ЗАТ "Трускавецькурорт", то санаторій "Карпати", до якого він безпосередньо причетний, давно слід було б передати міській громаді. А з іншого боку - це зовсім інше бачення відносин господарюючих суб’єктів із владою. Цивілізоване! Хочеться, щоб вони будувалися на законній основі.

- Водночас, не маючи належної підтримки місцевої влади, наражаючись, швидше, на явну протидію, ЗАТ "Трускавецькурорт" досяг незаперечних успіхів…

- Якщо говорити про ЗАТ "Трускавецькурорт", то можна помітити, що завдяки правильно обраній моделі господарювання зі зруйнованої матеріально структури наше підприємство перетворилося у флагмана санаторно-курортної галузі України. За 2003 рік серед 44 країн, членів FEMTEK (Всесвітня федерація водолікування та кліматології), ми визнані кращим курортом світу в номінації "Найбільш прогресуючий курорт світу". У 2004 році ми вибороли міжнародну відзнаку "Золота торгова марка". Крок за кроком ми створюємо курорт європейського значення. Ми відкрили представництва в Німеччині, Польщі, Ізраїлі, Росії, і тисячі громадян із цих країн лікуються в наших установах. Ми довели, що цей бізнес може бути прибутковим і інвестиційно привабливим. Тобто, вкладаючи кошти, люди чітко знають, коли вони їх повернуть. При цьому важливо зазначити, що ціни на путівки ЗАТ "Трускавецькурорт", порівняно з іншими, більш привабливі й доступні для громадян із невеликими статками.

Безперечно, велику роль у становленні підприємства відіграло ухвалення в 1999 році, завдяки плідному співробітництву з попередньою міською владою, Закону України "Про спеціальну економічну зону "Курортополіс Трускавець". Він почав діяти у 2000 році в інтересах міста і курорту. Після цього ми реалізували ряд спільних проектів із вітчизняними та іноземними інвесторами, розробили низку заходів із популяризації курорту. Було закладено серйозну базу для розвитку курорту. Він став надзвичайно популярним, до нас їхали люди як з України, так і з-за її меж. Кількість пацієнтів зростала, відповідно, збільшувалися заробітна плата персоналу і надходження до бюджету, створювалися нові робочі місця. За п’ять років ми вдвічі збільшили сплату податків. Так, торік сплатили 21 млн. грн. податків і 8 млн. грн. у Пенсійний фонд. Ми входимо у десятку кращих платників податків Львівської області. Ми підготували спеціальні інвестиційні меморандуми, які спрямували в різні бізнес-структури, що могли б стати нашими потенційними бізнес-інвесторами. І коли вирішувалося питання про залучення нових інвесторів ЗАТ "Трускавецькурорт", то, хочу підкреслити, нами зацікавились інвестиційні компанії Англії, Польщі, Німеччини, Росії, але ми віддали перевагу вітчизняному інвестору.

Із приходом нової влади у 2002 році все, на жаль, змінилося у гірший бік. Ми, господарюючі суб’єкти, вбачаємо роль міської влади в тому, що вона повинна створювати максимально сприятливі умови для ефективного господарювання господарюючих суб’єктів. Свій інтерес міська влада, як у всьому світі, повинна відстоювати через податки і високооплачувані робочі місця для громадян міста. Оскільки ми є найбільшим платником податків, то, зрозуміло, повинні відчувати сприяння. Але, на превеликий жаль, міська влада стала на шлях конфронтації, не властивих їй функцій. Наприклад, ЗАТ "Трускавецькурорт" працює на профспілковій власності, і це підтверджено рішенням Вищого господарського суду України ще у 1997 році. Тоді найвища інстанція у сфері господарського судочинства в нашій державі за позовом Фонду держмайна України винесла вердикт, що профспілки законно володіють майном.

Якогось іншого рішення в Україні нині не існує. І зрозуміло, що коли буде прийнято інше рішення, то ми, як законослухняні громадяни, його, безперечно, виконаємо. Але це треба робити цивілізовано, в рамках чинного законодавства. Скажімо, час від часу певні зацікавлені кола намагаються переглянути наявний порядок речей стосовно профспілкової власності. Нещодавно народний депутат Леонід Черновецький виносив на розгляд сесії Верховної Ради України законопроект, у якому йшлося про вищезгадані речі. Однак, якщо я не помиляюся, він набрав усього лише 135 голосів.

- Богдане Івановичу, в Росії, інших деяких пострадянських країнах повернули в державну власність, а потім виставили на продаж колишнє профспілкове майно.

- Мабуть, насамперед треба подивитися, яка мета таких заходів. Якщо йдеться про поповнення бюджету, то профспілкова власність сьогодні забезпечує вищі податки, ніж та, яка належить відомчим або приватним структурам. Та й за всіма іншими показниками - скажімо, рівнем заробітної плати, створенням нових робочих місць, тощо - у нас результати господарювання набагато кращі. Потім треба врахувати, що профспілки завжди переймалися тим, аби путівки в оздоровниці були доступні для середнього прошарку населення, що ми й бачимо на прикладі ЗАТ "Трускавецькурорт", де лікування має не тільки приватне значення, а є важливою складовою вирішення соціально-економічних проблем у державі. Багато пацієнтів - від робітника да міністра - інколи перебувають на дорогому стаціонарному лікуванні, не потребуючи такого лікування. Тоді як вони можуть проводити реабілітацію в умовах санаторно-курортного лікування. Для цього у нас використовуються напрацювання "Укрпрофоздоровниці", Одеського інституту курортології і фізіотерапії, ЗАТ "Трускавецькурорт".

Коли ж розглядати зміну власника з погляду бізнесу, то за останні п’ять років ЗАТ "Трускавецькурорт" у вигляді реінвестицій вклало понад 100 мільйонів гривень. Ми досягли значних результатів, але без зовнішніх інвестицій не обійтися. Інвестиційна ємність нашого підприємства сьогодні дорівнює 200-250 млн. грн. Кошти, що принципово, повинні вкладатися дуже швидко, в межах двох-трьох років. І треба тільки заохочувати, щоб профспілкова власність об’єднувала зусилля з приватним капіталом, була інвестиційно привабливою. Тож навряд чи можна розраховувати, що в умовах постійних майнових претензій зміна власника здатна привабити серйозного інвестора. Одначе, повторюю, коли буде прийнято відповідне рішення на державному рівні, ми його виконаємо. А що відбувається у Трускавці? Міська влада, не маючи на те юридичних підстав, звинувачує ЗАТ "Трускавецькурорт" у незаконному володінні профспілковим майном і вимагає повернути його у міську власність. Оскільки я як генеральний директор не маю права цього робити, то вони почали звертатися в різні інстанції, аби звільнити мене з роботи, а ЗАТ "Трускавецькурорт" розформувати. Дійшло до того, що на сесії приймають незаконне рішення про зняття нас із реєстрації як підприємства, про позбавлення нас права власності. А коли це не вдалося, то на ЗАТ "Трускавецькурорт" обрушилася лавина перевірок, які виявили, що ЗАТ "Трускавецькурорт" законів не порушувало і діяло в межах чинного законодавства. Тоді, з ініціативи міської влади, було порушено питання про нібито несплату ЗАТ "Трускавецькурорт" податку на землю у сумі 560 тис. грн. Проти нас почали відкривати кримінальні справи, і тільки Верховний суд України виніс рішення на нашу користь.

Ради чого все це робилося? Чому протягом трьох років міська влада, замість вирішення проблем, у тому числі курортних, а саме: благоустрою міста-курорту, водопостачання, облаштування доріг, інших заходів із поліпшення іміджу нашого міста, послідовно займалася лише одним - боротьбою із ЗАТ "Трускавецькурорт" за майно? Від цього протистояння ніхто не виграв, а втратили всі.

Три минулі роки свідчать, що, на превеликий жаль, комунальною власністю міська влада нині розпоряджається сумнівно і малоефективно. Продано стратегічні запаси землі, які потрібні для розвитку курорту, забудова міста ведеться хаотично, без генерального плану, за принципом "шанхайських" поселень. Земля і об’єкти комунальної власності продаються за заниженими цінами, без тендерів. Дійшло до того, що палац культури "Мир", який ми передали міській громаді за символічну ціну 1 млн. 20 тис. грн. (коштує він, щонайменше, 15 млн. грн.), був негайно проданий місцевій комерційній структурі за таку ж символічну ціну. І хоча існує акт, договір, які однозначно свідчать про сумнівну оборудку, пан Грицак діє за принципом, що кращий захист - це напад, і… звинувачує нас у тому, що зробив сам. Апофеозом його діяльності є намагання передати в оренду 136 га стратегічної землі разом зі стратегічним родовищем "Софія", разом із питним озером якомусь товариству з обмеженою відповідальністю, яке нібито готове вкласти 143 млн. грн. у водопостачання Трускавця. По-перше, як на мене, сума просто астрономічна для водопостачання Трускавця. По-друге, 136 га стратегічної землі - це десь приблизно 68 млн. умовних одиниць за цінами на вторинному ринку, а це 370 млн. грн. Тобто, якщо все ж таки буде використано 140 млн. грн. (такої суми достатньо, щоб налагодити і водопостачання Львова), то постає запитання, куди поділися ще 230 млн. грн. По-третє, ніяких експертиз, ніякого конкурсу проектів на кшталт, чому саме цей, а не інший проект був обраний. Адже пропонувався альтернативний проект на 8-9 млн. грн., але він чомусь не "сподобався".

- Слід сподіватися, що нарада, яку провели кілька днів тому голова Львівської облдержадміністрації Петро Олійник і голова Львівської облради Михайло Сендак із питань розвитку Трускавця, багатьом мешканцям міста розкриє очі на гру, яку затіяла міська влада стосовно оренди землі і забезпечення міста водою. Скажімо, Петра Олійника, недавнього мера депресивного шахтарського Червонограда, важко звинуватити в некомпетентності. Адже за відносно короткий період він зумів акумулювати не такі вже великі бюджетні і залучені кошти й ефективно вирішити не лише гострі комунальні потреби, а й проблеми водопостачання. Отож, пам’ятаєте, на нараді П.Олійник сказав, що "ціна питання" цілодобового забезпечення водою Трускавця перебуває в межах чотирьох мільйонів гривень.

- Так, уся ця історія з водою для Трускавця, в яку пан Грицак втягнув міську раду, дуже сумнівна. Адже невдовзі після того, як було підписано угоду про передачу в оренду 136 га стратегічної трускавецької землі, в Інтернеті з’явилося повідомлення, що в Трускавці продаються земельні ділянки від 0,42 до 12 га за ціною 50 у.о. за квадратний метр (у середньому) шляхом передачі в довгострокову оренду з подальшою приватизацією. Це привернуло увагу прокуратури, однак ініціатор оренди переводить проблему в русло: а ви що, мовляв, проти цілодобового забезпечення водою Трускавця?

- До речі, про інвестиції. П.Олійник зазначав, що іноземні інвестори не хочуть вкладати кошти в будь-який проект в Україні без довідки з компетентних органів про фаховість, фінансову спроможність майбутнього партнера. Після наради ми спілкувалися з паном Грицаком, і він зазначив, що жодних перевірок ні фірми, яка бере в оренду на 49 років 136 га трускавецької землі, ні її іноземного партнера, не проводилося. М’яко кажучи, дивним нам із колегою видалося й те, що мер, прагнучи реалізувати найбільший за всю історію Трускавця проект, чомусь не зміг оприлюднити назву іноземної компанії, яка начебто планує вкладати кошти у розвиток Трускавця.

- Але це ще не все. Міська рада передала в оренду Купальне озеро, яке ми побудували і яке перебуває в нас на балансі. Між іншим, і питне озеро ми теж побудували й передали місту. Купальне і досі на нашому балансі. Однак влада передала 8 га навколо озера і ще 2,3 га озера, навіть не спитавши у нас, якійсь фірмі. Тобто доходить уже до крайностей. А з іншого боку, існує величезна проблема санаторно-курортного бізнесу. Потрібні серйозні інвестиції. Постає запитання: як розвивати «Трускавець», якщо він, немов підковою, буде охоплений приватними хатками? І де мають бути тенісні корти, поля для гольфу - все, що має бути на курорті? Історія розвитку санаторно-курортної справи знає різні приклади. Деякі курорти Австрії, Італії через архітектурні помилки втратили популярність і перспективи розвитку.

Курорт мусить мати концепцію, якої слід неухильно дотримуватися, і розвиватися у певному напрямі. Курорт не може дозволити собі розкіш розвиватися як-небудь, хаотично і спорадично. Це смертельно для курорту. Візьмімо, наприклад, подібні до "Трускавця" Карлови Вари. Ми туди неодноразово посилали керівників санаторіїв, лікарів, спеціалістів, щоб вони подивилися, як треба розвиватися курорту. Вже багато років поспіль там традиційно проводяться мистецькі, джазові, музичні фестивалі, кінофестивалі, куди приїздять митці зі всього світу і покращують імідж курорту. Карлови Вари мають величезне поле для гольфу, зал для гольфу, сотні тенісних кортів, десятки басейнів із термальними водами, 67 стильних косметичних салонів, стрільбище, спеціально обладнані теренкури, 98 ресторанів при санаторіях, 209 незалежних ресторанів, 17 конференц-залів, 123 зали для роботи семінарів і тренінгів. Тобто курорт має чітку концепцію і відповідно реалізовану інфраструктуру.

- Ви маєте серйозного вітчизняного інвестора. Скажіть, а ЗАТ "Трускавецькурорт" інвестор перевіряв?

- Ще й як! Коли ми підготували пакет документів для інвестора, то аудиторська частина була представлена однією відомою львівською фірмою. Нашому інвестору цього здалося замало, і справжні переговори розпочалися тільки після того, як аудиторську перевірку ЗАТ "Трускавецькурорт" здійснила додатково авторитетна консалтингова група "Пруденс". Тільки після цього до нас прийшов абсолютно не заполітизований київський інвестор - потужна багатогалузева, виробнича і бізнесова структура.

- Який вихід ви бачите для "Трускавця"?

- Концепцію розвитку "Трускавця" ми розробляємо. На жаль, без участі місцевої влади. Залучаємо інвесторів. На днях ми проінформували громадськість на прес-конференції про подальший розвиток ЗАТ "Трускавецькурорт". З участю інвестора концепцію розробила швейцарська фірма Deloitte, а найсучасніші системи управління - американська Robertson & Blums Corporation. Мета нашої спільної роботи полягає в тому, щоб уже найближчим часом перетворити ЗАТ "Трускавецькурорт" в оздоровницю європейського рівня, де нас цікавить досвід відомих міжнародних готельних операторів Kempinski, Marriot та інших. 4 квітня у Трускавці було проведено збори засновників, акціонерів і прийнято концепцію розвитку ЗАТ "Трускавецькурорт". Обласна рада і обласна держадміністрація нас підтримують. Президент України теж націлює: "Влада повинна, як швейцар, відкривати інвесторам двері!" А тут у Трускавці ми маємо, як зазначила "ПОРА", яка недавно била в барабани під вікнами міськвиконкому, якийсь уламок вседозволеності. При цьому міська влада прикривається законом про самоврядування. Дороги розбиті, полчища таксистів гасають курортними вулицями забороненої для проїзду санаторно-курортної частини міста. На вулицях торгують невідомо хто і чим. Можна створити справжню перлину у приміщеннях і на прилеглих територіях, однак коли людина виходить у місто або навіть попити води в бюветі, то вона неодмінно з усім цим зіштовхується. І це, звичайно, не на користь курорту та місту в цілому. А влада зайнята одним - численними зверненнями до керівництва держави, правоохоронних органів, у засоби масової інформації щодо законності володіння майном ЗАТ "Трускавецькурорт". Уповноважений представник нашого вітчизняного інвестора на прес-конференції навіть зізнався: мовляв, якби до цього ЗАТ "Трускавецькурорт" з нами раніше не співпрацювало, то ніколи б не інвестували значні кошти у розвиток курорту. Це місцева влада так відчиняє двері для інвестора?

- А вистачить снаги і сил боротися далі? Голова міської ради, який у недалекому минулому писав доноси на активістів "Нашої України", терміново записався разом із командою до лав однієї з партій-переможниць помаранчевої революції.

- Однак навряд чи можна сказати, що від того пан Грицак у чомусь змінився. Діє тими ж методами і сповідує ті ж принципи. Після того, як голова Львівської облдержадміністрації П.Олійник на нараді заявив, що не дозволить будь-якій структурі забрати водоканал, стане на перешкоді непрозорим схемам приватизації чи оренди землі, сприятиме розвитку Трускавця тільки на основі науково розробленого генерального плану забудови і розвитку міста-курорту, - то одразу потрапив у немилість до голови Трускавецької міської ради. Реакція була миттєвою. Підконтрольні йому структури надіслали на адресу прем’єр-міністра заяви з безпідставними звинуваченнями П.Олійника у всіх гріхах. Мені це знайоме, сам таке пережив. Сподіваюся, що час і здоровий глузд розставлять усе на свої місця. Адже йдеться, в кінцевому підсумку, лише про одне: бути чи не бути Трускавцю курортом при тих технологіях і підходах до господарювання в місті, до яких вдається нинішній голова міськради? Досі, хоч уже прийнято Закон України "Про курорти", міська влада не подбала, щоб "Трускавець" набув статусу курорту державного значення. Про що говорити далі?! Зрештою, якщо називати речі своїми іменами, то, підкреслю ще раз, ідеться не про конфлікт між двома політичними силами, а про дерибан, який загрожує самому існуванню курорту вже у недалекому майбутньому. Тому ЗАТ "Трускавецькурорт" як найбільше і найефективніше підприємство у монофункціональному місті і намагається цьому завадити.

- А як у цій боротьбі ви враховуєте світові тенденції?

- Це може бути темою іншої розмови. Нас, звичайно, дуже непокоїть, що за останні п’ять років бальнеологічні курорти Європи втратили 63% пацієнтів. Тому, незважаючи на помилки і протидію з боку місцевої влади, яка прагне максимально політизувати ситуацію і вдається до методів, що не мають ніяких перспектив, ми мусимо впроваджувати найсучасніші ефективні лікувальні технології. За будь-яких обставин ми повинні створювати гідні умови пацієнтам для проживання, лікування та відпочинку. Уже недостатньо того, що кілька років тому вважалося цілком прийнятним. Нині людина хоче відпочивати цивілізовано. Тенденції розвитку санаторно-курортної справи свідчать, що довготривале (за часів доктора Пельчара від 6 до 8 тижнів, у радянські часи - 24 дні) перебування пацієнтів на відпочинку невпинно скорочуватиметься. Тому ми розробили прискорений курс санаторно-курортної реабілітації в Трускавці по тридцяти напрямах. Чисельність пацієнтів, які приїздять на менший термін, невпинно зростає. Це світова тенденція. От, скажімо, вже згадувані Карлови Вари. Середнє перебування пацієнтів там становить 6,9 ліжко-днів. У нас пацієнт перебуває в середньому 18 днів. Але коли він почне приїжджати оздоровлюватися за власні кошти, то термін перебування, певно, ще скоротиться. На жаль, скорочення державних програм оздоровлення - тенденція загальна. Наприклад, Австрія (населення 7,5 млн.) 10 років тому оздоровлювала 400 тисяч своїх громадян на курортах за державні кошти або кошти різних фондів. Торік - 37 тисяч чоловік. У нашій країні ще багато людей лікуються за кошти фондів соціального страхування. За будь-яку ціну потрібно зберегти для співвітчизників - а це в основному хворі і небагаті люди - таку можливість і в майбутньому. Нам слід виходити на серйозні ринки, скажімо, тієї ж Росії, де в цьому напрямі працюють великі кошти. Тому що "Трускавець" орієнтований не на 50-мільйонну Україну, а на весь колишній Союз. Попит є, однак має бути й гідна пропозиція. До речі, це стосується й наших громадян, які щорічно вивозять на зарубіжні курорти 8 - 9 мільярдів гривень. І це при тому, що в Україні уп’ятеро більше санаторно-курортних місць, ніж в інших країнах СНД.

- Наведені вами цифри і факти, Богдане Івановичу, свідчать не лише про доступність для забезпеченої категорії населення України зарубіжних курортів, а й про те, що санаторно-рекреаційні можливості України ще не використовуються повною мірою…

- Це так, хоча санаторно-курортна галузь України має цілий ряд серйозних переваг перед зарубіжними курортами. Серед них я б назвав високий рівень наукового забезпечення санаторно-курортної справи. Добре підготовлені у нас медичні кадри. Грунтовно вивчені курортні фактори, відпрацьовані ефективні реабілітаційні підходи по багатьох захворюваннях. Сформований менталітет довіри громадян до ефективності санаторно-курортного лікування тощо. Вся наша робота спрямована на збереження і розвиток курорту, де ми раді зустріти кожного пацієнта.

Анатолій ЄРЬОМЕНКО

Джерело: Дзеркало тижня. - 23 квітня-6 травня 2005 р. - № 15(543).

 © 2007-2017 Информационный портал курорта Трускавец