Хто володіє інформацією, той володіє світом!
№1 » №2 » №3 » №4 » №5 »
№6 » №7 » №8 » №9 » №10 »
№11 » №12 » №13 » №14 » №15 »
№16 » №17 » №18 »
У вівторок, 13 вересня, відбувся прийом громадян мером міста Трускавця Левом
Грицаком. Допомагали у проведенні його заступник Віктор Марченко, начальник
УЖКГіБ Василь Стечкевич, головний архітектор міста Олександр Грищенко,
генеральний директор КП "Наше місто" Юрій Алієв, заступник начальника управління
праці та соцзахисту Ольга Гарсим`як, начальник юридичного відділу Наталія
Потічна, інші представники влади. Тривав прийом громадян з 10.10 до 14.40, тобто
4 з половиною годин без перерви, всього побувало на ньому у вівторок біля 40
громадян.
Відповів мер Трускавця і на наш закид стосовно того, чому питання вирішується аж
тепер, а не раніше, про це - в одному з найближчих випусків "ТВ". Згадав він і
ті часи, коли отримав догану від тодішнього голови міста Болеслава Петровського
за те, що не здав вчасно в експлуатацію котельню санаторію "Карпати". А думку
про те, що все місто можна перевести на автономне, вважає за таку, що не варта і
розгляду. "В місті є 120 великих будинків. На 1 рік ми можемо знайти кошти на 1
котельню (мається на увазі будівництво міні-котелень для будинку). Держава на це
кошти не дасть. І говорити, що хтось за каденцію 4 роки збудує 120 котелень?" -
риторично запитує мер.
Інші моменти теж заторкувалися, як от щодо потреби змінити діаметр газової труби
мешканцям верхніх поверхів, як те, що викиди газів шкодять мешканцям верхніх
квартир, про те, що будинки знаходяться у співвласності всіх мешканців і окремі
громадяни не повинні порушувати права інших співвласників. Комісія у складі
Марченка, Грошко, Стечкевичів, Шашкевича, Осередчука з газової, Кушніра з
архітектури, Федоричака з водоканалу та Кістичок з санстанції працюватиме і
людям йтимуть назустріч. "Проблемні питання вирішуються не на пікетах, не на
зборах, н6е на зірваних сесіях, де людей доводять до інфарктів" - закінчив свою
думку міський голова і запропонував людям висловитись. Почув він багато слів
подяки. Особливо мене здивувала велика кількість тих людей, які неодноразово
шукали допомоги у вирішенні цього питання в громадській приймальні БЮТ, а тепер
говорили буквально таке: "Леве Ярославовичу, ви мене завжди розуміли і я все
життя буду вдячна вам за ваше добро" (п. Солопова) і дякували представникам
влади, що в неї "дійшли руки і до цього". До речі, представників "автономників"
було так багато, що вони заходили в зал двічі - перший раз більша група, а
вдруге - біля 10 чоловік.
23 роки на позачерговій черзі на отримання житла стоїть медсестра. Зарплата -
800 гривень, дитина хворіє на цукровий діабет та ще й навчається. Це лише одна
історія з кількох, які розповідали люди, очікуючи на покращення житлових умов. В
іншої до будинку тече річка від вулиці Садової і від п. К., в хаті страшна
сирість, влітку жінка ходить у валянках і говорить про передчасну смерть, якщо
їй до Нового року не виділять нове помешкання. Одинока мати з "Червоної Рути"
проживає з розлученими батьками і дитиною в двохкімнатній квартирі і навіть не
стоїть на черзі на отримання житла, а теж його хоче. Пригадався анекдот, що за
Австрії і Польщі одиноких матерів називали не інакше як курвами, але було не до
сміху, коли чуєш життєві історії, особливо коли реальної змоги допомогти немає.
"На 2009 рік міська рада не приймала рішення, щоб якісь кошти виділити на житло…
Планували будівництво житлової секції будинку… Сьогодні економічна ситуація
виглядає не найкращим чином в державі, відповідно і в нас…" - такі фрази навряд
чи могли втішити людей. Житлове питання є гострим не лише у Трускавці, про це
неодноразово говорила під час прийомів громадян і депутат обласної ради Наталія
Лаврецька, але люди вірять, що все ж надія вмирає останньою. Хтось хоче жити в
сухому помешканні, хтось - у більшому, хтось - не там, але мало хто усвідомлює,
що тепер не комунізм, треба самому думати про житло.
Смірнова Катерина Сергіївна є офіцером, інвалідом війни, 33 осколки в ногах, має
водійські права і автомобіль "Славута". Жінка хоче місце під гараж, проте
депутати не дали місце для відводу земельної ділянки біля котельні по Івасюка
для гаражів. "Я повинна перед депутатами тріпати нерви? Депутати ще в яйцях не
були, а я була інвалідом війни. Якщо я помру, я вас всіх заберу" - жінка не
добирала слів. А коли Лев Грицак сказав: "Ми попробуємо вирішити це питання",
пані Катерина не розгубилася: "Одна попробувала - і народила". Про інше місце,
яке їй пропонували, вона сказала: "Давали таку калюжу, що я там і в гробі не
хочу лежати". Вже при виході звернулася до Юрія Алієва, який десь мав поставити
лавочку, чи ця лавочка стоїть. "Стоїть", - гордо відрапортував п. Алієв, хоча
насправді виглядало, що ніхто і не думав про встановлення якоїсь лавочки. ""Щоб
і у вас так стояло, як ця лавочка стоїть" - завершила своє прохання жінка і
генеральний директор КП "Наше місто" вже серйозно почав подумувати над тим, чи
не поставити цю лавочку - ану ж, не дай Боже, слова жінки можуть справдитися.
Мешканка будинку 1 по Сагайдачного розповіла про умови, в якій їй доводиться
жити, коли з електролампочки та проводів стікає вода, а її годують обіцянками
відремонтувати дах з року в рік. Документи були пред'явлені. Так само пред'явив
факти і мешканець будинку 6 по Мазепи (міліцейський будинок) п. Крупа, який теж
неодноразово звертався до опозиційних депутатів і не отримавши від них реальної
допомоги, прийшов до мера. "Я надіюся тільки на вас, Леве Ярославовичу, бо з
Алієвим нема про що говорити, він хіба дурить людей", - безапеляційно додав п.
Крупа. Виявилися цікаві факти - фірма "Альбіон" мала зробити цей дах, як і ряд
інших, самої фірми на даний час вже і не існує, а дах ніхто і не робив, а
мешканець за свої власні кошти хіба трохи його підлатав. Це викликало в міського
голови обурення, він зробив "нагоняй" Стечкевичу і Алієву та дав доручення до 28
жовтня відремонтувати дах на Сагайдачного, 1, інакше перший отримає догану, а
другий може шукати робоче місце менш нервове. Планується, що на наступній сесії
буде "перекидка" коштів з доріг на дахи. В Трускавці є біля 10 проблемних дахів,
які потребують ремонту, але всіх їх цієї осені не рухатимуть. Ремонт одного даху
орієнтовно коштує біля 70 тисяч гривень, планується перекинути до 300 тисяч, так
що навіть ремонт 5 дахів буде найоптимальнішим можливим варіантом.
Мер навіть висловив припущення, що для КП "Наше місто" не потрібно купувати
новий КАМаз для вивезення сміття, проте головний комунальник зумів переконати,
що 4 машини, які возять сміття на Стрий і з яких 1 взагалі доход яга - це явно
замало.
Сьогодні, 14 жовтня, влада міста зустрінеться з мешканцями проблемних будинків
на Скоропадського, в тому числі і з членами ініціативної групи "Захист прав
пайовиків", головою якої є п. Герльовський. Прибути на зустріч пообіцяв і
міський депутат, очільник трускавецької "Свободи", який має пряме відношення до
фірми ТКС Орест Сарахман. Щоправда, не буде присутній на зустрічі заступник мера
Віктор Марченко - після того, як одна з власниць площі в будинку на
Скоропадського Олена Квітковська додзвонилася на пряму телефонну лінію уряду, їх
обидвох викликають 14 жовтня на 10.00 до Львівської ОДА - там п. Марченко має
допомогти п. Квітковській "допомогти розпочати комерційну діяльність" - виглядає
на те, що Олена Ярославівна має в будинку приміщення під офіс.
Те, що влада міста прийняла в експлуатацію будинок, повністю не викінчений та
такий, що знаходиться на станильській території, має своє логічне пояснення -
йшли назустріч мешканцям, щоб ті могли отримати право власності, а Станиля і тк
не надавала б послуг, які надає Трускавець, прокоментував ситуацію, що склалася,
мер Трускавця.
В багатьох будинках теплопостачання незадовільне, такі претензії висловило ряд
мешканців, які побували на прийомі. Мешканка будинку 19 на Сагайдачного
спокійно, але твердо заявила, що якщо буде таке теплопостачання, як торік, вона
не заплатить ні копійки за таке "тепло". П. Юлія звернулася з риторичним
запитанням до представників влади стосовно відсутності гарячого водопостачання -
"чому ви нас відкинули на початок ХХ століття?". Виправдання, що гарячої води
нема, бо за неї не платять, навряд чи когось задовольнило, можна подумати, що
дужче платять у депресивному Стебнику, де є така вода хоч раз на тиждень, або в
Дрогобичі, де теж є гаряча вода, хоча Юрій Алієвич божився, що там теж нема.
Особливо складна ситуація з теплопостачанням у гуртожитку на Івасюка, 9 - там
треба міняти вертикальну і горизонтальну розводку, а ситуація ускладнилася, що
власником І поверху та горища є тепер п. Л., який ставить свої умови. Через
нього має проблему і власник будки по ремонту взуття, який і там не може бути, і
біля Івасюка, 7 її не поставить через протидію мешканців. На реконструкцію
системи теплопостачання на Івасюка, 9 потрібно 253 тисячі 780 гривень,
"заспівали" "спеціалісти". Таких грошей, ясна річ, нема, тому візьмуться хіба за
найбільш проблемні ділянки.
А у ветхому будинку 7 на Біласа - інша проблема. З 4 квартир одна
неприватизована, там прописані п. Микола, який "сидить на стакані" та його
племінник Ростислав, який сидить у тюрмі за зберігання наркотиків. В помешкання
поселилася дружина племінника і сусіди бояться, що можуть виникнути проблеми з
інвестором, який готовий викупити будинок та землю і надати 4 сім`ям по
двокімнатній квартирі.
Старі липа і ясен можуть в будь-яку мить впасти на два будинки - 27 та 29 на
Шевченка, повідомив мешканець першого п. Лесишин. Панове з інспекції по
благоустрою Слободян та Крук приходили, подивилися, але дерева досі там, щоб їх
зрізати, потрібне спеціальне обладнання, поблизу - газова труба, яка йде до БУТ,
а заїхати до них можна лише через територію санаторію СБУ "Трускавець". До речі,
дерева можуть впасти раптово - так, як не дуже і стара верба біля "Червоної
Рути", через що був блокований заїзд у понеділок, а комунальники дочекалися
"хорошої" вівторкової погоди, щоб дерево порозпилювати та прибрати. В середу
натомість після нічного снігопаду та вітру похилило та поламало багато дерев у
Трускавці, в тому числі фруктових, в тім і в приватному секторі.
Мешканка Пристая, 4 хоче приватизувати під город земельну ділянку на Помірецькій
- теперішній закон дозволяє лише викуп на аукціоні, а земля до того ж
знаходиться в санітарній зоні. Жінку не врятує навіть те, що її власну землю та
помешкання на місці теперішнього "Шахтаря" знесли, а поле забрали під клініку
Козявкіна. Проте жінка отримала безкоштовну консультацію з ряду юридичних
питань, в тім і щодо приватизації будинку та землі біля нього, відносно спадщини
та інші. До речі, під час прийому міський голова звернувся до мешканців з
повідомленням, що працівники юридичного відділу міської ради завжди нададуть
юридичну допомогу кожному трускавчанину, в тім числі безкоштовно. "Для того вони
тут і є", - зауважив він, проте не втримався, щоб "вколоти" юриста КП "Наше
місто" п. Дикого за його відписки людям, які часто кілька років підряд подаються
без змін навіть у пунктуації.
З інших питань, які порушувалися на прийомі: п. Марія Фридер зі Стуса, 15 хоче з
власної кладовки та балкону зробити кіоск, їй дала "добро" міжвідомча комісія, а
міськвиконком відмовив, жінка стратилася, тому це питання повторно винесуть на
міськвиконком - мер пообіцяв посприяти; рідна тітка вбитої російської
журналістки Анни Політковської п. Катерина Орлова хоче, щоб їй купили газову
плиту - торік за рахунок міста їй зробили ремонт на 11 тисяч гривень, поставили
вхідні та міжкімнатні двері, побілили, але жінка хотіла би ще - хитрі ці
росіяни; мати двох дітей-інвалідів І групи з Дрогобицької, 12 просить 100%-ої
знижки на оплату комунальних послуг, як це передбачає постанова обласної ради,
окрім того є потреба в колясках - мер дав доручення п. Блажівському і дитячі
коляски полегшеної конструкції вона отримає; було порушення питання щодо
неправомірного нарахування за тепло та квартплату в одному з будинків міста -
мешканці платять і за одну з квартир в будинку і за аптеку; були і інші
звернення. В цілому відчувалося те, що мер міста надто довго сам особисто не
приймав громадян - відчувалося і те, що люди особисто п. Леву Грицаку довіряють
значно більше, ніж його заступникам та працівникам міськвиконкому. В цілому ж
можна зазначити, що прорив у ставленні до людей зі сторони трускавецької влади
зроблено і саме сюди, а не кудись інде мешканці будуть звертатися для вирішення
наболілих насущних питань.
Володимир Ключак
У вівторок, 13 жовтня, у Трускавці випав перший сніг - це стало цілковитою
несподіванкою. Через низьку температуру повітря він не топився, а "приймився" до
землі, а в середу зранку потрібно було навіть снігоочисної техніки, щоб прибрати
вулиці. Така жахлива погода має протриматися до кінця тижня.
До речі, через негоду припинено водопостачання не лише у Трускавці, але і в
Дрогобичі, на окремих дільницях.
Минулої неділі після 17.00 сталася аварія при виїзді з Трускавця - маршрутка
"Трускавець - Львів" протаранила легковик, який виїжджав від "Козацького
хутора". З маршрутки ніхто не постраждав. Загинуло 4 чоловік з авто - троє
зразу, а один в реанімації. Наречені разом із сестрою молодої та її чоловіком
(осиротили дев`ятимісячну Христинку) домовлялися про зал на весілля. Страшна
трагедія для родини. Редакція "ТВ" висловлює глибокі співчуття родинам загиблих
- нехай Господь допоможе вам в цю важку хвилину.
А в понеділок у Трускавці через необережність (послизнувся на перилах) впав з
балкону на Довженка (паралельна до Мазепи) та загинув керівник однієї з
невеликих туристичних фірм міста, 44-річний чоловік.
Як повідомила міським ЗМІ керівник трускавецької організації Народного Руху
України п. Орислава Хомик, нещодавно відбулася конференція рухівського осередку
в Трускавці, яка одноголосно задекларувала свою підтримку на вибори чинному
президенту держави Вікторові Ющенку. Та мало того - трускавецькі рухівці на
обласній конференції у Львові теж готові голосувати за підтримку саме Ющенка, а
не кого іншого. Нагадаємо, що столичне керівництво Руху на чолі з Борисом
Тарасюком дужче схиляється до підтримки кандидата в президенти Юлії Тимошенко, а
львівський обласний НРУ з Я. Кендзьором категорично виступає проти цього.
В зв'язку з приїздом до Трускавця Ющенка та Тимошенко на початку жовтня,
освітяни Трускваця дочекалися вітань дещо пізніше від інших колег по області.
Так, аж 6 жовтня вони зібралися в актовому залі СШ № 3, там нагороди та грамоти
кращим вручав заступник голови Львівської ОДА Ігор Держко. Привітали
трускавецьких педагогів і мер міста Л. Грицак, і начальник міськво О. Лобик,
інші представники влади.
Як повідомив в інтерв'ю трускавецькому радіо п. Степан Піряник, керівник ТзОВ
"Вічність", труни цього підприємства вже возять на експорт і то не лише до
багатьох міст України, але і до Молдови, а з Голландією підписано теж попередню
угоду про співпрацю. В планах керівники підприємства - запровадити японські
методи роботи з працівниками, вітряки для зменшення вартості та споживання
енергії, збільшення ефективності роботи. Розповів п. Піряник і про те, що в
Бориславі скоро постане капличка, в якій у відповідних умовах зберігатимуться
тіла покійників, щоб їх не тягати з багатоповерхівок у домовинах. Капличка буде
екуменічною, нею зможуть користуватися вірні різних конфесій.
Для служби в Збройних Силах України об'єднаний Дрогобицько-Бориславський
військкомат оголошує набір контрактників на різні спеціальності. Місячна платня
становитиме від 900 до 1500 гривень. Кого зацікавила ця інформація, може
звертатися в Дрогобич, вул.. Шевченка, 25, каб. 9, або телефонувати
8(244)2-16-43.
З 14 жовтня в Україні вводяться нові правила набору телефонних номерів -
потрібно просто витерти в своїй книжці 8 або +38 і набирати, для прикладу, 067
11 22 333 чи 050 22 33 444. Для виклику екстрених служб набирати 101, 102, 103
та 104, якщо ж не вдається зв'язатися - тоді 112 (дзвінок безкоштовний) і вам
допоможуть викликати швидку чи міліцію. Щоб телефонувати за кордон, наприклад у
Москву (якщо, не дай Боже, вам чогось туди треба), треба набирати міжнародний
вихід 007 або + 7 для Росії, код міста 495 і потрібний номер. Щоб подзвонити в
Трускавець, набирайте 03247 і номер. Щоправда, старі номери міжнародного класу
діятимуть у внутрішній телефонній мережі до лютого.
Власна інформація
- У жовтні світло в гуртожитках Стебника відключати не будуть. Про це на
вівторковій нараді повідомив міський голова Роман Калапач. Він сказав, що зі
"Львівобленерго" досягнута певна угода, хоча ця організація й наполягає на
поверненні всього боргу, а також штрафу і пені.
- 15 жовтня розпочинається новий опалювальний сезон. За словами керівника
комунального підприємства "Стебниктеплокомуненерго" Ореста Лабовки, в основному
все готове до зими. Єдина проблема в тому, що керівники об'єднань співвласників
багатоквартирних будинків без представників "Стебниктеплокомуненерго", міської
влади, газовиків зі Львова самостійно опресували тепломережі і прозвітували про
готовність до зими. Опресовка буде відбуватися ще раз із зазначеними
представниками.
- Стебницька лікарня незабаром може отримати нові вікна. За словами головного
лікаря закладу Романа Пукала, є проект на чотири з половиною мільйони гривень,
який буде фінансуватися з обласного бюджету.
- У вересні в Стебнику народилося 22 дітей (12 дівчаток і 10 хлопчиків), померло
13 осіб, шлюб узяло 12 пар. Найчастіше дітей називали іменами Роман, Марія,
Віталій, а також рідкісними іменами - Єлизавета й Аліна.
Анатолій Власюк,
Дрогобицький міський голова Микола Гук заявив, що при плануванні бюджету на
наступний рік не закладатимуть кошти на дофінансування галузей освіти, культури,
охорони здоров'я. "Я не допущу утримання цих галузей ні на копійку більше від
того, що дає держава", - про це Микола Гук повідомив вчора, 12 жовтня, на
оперативній нараді.
Він звернувся з проханням до керівників цих галузей вжити заходів, щоб вижити на
кошти з державного бюджету. Микола Гук додав, що через неналежне фінансування
держави на ці галузі з міського бюджету доводиться вишукувати гроші, які б мали
іти на поліпшення благоустрою міста.
Сьогодні, 13 жовтня, відділ сім'ї, молоді та туризму виконавчого комітету
Дрогобицької міської ради оголосив у навчальних закладах міста про збір
лампадок. Заплановано, що 1 листопада, у День пам'яті, представники Молодіжного
парламенту Дрогобича засвітять лампадки на забутих могилах на цвинтарі на вул.
М. Грушевського.
Як повідомила начальник відділу сім'ї, молоді та туризму виконавчого комітету
Дрогобицької міської ради Леся Пашко, це один з найдавніших цвинтарів у
Дрогобичі. На могили туди приходить небагато людей, тому саме там молодь
запалить свічки. Як зазначили Леся Пашко, якщо акцію широко підтримає молодь
міста, то наступного року цю добру справу започаткують на ще одному давньому
цвинтарі на вул. І. Франка.
12 жовтня дрогобицький міський голова Микола Гук на оперативній нараді звернувся
з проханням до державного санітарного лікаря Дрогобича Оксани Гривнак з
проханням оштрафувати його за невиконання припису санепідемстанції щодо
перенесення з центру вуличної торгівлі. Як зауважив Микола Гук, дня нього це
буде важливою підставою, щоб звернутися до суду, який остаточно визначить, хто
винен у тому, що стихійна торгівля з центру міста досі не перенесена.
Нагадаємо, міська санепідемстанція уже двічі виносила постанови про застосування
адміністративно-запобіжних заходів до керівництва міста за порушення санітарного
законодавства. У липні цього року було прийнято рішення виконкому "Про заходи
щодо ліквідації несанкціонованої торгівлі у м. Дрогобичі" від 16.07.2009 № 195,
відповідальність за виконання якого покладено на директора КП "Дрогобицький
ринок" Б. Волошина та начальника Дрогобицького МВ ГУ МВСУ У Львівській області
Д. Гусашвілі. Підприємці оскаржили це рішення у суді, де сьогодні перебуває
справа.
12 жовтня дрогобицький міський голова Микола Гук дав доручення керуючому
справами виконкому Ользі Зубрицькій подати запит до Державтоінспекції щодо
надання інформації про те скільки коштів ще має надійти до міського бюджету за
проходження техоглядів. Як зауважив Микола Гук, не поступило ще приблизно 400
тис. гривень. Ці кошти мали б піти на ямковий ремонт вулиць, придбання
піскосуміші.
В неділю, 11 жовтня, на зборах Громадянського форуму Дрогобиччини, що відбувся у
міському Народному домі ім. І.Франка їх учасники висловили тривогу про
небезпеку, які нависли над Дрогобичем. Йшлося, зокрема, що в місті за останні
8-10 років встановлено надмірно велика кількість базових станцій мобільного
зв'язку - більше 20. Голова міської громадської ради, заслужений вчитель України
Йосип Присяжнюк каже, що Дрогобич стає полігоном електромагнітної смерті.
Співголова громадської організації "Народний фронт Дрогобиччини" Юрій Модрицький
зазначив, що Дрогобич займає перше місце у світі щодо кількості базових станцій
мобільного зв'язку на одиницю площі і вимагає терміново демонтувати базові
станції мобільного зв'язку у центральній частині міста.
Учасники зборів вирішили винести на загальноміські громадські слухання питання
щодо загроз, які несе дрогобицькій громаді надмірна кількість станцій мобільного
зв'язку.
Дрогобицький міський голова Микола Гук дав доручення секретарю міської ради Аллі
Гладун звернутися з листом до духовенства з проханням запровадити у храмах міста
встановлення українських прапорів. Цією ідеєю він захопився, побувавши у Польщі
на 9 осінніх концертах духовної музики у місті Гіжицьку. Як зазначив Микола Гук,
у Польщі усюди відчутний національний дух. У церквах зберігаються державні
прапори. При вході у кожну школу та класах є зображення герба. "Це виховує
розуміння, що для кожного поляка - насамперед держава, її інтереси, а потім
родина, квартира", - наголосив Микола Гук. - Цього нам треба у них вчитися, -
додав Микола Гук.
Іван Тихий,
Задумка Партії регіонів щодо підвищення мінімальної зарплати не підвищить рівень
життя українців. Зарплати і пенсії найбільше зростуть у того, в кого вони й так
високі. Про це у коментарі "Трускавецькому віснику" заявив народний депутат
України Іван Денькович. "Насправді, підвищення для малозабезпечених становитиме
кілька десятків гривень, - каже нардеп. - Проте воно спровокує виток інфляції, а
крім того і інший негатив: підвищення прожиткового мінімуму і мінімальної
зарплати призведе до збільшення витрат бюджету. А це в свою чергу створить
відсутність коштів на інші соціальні програми і посилить податкові навантаження
на підприємців"
За словами нардепа, підвищення мінімальної зарплати стосується також і самих
депутатів. "Сьогодні народний депутат отримує в кілька разів більше грошей, ніж
вчитель чи медик, - каже Іван Денькович. - При цьому його заробітна платня
зросте в декілька раз. Тому партія Януковича серед іншого хоче задобрити
депутатів перед виборами, додавши їм грошей до і так немаленьких зарплат. А самі
ж українці навряд чи зможуть вчасно отримувати свої "підвищені" зарплати".
На противагу законам Януковича, уряд пропонує поступове системне збільшення
зарплат працівникам освіти, охорони здоров'я та системи культури.
Володимир Перегінець
"Цього понеділка, коли працівник редакції регіональної газети "Джерела
Трускавця" прийшов на щотижневу оперативну нараду у Трускавецькій міській раді,
у коридорі його перестрів черговий і попередив: "Вам просили передати, що ніхто
вас на нараду не запрошував..." Вже коли опісля кореспондент "ДТ" заявився до
помічника міського голови О. Блажівського за роз'ясненням, той пояснив, що
вийшло розпорядження міського голови Лева Грицака "Про впорядкування участі
службовців та представників ЗМІ у щотижневих оперативних нарадах при міському
голові", у якому вказано, що серед запрошених ЗМІ "Джерел Трускавця" немає. Зі
слів чиновника, протягом останнього часу газета не так трактує діяльність
міської ради, як би того хотілося керівництву міста. Отож, вперше за десять літ,
скільки існує цей ЗМІ, його працівників недопущено на апаратну нараду. А як же
тоді стаття 2 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів
державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової
інформації", де вказано, що "органи місцевого самоврядування зобов'язані
надавати ЗМІ повну інформацію про свою діяльність..., забезпечуючи журналістам
вільний доступ до неї"?"
Такий прес-реліз надійшов на електронну скриньку "Трускавецького вісника" і з
солідарності з колегами та підтримуючи засади корпоративної етики, якої часто не
дотримуються ті ж "Джерела Трускавця", ми публікуємо цей матеріал. Все ж
зазначимо, що в кожному конфлікті винні обидві сторони. Зі сторони міської влади
такий крок навряд чи можна назвати обдуманим, як і певні публікації про Бровка
від баби Мотрі, ряд нападок на журналістів провладних видань "Франкова криниця
Підгір'я" і "Голос ради" чи про те, що треба когось притиснути до обвислих чи
набубнявілих грудей, "коли падає планка" в вищеназваній газеті. Такий конфлікт
могла підігріти і публікація про "безхмарні стосунки" колишнього керівника міста
п. Матолича з керівництвом ЗАТ "Трускавецькурорт", яка не могла не дивувати,
адже газета "Джерела Трускавця" створювалася як опозиційна до Матолича і понад 6
років (2001 - 2007) тільки те й робила, що вихваляла чинного мера Лева Грицака,
аж поки обставини не змінилися. Висловлюємо сподівання, що і влада змінить своє
рішення, і газета злагіднить свою редакційну політику та піде на співпрацю з
чинним мером Левом Ярославовичем Грицаком. Хоча добитися того, щоб і вовк був
ситий, і коза ціла, буде важко. Щодо ситуації в понеділок, то від коментаря
відмовимося, адже представник "Трускавецького вісника" на понеділкових нарадах
був всього двічі за час річного існування Інтернет-видання. Помиріться, шановні,
бо мир будує, а незгода руйнує. Пригадаймо собі одне з євангельських блаженств -
"блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться…".
Володимир Ключак
Хоча офіційна президентська кампанія ще не розпочалась, він, як й інші
претенденти, заявив про свій намір балотуватися на Гаранта Конституції. При
цьому Анатолій Гриценко очікує на сюрприз від українського народу. На його
думку, ще не факт, що Президентом України стане Віктор Янукович, Юлія Тимошенко
чи Віктор Ющенко, як вони самі про це говорять. Народ бачить, яким є дійсний
стан справ, а тому зробить нормальний вибір.
Що ж, поживемо - побачимо, але сподіватися, власне, на державницький вибір
українців не доводиться, тим паче, що серед кандидатів у Президенти немає
жодного, який би сповідував українську національну ідею.
Анатолій Гриценко, позиціонуючи себе українцем, теж стоїть на
ліберально-космополітичних позиціях, нічим не відрізнячись у цьому плані від
інших претендентів на президентську папаху. На його думку, минуле, історія нас
не об'єднають. Ніколи мешканці Сходу України не поклонятимуться тим героям, яким
поклоняється Захід України, і навпаки.
Все це є вірним на даний час. Але політик-державник тим і відрізняється від
політика, який просто хоче стати Президентом, що дивиться у майбутнє. Що
зроблено нашими так званими державними мужами, в тому числі й самим Анатолієм
Гриценком, щоби донести правду про національно-визвольні змагання українського
народу? І це стосується не лише Сходу, а й Заходу України, де в абсолютній
більшості своїй, скажімо, бандерівщина розглядається з романтичної точки зору,
історія прикрашається до невпізнання. То чого ми можемо вимагати від східняків,
та й від самого Анатолія Гриценка? Втім, від нього мали би вимагати, якщо він
балотується на Президента Україна. Об'єднання України не можна здійснити
сьогодні чи в майбутньому, якщо не буде досягнуто об'єднання на історичній базі
нашого минулого. Єдине, що, можливо, в нинішніх умовах з цього не треба
починати, але слід розглядати цю проблему на перспективу.
Анатолій Гриценко позиціонував себе як кадровий військовик, який здатний навести
лад у країні. Мабуть, він і сам у це вірить. Але однієї порядності й бажання
замало. Бориславці не почули механізму, як саме цю ідею можна втілити в життя.
Правда, Анатолій Гриценко виступає за те, щоби Президент України фактично був і
Прем'єром-Міністром, формував уряд. Але навіть якщо це буде президентська
держава, все одно сильною гілкою влади залишається Верховна Рада України. За
нинішнього розкладу сил в Анатолія Гриценка нема жодного шансу, що його ідеї
будуть втілені у життя. Можна, звичайно, видавати президентські укази, непомітно
для себе скочуючись до диктатури й звично говорячи про захист народних
інтересів. Але чим тоді Анатолій Гриценко буде відрізнятися від Юлії Тимошенко,
яку він нещадно критикував у своєму виступі і яка в прямому ефірі обмовилася за
Зіґмунтом Фройдом, що хоче стати диктатором? "Проїхався" перший непрохідний
кандидат України і по Вікторові Януковичу, і по Вікторові Ющенку, по тій же Юлії
Тимошенко, але негативу в його виступі було більше, ніж позитиву. Власне, свою
програму він окреслив лише пунктиром, зосередившись на критиці нинішніх
політиків. Люди й так знають, якими "поганими" є ці керівники, але хочуть
почути, яким "хорошим" є кандидат у Президенти.
Анатолій Гриценко фактично повторив помилку Арсенія Яценюка, коли зосередився,
власне, на президентських виборах, а не на місцевих проблемах. Що ж, логіка
зрозуміла, він балотується в Президенти України, а не на міського голову. Але
президентські проблеми є надто віддаленими від потреб кожного мешканця, який
хоче змін вже і зараз.
На жаль, Анатолій Гриценко не показав свого знання бориславських проблем, хоча
як голова відповідного парламентського комітету мав би не лише знати, а й
допомогти розв'язати проблему з загазованістю, критичним станом затопленої
озокеритової шахти. Адже мова йде про ймовірну техногенну катастрофу, коли
Борислав, який знаходиться на двадцяти тисячах шурфах і копанках, може просто
зникнути з лиця землі.
Натомість народний депутат України, завітавши в мерію й дізнавшись про
недофінансування робіт на спорудження мосту, зателефонував міністрові Куйбіді з
цього приводу. Якби Анатолій Гриценко мав більше інформації від своїх
помічників, то він би знав, що після минулорічної повені корова язиком злизала з
Борислава 33 мільйони гривень, і про це говорилося на сесії Львівської обласної
ради. "Виступає проти корупції, а фактично сприяє бориславській корупційній
владі", сказав після зустрічі мій знайомий, і я з ним погодився. І все ж не все
так погано у нашому домі. Анатолій Гриценко вже відбувся як політик, якого мало
зіпсувало навколишнє політичне середовище. Він має усі шанси стати Президентом
України. Але сподіватися на сюрпризи від українського народу не слід. Зараз, на
мою думку, йому слід працювати над створенням партії, завойовувати на наступних
виборах місця у парламенті, розширювати електоральне поле, читати Степана
Бандеру, ставати українським націоналістом.
Удачі, Анатолію Степановичу!
Анатолій Власюк,
За Україну, за Волю!
Теперішню "холодну" війну видумали не москвини у ХХ столітті, а китайський
стратег Сун-Тсу 2500 років тому. Що ж є ота "холодна" війна? У двох словах це
боротьба за душу і розум людини, а насамперед провідної верстви народу. Щоби
гармаш стріляв або літун кидав бомбу, треба його переконати у потребі робити це.
Боротьбу за душу і розум людини москвини назвали "психополітикою". Назва дуже
влучна. У Московщині є окремі вищі на університетському поземі школи, що
виховують "психополітиків" зі студентів тих країн, які Московщина планує
загарбати.
Світова мафія розуміє величезну політичну силу тієї психополітики і нині
застосовує її в західному світі не менше, ніж Московщина та комуністи у
східному.
Психополітики мусять переконати суспільство, тобто накинути ідеї провідній
верстві нації. А щоб мати у своїх руках слухняний загал, то треба тримати його
стадо напівголодним, підтримувати водночас надію на поліпшення, малюючи образи
щасливого майбутнього. Тоді загал ні про що не буде мріяти, крім їжі.
Психополітики мусять понадто докласти зусиль перевиховати молодь, насамперед
провідну, інтелігентську. Мусять навчити їх вірити, що людина це лише двонога
худобина, та ще й отарна. Мусять навчити молодь глузувати з якогось там
"духовного відродження", роблячи легкодоступними для молоді всілякі наркотики та
трунки, вихваляючи молодь за її дикі вибрики, заохочуючи молодь до статевої
розпусти, пиятики.
І тому ми спостерігаємо після 1917 року до наших днів так багато психополітиків!
А УКРАЇНА ЖИВЕ!!! Тому що наш Київ є не лише найстаршою столицею у Європі, але й
містом найстаршого, найбільшого і найкультурнішого народу на нашому континенті.
Маємо повне право називати Київ Вічним Містом. Він і своїм віком, і своєю вагою
у світовій історії якщо не перевищує, то щонайменше дорівнює другому Вічному
Місту Римові. Наш старезний Київ має повне право називатися Третім Римом. У його
історичному сяйві маячня диких москвинів "Москва Третій Рим" є направду
блазенською карикатурою, що з неї і кінь регоче.
А наші "психополітики" плазують перед москвинами, а це всі політичні партії, які
голосували у Верховній Раді України про святкування 90ої річниці комсомолу. А це
нащадки тих, психополітиків, які знищували український народ у голодоморах,
репресіях, тюрмах, сибірському засланні! Які знищували і знищують древню
національну культуру.
Дрогобицька районна організація ГП "Пора" звертається до мешканців Дрогобиччини
з проханням стати на захист національної культури. Ми розуміємо, що знищити
національну культуру легко, але потім дуже важко відродити.
Образно кажучи, силу культури можна порівняти з дубом. Дуби не виростають через
ніч, як гриби. Гриби ростуть навіть і на тоненькому грунті, часом навіть і без
грунту.
Але гриби живуть лише кілька днів. Дуби живуть сторіччями. Вони виростають
велетнями на глибокому ґрунті з міцним, незнищенним підгрунтям. Знищити
сторічний дуб дуже важко, бо хоч він і зрубаний, його глибокі корені пускають
тисячі паростків. Знищіть ті паростки, а з глибин землі виростають нові й нові.
Вся українська давня культура є наскрізь християнською. Цей факт дуже добре
знають і світова банкірська (жидо-масонська) мафія, і Московщина, обидві вороги
християнства. І це є причина причин їхньої непохитної, запеклої ненависті до
України. Обидві нищитимуть всіма способами самостійність України, а ще "свої"
яничари, які прикрашаються вишитими сорочками та думають серцем, а не головою.
За 1917-1922 роки український народ осамітнений, збойкотований усім світом, без
зброї, без ліків, розбивав удесятеро сильніші, озброєні до зубів московські
орди, видаючи героїв світової міри під Крутами, під Базаром, у чотирикутнику
смерті, у зимовому поході.
І тому ми звертаємося до вас, шановні мешканці Дрогобиччини. Думайте головою, а
не серцем, живіть ідейно, а не обіцянками.
Ми мусимо пам'ятати наголошуємо: пам'ятати слова П.Полуботка: "Ліпше смерть, чим
москалям здатися".
Ми мусимо пам'ятати тих п'ятсот українок-каторжанок у Кінгірі, що голіруч пішли
війною на могутню московську імперію і ПЕРЕМОГЛИ. Так, перемогли, бо стали і
будуть поки люди живуть духовними матерями мільйонів БОРЦІВ за найвищі
християнські ідеали. Ця їхня перемога ВІЧНА, бо вона є перемогою споконвічного
Вільного Духа невмирущої людської ДУШІ над часовими потребами людського тіла.
Перемога ІДЕЇ над шлунком. А сьогоднішню "холодну" і завтрашню "холодну" війни
виграє зброя ідейна, а не атомна. Тим-то і Московщина, і світова мафія бояться
закованої у кайдани, але ВІЛЬНОЇ ДУХОМ християнської України безмірно більше,
ніж усієї атомної зброї у світі. Вони добре знають, що НІКОЛИ НЕ БУДЕ РАБОМ ТОЙ,
КОМУ МУЛЯЮТЬ КАЙДАНИ. Вони добре розуміють, що духовно Україна далеко сильніша
за всі світові великодержави.
Хто ж сильніший духовно? Мільйоно-кратно підкреслюємо ДУХОВНО, бо ж ДУХ
ЖИВОТВОРИТЬ. Творчий Дух творить УСЕ, і матеріальне життя теж.
І наостанок підтвердження тому, з приводу чого ми до вас звертались. Маємо на
увазі рішення Печерського суду від 24 вересня 2009 року про заборону
висловлювати будьякі зауваженння на адресу Прем'єрМіністра України Юлії
Тимошенко. Бачите, наскільки вони бояться, і ви хочете за них ГОЛОСУВАТИ!
А МИ КАЖЕМО: "ВОНА "ЦЯЦЯ", А ВСІ "КАКА"!!!
І коли ми будемо думати головою, то, на нашу думку, настане духовне відродження
українського народу і людства, бо Україна має ключ до світової Правди, і Україні
Бог призначив місію вказати людству шлях до царства Божого на землі.
СЛАВА УКРАЇНІ!!!
Генріх МУРАВСЬКИЙ,
У вівторок, 6 жовтня, продовжила роботу сесія Стебницької міської ради. Це було
перше пленарне засідання під головуванням Романа Калапача після його повернення
на посаду міського голови. Для багатьох депутатів був цікавим звіт секретаря
ради Геннадія Куцана, адже не секрет, що його хочуть усунути від виконання цих
обов'язків. Але Геннадій Федорович знаходиться на лікарняному. А для самого мера
було цікавим питання про встановлення йому доплат до зарплати. На прохання
самого Романа Степановича сесія задля цього засідала мало не до восьмої години
вечора, встановивши своєрідний рекорд. Але про все за порядком.
Насамперед слово було надано начальникові управління по транспорту Львівської
державної адміністрації Володимирові Гарбузу. Він зазначив, що найбільш
заплутаною є ситуація з транспортом на Дрогобиччині. А в зв'язку з наближенням
чемпіонату Європи з футболу 2012 року ця проблема особливо загострюється. За
його словами, всі спірні питання з перевізниками будуть розв'язані до 30 жовтня,
у тім числі й розірвання угод з тими, хто не дотримується умов конкурсу. В
Стебнику це насамперед пов'язано з маршрутом до Трускавця. Тут їздять старі
маршрутки, не дотримується графік, хоча перевізник, який виграв конкурс, обіцяв
зовсім інші умови. Щодо маршруту до Борислава, то тут ситуація інша:
перевізника, який виграв конкурс, рішенням суду усунуто від перевезень, цим
скористалися конкуренти, які "воюють" між собою.
Депутатів хвилює питання, чому з сьомого жовтня подорожчав проїзд. Скажімо, до
Дрогобича мали би платити вже 2 гривні 25 копійок, а не гривню 75 копійок.
Володимир Гарбуз пояснив це тим, що Міністерство транспорту і зв'язку дозволило
підняти тарифи з 18 до 20 копійок за кілометр автопробігу. Це виглядає дивним на
тлі зниження цін на пальне. Також депутати запитували, коли налагодиться
нормальний доїзд зі Стебника до Дрогобича, адже маршрутки тут переповнені,
їздять не за графіком, у вранішній і вечірній час, а також у святкові дні
практично не можна виїхати. Проте чіткої відповіді від гостя вони не отримали.
Володимир Гарбуз пообіцяв, що незабаром зі Стебника відправлятимуться автобуси
на Львів. Що ж, поживемо - побачимо.
Але депутати зійшлися на думці, що розв'язати проблему з перевізниками й навести
лад в автоперевезеннях можна лише тоді, коли буде відповідний вплив на конкурсні
комісії. Володимир Гарбуз зізнався, що на користь того чи іншого автоперевізника
на нього "тиснуть" народні депутати України, обласної ради, керівники різних
рангів. Присутній на сесії депутат обласної ради Михайло Ваврин, щоправда,
звинуватив самого Володимира Гарбуза в лобіюванні певних інтересів, але отримав
звинувачення у цьому самому з вуст львівського гостя.
Роман Калапач пожалівся, що дрогобичани розв'язують стебницькі проблеми з
автоперевезеннями без самих стебничан. Володимир Гарбуз пообіцяв, що в
подальшому цього не буде. Зрештою, депутати зійшлися на думці, що мають на сесії
заслухати пропозиції потенційних перевізників, а вже потім рекомендувати їх
конкурсному комітету у Львові. Але чи захочуть львів'яни віддати такий ласий
шматочок?
Трохи посперечавшись щодо порядку денного (Ігор Кузьмак навіть запропонував
перенести сесію у зв'язку з відсутністю Геннадія Куцана, але колеги голосуванням
його не підтримали), депутати приступили до заслуховування звітів заступника
міського голови Лілії Шологон і першого заступника мера Богдана Асафата.
Посадовці, розуміючи, що їхнє перебування на посадах залежить від депутатів,
некритично підійшли до висвітлення своєї ролі у процесах, що відбуваються у
Стебнику. Їхні звіти звелися до того, які заходи проводилися, що було зроблено,
а ось ефективність цих заходів, особиста роль заступників міського голови, щоби
це дало бажаний результат, не висвітлювалася. Однак деякі депутати все ж таки
опускали Лілію Шологон і Богдана Асафата на грішну землю, даючи їм зрозуміти,
хто в хаті господар.
Так, депутат Тарас Паньків після звіту Лілії Шологон поцікавився, чи не
збирається влада "повернути" до Стебника медицину, освіту і культуру, як це було
до 2000 року, бо нині ними опікується Дрогобич. Лілія Шологон відповіла, що
Дрогобич пропонує "повернути" до Стебника лише дошкільну і шкільну освіту,
віддати на баланс Народний дім. Депутати зазначили, що фінансування установ
освіти, медицини і культури здійснюється з Києва, а Дрогобич "наварює" гроші на
податках, які в іншому випадку могли би йти в бюджет Стебника. Роман Калапач
сказав, що пропозиції дрогобичан будуть розглянуті, але остаточне рішення
залишається за стебничанами.
Депутата Ігоря Боднаря цікавив механізм приватизації гуртожитків, адже у грудні
закінчується термін цієї дії. Лілія Шологон запевнила, що цей термін буде
продовжено, як уже було не раз, і мешканцям гуртожитків не слід хвилюватись.
Депутат Ігор Кузьмак загострив проблему на тому, що в багатьох закладах торгівлі
немає туалетів і запропонував встановити біотуалети. Лілія Шологон натомість
запропонувала спорудити громадський туалет, яким би могли всі користуватися.
Депутата Ольгу Гнатів турбувало питання мільйона гривень, які свого часу були
виділені на Солецьку школу, але її перепрофілювали на початкову. Натомість за ці
гроші можна було придбати автобус "Школярик" і возити дітей з того ж Сільця до
18 школи, де низька наповнюваність учнями. Депутат Олег Ковальчин загострив
увагу на тому, що в дрогобицьких дитячих садочках більш комфортні умови, ніж у
стебницьких, а території шкіл занедбані, немає навіть огорожі. Була звернена
увага і на стихійну торгівлю в центрі міста. А депутат Ольга Мицак говорила про
продаж алкоголю неповнолітнім, особливо в магазині, який у народі охрестили
"реанімацією". Схоже, всі вищезазначені проблеми зависли у повітрі, а тому
сподіватися на їх розв'язання найближчим часом не доводиться.
Загалом всі депутати оцінили роботу Лілії Шологон "задовільно".
Якщо Лілія Шологон "відстрілялася" порівняно легко, то Богданові Асафату
довелося важче. Складалося враження, що депутати можуть "попросити" його піти.
Депутат Орест Середницький риторично запитував: якщо, мовляв, і діяльність
Асафата оцінимо на "задовільно", то що скаже громада? Але якщо Богдан Іванович
прийшов звітувати, значить, знав, що залишиться, - на відміну від Геннадія
Куцана. Втім, Роман Калапач порадив йому "думати, працювати і дякувати
депутатам", але залишив свого першого заступника у "підвішеному стані" - мовляв,
через три місяці побачимо.
Після заслуховування звіту Богдана Асафата, виконаного у тому ж "школярському"
варіанті (що зробив, де був, без аналізу ефективності дій) депутата Тараса
Паньківа зацікавили проблеми сміттєвих майданчиків і вивезення сміття у
приватному секторі. Роботи тут тільки розпочинаються, так що рано ще говорити
про якісь результати. Орест Середницький зазначив, що після створення
"Стебникводоканалу" водопостачання у Стебнику не поліпшилось, і Богдан Асафат
змушений був з ним погодитись. Депутат Олег Ковальчин сказав, що стебничани
украй незадоволені проживанням у місті. На його запитання, що з кошторисних
призначень було реалізовано, Богдан Асафат чітко не відповів, підкресливши, що
не був розпорядником коштів, хоча й погоджував усі акти. Депутата Ігоря Кузьмака
цікавило риторичне запитання щодо створення нових робочих місць та інвестиційної
політики.
Хоча перший заступник мера відверто не "здавав" Геннадія Куцана, виходило, що у
багатьох бідах винен саме останній. Звичними стали відповіді Богдана Асафата: "Я
тоді був на лікарняному", "я цього рішення не приймав". Зокрема, мова йшла про
якусь "усну домовленість" між секретарем ради і керівництвом "Все для всіх",
хоча ніхто так і не зрозумів, що від того матиме місто. Обурення викликав ремонт
дороги чи, вірніше, відсутність такого ремонту на вулиці Трускавецькій, хоча
кошти пішли приватній самбірській фірмі. Були й інші моменти щодо діяльності чи
бездіяльності Геннадія Куцана, так що депутат Ігор Говірко запропонував створити
комісію. Він не розшифрував, чим би мала займатися ця комісія, але, очевидно, це
буде щось на кшталт розслідування справ Геннадія Куцана. За цю ідею вхопився
Роман Калапач, тим паче, що подібна комісія була створена свого часу по ньому і
привела до його відставки, і, очевидно, на наступному пленарному засіданні, яке
мало відбутися сьогодні, в п'ятницю, 9 жовтня, така комісія буде створена.
Справжні баталії розгорілися навколо будівництва нового стадіону. Це питання
задав депутат Андрій Проць. Спочатку депутати не могли встановити, кому стадіон
належить, аж поки спільними зусиллями не дійшли згоди, що все-таки місту, а не
"Львівобленерго". Це видається дивним, особливо на тому тлі, що на його
впорядкування виділено вже понад 300 тисяч гривень. Причому Богдан Асафат
запевнив, що всі необхідні роботи на цю суму виконані. Тоді відкритим
залишається питання: коли він почне функціонувати?
Зрештою, депутати поставили Богданові Асафату "задовільно", але дали йому
зрозуміти, що його подальша доля залежить від них.
Після обідньої перерви деякі депутати прийшли на сесію збудженими. Якщо до обіду
пленарне засідання протікало більш-менш мирно, то потім лунали вигуки, депутати
намагалися перекричати один одного, не слухали виступаючих. Особливо цікаво на
цьому тлі виглядали ті, хто зазвичай мовчить на сесіях, а тут у них язик
розв'язався. Мабуть, феномен такої поведінки могли би пояснити присутні у
сесійній залі лікарі та ще наркологи.
На пропозицію депутатів Миколи Гориславського та Ольги Мицак вирішили змінити
регламент, коли би проводилися лише ранкові засідання, а вже після цього
депутати відзначали би у кнайпах ефективність своєї роботи. На це пристав і
міський голова Роман Калапач.
Відтак депутати розглянули земельні питання, з якими виступив керівник
депутатської комісії Орест Лобос. Депутати задовільнили всі прохання стебничан,
але було і чотири серйозних проколи.
Перший стосувався обласного об'єднання Церкви євангельських баптистів щодо
обслуговування ними Дому молитви на вулиці Трускавецькій. Депутати
засумнівалися, чи є у них документи на право власності. Розгляд цього питання
вирішили перенести.
Виникли суперечки і при розгляді питання "Про внесення у перелік земельних
ділянок несільськогосподарського призначення, які підлягають продажу у власність
на 2009-2010 роки". Спочатку депутати не хотіли задовільнити прохання ТзОВ
"Дорсервіс" щодо внесення до переліку їхніх двох земельних ділянок площами 7189
і 1615 квадратних метрів. Тут захвилювався Роман Калапач, бо керівник цього
підприємства обіцяв "підлатати" вулицю Трускавецьку. Зрештою, депутати
схаменулися, адже мова ще не йшла про продаж землі, а тільки про її внесення до
переліку земельних ділянок. Крім того, ТзоВ "Дорсервіс" має внести авансові
платежі за землю, які складатимуть близько 35 тисяч гривень. Тоді виникли
сумніви, що, мовляв, підприємство зареєстроване у Трускавці і всі податки йдуть
туди, хоча, звичайно, чинне законодавство цього не забороняє. Зрештою, вдалося
нашкребти необхідні 16 голосів, аби позитивно вирішити це питання.
Несподівано загострилася ситуація навколо 75 квадратних метрів, які має на
"Ринку Прикарпаття" кіоск "Іринка". Комісія вирішила відмовити власниці Ірині
Гівчак у зв'язку з незгодою сторін. Ясність вніс депутат Богдан Стечкевич, який
заявив, що ринок самовільно будує і "лізе" на кіоск. Старі образи згадав Роман
Калапач, який свого часу хотів торгувати на ринку, але тодішній мер Богдан
Стечкевич заборонив йому. Це виглядало би смішно, якби не було так сумно.
Зрештою, за аналогією з ТзОВ "Дорсервіс" депутати позитивно вирішили це питання.
Відтак депутати зайнялись облаштуванням справ колеги-депутата. Роман Калапач
прямим текстом закликав їх: "Підтримаймо колегу-депутата!". Мова йде про магазин
на вулиці Грушевського, власником якого є син депутата Марії Губицької. На думку
багатьох, при вирішенні питань прибудови не були дотримані норми законодавства.
При першому голосуванні, не дивлячись на заклики Романа Калапача, інших
депутатів, це рішення не набрало необхідної кількості голосів. Тоді Марія
Губицька заявила, що її син буде подавати в суд на міську раду й вимагати
повернення коштів, які пішли на вироблення різноманітних дозволів, а також
відшкодування моральної шкоди. Роман Калапач змушений був, порушуючи регламент,
вдруге поставити це питання на голосування, але "нашкріб" лише 13 голосів.
Вирішальну роль у провальному голосуванні зіграли Ігор Кузьмак та Орест
Середницький і їхні прихильники. Можна говорити про їхню принциповість, а можна
- про звичайнісіньку помсту, адже свого часу Марія Губицька попила з обидвох
чимало крові й відверто висловила їм все, що вона про них думає (мова йде про
бездіяльність КП "МВУЖКГ", коли ним керував Ігор Кузьмак, та про "прихватизацію"
меблевого магазину сімейством Середницьких). До речі, Орест Середницький на
сесії казав, що можна підтримати колегу-депутата, але утримався при голосуванні,
хоча Роман Калапач нагадав йому його ж заклик: "Гуртуймо депутатський клуб". Що
ж, очевидно, всі крапки над "і" у цій справі розставить суд.
Уже коли земельні питання були розглянуті і проголосовані, серйозну проблему
поставив Микола Яковлєв. Він повернувся до питання "Про передачу земельних
ділянок безоплатно у власність громадянам для ведення садівництва". За його
словами, чимало "хатинок", в тім числі й двоповерхових, зводиться у заборонених
зонах. З часом вони можуть дати тріщини, і тоді Стебник матиме не одну, а тисячі
"справ Чулупів". Наша газета писала про це у минулому номері. Нагадаємо, що в
одній такій зоні Степан Чулуп почав зводити будинок, який дав тріщину і був
визнаний непридатним для проживання. Вже тепер колишній стебничанин вимагає від
міської влади компенсації у більш ніж третину мільйона гривень. Але депутати,
розпашілі від суперечок, всерйоз не сприйняли застережень Миколи Яковлєва й не
захотіли повертатися до перегляду вже прийнятих рішень.
Насамкінець депутати розглянули бюджетні питання, з якими виступила начальник
відділу бухгалтерського обліку, планування та звітності Стебницької міської ради
Оксана Німеровська. Попри те, що Оксана Романівна віртуозно володіла цифрами і
дохідливо пояснила депутатам, куди й на що витрачені гроші, виникає ряд
зауважень.
Мабуть, усі усвідомлюють, що подібний звіт повинен робити якщо не міський
голова, то хтось із його заступників. А то виходить, що всі вони відповідають за
конкретні ділянки роботи, а одну з найважливіших сфер - фінанси і бюджет -
залишили бухгалтерові. Відтак співдоповідачем виступає голова постійної
депутатської комісії з питань планування бюджету і фінансів Орест Середницький.
До речі, саме він зауважив на сесії, що бухгалтер є фактично статистом, і
бідкався, що у Дрогобичі окремі відділи займаються цими проблемами, а в Стебнику
цього нема. Виходячи з можливостей, цим, очевидно, повинна займатись очолювана
Орестом Середницьким комісія, але вона працює, як може, виходячи з власних
можливостей. Говорити про ефективність такої роботи, звісно, не доводиться.
Не буду втомлювати читача цифрами, зазначу лише, що за перший квартал поточного
року доходи склали один мільйон 21 тисячу гривень. На виплату працівникам
міської ради за цей же період пішло понад 526 тисяч гривень, а, власне, на
господарку міста - лише майже 174 тисячі гривень. Ось і залишається відкритим
питання, чи потрібен місту такий апарат управління, якщо на розв'язання
нагальних проблем не залишається коштів.
Під час розгляду питання стався інцидент. Секретар сесії Ігор Боднар покинув
засідання, заявивши, що не хоче брати в ній участі, оскільки бюджетні питання
розглядаються "з голосу". Орест Середницький пояснив, що відповідні документи
були роздані на минулому пленарному засіданні. Але, мабуть, був сенс знову їх
роздрукувати, аби депутати володіли цифрами.
Замість Ігоря Боднара секретарем сесії була обрана Леся Качмар, і депутати
продовжили роботу.
Співдоповідач Орест Середницький визнав, що у бюджет заклали нереальні цифри,
але чомусь своєї вини у цьому не побачив. Також він визнав "провал" зі
спецфондом, проте знову оцінки цьому ніхто не дав.
Депутат Ігор Говірко поцікавився, чому так мало грошей від реклами, адже
минулого року їх було набагато більше. Депутат Тарас Паньків був здивований тим,
що бюджет перевиконується, а дахи течуть. З'ясувалося, що кошти на існуючі
об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) не планувались, а лише
на новостворені, хоча депутат Микола Яковлєв казав, що буцімто голосували за дві
тисячі гривень на кожне об'єднання. Поза тим 83 тисячі гривень, які мали би піти
на ці об'єднання, скерували на санітарну очистку міста, і це розпорядження
підписав Геннадій Куцан. Депутати зазначили, що у бюджетній комісії мали би
давати оцінку нецільовому використанню коштів, але там зазвичай підтримують уже
видані розпорядження й на це заплющують очі.
Відтак перейшли до "найцікавішого" питання "Про встановлення виплат міському
голові Стебника Калапачу Р.М.". Депутат Ольга Мицак обурилася: "Ще не почав
працювати, а вже хоче гроші!". Категорично проти доплат висловився і депутат
Василь Бабчій.
Оксана Німеровська пояснила, що цього вимагає чинне законодавство. У первісному
проекті було записано, що на четвертий квартал поточного року міському голові
встановлюється надбавка за високі досягнення у праці, виконання особливої
важливої роботи у розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки
за ранг та вислугу років, а також здійснюється преміювання у розмірі 10
відсотків посадового окладу. Причому щодо премії рішення приймає сесія. Депутат
Тарас Паньків запропонував зняти тезу "про високі досягнення у праці", і Роман
Калапач з цим погодився, бо відчув напругу в ситуації і зрозумів, що взагалі
може залишитися не те що без премії, а й без 50-відсоткової доплати. А ось інша
пропозиція Тараса Паньківа про те, що сесія має приймати рішення і щодо
50-відсоткової доплати, була нервово сприйнята мером. Коли Роман Калапач
запропонував проголосувати за це рішення зі змінами, депутати дали потрібну
кількість голосів. Боюсь, що остання поправка Тараса Паньківа до остаточного
тексту не ввійде.
Мало бути розглянуте питання і щодо виплат секретарю міської ради Геннадієві
Куцану, але депутат Ігор Кузьмак сказав, що цього робити не треба. Звісно,
депутати не пішли на явне порушення чинного законодавства, але мають розглянути
це та інші питання сьогодні, 9 жовтня, на черговому пленарному засіданні.
Анатолій Власюк,
П'ятдесят років тому, 15 жовтня 1959-го, в Німеччині був убитий Голова
Організації українських націоналістів (ОУН) Степан Бандера.
За іронією долі, його вбивцею став уродженець Львівщини, рідні якого брали
участь у боротьбі з комуністичним режимом. За цей терористичний акт Богдана
Сташинського нагородили орденом Бойового Червоного Прапора.
У 1941-1944 роках Степан Бандера сидів у фашистських концентраційних таборах.
Після війни він залишився в Німеччині на нелегальному становищі, під вигаданим
прізвищем. Проте всі розуміли, і радянські спецслужби в тім числі, що Бандера
з-за кордону керує рухом опору на західних теренах України. Час від часу він
давав інтерв'ю західним журналістам, регулярно друкувався в українській
націоналістичній пресі. Усе це викликало люту ненависть Москви. Недаремно
тодішній керівник СРСР Микита Хрущов особисто віддав наказ Голові КДБ Шелепіну
фізично знищити лідера ОУН.
Полювання на Степана Бандеру тривало упродовж 15 років. Центри НКВС у Києві,
Варшаві та Празі висилали вишколених агентів для виконання замаху на провідника
ОУН. Хронологія спроб убити лідера націоналістів може поміститись у цілий том.
15 жовтня 1959 року Степана Бандеру вбив Богдан Сташинський, уродженець села
Борщовичі, що під Львовом. Радянська та західна преса написала, що це вбивство -
справа рук самих оунівців. які буцімто не поділили між собою влади.
Орден Бойового Червоного Прапора Сташинському особисто вручив Голова КДБ
Шелепін. Слід зазначити, що СРСР тоді ні з ким офіційно не воював, а тому
здобути цю нагороду в мирний час можна було лише за виняткові заслуги. До таких
належало вбивство Степана Бандери. Завуальовуючи свої злочини, керівництво
Радянської держави дало вказівку не публікувати в газеті "Правда" повідомлення
про це нагородження, хоча всі такі подібні укази публікувалися.
Московські керівники, здійснюючи терористичні акти проти Симона Петлюри, Євгена
Коновальця, Степана Бандери, щоразу жорстоко прораховувалися, вважаючи, що зі
знищенням носіїв ідей націоналізму можна знищити самі ідеї. Як доводить історія,
терор породжує лише терор та героїв, за смерть яких рано чи пізно відплачують.
Анатолій Власюк,
Боксери спортивного клубу "Патріот" провели тренувальний збір на острові Хортиця
(Запоріжжя). Колиска козацької слави - Хортиця зустріла стебничан чудовою
погодою, гарною заповідною природою та справжньою українською автентичністю. Під
час перебування на острові спортсмени суттєво покращили свій фізичний і
моральний стан. Провели ряд спарингів, жили у наметах, купались у Дніпрі,
загаряли, грали у пляжний волейбол, відвідували музеї та концерти українських
естрадних виконавців, дискотеки, літали на повітряній кулі. Особливо усім
запам'ятався кінний театр.
Тренувальний збір мав більше відпочинковий характер перед новим сезоном, який
буде насичений тренуваннями та змаганнями різних рівнів як з боксу, так і з
кікбоксингу, таеквон-до та рукопашного бою.
Користуючись нагодою, хочу побажати всім спортсменам у новому сезоні перемог,
призових місць і жодних травм.
Поїздка залишила приємні спогади про перебування на Хортиці. Дехто навіть кидав
монетки, щоби повернутись сюди наступного року.
Додам, що ця поїздка стала можливою завдяки політичній партії "Вперед, Україно!"
(Народна Самооборона).
Олег ГРИГОРЕНКО,
Громадське об'єднання "Спортивний клуб "Стебник" упродовж останніх семи років
ініціювало, організувало та провело багато спортивних змагань у нашому місті. За
підтримки і розуміння підприємців Стебника вдалося багаторазово проводити
спортивні змагання. Завдяки спортсменам ФК "Стебник" на Дрогобиччині знають
спортивний запал стебничан. Юні футболісти нашого регіону з задоволенням
збираються на регулярний відкритий турнір з футболу "Спорт проти СНІДу",
регулярно проводяться футбольні матчі за участю ветеранів футболу нашого міста.
Спортсмени СК "Фаворит" і "Патріот" представляють Стебник по всій Україні на
змаганнях з бойових мистецтв: кікбоксингу, таеквон-до, боксу, РБ-1.
Попри те, що у нашому місті немає державної організації, яка б опікувалася таким
важливим аспектом суспільного життя і громадянськоформуючим напрямком діяльності
влади як СПОРТ, - спортивне життя у Стебнику не заклякло, не звузилося до
пропагування одного-єдиного виду масового спорту. В місті відбувалися спортивні
події за календарними планами районних і обласних спортивних федерацій: футболу,
кікбоксингу, шахів. Ці змагання покликали до спортивних звершень у професійній
спортивній діяльності не одного стебничанина.
Відбувалися спортивні змагання не завдяки стовідсотковій допомозі - а всупереч
усьому, починаючи з відсутності споруди, де має бути проведене змагання,
завершуючи мізерним фінансуванням. Нема державної структури - нема фінансування
з державного бюджету. Стебнику СПОРТ не потрібен. Крапка. Проте з будь-якої
ситуації завжди є достойний - гоноровий вихід. В даній деспозиції один-єдиний.
Усією стебницькою громадою сприяти спортивному життю міста. Залучати до спорту і
вміло виховувати стебничан сильними і здоровими. Бо хворими, залежними і
немічними їх є кому зробити.
Нема фізкультури і спорту, художньої самодіяльності і творчих колективів -
вгадайте, що буде (навіть не з трьох разів). Правильно: витрачання грошей на
лікування наших дітей від різних залежностей. І це у кращому випадку.
На даному етапі спортивного життя міста спортивний клуб "Стебник" намагається
максимально найбільше проводити спортивних змагань. Без підтримки стебничан
проведення змагань було б неможливим і може стати неможливим.
Громадське об'єднання "Спортивний клуб "Стебник" звертається з проханням до
всіх, хто небайдужий до рідного міста, міста, яке нас "годує", до осередків
політичних партій підтримати спортивну діяльність СК "Стебник".
Наразі нашої підтримки потребує Відкритий регіональний турнір з кікбоксингу,
присвячений утворенню Української Повстанської Армії. Його проведення
заплановано на 24-25 жовтня 2009 року. Будемо вдячні за вашу підтримку.
Додаткову інформацію можна отримати за телефонами 8-097-3803992, 8-067-7102379,
8-097-4914041.
Оргкомітет СК "Стебник",
Про проблеми автономного опалення у Трускавці не говорить хіба лінивий. Ми ж
пропонуємо радикальнішу постановку питання - повністю перевести на автономне у
Трускавці все, що лиш можна. Як добре підуть справи, то в нас і конкурентів не
буде на виборах - люди підтримають тільки нас, які за автономізацію
всього-всього-всього.
Найперше як щирі патріоти, ми повинні відмовитися від централізованого
газопостачання. Навіщо ми маємо платити московітам, навіщо нам постійно
переплачувати за газ (він щокварталу дорожчатиме на 20%, але це вже після
січневих виборів). Чому б у кожній з 72 (менше чи більше - не так суттєво)
квартир багатоповерхівки не створити умови, в яких живуть англійські лорди -
поставити камін та опалювати помешкання на дровах. Лісу навколо Трускавця досить
- і то ворожого Дрогобицького району, тож будемо робити подвійну корисну справу
- і територію Трускавця розширимо, і погріємося скільки влізе. А скільки нових
робочих місць буде створено - лісоруби, дроворуби, пакувальники полін, мулярі,
коминарі. А як красиво виглядатиме кожен будинок із витонченими цегляними
димарчиками з-під кожного вікна - супер. І пан Піряник матиме більше доходів від
продажу відходів своєї продукції. А якщо це не всім буде по кишені, то
користуватимемося тільки рідним скрапленим газом - балони можна буде придбати у
спеціальних соціально-балонних (чи балонових?) магазинчиках. Ні московському
газу! Втілимо ці слова на практиці і почнемо з рідного Трускавця.
А сміття наскільки менше буде - то ж ми спалюватимемо все, крім харчових
відходів - і використаний туалетний папір, і пластикові пляшки, і картонні
коробки, і упаковки від всього, і і целофан, і навіть агітацію, яку нам кидають
в скриньки. Економія - нема слів, а на відрі сміття свіжу зупку зваримо. Ще й
заробимо, бо нам Дрогобич зі Стебником сміття возитимуть і за то ще й гроші
даватимуть, нащо нам якихось канадських чи французьких інвесторів, як ми самі си
інвестори?
Електроенергія теж подається в нас централізовано і інколи бувають перебої. На
Лисенка навіть Святий Вечір був як за небіжки Австрії - виключно при свічках.
Сусідній Стебник постійно страшить техногенною катастрофою, що при ній урве
дорогу з Трускавця до Львова, а електроопори підуть під землю. То чому ж то би
нам не забезпечити себе вже від тепер? Як вітер - дармову електрику будемо мати
з вітряків, які собі ті, що живуть на 9 поверсі, можуть поставити. А ті, що
нижче - або сонячні батареї у кожному вікні, або ж міні-гідроелектростанції від
каналізації. Хоча остання ідея навряд чи може бути втілена в життя, адже і
каналізацію мусимо робити автономною, але про це згодом. А наразі думаймо,
думаймо. Може якісь генератори в кожну хату? А може доморощені фізики щось краще
придумають, щоб світло було і постійно, і дешево.
В цілому чекаємо пропозицій, дзвонити по рейці чотири рази, спеціаліст широкого
профілю все запише, уважно вислухає і дасть пораду на всі випадки життя. Буде в
трускавецьких оселях світло і тепло, а квитанцій - жодних. Місто все це вам
організує, лише виберіть мене, щоб я тим містом і вами поуправляв хоча б два -
три місяці (до імпічменту та примусового лікування).
Всім давно відомо, але вголос ніхто не говорить, бо не вільно, що воду нам подає
якась напівтемна, напівкримінальна структура. А я думав, що нам воду подає
дрогобицький водоканал, який її бере з річки Стрий, але люди, видно, ліпше
знають, що й до чого. То нащо нам тої води, яка тече скільки світу до Дрогобича,
потім Дрогобич нам її націнює і дає таку дорогущу, вона тече по трубах,
хлорована, несвіжа, а часто й не тече, бо щось там ся стає. Чому ми не можемо
себе забезпечити рідною водою. Пустимо з Помярків (то істинно наша територія, а
район собі її присвоїв, холера би го втяла) самотьоком, поставимо на вулицях
колонки і не треба буде платити по 5 - 6 гривень за куб. А ще можна акумулювати
дощівку, дистилювати її, трохи підгазувати і в ящики. І кожен трускавчанин зможе
собі по 50 літрів на день (10 5-літрових фляшок) взяти безкоштовно, ми на то
гроші знайдемо, лише пустіть нас до влади, бо ми вже не годні більше чекати.
В домашніх умовах можна собі теж виробляти водичку - вона утвориться з
конденсату того, що ми видихаємо, з того самого дощу, який бездумно пропадає,
стікаючи з нашого балкона на сусідський, із снігу, навіть з мряки. Треба лише
впроваджувати нові технології - їх для трускавчан ми запровадимо безкоштовно.
Зникне потреба розкопувати і закопувати вулиці, бо труби під землею стануть
непотрібними, покращиться екологія, а перебирати в нас досвід приїздитимуть з
усіх країн світу.
Всі ви знаєте, як неприємно, коли забивається каналізація, через це виникають і
суперечки між сусідами, люди псують свої нерви, а нервові клітини не
відновлюються. Ми пропонуємо відмовитися від централізованої каналізації і
оплати за неї. Все, що з нас виходить, має теж приносити користь, тому
міні-біотуалети в кожному помешканні - це ще одне додаткове джерело гумусу для
нашої землі чи своєрідного торфу в брикетах для опалення. Трускавець окрім
бальнеологічного курорту має стати ще й курортом уринотерапіїї - корінні
трускавчани матимуть додатковий заробіток, продаючи свою сечу для фармацевтичних
та гомеопатичних потреб.
Те, що зменшиться смертність, стає очевидним, адже багато трускавчан стануть
палкими прихильниками здорового способу життя, вони зможуть щоранку прогулятися
до питного озера, щоб до схід сонця напитися цілющої водички та ще й рідним
додому принести, не користуватимуться шкідливими хімічними пральними порошками,
а спресованим попелом, який утворюватиметься в наших камінах (частина його піде
на удобрювання на городах, адже попіл - органічне добриво), стануть ближчими до
природи.
Ми теж відновимо криниці-копанки, звідки можна буде собі черпати джерельну воду,
за кошт міста встановимо на даху кожної багатоповерхівки резервуари з
посрібленою основою на випадок посухи.
Максимальною нашою метою є автономізувати у Трускавці все і добитися того, щоб
сам наш курорт став автономною республікою. Хіба ви не знаєте, як гарно жити в
Монако чи Сан-Маріно, там держави за площею навряд чи більші за наш Трускавець.
Але ми не сепаратисти, ми залишимося в складі України, просто буде ще одна
автономія крім Криму - АРТ.
Ми не сплачуватимемо податки в загальну казну, а все буде для нас, трускавчан.
За в`їзд до нашого міста з мешканців Дрогобича, Борислава чи Стебника ми плати
брати не будемо (видаватимемо їм безкоштовну візу та обмежену кількість дозволів
на працевлаштування), поставимо контрольно-пропускні пункти на дорогах та
стежках від Станилі, Доброгостова, Зимівок та Орова. Запровадимо грошову одиницю
"труск", яку "прив`яжемо" до євро, герб в нас є, земний та повітряний простір
охоронятимуть надійні вихованці (стоп, Володя, помовч…).
Землю періодично будемо націоналізовувати, потім приватизовувати, стратегія
розвитку нашої автономії вже розроблена і схвалена мною та моєю командою, діло
за малим - прийти і проголосувати за мене. Повірте, що в АРТ ви зможете будувати
що, де і як завгодно, якщо потім доведете, що ваш голос був за мене, продукти
будуть значно дешевші (в кілька разів), ніж по сусідніх містах (чи то пак,
"закордонних територіях"), про лікування уринотерапією та здоровий спосіб життя
я вже вам говорив. І лікуватимуть, і вчитимуть, і будуватимуть, і віритимуть, і
розважатимуться всі у Трускавці за новою, найкращою методикою, яку я для вас
створив. Якщо хтось мені дорікне, що це буде диктатура, я відповім - так, це
буде диктатура закону. Мого закону, тобто розробленого і затвердженого мною.
Звісно, вищеописане важко назвати гумором. Хоча може хтось і посміхнувся. А
хтось зціплював кулаки і думав, як би набити мені пику за "блюзнірство". Це - не
гумор, це сумне. Тому що це звичайний абсурд, який не вартує того, щоб сидіти,
клацати по клавіатурі і провіряти, чи нема граматичних помилок. Тим більше це
сумне, що воно щось нагадує. Як в межах одного Трускавця, так і в цілій нашій
країні.
Легше не допустити проблеми, ніж потім її вирішувати. Але якщо вже вирішувати,
то не поспіхом, а з розумом. І з думкою про людей, а не лише про себе.
Статтю можна було "роздути", адже писати ще є про що. Хоча, повірте, гидко
писати про те, що є божевільним по своїй суті, а подається на повному серйозі як
панацея. Яке автономне водопостачання, яка "Автономна Республіка Трускавець",
які автономні каналізація, газопостачання, електропостачання? Абсурд, маячня,
шизофренія. А може олігофренія? То чому ж появився цей "сумний гумор"? Та тому,
що реалії сьогодення змусили дещо гіперболізувати проблему, викривити її та
подати у вигляді такому, в якому вона вартує бути поданою. Бо той "продукт",
яким годуватимуть нас перед виборами, не набагато якісніший, просто він у
блискучій упаковці і їсти його треба буде під гірчичним соусом. Хоча те, що нам
подаватимуть, може виявитися таким, що і не може бути їстівним. Так і хочеться
зіронізувати "краще би вже нам давали гречку, ніж ЦЕ".
Весь світ - театр, а люди в нім - актори. Саме ця заяложена, але від цього не
менш правдива істина приходить на гадку, коли бачиш клоунів і паяців, коміків і
осіб із драматичними мімікою та жестикуляцією, акробатів та жонглерів,
дресирувальників та наїзників, буратін з мальвінами та цибулін з
карабасами-барабасами.
… Хто ніколи не був на виставах театру абсурду, може захоче піти глянути.
Кінець.
Володимир Кандидат
№19 » №20 » №21 » №22 » №23 »
№24 » №25 » №26
№75 (101)
14 жовтня 2009 р.
Тема номера
На прийомі у міського голови
Автономне опалення - проблему вирішено?
"Я залишаюся неприхильником автономного опалення, хоча будемо робити все
можливе, щоб вам допомогти", - з такими словами звернувся до осіб, які
самовільно встановили автономне опалення, міський голова. Він розповів, що 360
квартир в Трускавці на даний момент мають неузаконене автономне опалення і
звернув увагу на той факт, що згідно закону можна говорити не про узаконення
автономного, а про від`єднання від централізованого та ті підстави, які призвели
до цього явища. "Будемо робити так, щоб це було по-людськи, щоб вас в
майбутньому не могли тероризувати представники комунальних служб, чи міська
рада, чи хтось інший", - зазначив Лев Ярославович і додав, що окрім заяви
встановленого зразка мешканці, які поставили автономку, повинні будуть подати
довідку про відсутність заборгованості станом на момент встановлення автономного
(ці нарахування, які робило КП "Наше місто" і які обурювали мешканців, будуть
ліквідовані і вже на початку листопада їм прийде квитанція без цих видуманих
боргових хвостів), а також гарантійне зобов'язання мешканця квартири щодо
відшкодування збитків іншим співвласникам багатоквартирних будинків та гарантія
доступу до трубопроводів. Під гарантійним зобов'язанням розуміється те, що
мешканці сплачуватимуть за опалення сходових кліток та підвалів за умови
належної теплоізоляції. Окрім акту обстеження автономної системи працівниками КП
"Наше місто" або іншого балансоутримувача за участю представників трускавецької
газової служби, потрібно буде вказати, хто виконував роботи по встановленню
автономного. Все це люди сприйняли з радістю, адже питання "висіло" на їхніх
шиях і не давало спокою.Як жити далі і де жити?
"Депутати ще в яйцях не були…"
"Дороги дорогами, а дахи треба робити…"
Питання будинків на Скоропадського від "Делакс Житлобуду" зрушило з мертвої
точки
Івасюка, 9 і Біласа, 7 - проблемні будинки
Дерева впадуть на два будинки?
Землю під городи не приватизовують
Тема номера
Перший сніг
Трагічна автокатастрофа
Трускавецькі рухівці - за Віктора Ющенка
Освітян привітали
У трускавецьких трунах ховатимуть голландців
Набирають контрактників
Нові правила наборів номерів
Вісті зі Стебника
газета "Воля громади"
Наступного року Микола Гук планує залишити освіту, культуру та медицину на
виживання за державний кошт
У Дрогобичі пройде акція "Засвіти свічку пам'яті на забутій могилі"
Щоб прибрати стихійну торгівлю, дрогобицький мер просить санстанцію його
оштрафувати
Кошти, які надійдуть від плати за техогляд, "втрамбують" у ями на дрогобицьких
дорогах
Дрогобич займає перше місце в світі щодо кількості базових станцій мобільного
зв'язку на одиницю площі
У Дрогобицьких храмах встановлять державні прапори
Підвищення мінімальної зарплати - це популізм Януковича, який збільшить податки
на підприємців
Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться, або В кожному конфлікті винні обидві сторони
Анатолій Гриценко очікує на сюрприз від українського народу
Минулої суботи, 10 жовтня, у Палаці культури нафтовиків перед бориславцями
виступив народний депутат України, голова парламентського комітету з питань
національної безпеки та оборони Анатолій Гриценко.
часопис "Тустань"
використано фото з сайту www.grytsenko.com.ua
Вона - "цяця", а всі - "кака"
(бойовий клич Українського Козацтва)
Звернення Дрогобицької районної організації ГП "Пора"
голова Дрогобицької районної організації ГП "ПОРА",
депутат Дрогобицької районної ради,
часопис "Тустань"
Сесія з підігрівом
Рекорд стебницьких депутатів
Стебнику допоможе Гарбуз
"Реанімація" по-стебницьки
По Геннадію Куцану створять комісію?
"Підтримаймо колегу-депутата!"
Бюджет перевиконали, а дахи течуть
газета "Воля громади"
Вбивство Провідника
газета "Воля громади"
Тренування і відпочинок
"Патріот" побував на Хортиці
голова СК "Патріот",
газета "Воля громади"
Спорт не потрібен?
Відкритий регіональний турнір з кікбоксингу потребує підтримки
газета "Воля громади"
Сумний гумор. Автономна вакханалія
Автономне газо- та електропостачання
Автономні вода та каналізація
Автономна республіка Трускавець
Театр абсурду
© 2008-2009 Незалежне видання "Трускавецький вісник". Всі права застережено.
Видається з 14 серпня 2008 року. Розповсюджується безкоштовно.
Засновник, головний редактор та відповідальний за випуск – Володимир Ключак.
Редакція публікує виключно ті матеріали, які збігаються з точкою зору редакційної команди.
Контакти: e-mail: anda_panda@ukr.net, моб.тел. 8 (097) 38-36-112
Публікація на порталі www.turportal.org.ua з дозволу Редакції.