У КУРОРТНОМУ ТРУСКАВЦІ БЛАГОДАТНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЛІМАТ

СЕЗ "Курортополіс Трускавець" виповнилося лише півтора року. За цей час на зміну радянській моделі санаторного відпочинку приходить європейська.

У 1999 році в Трускавці відпочило тільки 17 поляків. Через два роки відпочинково-лікувальний "загін" сусідів збільшився до 500 осіб. "Нафтуся" по-справжньому привернула увагу німців та ізраїльтян, зацікавились Трускавцем французи та італійці. Про перспективи і проблеми республіканського курортополісу на виїзному засіданні Львівського прес-клубу ринкових реформ розповідали мер Трускавця Богдан Матолич, керівник органу управління СЕЗ "Курортополіс Трускавець" Болеслав Петровський та голова правління ЗАТ "Трускавецькурорт" Богдан Аксентійчук.

Трускавець - не Яворів...

Чому за рівнем господарювання трускавецьку спеціальну економічну зону (СЕЗ) не можна порівнювати з Яворовом?

На це запитання відповів Богдан Матолич. Справа - у специфіці. У Яворові, грубо кажучи, можна вкласти кошти і організувати будь-яку справу, що не завдає шкоди довкіллю. У Трускавці підхід до організації інвестувань зовсім інший. Усе суворо регламентовано, визначено 22 напрями підприємницької діяльності. Нічого такого, що виходить за рамки курортного призначення, тут бути не може. За таких умов не дуже розженешся. Термін самоокупності вкладених коштів не йде у жодне порівняння з можливостями Яворова. Богдан Матолич, який давно дружить і співпрацює з головою Яворівської райдержадміністрації Степаном Лукашиком, попросив журналістів до порівняльного аналізу ефективності двох економічних зон підходити більш зважено. Або з урахуванням специфіки, зі знанням справи, або - ніяк.

Перші плоди - це п 'ять міських бюджетів

Створення сприятливого інвестиційного клімату дозволило залучити немалі кошти для вирішення невідкладних проблем - модернізації водопостачання та інженерних комунікацій, ремонту доріг, благоустрою відпочинкових зон і, як висловився мер, оздоровлення головного багатства курорту - мінеральних джерел. Звичайно, це далеко не все, на чому фокусується увага інвесторів. Загалом у місті зареєстровано 12 проектів із чималою, як для України, кошторисною вартістю - 26 млн. Протягом першого року функціонування СЕЗ до Трускавця надійшло 5,5 млн. у.о. Це - п'ять міських бюджетів. Початкові результати спростовують усі сумніви й контраргументи противників фінансово-економічного стрибка в Трускавці. Першою ластівкою стала матеріалізація частини українсько-німецького проекту - здача одного з об'єктів санаторно-оздоровчого комплексу "Женева".

Небезуспішно реалізується програма енергозберігаючих технологій. Маленька за чисельністю працюючих фірма Богдана Тракала "Такт", на якій налагоджено випуск лічильників холодної та гарячої води, стала справжнім ноу-хау. І не тільки на курорті. Сьогодні "Такт", маючи реноме наднадійного партнера, співпрацює з цілою Україною. Рекламацій на лічильники ("начинку" виробляють на німецькій фірмі "Сіменс") не надходить. Із 16 тисяч реалізованих лічильників несправними виявились хіба два. На "Такті" освоєно також і випуск установок, призначених для регулювання і повірки лічильників рідини. У Трускавці готуються й до монтажу першої повітряної електростанції. Ось-ось запрацює лінія з випуску санітарно-гігієнічних серветок. Годі говорити про такі речі, як, наприклад, реконструкція санаторних номерів та їдалень, модернізація лікувально-діагностичної бази, використання передових, найновіших методик і технологій у виявленні та лікуванні профільних хвороб. Наведемо один приклад. Богдан Аксентійчук запросив журналістів стати свідками сеансу літотрепсії - дроблення каменів у нирках на лікувальній базі санаторію "Каштан". За рівнем ефективності ніхто у світі не може конкурувати з основним засобом дроблення каменів у Трускавці - "Нафтусею". Якщо у звичних умовах у середньому виводиться близько семи відсотків роздробленого каменю й піску, то в поєднанні з "Нафтусею" цей показник становить від 50 до 70 відсотків.

Ціни й умови європейські. А заробіток?

У Трускавці перемагає капіталізм. Це видно неозброєним оком. Усе, що робиться, спрямовано на збільшення прибутку. Найближчим часом планується розширити статутний фонд "Трускавецькурорту". Отже, співвласниками головного багатства Трускавця (крім розвинутої мережі санаторно-курортних закладів і господарської інфраструктури, "Трускавецькурорту" належать обидва бювети мінеральних вод) стануть нові юридичні і, мабуть, фізичні особи: не віриться, аби до такого ласого шматка, як санаторне майно в Трускавці, не придивлялись вітчизняні й зарубіжні товстосуми.

Товариство нібито не забуває про інтереси людей, які працюють у системі профспілок. Залежно від стажу кожен матиме право на придбання акцій. Максимальна кількість - три акції. Номінальна вартість одного цінного паперу - 100 грн.

На думку Богдана Аксентійчука, найкраще місце для спілкувань у Трускавці - бювет мінеральних вод"Трускавецькурорт" навіть збирається розщедритись. Кожному з працюючих буде видано 100 грн. для придбання однієї акції. Емісія - добра річ. Будемо сподіватись, що в умовах "Трускавецькурорту" вона відбудеться з користю і для жителів Трускавця. Попри всі ринкові зміни, які протягом останніх 2-3 років відбулися в Трускавці і якими небезпідставно пишаються Богдан Матолич і Богдан Аксентійчук, не варто забувати про одну маленьку істину. Будь-яка справа, в тому числі і підприємницьке починання, має сенс, якщо вона служить людям. Тарифні ставки і оклади працюючих у системі санаторно-курортних закладів Трускавця низькі: недаремно ж люди виїжджають на заробітки за кордон. Створені для грошовитих відпочивальників умови проживання, які нуворишів задовольняють, усі ті "люкси", "напівлюкси" і "суперлюкси" нічого не варті, якщо у це поле ринкових перетворень інтереси працюючої людини потрапляють мало. Якщо маємо європейські номери, створили європейські умови і беремо За надані послуги європейську платню, то і зарплата теж має бути європейською. Богдан Аксентійчук повідомив, що незабаром 2 млн. грн. ц.р. піде на підвищення зарплати працівникам ЗАТ "Трускавецькурорт".

На фото: на думку Богдана Аксентійчука, найкраще місце для спілкувань у Трускавці - бювет мінеральних вод. Фото Олександра БАРАНА.

Олексій ДОРОФТЕЙ

Джерело: Газета "Високий замок". - 31 липня 2001 р.