У ТРУСКАВЕЦЬ, ДО ДОКТОРА КОЗЯВКІНА

Про надзвичайну і дієву методу лікування лікаря Володимира Козявкіна в Україні заговорили на початку 90-х років минулого століття. Та й не тільки у нас. Дедалі більше іноземців зі своїми дітьми, вражених церебральним паралічем, остеохондрозом хребта та іншими органічними відхиленнями нервової системи, приїжджають у курортний Трускавець, сподіваючись на диво лікувального методу Козявкіна. І їхні надії здебільшого справджуються.

Отож у 1993 році ця ефективна система реабілітації офіційно визнана в Україні, набуває дедалі більшого розголосу й авторитету в світі. А ще через декілька років у мальовничому Трускавці з'являється унікальна Міжнародна клініка відновного лікування, де дітям та їх батькам, по суті, з усього світу повертають надію. Чи не тому в енциклопедії з дитячої ортопедії, виданій під редакцією німецького професора Ф. Нітарда у 1998 році, метод Козявкіна внесено до четвірки найефективніших консервативних методів реабілітації пацієнтів з ураженням нервової системи і дитячого церебрального паралічу.

Сьогодні наш співрозмовник - Герой України, доктор медичних наук, директор народної клініки відновного лікування, професор Володимир Козявкін

- Володимире Іллічу, почнемо з того, як Вам вдалося за доволі короткий період звести-створити такий унікальний Центр відновного лікування? Хто Вам допомагав?

- Мені насамперед допоміг Всевишній. І, звісно, мої руки, а почасти - і голова. А все інше, як то кажуть, справа техніки. Кладеш цеглину до цеглини - і бачиш результат своєї праці. Треба інтелект, енергію, а головне - час спрямувати на творення. На те, що наші сусіди називають "созиданием". І це має бути в масштабах усієї держави, всієї нації. Має домінувати філософія єдності, без найменших ознак розбрату. Маємо стати вище вчорашніх образ, негативних емоцій, містечкової суєти. Маємо не опускати, а піднімати. Не розділяти, а поєднувати. І тоді - о мама мія!

- А як у Ваш Центр потрапити?

- Ми б з дорогою душею взяли кожного, хто потребує нашої допомоги. Та, на жаль, наша клініка дуже перевантажена. Тому, звісно, нерідко треба трохи зачекати, доки звільниться місце. Попервах ми розраховували, що надаватимемо щодня медичну допомогу ста пацієнтам. А тепер приймаємо 170 осіб.
І цілком зрозуміло, що треба розширювати нашу лікувальну базу. Бо й справді: чому люди їдуть з Делі чи Каліфорнії у Трускавець? Бо ми вже маємо в світі своє їм'я, свій бренд. Отож розгорнули великий проект на Арабатській косі, в Херсонській області. Там створюємо сучасний "Інтер Медікал Сіті". Уже збудовано понад 15 тисяч квадратних метрів приміщень. Перша черга цього
лікувально-реабілітаційного центру вступить в дію навесні наступного року.

- Де берете кадри? Адже у Вас, наскільки я розумію, є своя специфіка лікувальної роботи.

- Кадри виховуємо. І нині у нас працює понад 300 лікарів і молодшого медичного персоналу.
Можна сказати, що професійне навчання, підвищення фахового рівня у нас стало своєрідним культом. Можливо, це і не всім подобається, але інакше не можна. І йдеться не про поодинокі, розрізнені речі, скажімо, про семінар чи лекцію відомого спеціаліста. Ми працюємо з кадрами системно, з прицілом на завтрашній день. Починаючи з системного тестування і закінчуючи системним стимулюванням працівників. Насамперед підтримуємо їх прагнення до поглиблення знань і професійного росту. Бо коли людина вчиться, тягнеться до ліпших взірців - це її дисциплінує.
І це дуже важливо з огляду на те, що багато наших співвітчизників доволі однобічно розуміють демократію. І що найприкріше - в них немає високих цілей, які систематизують щоденну працю, мобілізують особу, тримають її у певних рамках у ліпшому розумінні цього слова.
На фото: Володимир Козявкін

- Демократія - це передусім домінування закону. Причому для всіх: від двірника - до президента країни.

- Демократія - це насамперед диктатура самоорганізації. Бо якщо людина не виробила в собі самоорганізації, самодисципліни, самоконтролю, то будь-які інші позитивні фактори не матимуть на неї ефективного впливу.

- Які пацієнти лікуються здебільшого у клініці?

- Це насамперед малі пацієнти, які страждають на дитячий церебральний параліч (ДЦП), остеохондроз хребта, наслідки травм та інші органічні ураження нервової системи.
Основним компонентом нашої методики є біомеханічна корекція хребта та великих суглобів у поєднанні з комплексом лікувальних заходів: рефлексотерапією, лікувальною
фізкультурою, системою масажу, ритмічною гімнастикою, механотерапією та анітерапією. У результаті стимуляції компенсаторних можливостей дитячого організму система реабілітації надає організму новий функціональний стан, який відкриває нові можливості для швидкого моторного та психічного розвитку пацієнта.

- Очевидно, робота у клініці потребує особливих людських якостей?

- Нормальних людських якостей. І не більше, не менше.

- З кожним майбутнім працівником колективу зустрічаєтесь особисто? Чи маєте кадровий "фільтр"?

- Кадрові проблеми не треба віддавати на відкуп нікому. Це може призвести до негативних наслідків.

- Про що обов'язково ведете мову з новим працівником?

- Відразу попереджаю, що тут ніхто нікому не носить цукерки, лікери, ні тим паче - гроші в конвертах. Як і про те, що в нашому Центрі суворо заборонено красти, обдурювати пацієнтів чи колег по роботі, плести різні інтриги.

- А коли хто порушує цей негласний корпоративний кодекс честі?

- Відразу показуємо йому на двері. Щоб іншим не кортіло таким займатися.

- Як Ви оцінюєте нинішню ситуацію в українській державі, в українському суспільстві?

- Наші співвітчизники, здається, починають розуміти, що треба закінчувати пусті балачки, взаємні обвинувачення, голослівні обіцянки і приступати до важкої роботи. Бо ось, скажімо, вже 16 років маємо свою державу, а деякі лікарні досі очікують гуманітарну допомогу, як манну небесну. Хіба це не сором? По нашій землі протягом останніх десятиліть ані фронти не пройшли, ані цунамі не прокотилось, а ми так ганьбимося перед світом. Скільки ж можна плакати, які ми нещасні та бідні, і нарікати на колишній комуністичний режим. Це не личить нам. Ми не повинні обманювати насамперед самих себе, не жити ілюзіями, в стані внутрішнього роздвоєння. Бо стан соціальної шизофренії призводить до тяжких наслідків - і ми цього допустити не маємо права.

- На Ваш погляд, чи є певний внутрішній конфлікт між Сходом і Заходом у межах нашої країни?

- Такої проблеми не існує. Вона має надуманий віртуальний характер. Бо як можна серйозно говорити про те, яке крило міцніше, потрібніше для птаха чи рука для людини. Вони обидві потрібні й незамінні для кожного з нас. Бо інакше людина стає калікою. Так і в цьому разі, коли ведемо мову про Схід і Захід.

І в одному, і в іншому регіоні живуть мудрі, працьовиті, доброзичливі люди, які чекають від наших політиків реальних, ефективних, далекоглядних "правил гри", щоб кожен наш співвітчизник міг краще реалізувати свої потенційні можливості.

І то, мабуть, добрий Божий знак, що в нашій новітній історії, в незалежній Україні не виникає регіональне протистояння, яке може призвести до відчуження, до ворожнечі. Звісно, є певні регіональні особливості, що цілком закономірно. Але українці завжди знаходили спільну мову, шлях до порозуміння. Вірю, що так буде і надалі.

Розмовляв Володимир Краснодемський

Джерело: Журнал "Європа-центр". - 2007 р. - № 5(19).