Хто володіє інформацією, той володіє світом!

№1 » №2 » №3 » №4 » №5 » №6 » №7 » №8 » №9 » №10 » №11 » №12 » №13 » №14 » №15 » №16 » №17 » №18 »
№19 » №20 » №21 » №22 » №23 » №24 » №25 » №26

Трускавецький вісник

№71 (315) 22 липня 2011 р.

Новини Трускавця та регіону

Очистимось від корупціонерів

На Дрогобиччині за останні два тижні взяли третього посадовця при отриманні хабара. Першим був заступник мера Стебника, другим – експерт Дрогобицького МВ УМВСУ. А нещодавно попався на гарячому завідувач кафедри ДДПУ. Кажуть, що студент "здав" вимагача після прочитання на "Трускавецькому віснику" статті "Корупція в Дрогобицькому університеті?", проте ця інформація є неперевіреною, хоча і правдоподібною – ми рекомендували у випадках вимагання хабарів викладачами звертатися до правоохоронних органів.

Таким чином, затримання хабарника в університеті Дрогобича показує, що процес очищення вузу та повернення його доброго імені триває. Завжди серед благородних людей знаходиться "вівця", через котру пляма падає на весь заклад. Висловлюємо сподівання, що в ДДПУ правоохоронні органи вичистять всіх хабарників і залишаться там працювати тільки порядні чесні викладачі.

А ось як про вищезгадану подію повідомила обласна прокуратура у своєму прес-релізі:

"Органами прокуратури Львівської області порушено кримінальну справу стосовно завідувача кафедри одного з Вищих навчальних закладів м. Дрогобича за вимагання та одержання хабара

Вищезгадану кримінальну справу 18.07.2011р. порушено Дрогобицькою міжрайонною прокуратурою Львівської області за ч. 3 ст. 368 КК України (одержання хабара службовою особою, поєднане з вимаганням).

З’ясовано, що підозрюваний, будучи головою предметної екзаменаційної комісії для проведення вступного випробовування, вимагав та 18.07.2011р. в приміщенні свого службового кабінету одержав від громадянина хабар в розмірі 750 Євро за сприяння у вступі на заочну форму навчання.

Під час одержання суми хабара останнього викрито працівниками органів внутрішніх справ Львівської області. На даний час, вказаного службовця затримано в порядку ст. 115 КПК України. Досудове слідство у кримінальній справі триває".

В міській раді – тільки міські відділи

Як повідомляє наше джерело в міській раді Трускавця із посиланням на керуючого справами ТМР Олега Ковальчина, до кінця року мерія має намір виселити із будівлі адмінкорпусу № 2, що на вулиці Бориславській, 1, всіх орендарів та комунальні підприємства. Вже розірвано договір оренди з ПП "Капітоль", до жовтня приміщення мають звільнити КП "Парк курортний" та КП "Редакція міського радіомовлення. В міській раді повинні бути тільки відділи міської ради, а не приватні структури, вважають у мерії.

Інше наше джерело повідомляє, що у приміщенні колишнього ЖЕКу № 1, де зараз знаходиться адміністрація КП "Трускавецьжитло", розпочато грандіозний ремонт включно зі встановленням камер відеоспостереження. Особливо болісно це спостерігати колишнім працівникам КП "Наше місто", які чекають на заборговану зарплату. Теперішнє КП "Наше місто" очолює п. Вацко (з дому Добош), проте простим працівникам неможливо довідатися, куди ж ідуть гроші (біля 10 мільйонів гривень), отриманих підприємством як компенсація щодо покриття різниці тарифів за кілька минулих років. Теж невідомо, чи ремонти на Стебницькій, 59а не ведуться за кредит, отриманий нещодавно КП "Трускавецьжитло". Дану тему на прохання комунальників будемо розвивати в наступних номерах вісника.

Відпочивальників менше на 15 тисяч

Як повідомила на засіданні виконкому ТМР начальник планово-економічного відділу Марія Заверюха, за перше півріччя 2011 року у Трускавці оздоровилося 62 тисячі 562 особи. Це на 15 274 особи менше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Кількість відпочивальників зменшилася основним чином у санаторіях (найбільш в ЗАТ "Трускавецькурорт"), натомість дещо зросла по віллах та готелях. Як повідомив на цьому ж засіданні виконкому генеральний директор ЗАТ "Трускавецькурорт" Віктор Жданов, у другому півріччі в філіях товариства оздоровиться додатково 10 тисяч відпочивальників за соціальними путівками.

За перше півріччя 2011 року у Трускавці оздоровилося 14, 7 тисяч іноземних громадян. Це на 800 осіб більше у порівнянні з І півріччям року 2010. Найбільше зарубіжних гостей до Трускавця приїжджає з Росії, Білорусі, Молдови, Азербайджану, Польщі та Німеччини.

Кількість пенсіонерів невпинно зростає

Як повідомила на засіданні виконкому ТМР начальник планово-економічного відділу Марія Заверюха, кількість пенсіонерів у Трускавці за останні півроку зросла на 118 осіб і станом на 1 липня 2011 року становить 5 717 осіб. В той же час кількість працездатних осіб за півроку зменшилася на 354 особи і становить 13 058 осіб. Загальна чисельність постійного населення у Трускавці станом на 01.06.2011 – 21 163 особи, вона майже не змінилася за п’ять останніх місяців. 295 трускавецьких сімей отримують субсидії.

Станом на 18 липня дозвіл на встановлення автономного опалення одержали всього 623 особи.

Промисловість Трускавця

Як повідомила начальник відділу статистики Галина Шийка, за п`ять місяців цього року промислові підприємства Трускавця реалізували промислової продукції на 30,6 мільйонів гривень. 63,2% у цьому обсязі займає продукція переробної промисловості, з неї: виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, - 57,8%. Підприємствам з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води належить 36,8% продукції.

На підприємствах з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів станом на перше червня 2011р. вироблено: молока і вершків, згущених з доданням цукру або без додання цукру -130 т, молока обробленого рідкого - 45,0 т, продуктів кисломолочних - 33,0 т, сиру свіжого неферментованого та сиру кисломолочного - 14,0 т, масла вершкового жирністю до 85% - 11,0 т, води натуральні мінеральні негазовані - 2526,0 тисяч декалітрів, води натуральні мінеральні газовані -1273,1 тисяч декалітрів

За січень – травень 2011р. проти такого ж періоду 2010р. зросло виробництво вод натуральних мінеральних негазованих -- у 2,3 рази, вод натуральних мінеральних газованих -- на 24,3%, виробництво молока і вершків згущених з додаванням цукру зросло у 4,2 рази. Проте виробництво продуктів кисломолочних зменшилось на 13,2%, молока обробленого, рідкого на 69,0%, сиру свіжого неферментованого та сиру кисломолочного - на 76,3%, масла вершкового жирністю до 85% зменшилось - на 86,4%. На підприємствах легкої промисловості за цей час вироблено 37,4 тисяч штук трикотажу спіднього.

На підприємствах з машинобудівної промисловості за п`ять місяців 2011р. виготовлено 11900 штук лічильників для рідин, включаючи калібрувальні, що проти січня-травня 2010р. збільшилось у 3,5 рази, виробництво приладів для вимірювання фізичних та хімічних величин - 9 штук, що проти відповідного часу минулого року збільшилося втричі.

"Каменярі" можна читати в Інтернеті

Суспільно-політичний тижневик "Каменярі", який видається в Дрогобичі як регіональне видання і з яким ми підтримуємо партнерські стосунки (на "ТВ" ми розміщували актуальні статті газети), тепер можна читати і в Інтернеті за адресою www.kamenyary.info. На сайті подано новини та статті по населених пунктах регіону – Дрогобич, Борислав, Трускавець, Стебник, Східниця, Дрогобицький район.

Запрошує Палац культури імені Шевченка

Подаємо програму концертів в трускавецькому ПК ім. Т. Шевченка, вміщену в газеті «Трускавецькурорт». Початок концертів – о 20.00.

22.07, п’ятниця – концерт циганського ансамблю «Барон».
23.07, субота – концерт В. Ознобіна.
24.07, неділя – Концерт ансамблю «Лейся, песня».
25.07, понеділок – концерт заслуженої артистки України К. Бужинської.
26.07, вівторок – концерт народного артиста Росії Є. Шифріна.
27.07, середа – концерт заслуженого артиста України О. Гаврилюка.
30.07, субота – концерт народного артиста України Степана Гіги.

Згадаймо про музеї

В Єпархіальному музеї у Трускавці триває виставка вишиваних робіт мисткині Світлани Сидоренко – аж до 25 серпня. В музеї історії Трускавця діє оновлена експозиція "Трускавець від найдавніших часів до 1939 року". В музеї Михайла Біласа відкрито виставку робіт молдавського художника Васіле Дохотару. У Бориславському історико-краєзнавчому музеї з 5 липня до початку серпня триває виставка живопису Наталії Івженко "Краса врятує світ". А в краєзнавчому музеї "Дрогобиччина" з 10 липня розгорнуто експозиції української сучасної ікони від мисткині Тетяни Думан.

Нове приміщення управління юстиції

15 липня в Бориславі відбулося відкриття нового приміщення міського управління юстиції. Саме з цієї причини не зміг побувати на семінарі у Трускавці в цей день голова Львівського ГУЮ Андрій Багряк і відрядив до нашого курортного міста свого заступника Богдана Юськіва. Пан Андрій перерізав символічну стрічку із секретарем БМР Ігорем Яворським, котрий виконував на цей період обов’язки міського голови на час відрядження мера Володимира Фірмана до Польщі. Після освячення споруди отцями Романом Василівим та Петром Підлубним пройшло виголошення вітальних промов, зокрема і від керівника бориславських регіоналів, екс-мера міста нафтовиків Івана Удовенка. Начальниця Бориславського міського управління юстиції Ірина Клонцак подякувала всім, хто був причетний до капітального ремонту приміщення.

Власна інформація

Вісті зі Стебника

- Стебницька міська рада планувала розпочати капітальний ремонт дороги на Трускавець ще в червні. Кошторисна вартість робіт на вулиці Трускавецькій становить 900 тисяч гривень. Проведено й тендер на ці роботи. Їх має виконувати фірма «Дорсервіс». Та через тяганину, що виникла між обласною радою і облдержадміністрацією стосовно виділення 165 тисяч гривень на ремонт цієї дороги, роботи годі розпочати, вважає міський голова Василь Пецюх. А ці кошти мають долучитися до тих, які виділяє міська рада. Ще одні суми на ремонт Трускавецької мали би поступити і з державної субвенції, якими розпоряджається служба автомобільних доріг. Та вона ніяк не може визначитися з підрядником.
- Колишня працівниця міської ради Лілія Володимирівна Шологон судиться з міською радою: вона хоче поновитися на посаді заступника міського голови, якої зараз не існує. Пані Шологон було звільнено з цієї посади ще у серпні минулого року. Таке рішення приймав тодішній мер Роман Калапача. Дивує в цій справі те, чому пані Шологон позивається з нинішньою владою, а не з минулим керівником, який приймав якесь незаконне рішення про її звільнення з посади, яку ліквідували. Нинішній міський голова Василь Пецюх вважає, що міська рада могла би піти їй назустріч і компенсувати моральні збитки, які вимагає пані Шологон, а це 40 тис. грн., але лише за період, на який вона була призначена на цю посаду колишнім головою міськради. Тепер слово за судом, в об’єктивності якого міська рада має певні сумніви.
- Після переходу основних гравців ФК «Стебник» у Трускавець, гра команди стала слабшою. Та завдяки вмілій роботі головного тренера команди Івана Бішка , як показують останні ігри на першість Дрогобицького району, стебницькі футболісти виходять на свій попередній рівень - вони перемогли в чотирьох зустрічах. Особливо принциповою була гра із командою ФК «Колос» із Меденич. Перший тайм стебничани програли з рахунком 2:1. У другому таймі тренер зробив заміни, вивівши на поле молодих і здібних футболістів –Сергія Чепіка, Василя Огара та Назарія Іванніка, які і переломили весь хід боротьби. Стебничани заграли швидко, технічно і перемогли з рахунком 5:2. Тепер, як стверджує голова СК «Стебник» Йосип Бандура, на полі була команда, а не окремі гравці. Радо вітали перемогу своєї команди численні уболівальники міста.

Андрій Говіщак

Uroczystosc zakonczenia letnich polkolonii jezyka polskiego w Drohobyczu

Osoba rozpoczynajaca przemowienia byla p. Alicja Brzan-Klos. Pieknymi slowami podziekowala wszystkim uczestnikom tego wydarzenia. Wyrazy szczegolnej wdziecznosci padly pod adresem p. Larysy Pankiewicz, dyrektora szkoly № 2, ktora po raz kolejny przyjela gosci z Polski stwarzajac im domowa atmosfere. Specjalne podziekowania byly rowniez kierowane pod adresem p. Adama Aurzeckiego za inicjatywe podtrzymania zadania nie zwazajac na brak dotacji senackiej.

Najwieksze wyrazy wdziecznosci byly adresowane nauczycielom z Polski oraz Drohobycza, ktorzy prowadzili tegoroczna edycje polkolonii. Uroczystosc rozpoczela sie od hymnu Ukrainy oraz Polski. Po hymnach rozpocza sie wystep do, ktorego przegotowano sie od poczatku polkolonii. Po czesci artystycznej zebrani goscie obejrzeli prezentacje multimedialna , ktora byla sprawozdaniem z pobytu Polskiej kadry nauczycielskiej w Drohobyckiej szkole nr2.

Na zakonczenie delegacja z Polski zadeklarowala chec kontynuowania tego wspanialego zadania edukacyjnego, ktore przynosi wymierne korzysci dla uczestnikow.

N.B. 5 lipca po raz trzeci na bazie Drohobyckiej Sredniej Szkoly nr 2. odbyly sie letnie polkolonie dla chetnych opanowac jezyk polski. Organizatorami wystapily Stowarzyszenie „Wspolnota Polska” oddzial w Katowicach, „Stowarzyszenie Przyjaciol Ziemi Drohobyckiej” w Bytomiu, TKPZL oddzial w Drohobyczu, srednia szkola №2 oraz miejscowy dzial edukacji.

http://tkpzlwd.webnode.com

Еротика від Васіле Дохотару

21 липня в музеї Михайла Біласа у Трускавці пролунали дві пісні. Одну з них румунською (чи молдавською, втім, це одна і та ж мова) виконала онучка митця Міхаіла Унгуряну – про кобзаря (на мелодію славнозвісної «Заграй ми, цигане старий»). Другу виконав вже сам кобзар – Василь Кирилич. І одна, і друга звучали для головного винуватця свята, яке проходило в цьому музеї, і для гостей цього свята. А головним винуватцем дійства, яке організувала та провела директор музею Біласа Олена Білас-Березова і на яке прийшли небайдужі до культури люди, був молдавський художник, народний артист Молдови та Румунії, лауреат премії імені Міхая Емінеску (аналог нашої Шевченківської) Васіле Дохотару.

Пан Васіле – митець, це видно з першого погляду. Пильно дивиться на тебе і наче бачить твою душу. Ховає свої руки за спиною, наче дещо соромлячись їх величини, бо ж працював лісорубом. Бере в руки перо, махне ним туди-сюди і ось вже на папері чи полотні постає, наче від помаху крил, оголена зваблива дівчина, котра ніби підіймає дух чи і щось зовсім тілесне. Пан Васіле має багато друзів, бо він людина щира. От і в Трускавці це вже не перша його виставка – першу облаштував при вході в місцевий костел пан Станіслав Чапля, адміністратор храму. Звісно ж, що з творів без оголених натур. Проте творчість Васіле Дохотару багатогранна – так зобразити пейзажі Трускавця як він, не може ніхто. Чому? Та тому, що пан Дохотару – особистість, а не повтор, він торує свій шлях в мистецтві, не наслідуючи когось. Навіть вчителеві своєму Васіле вдячний за те, що той нічого його не вчив, а дав можливість вчитися самому.

Відкриття виставки в музеї Біласа, яка триватиме від 21 липня три тижні – подія. Теплі слова про друга мовлять відомий трускавецький художник Юрій Копчак, відома трускавецька журналістка Тетяна Татомир (в іпостасі очільника відділу культури), відомий цінитель мистецтва, викладач медуніверситету з Донецька Олександр Клименко, відомий трускавецький поет Вячеслав Умнов, відома берегиня мистецтва в нашому місті Олена Білас-Березова, директор цього музею. Як швидко малює художник, так швидко оглядаємо картини – вони чудові. Та коли біля кожної стаєш і вдивляєшся ближче, глибше, то поволі помічаєш те, чого перед тим видно не було. Це як вітер – свище, пронизливо дме, а коли ти вслухаєшся, то чуєш чи то тужливу, чи то веселу мелодію і вже по-іншому сприймаєш це природне явище.

виставка Васіле Дохотару виставка Васіле Дохотару виставка Васіле Дохотару
виставка Васіле Дохотару виставка Васіле Дохотару виставка Васіле Дохотару
виставка Васіле Дохотару виставка Васіле Дохотару виставка Васіле Дохотару

Давно не доводилося мені пити хороше вино – кілька років тому на Закарпатті. Не тому хороше, що дороге, а тому, що справжнє, натуральне, домашнє. Із запахом та смаком винограду, а не порошку, із духом природнім, а не штучним. Саме таким вином пригощав Васіле Дохотару присутніх на відкритті своєї виставки, вином із свого власного винограднику. Посміхався, приймав теплі слова та дарунки, відчував себе як удома, адже, за словами Васіле, тут добре, як вдома. Хоча і клімат, і зелений колір тут дещо інші, ніж у рідній Молдові.

Блукаючи лабіринтами душі Васіле Дохотару, поміж його картин, довелося чути різні відгуки. В тому числі і стосовно оголених дівчат чи жінок, що це якась порнографія. Подумалося – нещасні, не вміють відрізнити порнографію від еротики. А втім, чи й еротика це? Адже за кількома штрихами, які творять лінії жіночих грудей, сідниць та розкішниці, є ще й невидимі штрихи, які пробують вловити невловиме – таємну душу жінки.

Музей Михайла Біласа запрошує оглянути виставку робіт молдавського митця Васіле Дохотару…

Володимир Ключак

Влада аж зі шкіри пнеться, так дбає за простий народ

У четвер, 21 липня, відбулося чергове засідання трускавецького міськвиконкому. Тривало воно дві години (з 10 до 12). З них одна була присвячена першому питанню – підсумкам фінансово-господарської діяльності підприємств Трускавця за І півріччя 2011 року. Доповідала завідувач планово-економічним відділом ТМР Марія Заверюха. Вона озвучила цифри і присутні керівники санаторно-оздоровчих закладів слухали ці цифри як сонні мухи. Недовиконання показників бюджету із об’єктивних причин, адже держава в кризі, порівняння по сплаті податків та інше, що не викликало зацікавленості у присутніх. Та пожвавлення виникло, коли слово для запитання взяв Почесний громадянин міста Трускавця, депутат обласної ради І демократичного скликання Мирон Бучацький. В час, коли у 11 присутніх членів виконкому питань не було, він задав два – по ЗАТ «Трускавецькурорт» (це одна з улюблених тем Мирона Володимировича) та по перевізниках, які мають за його словами 300%-ву рентабельність.

Коментувати ці запитання взявся міський голова Трускавця Руслан Козир, та так захопився, що затягнув свої «коменти» більш ніж на півгодини, прочитавши присутнім лекцію як треба жити і як треба господарювати. Чиновники цю ж лекцію на щотижневих нарадах чули неодноразово, тож переповідати її зміст немає сенсу. Бо було там і про турботу про логістику, щоб відпочивальники літали до Львова, і про те, як мають змінювати свою маркетингову та рекламну політику в санаторіях та готелях, щоб були відпочивальники, бо пора перестати думати та працювати по-старому, про близькі перспективи кращого водопостачання і навіть про псів, яких забирають зі Львова до Трускавця, мастять йодом та зеленкою і випускають у курортний парк. Втім, на своє питання по перевізниках пан Бучацький почув від мера відповідь – влада турбується про громаду і створила своє комунальне автотранспортне підприємство.

Питання по перевізниках виникло і тоді, коли розглядали інше питання – вносили зміни в одне з рішень виконкому. Влада з ініціативи перевізників, які заробляють гроші в Трускавці (а присутніми від фірм-перевізників були панове Богдан Асафат та Ігор Барна), вирішила, що безлімітне перевезення пільговиків – це занадто і обмежила таке перевезення часом від 10 до 15 години (хоча спочатку, в проекті рішення, планувалося до 16.00, але начальник УЖКГіБ Юрій Терлецький наполіг на своєму варіанті). В інші години, а це від 7 до 10 та від 15 до 21, в одну маршрутку братимуть безкоштовно трьох пільговиків. У маршрутках дане рішення виконкому зобов’яжуть вивісити на видному місці. Втім, водії плювати хотіли і на попереднє рішення, більш жорстке для них. Так, в понеділок, 18 липня біля 12.00 на зупинці біля продовольчого ринку водій маршрутки-душогубки № 1 не рушив із місця до того часу, поки із трьох пільговиків одна не розрахувалася за проїзд – чекав біля 10 хвилин, не зважаючи на обурення пасажирів. Багато фактів знущань над пасажирами-пільговиками наводили на засіданні міськвиконкому депутати І демскликання Мирон Бучацький та Володимир Мацюрак, вони навіть пропонували створити громадську комісію контролю в їхньому складі, а також за участі двох депутатів ІІІ демократичного скликання Омеляна Дяківа та Миколи Кучера. Комісію виконком створив. Цих людей ввели в неї поряд із чиновниками міськради.

Таким чином, виконком десятьма голосами зробив «подарунок» для пільговиків, бо бідні перевізники кажуть, що вони «виходять на нулі» і їм важко працювати. За приклад вони наводять Дрогобич, де пасажири-черговики роблять живу чергу до маршрутки біля «Прометея» чи на автостанції, а також інколи брутально викидають непокірних з авто. В той же час Львів, Тернопіль чи Івано-Франківськ, де пільговики їздять без обмежень, їх «не колише». Дане рішення перевізники трактуватимуть по-своєму, як і попереднє, коли вони ціни за проїзд підняли, вивісивши тільки цей пункт рішення виконкому, а про безлімітне перевезення пільговиків замовчували.

«Подбав» виконком і за підприємців у парку – задовільнив протест прокурора, за яким підприємець Сенишин змушений буде демонтувати свої рекламні конструкції, а також згідно припису головного державного санітарного лікаря Трускавця остаточно позбавив права перебувати в парку художникам, музикантам, фотографам та іншим, хто творив певну ауру нашого курортного містечка. Доповідали ці два питання начальник юридичного відділу Оксана Хемич та спеціаліст Управління розвитку курорту Валентина Жук. Так що тепер біля ПК Шевченка та місцевого костелу стоїть тир та прокат скутерів, на що прості люди (і трускавчани, і відпочиваючі) плюються, на центральній площі міста гендлюють морозивом, а замість пам’ятника нашій незалежності стоять надувні атракціони та рекламний щит «своїх» підприємців. Коней забрали з парку, хоча і не всіх, натомість виставили їх вище церкви Миколая неподалік Управління єпархії. Духовенство в шоці від такої «турботи» міської влади. Трохи нижче церкви святого Миколая продають яблука, малину, печиво, лахи, кошики та все, що лиш не хочете, а скоро біля мерії будуть грати музиканти, а біля санстанції та прокуратури художники малюватимуть архітектурні форми обласного депутата. Коли один із членів виконкому несміливо висловив сумнів у доцільності таких тотальних незрозумілих заборон, то отримав урок № 2 життя та історії від мера.

На виконкомі теж було прийнято ряд питань по містобудівельних обґрунтуваннях, оформленнях прав власності, надано дозвіл на відчуження частини будівлі, яка належить малолітній дитині та на зміну назви однієї з комерційних структур. Припинено дію по інвестиційному проекту по готелі «Трускавець». У Трускавці по вулиці Куліша буде новий готель на 12 місць «Інтар», а по вулиці Карпатській новий ресторан «Очаг», громада УПЦ КП збирається будувати церкву на вулиці Дрогобицькій замість теперішньої тимчасової культової споруди. Члени виконкому хотіли відмінити рішення виконкому про надання дозволу мешканцю Стуса, 1 на добудову, але за порадою юридичного відділу це питання вирішили винести на сесію ТМР. Останнім питанням члени виконкому заслухали інформацію про розпорядження міського голови Трускавця.

Володимир Ключак

Стріляти так стріляти

Чесно, набридло вже писати про алогічність дій влади у намаганні очистити курортний парк від всіх і всього, вимітаючи під одну гребінку шкідливі і корисні для курорту діяльності: торговців і художників, фотографів і туристичні фірми, надавачів різноманітних відпочинкових послуг. Та за законами фізики, що енергія нікуди не дівається, все ці атракції та стихійні торгівці тепер заполонили всі суміжні з парком простори: бульвар Юрія Дрогобича, площу Незалежності, туляться вже й до музею історії міста та ледь не до церкви Миколая…Яка користь і логіка такого «очищення» невідомо.

Але повернутися до теми змусили трускавчани. Так, минулого тижня в редакцію звернулися мешканці нашого міста, обурені забрудненням центральної вулиці Степана Бандери прямо перед Палацом культури ім. Шевченка і майданом Кобзаря. Мова йде про далеко не найестетичніший намет з тиром в прокатом велосипедів, який нещодавно «виріс» у центральній частині міста, навпроти костелу, старовинних дерев’яних віл та на дорозі з парку до міської ради, перегороджуючи добрячу частину цієї дороги. «Хто дозволив? Для чого?» - запитували небайдужі трускавчани, точніше трускавчанки, які щодня проходять цією дорогою на роботу в санаторії нагірної частини і з роботи та звикли тут відпочивати оком і душею, милуючись старовинною архітектурою та дихаючи озоном.

тир і прокат вело-мото тир і прокат вело-мото

Дозвіл на встановлення намету з тиром і прокатом в цьому місці надала комісія з вуличної торгівлі на чолі з заступником міського голови Валентиною Бодак - повідомили нас у відділі реєстрації та інфраструктури міської ради:

- Мотивуючи тим, що у Трускавці мало розважальних послуг, а в курортному парку цю діяльність провадити не можна, комісія не мала жодних застережень, - розповідає заввідділом Леся Гавриляк. - Та після встановлення вже багато хто питає про цю тимчасову споруду. Підприємець там ще повинен дещо доробити, попрацювати над естетичним виглядом точки.

Та видно над головним – добрими стосунками з владою, яка всіх гонить, а йому навпаки дала «зелене світло» в історичній частині міста – цей підприємець вже попрацював…

Іра Циган,
газета "Франкова криниця Підгір’я"

«Фронтовики» продалися Ахметову?

Новина, що облетіла нещодавно більшість ЗМІ, декого шокувала, а для декого справдила прогнози: «Фронт змін» Арсенія Яценюка - «іграшка» тих, хто хазяйнує не лише у Верховній Раді, але й в Україні.

Проект Арсенія Яценюка «Фронт змін» купив Рінат Ахметов, - заявила нещодавно на прес-конференції заступник голови партії «Сильна Україна» Олександра Кужель. Вона сказала буквально таке: «Рінат Ахметов купив проект Арсенія Яценюка "Фронт змін". Якось він сказав мені, що бізнесмен, і коли бачить проект, який принесе хоча б п'ять відсотків прибутку, купує його». Нагадаємо, що бізнесмена Ріната Ахметова визнано найбагатшою людиною України та СНД. Його капітал оцінено на 25,6 мільярда доларів.

Цю новину можна б оцінити, як чергову «качку», але є деталі й обставини, що змушують задуматися над нею.

Насамперед нагадаємо, як запускався проект Арсенія Яценюка. На кожному стовпі висів «Арсеній» кольору хакі й щось обіцяв - зміни. Кожен стовп пропонував інші. Водночас був запушений онлайн-проект такої собі громадської організації, яка збирає докупи усіх добровольців, щоб разом будувати щасливе життя. Згодом із добровольців сформувалися «фронтовики», котрі у повному бойовому спорядженні кидалися на амбразуру - Арсенієві намети були в усіх містах і містечках, навіть селах. Але тут раптом виникла фінансова проблема, один рівничанин з «Фронту змін» видав «на гора» секрет: Арсеній набирає в свою команду здебільшого людей бізнесу і вибиває з них кошти на фінансування організації. І вказав шалену суму, яку не міг сплатити навіть під тиском.

Згодом кошти в Арсенія відкілясь появилися і справа пішла, «як по маслу». Сьогодні «Фронт змін» є найприбутковішою політичною організацією - після «Батьківщини».

Нещодавно у регіоні сталася подія, у центрі уваги якої стала політична партія «Фронт змін». 13 липня 2011 року на сесії Бориславської міської ради депутати більшістю голосів задовільними протест прокурора В.Павича на рішення міської ради №242 від 18.04.2011р. «Про заборону використання символів тоталітарного режиму на території міста Борислава та смт. Східниця». Це означає, що спрацювала якась сила, що була вищою понад свідомість наших краян і бориславський «парламент», більшість крісел якого зайняли місцеві «фронтовики», прийняв рішення, яке ще кілька років тому було б немислимим для нашої національної свідомості: на бориславських будинках чи східницьких санаторіях відтепер можуть собі спокійнісінько висіти червоні серпасто-молотасті прапори, у цих населених пунктах при чиємусь бажанні запросто збудують пам'ятник «вождеві всіх народів».

Перемога антиукраїнських сил у Бориславі свідчить, що примара «яценізму» бродить нашим краєм і, поза всяким сумнівом, осяде у нашому Трускавці, де у більшості на чолі з мером є також «фронтовики». Якщо нас дотепер лякали «регіонами» і тими, хто свідомо чи в силу обставин ішов з цією політичною силою, то лише для того, щоб безперешкодно запустити у наше місто-курорт іншу політичну фігуру - керовану «згори» партію «Фронт змін». Позаяк, Партія регіонів уже «таврована» у нас, як «антиукраїнська», то «фронтовики» кольору хакі під національними гаслами допоможуть вершити у Трускавці зовсім неукраїнські справи. Певні натяки на те, що так воно і є - уже, на жаль, існують. Для їх висвітлення, сподіваюся, знайдуться місця на шпальтах наступних номерів нашого видання.

Василь Кирилич

Від "Трускавецького вісника". Вчора, 21 липня, у Львові було прийнято звернення міської ради про політичні переслідування в Україні, повідомило обласне проводове радіо. Звернення не підтримали три політичні сили, серед них дві – Партія Регіонів та "Фронт змін".

Із щотижневих нарад у Бориславі

На традиційній вівторковій нараді у міського голови Борислава всі керівники відділів та служб міської ради інформували про виконання доручень міського голови та про все зроблене у колективах, якими керують.

Про ремонтні роботи у закладах освіти говорила начальник відділу освіти Леся Коваленко. Зробити належить ще багато, але буде зроблено все, щоб наші освітяни гідно розпочали новий навчальний рік, який уже не за горами.

Стан справ у медичних установах міста коротко окреслив головний лікар центральної міської лікарні Василь Кочержат. Основна проблема - брак коштів, хоча міська влада робить усе можливе, щоб забезпечити бодай мінімум потреб нашої медицини.

Знову ж нависла загроза, що Бориславська експедиція Прикарпатського УБР, газопереробне підприємство і тампонажна контора будуть сплачувати податки у Долину, філіалами підприємств якої вони є. Отже, міський бюджет, і так доволі нетривкий, дістане ще один удар. Міський голова наголосив, що буде зроблено все, аби цього не сталося.

Про підготовку до святкувань Дня Незалежності розповів начальник відділу культури Андрій Спас. Міський голова підкреслив, що врешті, має бути створено у місті хоча б один духовий оркестр. Над цим власне і працює відділ культури. Друге - приміщення під музей нафтової промисловості. Експонати вже є, проблема у приміщенні, де вони мають бути розміщені.

Начальник відділу сім'ї, дітей та молоді Роман Тарнавський порушив тему бездіяльності нашої міліції. Парком снують мопеди та мотоцикли. А тут же, на алеях, і матері з візочками. Жодної людини у міліцейській формі, яка б навела порядок. Жодної! От і роблять тут наші недолугі підлітки все, що хочуть. Кілька днів тому порозламували усі автомобільчики на одному з дитячих атракціонів, поламали дошки на сцені Зеленого театру. Кому наш парк настільки ненависний, щоб з'явилося бажання нищити все і вся?! Але на те й наші правоохоронці, щоб поставити на місце малолітніх вандалів, щоб навести спокій і порядок принаймні у парку, який є справді місцем масового відпочинку.

Чергову нараду із керівниками комунальних служб міста міський голова Володимир Фірман розпочав із аналізу роботи автотранспортників. Проблем тут вистачає. Практично кожного дня надходить по дві-три скарги щодо обслуговування маршрутів №№ 2 та 7 ТзОВ «Транс-сервіс». Керівник цього підприємства звернувся за допомогою до МПП «Транспортник», оскільки не міг забезпечити перевезення пасажирів на маршруті № 5. Тепер виникли проблеми із забезпеченням автобусами маршрутів №№ 2 та 7. Сьогодні на підприємстві реально працює 2 транспортні засоби, тому вирішити власними силами проблему обслуговування вказаних маршрутів ТзОВ «Транс-сервіс» не може. На нараді запропоновано залучити до перевезення пасажирів на маршрутах № 2 та № 7 МПП «Транспортник», яке за результатами конкурсу зайняло друге місце. Загалом, минулий тиждень комунальники відпрацювали без суттєвих аварій та зривів. Підприємства виконують планові роботи із підготовки до зими. КП «Еко-місто» минулого тижня відновило роботу розчинно-бетонного вузла. «Бориславтеплоенерго» завершило ремонтні роботи на теплотрасі по вул. Весняній, яку цього тижня будуть ізолювати. У житлових будинках працівники ЖЕКів проводять профілактику інженерних мереж. Частково здійснюється ремонт покрівель. КП «Бориславсвітло» проводить інвентаризацію вуличного освітлення.

Серйозною проблемою для комунального господарства міста стали масові крадіжки інженерного обладнання будинків. Крадуть буквально усе, що можна здати на металобрухт, - драбини, решітки, труби інженерних комунікацій... Із першого під'їзду будинку 177, корпус 1, невідомі зловмисники демонтували і викрали 30 м чавунної каналізаційної труби. Підвал житлового будинку був зачинений, тож злодії, щоб проникнути всередину, зрізали замок. Зрозуміло, що працівники ЖЕКу відновлять каналізацію, але із цим явищем потрібно вести систематичну боротьбу. Й у першу чергу боротися із такими крадіжками повинні самі мешканці. Адже йдеться про їхнє спільне майно та безпечні умови проживання в будинку. Міська влада також у міру своїх можливостей збирається боротися із цим явищем. Для цього міський голова дав доручення створити компетентну комісію із залученням правоохоронних органів, яка здійснить перевірку діяльності пунктів прийому металобрухту в місті.

Газета "Нафтовик Борислава"

Ремонт дороги на Східницю обіцяють зробити швидко

Досить було автодорожникам одеської «Автомагістралі» розпочати демонтаж бордюрів по вул. Трускавецькій, як тема якості ремонту міських доріг стала чи не основною в щоденних побутових розмовах більшості мешканців міста. Говорять різне. Дехто висловлює стурбованість, що із ремонтом доріг може трапитись така ж історія, як і з відновленням зруйнованого повінню мосту по вул. Героїв ОУН-УТІА. Інших цікавить, що буде із вул. М. Грушевського. Ще інші запитують, коли, нарешті, бориславці зможуть доїхати без проблем до Дрогобича?

Запитань багато. І щоб окреслити бодай найближчу перспективу розвитку міського дорожнього господарства, ми вирішили поспілкуватися на цю тему із керівником не так давно створеного комунального підприємства Борислава «Еко-місто», депутатом міської ради Богданом Городиським.

- Пане Богдане, про сьогоднішній стан і найближчу перспективу міських доріг у Бориславі не говорить хіба що лінивий. Чи не могли б Ви, як керівник підприємства, що безпосередньо займається дорожнім господарством, дати реальну характеристику стану наших доріг?

- Дороги нашого міста справді перебувають у жахливому стані і потребують ремонту. Про це знають всі. І на адресу сьогоднішньої влади надходить багато нарікань щодо поганого стану доріг Борислава, хоч усім зрозуміло, що за вісім місяців роботи команда Володимира Фірмана не могла довести їх до такого плачевного стану. Ситуація із дорогами формувалася не один рік, і тут є декілька чинників, що позначилися на загальному стані доріг. Перш за все - це відсутність у структурі міського комунального господарства спеціалізованого підприємства, яке б могло обслуговувати дороги. Такого підприємства на сьогоднішній день у Бориславі немає. КП «Благоустрій», яке мало би займатися подібними питаннями, із нового року не працює, а його економічний стан виявився настільки катастрофічним, що міська влада вимушена була піти на його ліквідацію. Ще раніше депутати міської ради через непідйомні борги вимушені були ліквідували комбінат комунальних підприємств. Водночас рішенням сесії міської ради створене нове комунальне підприємство « Еко-місто ». Оскільки питання обслуговування та прибирання міських доріг були відкритими, то саме це новостворене комунальне підприємство взяло на себе ці два напрямки робіт. На сьогодні у функціональні обов'язки «Еко-міста» входить обслуговування і прибирання міських доріг та обслуговування кладовищ.

- А хто займається ремонтом?

- В обов'язки «Благоустрою» входило утримання та поточний ремонт доріг. Позаяк КП «Благоустрій» ліквідоване, то утримання та поточний ремонт доріг буде виконувати «Еко-місто». Проте щоб виконувати ці роботи, підприємству потрібні засоби - обладнання, машини та спеціальна техніка. Усього цього немає. Колись до виконання ремонтних робіт місто мало можливість залучати спеціалізоване шляхобудівельне управління. Зараз такого управління у місті немає.

- Тим не менше, дороги ремонтують...

- З початку року з виділених коштів для ремонту та утримання міських доріг КП «Еко-місто» освоїло близько 300 тис. грн. За ці кошти зроблено поточний ямковий ремонт асфальтобетонного покриття на вулицях Шкільній, Д. Галицького, В. Великого (від перехрестя вул. Трускавецької до перехрестя вул. Вояків ОУН-УПА), а також частково зроблено ямковий ремонт вулиць Героїв ОУН-УПА та С. Коваліва. Окрім цього, намагаємося підтримувати у робочому стані вщент розбиті дороги. Це вулиця С. Бандери, кінець якої майже що два тижні підсипаємо гравієм, щоб по ній можна було проїхати. Проте дорога розбита настільки сильно, що наші зусилля значного ефекту не дають. Постійно ремонтуємо вулиці В. Івасюка та Дрогобицьку. На Дрогобицькій поряд із гравієм почали застосовувати щебінь. Щебенем підсипали також вулиці С. Петлюри і М. Грушевського. Але вул. Грушевського знищена настільки, що нашу роботу побачити складно. Після ремонту каналізації тут не залишилось ні бордюра, ні тротуара, ні проїжджої частини. Вулиця взагалі була непроїзна. Силами «Еко-міста» вдалося відновити проїзд. Тут зроблено гравійний ремонт проїзної частини. Плануємо власними силами у цьому році на М. Грушевського виставити бордюр, щоб було хоча б видно межу проїжджої та пішохідних частин вулиці. Окрім того, планували зробити поточний ямковий ремонт вулиць Дрогобицької та С. Петлюри. Для цих потреб будуть використані бюджетні кошти державної субвенції - 140 тис. грн. На ремонт Дрогобицької передбачено затратити 90 тис. грн. Решту коштів планували використати для ремонту вул. С. Петлюри, але рішенням сесії міської ради 50 тис. грн. скеровано на ремонт вул. В. Іваскжа. Депутати, ухвалюючи таке рішення, очевидно, керувалися тим, що через вул. В. Івасюка забезпечується доїзд карет швидкої допомоги до реанімаційного, хірургічного та травматологічного відділень міської лікарні. І дуже часто життя людей пов'язане із якістю дорожнього полотна.

- А на що місто може розраховувати у рамках підготовки до «Євро-2012»?

- Команда міського голови Володимира Фірмана багато зробила, щоб залучити для ремонту міських доріг цільові кошти, що їх виділяють у рамках програми «Євро-2012». Для того, щоб на вул. Трускавецькій з'явилася потужна техніка, про яку сьогодні говорить усе місто, декілька разів переробляли дефектні акти, бо постійно збільшувалася сума. Кінцева сума, яка буде використана для ремонту міських доріг у рамках програми підготовки до «Євро-2012», складає 12,4 млн. грн. За .ці гроші планується відремонтувати п'ять вулиць - Трускавецьку і далі у напрямку на Східницю: В. Великого, Д. Галицького, Т. Шевченка та С. Бандери - до підйому на перевал. На сьогодні виділено кошти тільки на вул. Трускавецьку і Т. Шевченка. Три вулиці наразі залишаються без фінансування. Проте є така думка, що недофінансування пов'язане із нестачею коштів у Державному бюджеті. Як тільки кошти з'являться, роботи буде профінансовано в повному обсязі. Місто будь-якого реального впливу на порядок фінансування чи використання цих коштів не має. Тендер проводила Служба автомобільних доріг Львівської області, вона ж і виступає у ролі замовника. Виконавцем робіт є одеська «Автомагістраль». Фірма дуже потужна. Приїхала до Борислава зі своїми людьми та технікою. Вже проведено геодезичну зйомку фрезерування окремих ділянок та зірвано бордюри по вул. Трускавецькій. Думаю, ця вулиця буде відремонтована належним чином. Трохи за підрядом зможуть заробити і бориславські підприємства, які будуть чистити дощову каналізацію, піднімати значну частину каналізаційних люків та дощоприймачів, а також робити стоки води. Усі ці роботи плануємо виконати власними силами. Окрім того, «Еко-місто» планує подавати одеській «Магістралі» товарний бетон, виробництво якого відновлено на колишній базі комбінату комунальних підприємств.

- Чи не позначиться участь «Еко-міста» у підготовчих роботах за програмою «Євро - 2012» на якості ямкового ремонту вулиць Дрогобицької та В. Івасюка?

- Роботи надзвичайно багато. Біда в тому, що для їх виконання потрібні гроші та техніка. Без техніки ми на дорозі не спроможні щось зробити. Належної якості робіт без дотримання технології досягти неможливо. А оскільки при виконанні ямкового ремонту ми не можемо дотримуватися належної якості, то, відповідно, не зможемо досягти довготривалості, а відтак справедливими будуть нарікання людей. Не хочу приховувати, але щойно «Еко-місто» розпочало робити ямковий ремонт, як люди почали вказувати на недоліки нашої роботи. Ми прагнемо робити добре, якісно, проте через відсутність належного матеріального забезпечення та відповідної спецтехніки це не завжди вдається.

- Спеціалісти стверджують, що основною причиною незадовільного стану міських доріг е повна відсутність водовідведення. День-два інтенсивних опадів - і дощова вода із гір річкою тече по міських дорогах, починаючи від підйому на перевал і закінчуючи центральною частиною міста.

- Це дуже серйозна проблема. Дощова каналізація по вул. С Бандери забита повністю. Вулиця Шевченка - до половини, В. Івасюка - повністю, С. Петлюри - повністю, Дрогобицька - частково, Трускавець-ка - наполовину. Все це є наслідком того, що упродовж останніх 5-10 років ремонт доріг проводився шляхом підсипання гравієм. Після першого ж дощу дрібні фракції гравію опинялися у дощовій каналізації. При більших опадах - у трубах каналізації опинялося крупніше каміння. Як не прикро це визнавати, але ми самі вивели з ладу дощову каналізаційну систему міста. Тепер мусимо затрачати великі ресурси, щоб відновити систему відведення дощових стоків із доріг. Без відновлення роботи дощової каналізації нормальної дороги у місті не буде. Це ми уже почали робити. По Трускавецькій із випередженням графіка «Еко-місто» проводить ремонт дощової каналізації. Замовили спецмашину для «продування» забитих ділянок, будемо відновлювати також відсутні решітки дощоприймальних колодязів. Це також велика проблема: ці решітки бориславські "металісти" постійно крадуть і здають, як металобрухт. Думаю, що до часу, коли робітники «Магістралі» почнуть укладати асфальт, дощова каналізація по вул. Трускавецькій буде працювати. Практику роботи із випередженням буде застосовано і до інших вулиць, проводитиметься капітальний ремонт дороги. Окрім того, міська влада має намір до початку укладення асфальту на окремих ділянках провести також заміну проблемних ділянок водогону.

- Чи не могли б Ви окреслити, коли орієнтовно можна буде проїхати відремонтованою дорогою до Східниці?

- Фірма «Автомагістраль» є досить потужною організацією. У Ходовичах за Стриєм вона монтує свій асфальто-бетонний завод. На Заході України шляхобудівники з Одеси планують працювати півтора року. Обсяги робіт по Бориславу та Східниці за попередніми прогнозами заплановано виконати за три - три з половиною місяці. Виглядає на те, що якщо буде витримано принцип: «робота - гроші» чи, навпаки, «гроші - робота», то ремонт п'яти вулиць у Бориславі буде зроблено доволі швидко, а до початку перших заморозків водії зможуть проїхати із Борислава до Східниці по капітально відремонтованій дорозі за європейськими стандартами.

- Дякую.

Розмову записав Петро Магур,
газета "Нафтовик Борислава"

Координати партнерства: Борислав – Валбжих

Нещодавно вищі керівники бориславської міської влади побували у польському Валбжиху. Це місто зі 120-тисячним населенням знаходиться неподалік польсько-німецького кордону, на землях колишнього вугільного басейну Шльонська (Сілезія).

Що пов'язує Борислав із Валбжихом? Історія нашого прикарпатського міста. Свідченням цьому є прекрасні експонати у Валбжиському історичному музеї, де сотні й сотні експонатів нагадують про Борислав.

До речі, Валбжих - це не єдине польське місто, із яким зав'язалася співпраця. Є в нинішньої владної команди Борислава домовленості про спільний проект із керівництвом Жешова, Мроґува (біля Варшави).

Отже, минулого тижня на запрошення Товариства прихильників землі Дрогобицької бориславське міське керівництво побувало в польському місті Валбжиху. Делегація у складі міського голови Володимира Фірмана, його першого заступника Руслана Зелінського, заступника міського голови з економічних питань Андрія Паскевича мала чимало цікавих зустрічей із представниками міської управи, діловими людьми, культурними діячами міста-побратима. Враженнями від побаченого й почутого щедро поділився з нашим кореспондентом міський голова:

- Нас запросила «бориславська» громада міста Валбжиха, - розповідає В. Фірман. - Із нашого міста після війни виїхало туди більш як вісім тисяч мешканців Борислава. А разом з околицями цього міста замешкує близько двадцяти тисяч людей кількох поколінь, які мають бориславське коріння. Хочу особливо виділити отой бориславський дух, якого нам так бракує. Оті люди міцно тримаються за традиції, за витоки свого походження, ми хіба можемо світло позаздрити. Для них Борислав — це символ, серце, поділене надвоє: одна частина -у нашому місті, друга - у Валбжиху.

- Можливо, це ностальгія. Бо якщо бориславці теперішні потрапляють в екстремальні ситуації, в інші умови, відірвані від рідної землі, вони теж гуртуються. Аби жити споминами про рідне місто, бо це їх найбільше об'єднує. Візьмімо Італію, Іспанію, Португалію, Чехію... Нашого цвіту по всьому світу...

- Це так. І все-таки у валбжиського люду є чому повчитися. Уявіть собі: чимало колишніх бориславців їде мало не щороку відпочивати не на казкові острови, а власне до Борислава, аби підживити спомини про рідне для них місто доброю енергією. Приємно, що бориславські поляки нас зустріли українськими піснями. Такого патріотизму до малої батьківщини я в житті ще не зустрічав. Власне, патріотизм і починається з любові до рідного міста, рідної вулиці, куточка, де ти народився.

Мене дуже вразили контрасти двох міст: у Валбжиху - охайно, трави покошені. Вже не кажу про зразкову чистоту. Я цікавився: далеко не все тут - заслуга комунальників. Просто в людей є почуття господаря біля кожного дому. У наших сусідів просто вищий рівень культури. Там навіть уявити собі не можна, що десь так може бути, як у нашому міському парку, чи на берегах річок. Тож нам потрібно не тільки змінювати в місті й державі економічну ситуацію на краще, а змінювати на краще потрібно і самих себе.

- Очевидно, до сусідньої держави, до міста-побратима їхали Ви, Володимире Стаховичу, і Ваші заступники не на звичайну екскурсію, а за багажем ідей, які можна втілювати в себе, за досвідом господарювання.

- У нас були дні вельми завантажені. Ми починали програму візиту о восьмій ранку і закінчували о дев'ятій вечора. Побували у вільній економічній зоні. Виявляється, органи місцевого самоврядування у Польщі мають великі права, не те, що в нас. Там місцева влада у вільній економічній зоні має право на десять літ звільняти підприємство від податків. Але це при умові забезпечення роботою мінімум п'яти-ста чоловік. Можна уявити: у вільній економічній зоні працює шість тисяч осіб.

Свого часу Валбжих був гірничим містом. Про це й нині нагадують такі ж висипи-терикони, які є й у Бориславі. Ситуація склалася так, що довелося відмовитися від гірництва і 35 тисяч шахтарів зосталися без роботи. Але вони перепрофілювалися і зараз роблять високотехнологічні речі. Це - двигуни, коробки передач, автомобільні диски для японських автомобілів «Тойота».

- Пане голово, напевно, Ви добряче придивлялися до організації комунального господарства Валбжиха. А що вирішили впровадити в себе?

- Побували ми у тамтешньому водоканалі, на водоочисних спорудах. Похвально, що господарники Валбжиха навчилися раціонально використовувати кошти Євросоюзу. На водоочисні споруди вони витратили близько 60 мільйонів євро. Або яка в них система прибирання сміття, чим займається фірма «Альба» - можна тільки подивуватися.

Цілковито інакша в них система житлового господарства. Кожен будинок має свій рахунок. Житлово-комунальний відділ веде 1600 рахунків. Отже, в місті - 1600 будинків. І урядовці дають собі раду.

Але що суттєво. Наприклад, у приватизованому будинку є 10 квартир. То одна десята частина даху і підвалу, закріплена за кожною квартирою, належить власникові приватизованого помешкання. Отже, він вкладає кошти в їх ремонт. А в нас усе лягає на плечі місцевої влади.

І ще таке порівняння, як організовані комунальні підприємства у Польщі. У Жешові 100 відсотків – комунальна власність. У Валбжиху – 30 відсотків комунальна, решта - власність інвесторів. Це дає можливість залучати кошти, робити ефективний менеджмент, не залежати від місцевих органів влади, але водночас і рахуватися з ними. Тут легше пристосовуватися до розмаїтих ситуацій, більше враховувати інтереси міста і людей. Це для мене болюча тема. Ось, наприклад, ремонтуємо міст біля експериментального ливарно-механічного заводу, який уже три роки, як пошкоджений під час повені. Лагодимо його силами комунальників, водночас звернулися до підприємців, господарників. І що гадаєте? Допомогли, наприклад, депутати міської ради підприємець Олександр Зварич, керівник ТзОВ «Укрспецекспорт» Зеновій Макоус, управління газового господарства (Володимир Луців), а багато підприємців вдало, ніби то їх не стосується.

Побували ми й у шпиталі - нас шокувало, наскільки все стерильне й чисте. Рівень технічний - дуже високий. Кожен відділ має власну стерилізаційну установку. А в нас? Не можемо придбати таку установку на всю бориславську медицину.

- Напевно, не з порожніми руками повернулася бориславська делегація від сусідів, які на порядок краще живуть і працюють, аніж ми. Маю на увазі для міста від міста...

- Бориславській владі попереднього скликання влада Валбжиха готова була подарувати два сучасні автобуси. Але наші попередники від того подарунка відмовилися під тим приводом, що в Бориславі нема комунального транспортного підприємства. Ми б такого шансу не упустили!

Обіцяли нам комунальну техніку. Це питання наші партнери вже вивчають, аби конкретно допомогти.

- Який головний підсумок зустрічей на польській землі?

- Оті родзинки досвіду треба впроваджувати в себе. Велосипед не потрібно винаходити – його вже винайшли. Можна спроектувати на наше місто багато добрих речей. Бо наш Борислав - у Підкарпатті, Валбжих - біля підніжжя і в самих Судетах. Такі ж прекрасні краєвиди, такі ж терикони, хіба в нас озокеритні, у побратимів - вугільні, 315 -- 853 метри над рівнем моря, Борислав - від 340 до 630. І так само місто наче перерізає річка.

Від імені всієї нашої делегації хотів би вельми щиро подякувати в. о. президента Валбжиха Романові Шаломею, організатору нашого візиту активістові Товариства землі Дрогобицької Тадеушу Скшежині, який від нас не відходив ані на годину, від ранку до вечора, нехтуючи втомою, був добрим духом нашої делегації. Такі зустрічі взаємно збагачують нас, зміцнюють людські стосунки, допомагатимуть нам вирішувати економічні, соціальні, культурні проблеми.

Мали ми і зустрічі з працівниками культури. Багато вражень отримали після перебування в місцевому історичному музеї. Чимало експонатів нагадує і про наш Борислав. Хочу сказати, що в Польщі про наше місто вийшло близько сімдесяти книжок. Воно і зрозуміло: до Другої світової війни у Бориславі замешкувало 48 тисяч людей, тоді як у Дрогобичі - 36 тисяч. Свого часу Борислав мав велику славу як нафтове місто. Ту славу нам, нащадкам, потрібно повернути.

І насамкінець - ще один цікавий факт: наше місто включено у Програму економічного і культурного співробітництва з містом Радом (під Варшавою) із 200-тисячним населенням. Розраховуємо на інвесторів для поліпшення водопостачання в Бориславі й на багато інших добрих справ.

- Хай Вам у всьому Господь допомагає!

Розмову записав Роман Соловчук,
газета "Нафтовик Борислава"

Нам немає чого ділити

Життя людини складається із взаємовідносин. Немає людини, яка б не прагнула спілкуватись, яка б не хотіла просто з кимось поговорити чи поділитись своїми радощами та болями. І це є особливість, яку у нас заклав Творець-Бог. Взаємовідносини - це невід'ємна складова суспільства. Кожен з нас є частиною якоїсь групи людей чи учасником якихось подій. Тобто, куди не глянь, ми залишаємося серед людей, на яких впливаємо ми, і які, у свою чергу, впливають на нас. Є два типи взаємин, які можуть існувати між людьми: дружні і ворожі.

Сьогодні поняття про спілкування, про сімейне життя, про дружбу, про стосунки між молодими людьми є вкрай зіпсутими і негативними. Це можна побачити неозброєним оком дивлячись на людей, які завдають один одному болю, і все це через незнання справжніх, побудованих на Божій істині взаємовідносин. Біблія говорить нам дуже багато про спілкування та про справжню дружбу із Богом та з людьми. Ісус Христос у основі Церкви поклав Самого Себе, віддавши Себе на розп'яття. Він дав приклада справжніх та нелукавих, жертвенних та люблячих відносин до нас, людей.

У посланні до Римлян Апостол Павло пише про відносини між християнами так:

«Ми, сильні, повинні нести слабості безсилих, а не собі догоджати. Кожен із нас нехай догоджає ближньому на добро для збудування. Бо й Христос не Собі догоджав, але як написано: Зневаги тих, хто Тебе зневажає, упали на Мене». (Рим 15:1-3)

Отже, у цих словах можна побачити заклик до збудування один одного. Деколи ми так живемо, що своїм відношенням ми руйнуємо один одного. Замість того, щоби бути корисними і мати люблячі відносини, ми забуваємо про свою християнську сутність. І це не просто руйнація один одного. Через те, що немає єдності, руйнується діло Боже, тому що те, що ми можемо робити разом - набагато більше і потужніше, ніж те, що ми робимо поодинці. Справа диявола - ділити християн, приносити негатив у відносини між людьми і затьмарювати наш розум, щоб забули ми, що ми є Тіло Христове:

«Бо як тіло одне, але має членів багато, усі ж члени тіла, хоч їх багато, то тіло одне, так і Христос. Бо тіло не є один член, а багато. Коли скаже нога, що я не від тіла, бо я не рука, то хіба через це не від тіла вона?! коли скаже вухо, що я не від тіла, бо я не око, то хіба через це не від тіла воно? Коли б оком було ціле тіло, то де був би слух? А коли б усе слух, то де був би нюх? Та нині Бог розклав члени в тілі, кожного з них, як хотів. Якби всі одним членом були, то де тіло було б? Отож, тепер членів багато, та тіло одне». (1 Кор 12:12-20)

Сьогодні в Україні налічується велика кількість християнських конфесій. Цей факт свідчить не на користь християн і вказує на те, що нам потрібне глибоке зцілення від розділення та різного роду розколів. Все одно прийде той день, коли Христос буде єднати нас, але нам потрібно зрозуміти, що нам немає чого ділити і у нас є один Ісус Христос , Який віддав Себе за усіх нас. І немає когось кращого, немає «моєї церкви», є Церква Христова і є ті, кого Христос відкупив Своєю кров'ю на хресті. Прийде час, і «церковна політика» закінчиться, припиняться поділення Пастви Христової та нанесення ран вівцям Христовим.

Сьогодні не час бавитися кожному у «своїй пісочниці», сьогодні час християнам вставати, підніматися разом на захист та насадження Божого Царства у нашій країні. Якщо цього ми робити не будемо, намножиться беззаконня, і прийдуть часи, коли ми скажемо: «Ми могли, але не зробили, могли запобігти, але проспали». Гей-політика, корупція у владі, сирітство - це вже деякі речі, яким ми дозволили бути у нашій країні. Подумай, брате, сестро, коли останній раз ти щиро молився та боровся за те, щоби в Україні зменшилось беззаконня. Куди дівся вогонь? Коли багаття розкидати, розсунути у сторони, воно з часом згасне. Так само і ми можемо зробити з вогнем Святого Духа, який Господь вилив на нас усіх.

Взаємовідносини між церквами, між об'єднаннями, між членами церкви - ось сфера, яка сьогодні потребує нашої уваги, молитви та виправлення.

«Чи йдуть двоє разом, якщо не умовились?» (Амос 3:3)

Ми можемо поодинці кричати, верещати, просити про пробудження, але перші, кому потрібно пробудитись, це ми, християни. Коли є здорові взаємини у Церкві , тоді і діло Боже звершується. Ісус Христос хоче, щоб ми мали близькі стосунки один з одним і йшли разом, як одне тіло, здорове, а не паралізоване. Ісус Христос допоможе нам у цьому.

Руслан Цехмейстер,
газета "Добра Новина", м. Трускавець

Гуртуються кращі копуни району

В неділю, 17 липня, у Старому Кропивнику за сприяння Федерації футболу Дрогобиччини (голова організації Василь Кобільник) та газети «Каменярі» відбувся ветеранський турнір світлої пам’яті багатолітнього організатора фізкультурно-масової роботи Старого Кропивника Миколи Полюгенича. У свій час, працюючи на посаді організатора спорту, покійний п. Микола вклав вагомий внесок у відродження традицій спорту села, і, зокрема, футболу. За його сприяння спортсмени-односельчани неодноразово приймали участь у розіграші кубків першості району та чисельних турнірів. Вперше за багато років діти зі Старого Кропивника мали змогу повноцінно тренуватися протягом тижня. І от коли настала остання хвилина його життя, він заповів своєму молодшому братові Михайлові, аби той не полишав його праці і гідно продовжив започатковану ним традицію.

І от уже три роки поспіль родина Полюгеничів (брати Михайло, Василь та сестра Марія) запрошують друзів, аби вшанувати пам'ять брата Миколи. Тож не дивно, що і цього разу організаторами турніру була родина покійного Миколи Полюгенича. На запрошення відгукнулися ветерани селища Підбуж, сіл Попелі, Ясениця, Залокоть та місцеві копуни зі Старого Кропивника. І у напруженій запеклій боротьбі «сивочолих» ветеранів перемогла дружба. Команду копунів ветеранів села Попелі очолив отаман місцевого козацтва п. Степан. Гостям та учасникам турніру він приготував знамениту козацьку уху та незабутній куліш та медовуху.

ветеранський турнір ветеранський турнір

Кращих гравців турніру Петра Кушніра (село Залокоть), Михайла Шкумбатюка, Миколу Ульчака, Васчиля Багрія (село Ясениця) Василя Тінишина (селище Підбуж), Володимир Файбиш (село Попелі). Їх було нагороджено відзнаками та цінними подарунками. Присмачені гостинним частуванням, напоєні цілющим гірським повітрям, учасники змагань ще довго не поспішали розходитись, пригадуючи свої «бійцівські» заслуги.

А тим часом у Підбужі відбувся півфінальний матч на Кубок часопису «Каменярі», під час якого зустрілися команди ФК «Сокіл» (село Ясениця) та ФК «Деметра» (село Ступниця). Видовищне змагання надовго прикували до себе увагу вболівальників. Тим більше, що півтора тайму рахунок був в нічию – 1:1. Та на 25-й хвилині другого тайму ясеницькі копуни зуміли переламати хід поєдинку, забивши довгожданий гол. Розлючена ступницька команда кинулася зрівняти рахунки і пропустила ще два голи. Тож у фінал потрапив ясеницький «Сокіл» з рахунком 4:1.

Другий півфінальний матч кубку «Каменярі», який відбувся у Дрогобичі, був не менш цікавим. У поєдинку зустрілися ФК «Стріла» (село Вороблевичі) та ФК «Бистрий» (село Бистре). Виграючи матч з рахунком 2:0, вороблевицькі футболісти зарано повірили в перемогу, і в кінцевому результаті поступилися Бистрому з рахунком 6:3.

Фінал, який за домовленістю голів сільрад відбудеться у смт. Східниця, приурочений до дня курорту, обіцяє бути цікавим і грандіозним. За призові перше та друге місця боротимуться команди з Бистрого та Ясениці. Третє місце виборюватимуть вороблевицька «Стріла» та ступницька «Деметра».

Вікторія Лишик

© 2008-2011 Незалежне видання "Трускавецький вісник". Всі права застережено.
Видається з 14 серпня 2008 року. Розповсюджується безкоштовно. Засновник, головний редактор та відповідальний за випуск – Володимир Ключак.
Редакція публікує виключно ті матеріали, які збігаються з точкою зору редакційної команди.
Контакти: e-mail: anda_panda@ukr.net, моб.тел. 8 (097) 38-36-112
Публікація на порталі www.turportal.org.ua з дозволу Редакції.