ШТУЧНА "НАФТУСЯ": МІФ ЧИ РЕАЛЬНІСТЬ?

Коли Віктор Михайлович Щепак прийшов до редакції і розповів, що, досліджуючи багато років знамениту “Нафтусю”, він визначив, чим насправді обумовлено її унікальні властивості, і на підставі цього розробив спосіб штучного виготовлення цієї лікувальної води, відразу важко було в це повірити.

Та коли я ознайомилася з його статтями, надрукованими у цьогорічних провідних наукових журналах України - “Віснику Національної академії наук України” та міжнародному “Геофізичному журналі” Інституту геофізики ім. С. І. Суботіна НАН України, подумалося, що це відкриття заслуговує уваги. Що ж спонукало автора зацікавитися цією цілющою водою і яке практичне значення може мати його наукове відкриття? З цього і почалася наша розмова.

- З 1962 року я працював в Інституті геології і геохімії горючих копалин НАН України і вивчав гідрогеологію та гідрогеохімію нафтових і газових родовищ Передкарпаття, у тому числі і Бориславського нафтового родовища, поблизу якого розташований Трускавець. Переважно досліджував особливості хімічного складу водорозчинної органічної речовини у водах, які безпосередньо контактували з нафтовими покладами. Зацікавився трускавецькою “Нафтусею”, бо з’ясувалося, що цілющий фактор цієї води залишається науковою загадкою майже три століття.

Ще польські і австрійські вчені, зробивши перші хімічні аналізи “Нафтусі”, з’ясували, що ця унікальна вода за загальним і мікрокомпонентним хімічним складом є звичайною прісною питною водою і висловили припущення, що вона, контактуючи в надрах з нафтою, вилучає з неї якісь біологічно активні органічні нафтові сполуки. Звідси - її унікальні лікувальні властивості. Тому воду й назвали “Нафтусею”. Ця первісна гіпотеза залишається теоретичною основою усіх наукових розробок про “Нафтусю” до нашого часу.

А коли я порівняв склад розчинної органічної речовини у підземних водах Передкарпаття, які справді контактували з нафтовими покладами, з органічною речовиною трускавецької “Нафтусі”, то побачив, що в цій воді розчинена в основному рослинна гумусова органіка поверхневого походження. Тоді я замислився: а що ж обумовлює лікувальну дію “Нафтусі”? І у мене виникла ідея, що лікує не органічна речовина і не окремі мінеральні її компоненти, а сама водна основа “Нафтусі” яка, на відміну від усіх звичайних прісних і маломінералізованих питних вод, перебуває в незвичайному відновно-електронодонорському фізико-хімічному стані, який визначається виключно негативними значеннями окисно-відновного потенціалу “Нафтусі”. Це повністю підтвердили результати моїх двадцятирічних досліджень трускавецької, східницької, бориславської і шклівської “Нафтусі”, а також ряду інших нафтусеподібних джерел Карпат.

- Що це таке – позитивні і негативні значення окисно-відновного потенціалу? Поясніть, щоб було зрозуміло не тільки фахівцям, а й нашим читачам.

- Всі поверхневі та підземні води нашої планети характеризуються двома показниками їх фізико-хімічного стану. Це рН, що визначає ступінь кислотності чи лужності водних розчинів, і Eh (окисно-відновний потенціал), який менш відомий читачам. При додатних значеннях Еh води поглинають електрони, а при від’ємних – віддають, тобто виконують електронодонорську роль. Саме таким незвичним фізико-хімічним станом і вирізняється трускавецька “Нафтуся” та всі її аналоги. До слова, мої дослідження підтвердили також, що другою особливістю “Нафтусі” є те, що вона містить сірководень у кількості від 0,35 до 22,9 мг/л. Причому, сам по собі він не має жодних лікувальних властивостей, але як сильний відновлювач задає водам від’ємні значення Eh і цим створює у них той самий їх відновно-електронодонорський фізико-хімічний стан, внаслідок чого звичайні прісні питні води набувають високої біологічної й фізіотерапевтичної активності.

- А чому лікувальні властивості “Нафтусі” через певний час зникають? Хіба ж може зникнути окисно-відновний потенціал води, про який ви говорите?

- Справді, “Нафтусю” найкраще пити відразу в бюветі, а ще ліпше – з джерела. Через декілька годин контакту води з повітрям усі її лікувальні властивості повністю зникають і вона перетворюється у звичайну прісну воду. Це ще одна загадкова властивість “Нафтусі”, яка стає цілком зрозумілою, виходячи з моєї концепції про лікувальний фактор цієї води. Річ у тому, що коли “Нафтуся” виходить на поверхню і стикається з киснем атмосфери, сірководень, що задає “Нафтусі” від’ємні значення Еh, нейтралізується, а разом з цим зникають і всі лікувальні властивості “Нафтусі”.

- Яке практичне значення вашого відкриття?

- На прикладі “Нафтусі” фактично відкрито нове явище у біології та фізіології людини, яке полягає у тому, що коли змінити позитивний окисно-електроноакцепторний потенціал прісної або маломінералізованої води на протилежний – від’ємний відновно-електронодонорський, то вода набуває лікувальних властивостей. На підставі цього відкриття я з’ясував і основні фізіотерапевтичні механізми лікувальної дії “Нафтусі” та всіх її аналогів. Практичне значення цього відкриття полягає ще в тому, що воно може бути використано також і для значного підвищення врожайності сільськогосподарських культур та в інших галузях народного господарства.

- Ви сказали, що розробили способи, за якими можна виготовити лікувальну воду, так би мовити, в домашніх умовах …

- Так, я розробив і запатентував способи створення штучних аналогів “Нафтусі” за допомогою такої ж технології, за якою знаменита вода формується у природних умовах. Для цього треба у звичайну питну воду (з водопроводу чи з криниці) ввести у вигляді таблетки чи капсули спеціальний реактив, і через десять хвилин ви отримаєте штучну “Нафтусю”. До того ж лікувальні властивості цієї води можуть перевищувати природні у два-чотири рази.

- Ваш винахід, можна сказати, – переворот у курортології…

- З одного боку - ніби так. Бо людина, яка не може дозволити собі поїхати на курорт, а їй конче потрібна цілюща “Нафтуся”, зможе її виготовити вдома, купивши в аптеці відповідну таблетку чи капсулу.

А щодо курортів, то, окрім води, оздоровчу дію має клімат і чимало інших оздоровчих процедур, які значно поліпшують стан здоров’я людини. Тож курортам мої дослідження не перекривають, як мовиться, кисень. Зате цілюща вода типу “Нафтусі” стане доступною для всіх, хто її потребує для профілактики і поліпшення свого здоров’я.

- Хтось зацікавився вашим винаходом, окрім науковців? Чи береться хтось за випуск препарату, за допомогою якого можна виготовляти штучну “Нафтусю”?

- По-перше, це відкриття зовсім нове. Я тільки-но опублікував свої статті у наукових журналах. А по-друге, не всі серйозно сприймають моє відкриття. Але, думаю, час розставить все на свої місця.

Людмила ПОЛЕВСЬКА

Джерело: Газета "Високий замок". - 4 листопада 2004 р.