меняется дизайн сайта, возможны перебои в работе сервиса
Трускавецький вісник №8(387)/2011

Інформаційний портал курорту Трускавець  

русский   українська   english

Головна
Санаторії
Готелі
Приватний сектор
Квартири подобово
Нерухомість
Трускавецький вісник
Публікації
Фотогалерея
Каталог сайтів
Контакти

Хто володіє інформацією, той володіє світом!

№1 » №2 » №3 » №4 » №5 » №6 » №7 » №8 » №9 » №10 » №11 » №12 » №13 » №14 » №15 » №16 » №17 » №18 »
№19 » №20 » №21 » №22 » №23 » №24 » №25 » №26

Трускавецький вісник
№8 (387) 20 січня 2012 р.

Новини Трускавця та регіону

Нові тарифи на теплопостачання

Як інформує офіційний сайт Трускавецької міської ради, під час наради міського голови Руслана Козира з керівниками виконавчих структур були доведені до відома розпорядників коштів нові тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання. Для населення тариф на теплову енергію становитиме 316,45 грн./Гкал (без ПДВ), для бюджетних установ – 818,27 грн./Гкал, для інших споживачів - 820,81 грн./Гкал. Постанова набирає чинності з 1 лютого 2012 року. Збільшення тарифів зумовлює подорожчання теплопостачання для усіх споживачів централізованого опалення на 18%.

Приклад Партії регіонів варто наслідувати

19 січня, на свято Богоявлення Господнього, в санаторії «Карпати» відбувся святковий обід для інвалідів, ветеранів та малозабезпечених. Ініціатором його проведення став Лев Грицак, генеральний директор оздоровниці, а одночасно і очільник міської організації Партії регіонів, котра взяла на себе всі витрати щодо організації святкового обіду. Біля півтори сотні трускавчан мали можливість не тільки поспілкуватися за щедрим та багатим святковим столом, але і подивитися чудову концертну програму.

«Трускавецький вісник» розповідає про цю подію з метою заохотити інші особи та організації, а також політичні партії, до розвитку благодійності в нашому місті. Адже хоча Трускавець вважається заможним містом, особливо в порівнянні з сусідами, та і в нас є багато потребуючих. Це вже згадані малозабезпечені, інваліди, пенсіонери, окрім них можна назвати і дітей-інвалідів, якими опікується трускавецький осередок Суспільної служби України, є діти-сироти та напівсироти, є одинокі та хворі громадяни, безробітні, чорнобильці та інші пільгові категорії. В Трускавці немало доброчинців, серед них можна назвати санаторії «Перлина Прикарпаття», «Карпати», «Шахтар» та багато інших, ЗАТ «Трускавецькурорт», готель «Клуб рН», а також ряд осіб та організацій, які воліють робити добро, не розголошуючи про це. Таким чином допомогу отримують і діти бориславських та дрогобицьких сиротинців, і потребуючі дорослі. Кожен, хто хоче допомогти потребуючим, може це зробити через різні організації, котрі діють у Трускавці: Трускавецький міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (директор – Світлана Ковальчин), Служба у справах дітей ТМР (начальник – Леся Дребот), Територіальний центр обслуговування пенсіонерів та одиноких при Управлінні праці та соціального захисту ТМР (директор – Олена Пилат), відділ у справах сім’ї, молоді та спорту ТМР (керівник – Віра Ільницька) та інші. Можна також звернутися до ряду благодійних фондів чи релігійних організацій, котрі діють в регіоні. Однією з таких організацій є благодійний фонд «Карітас» Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ (Дрогобич, вулиця Чорновола, 4), є благодійні фонди і при інших конфесіях.

Можливо, інші політичні партії в Трускавці теж проводили в січні якісь благодійні акції, та, на жаль, в нас немає жодної інформації про це. Теми благодійності на «ТВ» висвітлюються незалежно від наших політичних уподобань чи особистого ставлення до тієї чи іншої політичної сили. Тому «Трускавецький вісник» закликає до співпраці в цьому напрямку (розвиток благодійності) всіх, хто хоче робити добро повсякчас, а не тільки у передвиборчі періоди.

В Бориславі постане пам’ятник святої Варвари

В рамках святкування 625-ліття міста в Бориславі цього року планують спорудити пам’ятник патронці гірників та нафтовиків – святій великомучениці Варварі. Тему було піднято і на позачерговій сесії Бориславської міської ради, котра проходила 10 січня і на якій затвердили бюджет міста. Окремі депутати пропонували споруджувати пам’ятник виключно за кошти меценатів, та міський голова Володимир Фірман заявив, що його спорудження повинно стати загальноміською справою. Долучення меценатів надзвичайно бажане, та все ж і міська влада не повинна бути осторонь цього питання.

Нагадаємо, що головна святиня міста, колишній костел святої Варвари, а тепер греко-католицька церква святих Анни та Варвари, є місцем, де зберігається рекордна кількість мощей святих в нашому краї, і серед цих мощей є і часточки святої Варвари. Каплиця святої Варвари є і в Стебнику, на одному з рудників «Полімінералу». Новий костел, який будують римо-католики Борислава, теж носить ім’я цієї великомучениці перших віків християнства. Свято св. Варвари за юліанським календарем – 17 грудня.

В 2012 році Борислав святкує не лише своє 625-ліття, але і ряд інших ювілеїв – 160 років початку нафтовидобутку, 140 років колії та сторіччя геологічної станції.

Запрошує театр

Сьогодні, 20 січня, в Дрогобицькому академічному обласному муздрамтеатрі імені Юрія Дрогобича, о 20.00 буде поставлено драму «Таїна буття» (Т. Іващенко). Натомість в неділю, 22 січня, театр в Дрогобичі презентує глядачам дві вистави – музичну казку «Світлофор Моргайко» (Я. Мер) о 13.00 та музичну комедію «Ханума» (А. Цагарелі) о 17.00. Довідки за телефоном (03244) 2-32-28.

Новини спорту

Міжнародна товариська зустріч з боксу збірних команд України та Польщі серед жінок-молоді. 25 січня 2012 року в приміщенні дитячо-юнацької спортивної школи /м. Борислав, вул. Шкільна,25/ відбудеться міжнародна товариська зустріч з боксу збірних України та Польщі серед жінок-молоді. У програмі змагань: 16.00 год. – урочисте відкриття; 16.30 год. – початок поєдинків; 19.00 год. – закриття змагань та нагородження команд. У зустрічі приймуть участь 20 спортсменок – по 10 з кожної країни, а саме: чемпіони світу, Європи, майстри спорту Міжнародного класу та України, кращі спортсмени України та Польщі. Організатори: управління з питань фізичної культури та спорту Львівської облдержадміністрації, Львівська обласна федерація боксу, Бориславська міська рада, Спортивно-оздоровче товариство «Гладіатор»

Інформує Трускавецький ДЮСК «Спортовець». 15 січня 2012 року у спортивному залі ДЮСК «Спортовець» відбулась матчева зустріч з тенісу серед юних спортсменів (до 10 років) міст Трускавця та Стрия. У командному заліку вихованці ДЮСК «Спортовець» вибороли переконливу перемогу з рахунком 8:3 (тренер Ігор Микитин). Ці змагання проводились з метою підготовки юних тенісистів Трускавця до традиційного всеукраїнського юнацького турніру, який проводитиметься у ДЮСК «Спортовець» з 13 по 19 лютого ц.р. згідно офіційного календаря Федерації тенісу України. 13-15 січня 2012 року у м. Мукачево проводився відкритий чемпіонат Закарпаття з боксу серед учнів 1998-99 р.н. У змаганнях взяли участь 9 команд. Всього біля 80 юних боксерів представляли спортивні школи міст Хуст, Мукачево (2 команди), Ужгород, Берегово, Львів (2 команди), Стрий та Трускавець. Найкращих результатів добилися вихованці ДЮСК «Спортовець» - Микола Чуб (І місце у ваговій категорії 46 кг), Микола Білас (ІІ місце (63 кг)), Василь Коваль (ІІІ місце (35 кг)) (тренер ДЮСК – Назар Мінів). Ще двоє трускавчан, Юрій Буга та Василь Фугар, також вибороли срібні медалі (ІІ місця) у вагових категоріях 44 та 36 кг (тренер ДЮСК Михайло Стахнів). 23-25 січня 2012 року у м. Львові команда баскетболістів ДЮСК «Спортовець» візьме участь в Чемпіонаті області серед учнів ДЮСШ Львівщини 1995-96 р.н. за програмою ІУ Спортивних ігор школярів України. А 03-04 лютого 2012 року у плавальному басейні «Спортовця» проводитиметься Чемпіонат області серед учнів ДЮСШ Львівщини (юнаки 1998 р.н.; дівчата 2000р.н.). Змагання проводитимуться під керівництвом Львівського обласного управління з фізичного виховання та спорту МОН України.

Олімпійське лелеченя злетіло в Бориславі. На базі Бориславського ДЮСШ відбувся другий етап Всеукраїнського спортивного свята «Олімпійське лелеченя» серед учнів 5-6 класів навчальних закладів міста. Участь у змаганнях взяли команди зі всіх шкіл міста й гімназії. А це – 108 учасників. Всі вони змагались у спортивних естафетах та вікторині на олімпійську тематику. За підсумками змагань переможцем турніру стала команда ЗОШ № 4, друге місце здобула ЗОШ № 8, третє посіла команда ЗОШ № 7. Переможці, призери та всі учасники змагань нагороджені пам'ятними подарунками відділу з питань фізичної культури і спорту та відділу освіти міської ради. Спортивний захід організований Національним олімпійським комітетом, який проходить по всій Україні. Метою заходу є популяризація фізичної культури і спорту та здорового способу життя.

Власна інформація

У храмі «Трембіта» звучала

Минулої неділі, 15 січня, мистецьким центром Трускавця став храм Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ. Сюди надвечір почали сходитися шанувальники високого мистецтва з числа городян і відпочивальників, незважаючи на конфесійну приналежність. Серед них були відомі в курортному місті особистості, включаючи й мера Руслана Козира.

Вони не помилилися. Протягом двох годин їх зачаровувала музикою та співом державна, заслужена хорова капела України «Трембіта» зі Львова. Філігранне виконання колядок у сучасній музичній обробці так зачаровувало глядачів, що вони неодноразово оплесками змушували артистів повторювати той чи інший номер. Стоячи аплодував їм і парох храму отець Володимир, і мер Трускавця Руслан Козир, і його перший заступник Петро Нестерівський, і всі, хто прийшов на це дійство.

А на завершення концерту всі дякували за отриману насолоду і о. Володимиру - головному організатору, і мистецькому керівнику та головному дириґентові, Заслуженому діячеві мистецтв України Миколі Кулику, і віртуозним виконавцям, і меценатам.

Наталя Зелена,
тижневик «Каменярі»

Олексій Радзієвський - у числі кращих мерів країни

За підсумками загальнонаціональної програми «Людина року – 2012» Дрогобицький міський голова Олексій Радзієвський став претендентом на лауреатське звання «Міський голова року», що є вагомим підтвердженням його сталого визнання. Урочиста церемонія вручення премії «Людина року» найкращим представникам регіональної, підприємницької, фінансової, медійної та гуманітарної сфер діяльності, які досягли в 2011 р., на думку численних експертів, найбільш вагомих успіхів у своїй професійній діяльності, запланована 24 березня 2012 року в палаці «Україна» міста Києва.

У Дрогобичі буде доступне житло

Міський голова Олексій Радзієвський, перебуваючи з робочим візитом у Києві, досягнув домовленості з міністром Мінрегіонбуду Володимиром Яцубою щодо фінансування програми доступного житла у Дрогобичі. Про це повідомив на нараді в Ратуші перший заступник міського голови Олександр Коростельов. З його слів, через ряд суб'єктивних чинників минулого року виконати програму у Дрогобичі в повному обсязі не вдалося. «Проте, у 2012 році, - запевнив Олександр Коростельов, - продовжиться будівництво 144- квартирного будинку на вул. Є. Коновальця, житло у якому пропонується громадянам у рамках виконання Державної цільової соціально-економічної програми «Доступне житло».

У зв’язку з цим, виконавчий комітет Дрогобицької міської ради продовжує формувати списки осіб, які мають право на отримання «Доступного житла» з числа тих громадян, що перебувають на квартирному обліку у виконавчому комітеті міської ради.

«Щасливі діти» зі Стебника стали переможцями обласного фестивалю-конкурсу «Різдвяні канікули»

Вокальний ансамбль «Щасливі діти» Стебницької дитячої музичної школи здобув перше місце на ХХ обласному відкритому фестивалі-конкурсі для дітей та юнацтва "Різдвяні канікули" у середній віковій категорії, а вихованець Стебницького Будинку художньо-естетичної творчості учнівської молоді

Юрій Демко посів третє місце у молодшій віковій категорії, за що нагороджені грамотами та пам'ятними сувенірами, - повідомляє кореспондент ДЗ з посиланням на методиста Будинку художньо-естетичної творчості учнівської молоді Лідію Дзьобу. «Ми пишаємося їхніми досягненнями і хочемо сказати, що вони - гордість нашого Стебника», - каже Лідія Дзьоба. І додає: «Правильно підмічено, що в кожній дитині є сонце, а завдання педагога - побачити цей промінчик, надати можливість йому сяяти і дарувати людям тепло і радість. З цим завданням педагог-професіонал Любов Йосипівна Кузьмич впоралася на «відмінно».

Іван Тихий,
«Дрогобицьке земляцтво»

Йорданські урочистості завершують зимові святкування

Сьогодні, 20 січня – Собор святого Йоана Хрестителя, свято, яке завершує зимовий цикл святкувань. Другий (або ж Щедрий) Святий Вечір (Навечір’я Богоявлення) та Водохреща (Йордан, Об’явлення Господнє) в церковному календарі стають логічним завершенням Різдва Христового та Нового року. Хоча різдвяні атрибути (колядки, ялинка, прикрашені храми та домівки) супроводжуватимуть нас аж до свята Стрітення Господнього (15 лютого).

Вчора в Дрогобичі на площі Ринок відбулося традиційне свято Водохреща за участю духовенства УГКЦ і УАПЦ. Воду освятили єпископ Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ Ярослав (Приріз) і настоятель Святоандріївського храму УАПЦ протопресвітер о. Михайло (Бачинський) спільно з духовенством двох церков. Відтак відбулося окроплення святою водою вірних церков і гостей міста, котрі чисельно зібрали на головній площі Дрогобича. На святі Водохреща були присутні секретар міської ради Тарас Метик і перший заступник міського голови Олександр Коростельов.

Йорданські урочистості завершують зимові святкування Йорданські урочистості завершують зимові святкування

У Трускавці чин водосвяття відбувся в кожній із церков міста. Та на свято Водохрестя вірні Трускавця та всього регіону не тільки святили воду, але й занурювалися в неї. Так, зокрема, спробувати на собі цілющу силу очищення водою в день Йордану пробували і на питному озері в Трускавці, і на озері бориславському (між Трускавцем та Бориславом), і поблизу ресторану «Козацький хутір». На останній водоймі було чи не найвелелюдніше, тут воду освячував о. Роман з Модрич, а пірнали в озеро всі бажаючі, в тому числі з трускавецької податкової та наші еменесники.

Обласний депутат від Дрогобиччини Михайло Задорожний взяв участь у освяченні води на водоймі в парку Богдана Хмельницького в Дрогобичі. Тут ідейний засновник товариства дрогобицьких зимоплавів «Посейдон» Михайло Белей презентував свою книгу «Холод - наш друг».

Досить людно було і на озері в с. Доброгостів. Чин водосвяття здійснив настоятель з Доброгостова зі своїм приятелем – отцем із Калинова. Більше 30 трускавчан приїхало сюди з ініціативи ТМО «ВО «Свобода». Трускавецькі «свободівці» частували всіх бажаючих розігрітим вином з корицею, інформує наше джерело.

Фактично щороку кількість тих, хто хоче відчути на собі силу йорданської води, прибуває. Хто ж не поспішає пробувати себе в ролі «моржа», той хоча б омиється освяченою водою, тричі примовляючи так, як це говорили наші предки: «Водице-йорданице, омиваєш береги-луги, омий і моє грішне тіло».

Підготував Володимир Ключак

До нас приїхав «Ревізор», або Ольга Фреймут: «Трускавець – місто контрастів»

до нас приїхав «Ревізор» Все таки не готові ми ще до випробування великим телебаченням. Не готові бачити себе збоку і чути об’єктивну думку зі сторони. Минулого року Дрогобич лихоманило від реаліті-шоу про обмін дружинами. Мовляв, ми не такі, висмикнули найгірше, а ми благі і чоловіколюбні, культурні і релігійні. А цьогоріч у новорічно-різдвяний період оздоровчо-ресторанний Трускавець сколихнула тендітна, але принципова, білява, але розумна Ольга Фреймут з новим, але вже досить резонансним проектом «Нового» каналу «Ревізор». Як і у Гоголя, випробування «Ревізором» витримали не всі. І знову винне дзеркало, тобто телебачення: «Причепитися можна завжди. Що вона вишукує?» Про відчуття від нашого міста і людей, культури і сфери послуг розмовляємо безпосередньо з Ольгою Фреймут.

- Пані Ольго, то яке враження на Вас справив білий засніжений курорт Трускавець?

- Трускавець ніби чекав нашого приїзду: так гарно вбрався, все чистенько. Знає, що «Ревізор» любить чистоту, тому сірий асфальт вкрився снігом. Я була вдома. Тому, що я сама з Прикарпаття, я відчувала, що я приїхала додому.

Але не все так було по-домашньому. Дуже багато агресії ми тут зустріли і дуже багато любові. В Трускавці не було золотої середини. Було так, що мені руки крутили і зброєю лякали і ногами прикривали двері… А було так, що стелили червону доріжку, як в «Оскарі», зустрічали хлібом-сіллю і навіть робили снігову воду. Так, в одному ресторані я попросила каву і принесли снігову воду. І мені це зробили абсолютно безкоштовно і без претензії на те, що я, може, якась божевільна. Мені Трускавець дуже контрастне місто. Я не розумію, з чим це пов’язано, але так навіть цікавіше. Можливо, це таке до «Ревізора» спеціальне ставлення… Я думала, тут буде дуже привітно, так, як я звикла, коли ти вдома, і до тебе ставляться з любов’ю, з розумінням.

- А що найбільше сподобалося?

- Вразило те, що є заклади в провінційному місті – вибачте, Трускавець це не є велике місто – які можуть бути з локацією десь у Європі. Є готелі, які дуже би пасували Парижу, Лондону, Нью-Йорку, а вони в Трускавці під схилами Карпат.

Так само ресторани. Буває, ззовні – стиль українського кітчу, думаєш – буде брудно, засмальцьовано, по-дівчачому приготовано, смердітиме часником…А приємно здивувало, що українські ресторани, куди обов’язково підуть туристи, настільки причепурилися, вміло адаптувалися у ХХІ столітті від меню і до загальної картини. Це дуже важливо. Все таки ми вже не живемо з козаками в один час. Дівчата, та й хлопчики стежать за своїми фігурами…(Сміється)

- Пані Ольго, а можете назвати заклади, які залишили такі приємні спогади?

- Ні, до виходу програми, а вона вийде через два тижні, не можемо цього робити.

- Є щось, що найбільш неприємно Вас вразило за ці кілька днів?

- Чоловіки забувають, що я все ж таки жінка. Тобто охорона охороною, але манери мають бути. Викручувати руки – це занадто. Я журналістка - це одне, це моє покликання в житті, я четверта влада, так як і Ви. Думаю, цей охоронець не крутив би руки депутатові, представникові першої влади. І плюс я жінка. Як я була би вредна жінка, я би написала на того хлопчину заяву, і він не сидів би у своєму теплесенькому готелі на посаді «охоронець», а сидів би за ґратами і дивився на сонечко крізь клітинку. Але так як я жінка внормована, вихована, я вважаю, що в мене більше сили, ніж у нього. Ми покажемо його таким, яким він є. Тобто манери повинні зберігатися навіть у охорони.

- Ви з «Ревізором» їздите Україною, знімали передачі в Криму і Харкові, Чернігові і Львові, чи помітили якусь ментальну різницю в сфері послуг залежно від регіону?

- Так, ми вивчаємо психологію людей…Я от насправді думала раніше, що Західна Україна – це надзвичайно чисті кухні. Як було у Львові та Івано-Франківську. У Трускавці було дещо по-іншому. Те що ми бачили, з якою пильністю охороняли кухні, ви не уявляєте… Ставили охорону в два ряди…То я собі можу уявити, скільки там живе тарганів, мишей, і скільки там зіпсованих продуктів. Тому що, коли в тебе все прибрано, як у жінки, що зробила гарний макіяж, ти не проти, щоб усі це побачили. А коли ти страшне, сумне і занедбане, ясно, що ти будеш ховатися вдома за парканом. Так само і з кухнями. Я думаю, що це просто бруд. Коли ми потрапляли на деякі кухні в Трускавці, я думала, що там їжа для псів, а виявляється, що цим годують людей.

- А різницю в людях Ви помітили?

- В людях? Я не зрозуміла. Місцеві – розкішні. Тобто я відчуваю західноукраїнський гонор і відчуття гідності. Людина на роботу приходить в білій сорочці, з манерами. Відчувається західноукраїнський інтелігентний підхід.

Але дуже багато туристів. Ми бачили у вас і афроамериканців, китайців не бачили, але думаю, вони тут є. (Сміється). Тому дуже важко зрозуміти, яка тут публіка, який дух.

- Попри те, що Ви залишаєтесь в «сім’ї» «Нового» каналу, не можу не спитати, чому Ви з Олександром Педаном і Сергієм Притулою пішли з ранкового шоу «Підйом»?

- Я дуже люблю своїх колег. Але ми народилися в цьому світі не тільки для «Підйому». У нас є інші покликання. Так би ви зранку на нас дивилися, дивилися, потім ми б вам, можливо, набридли… А ми хотіли, щоб ви за нами сумували. А по-друге, ми хотіли реалізувати себе. Якщо б я не пішла з «Підйому» не було б «Ревізора» та інших проектів. Якби Педан не пішов з «Підйому» не було б «Фабрики» та інших проектів. Якби Притула не пішов з «Підйому» не було б тих програм, які ви зараз побачите в новому сезоні. Це все робиться з любові до глядача і тільки. Це телебачення, це так має бути, щоб ви сумували і чекали нас в інших програмах.

- Дуже Вам дякую.

Ольга Фреймут і вся знімальна група «Ревізора» сіли в білий «спринтер» і поїхали на Буковель. А ми бажаємо їм щасливої дороги і чекаємо нових програм, особливо про такий незрозумілий і контрастний Трускавець…

Іра Циган,
газета «Франкова криниця Підгір’я»

Р.S. Висловлюємо подяку за розуміння і підтримку в організації інтерв’ю адміністрації готелю «Оскар».

Нам так бракує соборності на місцях

Багато із жителів Дрогобиччини були свідками й учасниками дивовижної події, яка відбулася 21 січня 1990 року за день перед відзначенням Акту злуки між УНР та ЗУНР в єдиній соборній державі Україна. Тоді сотні тисяч українців, взявшись за руки, утворили живий ланцюг єднання між Львовом та Києвом, сходом та заходом. Серед учасників цієї акції були дрогобичанин та стебничани, бориславці та східничани, трускавчани та жителі майже всіх сіл нашого краю. Тоді вони відчули нездоланну силу соборності майже фізично. Бо Соборність - це цілісність, вільна й органічна єдність. Тому всі ми й надалі виступаємо за Соборність України, але чи виступаємо за Соборність місцеву, локальну?

Стебник не хоче бути сателітом

Наприклад, про соборність Дрогобиччини годі й сперечатися. Та водночас саме в нашому краю є два штучні утворення: Дрогобич зі Стебником та Борислав зі Східницею. Чи можна говорити, як про цілісність, вільну й органічну єдність міста Котермака та міста калійників? Навряд, позаяк навіть історично вони формувалися самостійно й обоє мали Магдебурзьке право. Та й географічне вони розділені землями району, частина із яких уже давно розпайована. Й оскільки Стебнику, місту з такою цікавою й драматичною історією, набридло виступати в ролі сателіта, то вже давно йде мова про надання йому нового статусу.

Півтора року тому головний редактор нашого тижневика Ігор Курус ініціював у місті калійників громадські слухання. На порядок денний винесли питання про надання Стебнику статусу міста обласного підпорядкування. Аргументом на користь такого рішення послужив досвід Новояворівська та Нового Роздолу - міст, які подібно до Стебника теж жили за рахунок крупних бюджетоутворюючих підприємств.

Наприклад, сірчаний комбінат у Новому Роздолі спіткала така ж доля, як і Стебницький ДГХП «Полімінерал», одначе місто хіміків на території Миколаївського району, незважаючи на кризу, має цілком пристойний бюджет.

Кому потрібне під боком місто алкоголіків і наркоманів?

І тут, як пояснював тоді пан Курус, не йшлося про якийсь містечковий сепаратизм, а навпаки, таке від’єднання пішло б на користь і стебни чанам, і дрогобичанам. Дрогобич не здатен фінансово тягнути Стебник, тому його градоначальники розглядали місто калійників винятково як додатковий козир з вибивання бюджетних коштів, а потім тихенько ці кошти перерозподіляли, а про Стебник забували. Ці гроші не йшли й на користь громаді Дрогобича. А Стебник поступово перетворюється у безнадійне, з усіма антисоціальними наслідками місто. Чи потрібне дрогобичанам і трускавчанам під боком місто наркоманів і алкоголіків? Запитання риторичне.

Після цих громадських слухань Ігор Курус навіть ініціював подання на прийняття постанови Верховної Ради України щодо надання Стебнику статусу міста обласного підпорядкування. Та на той час уже пройшла зміна влади й нова влада не підтримала цієї ідеї.

Бюджетний конфлікт

Однак наприкінці минулого року це питання знову постало. І, що цікаво, ініціатором виступила не Стебницька, а Дрогобицька міська міськрада. У жовтні мер Дрогобича Олексій Радзієвський розпорядився розпочати підготовку питання про зміну статусу Стебника. Та оскільки таких спроб було багато, широкий загал сприйняв це без особливого ентузіазму.

Однак у кінці року трапилася подія, яка змусила аналітиків припустити, що за словами керманичів Дрогобича приховані серйозні наміри. Мова йде про спробу перевести в Стебник онкологічний та шкірно-венерологічний диспансери. Було схоже на те, що головне місто хоче скинути з себе ці установи як зайвий багаж.

А на початку цього року згадали про вигоду від отримання нового статусу для міста й стебницькі депутати. Підштовхнуло їх до цього прийняття бюджету, вірніше, намагання дрогобицьких можновладців відрізати від загального фонду 369 тис. грн. За словами голови бюджетної комісії Стебницької міськради Володимира Дмитріва, в грудні 2010 року Кабмін України прийняв постанову, якою дозволяє так званим «метрополіям» вилучати із загальних фондів бюджетів «сателітів» певні суми за спеціальною формулою. Ні в 2010, ні в 2011 році Дрогобич до цієї формули не вдавався, та в 2012 році вирішили, що 1 млн. 903 тис. грн. для Стебника буде забагато.

- При 300-мільйонному бюджеті Дрогобича 300 тисяч для Стебника виглядають краплею в морі, - розповідає голова бюджетної комісії Стебницької міськради Володимир Дмитрів. - Схоже, що Дрогобицька міськрада або пішла на принцип, або вирішила поставити нас на коліна: спочатку забрати гроші, а потім, коли з'явимося з простягнутою рукою, начебто піти на поступки, мовляв, знайте наше добре серце, від себе відриваємо, а вам даємо. Дехто в цьому також розглядає і передвиборчу хитрість Радзієвського.

Однак стебницькі депутати відмовилися приймати обрізаний бюджет і дрогобицькі можновладці вимушені були дати задній хід. Тож цього понеділка сесія Стебницької міськради затвердила не обрізаний загальний фонд бюджету.

Чотири варіанти розвитку

В той час у Дрогобичі керуючий справами виконкому міськради Євгеній Шильник звітував на оперативній нараді про свою поїздку в комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва і місцевого самоврядування саме з питання про надання Стебнику нового статусу. За його словами, в Києві розглядають чотири варіанти подальшої долі міста. Варіант перший - повне злиття Стебника з Дрогобичем. На порозі адмінреформи він був би найбільш приємливим для Кабміну, позаяк реформа передбачає укрупнення. Та реалізувати цей варіант нереально, оскільки між обома містами нема єдиної межі. Вони відмежовані землями Дрогобицького району. Варіант другий - перетворити Стебник у мікрорайон Дрогобича. Цей варіант теж мало реальний, позаяк зачіпає ментальність стебничан, які гордяться своєю історією. Найбільш реальними виглядають варіанти щодо надання Стебнику статусу міста або районного, або обласного підпорядкування. Нещодавно за районний статус Стебника також висловився і депутат обласної ради Михайло Задорожний.

«Водорозділ» між Бориславом та Східницею

А тим часом між Бориславом та Східницею теж проявляються непорозуміння. Курортне селище ще з перших років незалежності виношує плани перетворитися на місто обласного підпорядкування. Були ідеї приєднати для цього Новий Кропивник та Опаку, та вони виявилися невдалими. Зараз бажання відділитися від Борислава може виникнути знову.

Річ у тому, що бориславська влада почала запідозрювати східницьку в зловживаннях. Майже половина води, яку качають з водозабору «Рибник», не доходить до Борислава. Це стало відомо після того, як на водозаборі «Рибник» та на станції очищення води «Бухів» встановили лічильники обліку води.

Міський голова Володимир Фірман повідомив, що 8-11 січня по трубі, діаметром 700 мм, з водозабору «Рибник» перекачали 35 138 кубічних метрів води, а до «Бухова» дійшло лише 19 417 куб. м., по трубі діаметром 500 мм, перекачали 3 212 куб. м. води, а до очисних споруд не дійшло жодної краплі.

Стверджувати, звісно, ніхто нічого наразі не може, зараз перевіряють труби на наявність витоків, але між «Рибником» і «Буховом» - Східниця. Тож цілком ймовірно, вважають борис-лавські керманичі, що курортне селище бере води значно більше, ніж показують офіційні прилади обліку.

«Ми не проти того, щоб люди мали воду, але хай платять за неї», - зазначив бориславський міський голова Володимир Фірман.

Наша сила в єдності

Та найцікавіше, що проблеми між Стебником та Дрогобичем, Східницею та Бориславом виникли напередодні Дня Соборності України. Чи не суперечить це цілісності, вільній та органічній єдності наших земель? Мабуть, що ні, бо ж і зараз Стебник є окремим містом, а Східниця селищем. Але наразі місто калійників вимушене виступати в ролі прохача. А на прохачів не дивляться, як на рівноправних, і не рахуються, як з партнерами. Натомість Східниця, здається, вже готова йти у вільне плавання. Та, ставши рівноправними, і міста, і район повинні задуматися про цілісність Дрогобиччини. Бо тільки в соборності ми можемо стати процвітаючим регіоном. Тому ми пропонуємо спочатку організувати живий ланцюг єднання між Дрогобичем, Стебником, Трускавцем, Бориславом та Східницею і районом, а потім прийняти єдину програму дій.

А тим часом

«Ланцюг єднання» об’єднає дрогобичан. 22 січня у День Соборності України молоді та активні мешканці Дрогобича відтворять події 12-річної давнини - візьмуться за руки і утворять символічний живий ланцюг, який протягнеться від площі Замкова Гора через центр міста до площі Тараса Шевченка. Відтак, заплановано віче молодих активістів, після якого учасники акції стануть та утворять «Живу синьо-жовту мапу України». Організаторами акції виступають - ГО «Молодіжний прорив», ГР «Відсіч», студентське братство «Каменяр», ОУМ «Спадщина».

Коментарі

Андрій Кухта, стебничанин: «Інші міста, не підпорядковані Дрогобичу, живуть добре. Борислав, для прикладу. І ми проживемо. Я за перехід в обласне або районне підпорядкування».

Ірина Йосипівна, вчитель, працює в Стебнику, живе у Трускавці: «Від'єднуватись треба. Ось Трускавець живе непогано, Моршин також. А Новий Розділ недавно від'єднався від Миколаєва й містові стало простіше та легше. Менше бюрократичних ланок».

Хосе Турчик, дрогобичанин: «Думаю, від роз'єднання втратять обидва міста. Дрогобич перестане бути стотисячником й втратить свій вплив, а Стебник у такому випадку нагадуватиме звичайне, хай і велике, село».

Богдан Драгуш, бориславець: «Борислав зі Східницею поєднав нафтовидобуток. Тепер треба порахувати: якщо перспективи нафтовидобутку залишаються, треба продовжувати жити як одне ціле, а ні - подавати на «розлучення».

Дмитро Федан,
тижневик «Каменярі»

В медицині без реформ не обійтись

Передсвяткова лихоманка потрохи минає. Добігають останні дні новорічно-різдвяних святкувань. І відтак потихеньку повертаємось до звичного ритму життя: дім – сім’я – робота. Тільки ось медики Дрогобиччини і прилеглих міст (себто Борислава та Трускавця), входячи в ритм буденності, іноді ловлять себе на думці, мовляв, гряде об’єднання медичного простору. Яким воно буде? Чого чекати в першу чергу?

Дрогобич – в найскрутнішому становищі…

Як розповів нам начальник відділу охорони здоров'я виконавчих органів Дрогобицької міської ради Андрій Шевкенич, на медицину міста Котермака у 2012 році бракує 20 млн. грн. Це - разом із передбаченими у області дотаціями...

Тож на запитання, яким чином планує жити, чи то пак - виживати, медицина Дрогобича, Андрій Шевкенич зазначив:

- Ми розробили ряд заходів, завдяки яким економія буде складати 2. 7 млн. грн. А ще ж залишається понад 17 млн. грн.! Єдиним можливим варіантом виходу із ситуації може стати дотація вирівнювання із обласного бюджету. І, відтак, кардинальні заходи щодо реформування медицини краю.

Медицина Дрогобича, ніде правди діти, переживає складні часи. Так, наприклад, заборгованість по відрядженнях (це коли лікарі своїм коштом проходили перекваліфікацію чи підвищення кваліфікації у, скажімо, Львові або Києві, а згодом держава мала б повернути їм ці кошти) складає 200 тисяч гривень. На початку 2012 року здійснюється виплата відряджень за грудень 2010 року.

Соціальна складова бюджету 2012 залишилась на рівні 2011 року. Що мається на увазі: на рівні 2011 року залишилося як безкоштовне медикаментозне забезпечення, так і безкоштовне зубопротезування. А цих грошей явно замало, аби покрити потреби мешканців...

На харчування пацієнтів цьогоріч передбачено 2 гри.03 коп. в день (на рівні 2011 року). Що можна дати хворому з’їсти за ці кошти - питання майже риторичне.

Щодо медперсоналу, то зарплатня лікарям, медсестрам, санітарам передбачена в розмірі 82,8% від потреби. Тобто, на 3 місяці 2012 року грошей на зарплату бракує...

І це - лише короткий перелік.

- Не є секретом, що вся серйозна медична допомога надається у місті Дрогобичі. Скажу більше - 52% хворих, які лікуються у Дрогобичі, не є дрогобичанами. Міський бюджет Дрогобича затрачає на лікування іногородніх хворих близько 12 млн. грн.. Відтак, постає питання - чому бюджет міста Дрогобича має працювати на іногородніх хворих? За хворим має йти відповідний потік коштів з цієї території. А він не йде! - каже головний медик Дрогобича Андрій Шевкенич. - Чи це правильно: ми витрачаємо кошти на лікування іногородніх хворих, а в той час у тому місці, де на цього хворого кошти передбачено (мається на увазі інше місто чи район - авт.), вони акумулюються. І, замість повертатись нам, залишаються на тих територіях. Відтак медицина Дрогобича стикається з проблемою глобального браку грошей не по своїй вині! А не надавати іногороднім хворим медичної допомоги ми на маємо права - ні людського, ні морального, ні за законом. Це - як Гордіїв вузол, який мусимо раз і назавжди розрубати.

Медичний округ - як панацея?

Виглядає на те, що єдино правильним в сьогоднішніх умовах є процес створення на теренах Дрогобиччини єдиного медичного простору. Принаймні, до такої думки підштовхують сухі статистичні цифри... Та й у Львівській облдержадміністрації, вивчаючи ситуацію, з якою стикнулась медицина краю, рекомендували негайно приступити до розроблення концепції єдиного медичного простору, до якого входили б Дрогобич, Дрогобицький район, Борислав та Трускавець Тієї ж думки притримуються й депутати Львівської обласної ради, які під час сесії ЛОР наприкінці минулого року зобов'язали мера міста Дрогобича, керівників Дрогобицького району та голову ЛОДА підготувати та подати до 1 лютого 2012 року на розгляд сесії облради проект програми щодо реформування системи охорони здоров'я у місті Дрогобичі та в Дрогобицькому районі

- У нас вже є розроблена концепція єдиного медичного простору, у який мають входити Дрогобич, Дрогобицький район та міста-сусіди Трускавець і Борислав, - зазначає Андрій Шевкенич. - Незабаром проходитиме його обговорення. Воно відбуватиметься на рівні Головного управління охорони здоров'я ЛОДА. Там виступатимуть представники усіх територій: Дрогобича, району, Борислава, Трускавця. Кожна із цих територій розробляла своє бачення медичного простору. Тож намагатимемось дійти спільного знаменника. Тим більше, що є відповідне розпорядження голови ЛОДА Михайла Костюка, у якому йдеться про необхідність створення на теренах Дрогобиччини єдиного медичного простору.

Як каже головний медик Дрогобича, питання створення єдиного медичного округу - процес надскладний, адже пов'язаний із наданням медичних послуг не лише у Дрогобичі, чи районі, а й у Бориславі і Трускавці.

- Проте, рух є. І, думаю, вже до осені, ми дійдемо спільного бачення, - зауважив Андрій Шевкенич.

То що воно таке - єдиний округ?

Це - лише проект, який обговорюватиметься, доповнюватиметься. Проте, основний його кістяк такий: первинна медична допомога відображатиметься у районі в вигляді ФАПів, амбулаторій, амбулаторій сімейного типу. Поліклінічна амбулаторія знаходитиметься у містах: в Дрогобичі, Бориславі, Трускавці, і реформована буде у пункти первинної медико-санітарної допомоги. Відтак, щодо поліклінічного надання медичної допомоги інших реформ не передбачається. Проте в значній мірі реформи торкнуться стаціонарної медичної допомоги.

- Ідея єдиного медичного простору така - не допустити дублювання служб, - каже Андрій Шевкенич. - Так, розглянемо, до прикладу, терапію. У місті Дрогобичі у терапевтичному відділенні налічується 50 ліжкомісць (на 100 тисяч населення), у Бориславі - 60 ліжкомісць (на 38 тисяч населення) у Трускавці - теж майже 60 ліжкомісць (на 26 тисяч населення). Тож виникає питання - чи доцільною є така кількість ліжкомісць? Відтак відбуватиметься коригування, оптимізація неефективних ліжкомісць, адже ліжко має працювати цілодобово. Якщо ліжко не працює цілодобово - його слід або закривати або перепрофільовувати на інший вид надання медичної допомоги. Ліжко-дні мають бути ефективними! Бо якщо ліжко працює на 50%, то й на 50% працює медичний персонал, санітари, медсестри, лікарі.

Як зазначає Андрій Шевкенич, ідея медичного простору полягає й у тому, аби лікар чи медична сестра свою зарплатню (яка насправді несправедливо мізерна) відпрацьовували, а не відсиджували на місцях.

- Моє завдання зробити так, аби лікар був ефективний. Бо несправедливо, коли один лікар приймає за три з половиною години 20 пацієнтів і отримує таку ж зарплатню, як і лікар, який цих три з половиною години пробайдикував, - каже головний медик Дрогобича.

І в цьому, очевидно, є логіка. Гірка, та правдива. Адже коли кожен робитиме свою роботу добросовісно, тоді й жити стане краще...

Марія Кульчицька,
газета «Вільне слово»

Від «ТВ». Автентичний титул статті в газеті – «Медицині Дрогобича недодали 20 мільйонів гривень», підзаголовок – «2012 рік для лікарень краю, очевидно, стане переломним».

Ігор Мельник: «Борислав – невичерпне джерело талантів»

Різдвяний концерт, що відбувся 9 січня у міському Палаці культури, став справді незабутньою подією і для його учасників, і для сотень слухачів, які вщерть заповнили залу. Все було продумано до дрібниць і сприймалося, як єдине цілісне дійство. А оцінкою майстерності і великої праці наших митців стали овації, що ними нагороджували глядачі кожен виступ. Детальніше розповісти про цю подію ми попросили директора міського Палацу культури, Заслуженого артиста України Ігоря Мельника. Тож йому слово.

- Звичайно, дуже приємно, що наша праця, повірте, дуже нелегка праця, дала справді добрий результат. Вдалося створити справді різдвяний настрій, справжнє свято.

Навіть наш міський голова, вийшовши на сцену у кінці концерту і дякуючи його учасникам, сам завіншував і нашим артистам, і усім присутнім у залі.

А взагалі-то ми цей різдвяний концерт готували три місяці, готували дуже серйозно. Адже ж це перша така подія у новому році. Хотіли зробити її якнайяскравішою, якнайкращою, щоб була вона справді неординарною. Вважаю, ми своєї мети досягли, концерт був справді неординарним, не подібним на інші.

- Мабуть, усі присутні того дня в залі згодяться, що то була справді нетрадиційна мистецька робота…

- Так. Адже у нас з року в рік виробився своєрідний шаблон. Якось загальноприйнято, що на такі свята на сцені - вертеп, одна за одною знані уже всіма коляди. Все якось було одноманітно. Хотілося цього разу привнести якусь зміну, якусь цікавинку. А ще поставили собі за мету, щоб якомога більше молоді взяло участь і в самому концерті, і в залі щоб теж було побільше молодих.

- Це Вам вдалося повною мірою...

- Вважаю, що вдалося. Бо ж якщо партер - нижня зала була заповнена глядачами середнього віку і старшими, то балкон «окупувала» молодіжна аудиторія. А ще дуже приємно, що ми от завжди звикли говорити, ніби молодь на концертах поводиться, м'яко кажучи, не дуже чемно, то цього разу настільки все було толерантно і молоді глядачі були настільки зосереджені на сценічному дійстві, що ми самі були здивовані.

- Концерт справді був дуже гарним і думаю, після цього побільшає бажаючих потрапити на такі події до Палацу культури...

- Ми теж так вважаємо. І плануємо цей концерт повторити ще раз. Не знаю, як нам вдасться, бо все-таки артисти в нас не професійні, а самодіяльні. Ми їм не платимо зарплату, а працюють вони за рахунок серця і душі. Але думаю, що на другі свята, на Йордан, спробуємо ще раз повторити це дійство.

- І знову зможемо побачити виступ тих самих артистів?

- Так. Ви знаєте, що наш Палац, наша робота спрямована на те, щоб якнайповніше змогли себе реалізувати на сцені наші бориславські митці. Цього будемо і далі дотримуватися. Адже наше місто дуже багате талановитими людьми. От і в цьому концерті на сцені були і знані артисти, і ті, хто тільки робить перші кроки. Звичайно, основою концерту стали наші «народні» колективи: хор «Лемківска студенка», ансамбль «Любисток», театр для дітей та юнацтва, гурт «Бориславські батяри». А поряд з ними виступали і наші талановиті діти, дехто з яких вперше. Борислав дуже багатий на таланти і це джерело, мабуть, не вичерпається ніколи. От і цього разу глядачі побачили наших молодих вихованців Христину Свищ, Аню Фецяк, Марка Калина, маленьку нашу зіроньку розмовного жанру Ларису Бориславську, Божену Гамар і тих, хто вже добре відомий своїми виступами.

А взагалі-то нам вдалося відійти від усталених шаблонів. Нам вдалося зробити концерт неординарним. Концерт з переплітанням вертепних персонажів, вертепних дій. Це виявилося набагато цікавіше. А окрім того, підсилили загальне враження світловими, звуковими ефектами. Зробили новий одяг сцени - театральний чорний одяг, на якому вся світлова кольорова гама постає у природному вигляді. Стараємося йти в ногу з часом. Хоча, звичайно, це вимагає певних фінансових можливостей. Але результати є. Про це свідчать овації, що ними нагороджували глядачі кожен виступ, наголошую, не оплески, а овації. Це і є найважливішою оцінкою нашої праці.

- І на закінчення розмови: щойно ми вступили у новий рік. Чим іще потішить бориславців цього року творчий колектив нашого Палацу культури?

- Ми будемо тішити бориславців вподовж цілого року. Направду, в Бориславі стільки талантів, щоб, дай нам Бог, усіх їх побачити на сцені. Цього року запрацюють Народні доми «Просвіти» у мікрорайонах, тепер вони стануть філіалами нашого Палацу. І серйозно візьмемось за відновлення їхньої роботи. Звичайно ж, будемо проводити роботу на максимальному рівні. Цього року плануємо знову провести започаткований минулоріч фестиваль «Великодні дзвони», хочемо запровадити фестиваль-конкурс до Дня молоді, але всіх секретів наразі не буду розголошувати. А найближчим часом, як я уже сказав, повторимо на Йорданські свята Різдвяний концерт. Наступним великим заходом буде звітний концерт майстрів мистецтв і художньої самодіяльності нашого Палацу, що відбудеться п'ятого лютого. Вже розпочали підготовку до Шевченківського свята - 9 березня. Зробимо так, щоб це свято теж було не подібним до вже усталених, традиційних. А взагалі для нас цей рік буде під знаком 625-річчя міста. Готуємося до цієї події вже віднині. Думаю, бориславці не будуть розчаровані нашою працею.

- Дякую, пане Ігоре, за цікаву розповідь і нехай усі Ваші плани на цей рік здійсняться.

Розмову записав Ігор Юринець,
газета «Нафтовик Борислава»

Кримінальна хроніка Трускавця

Незважаючи на новорічно-різдвяні свята у криміналу канікул нема. Так, 3 січня мешканка Стебника З., яка працює у санаторію «Женева», повідомила про те, що у розважальному закладі «Абордаж» невідома особа вкрала у неї куртку. Цього ж дня мешканка Трускавця К. потерпіла від злодія, який вкрав з її кладовки сантехнічні речі та інструменти.

4 січня поступила заява у МВ від громадянки К., у якої вкрали банківську картку. А працівники ВДСО 5 січня під час несення служби по охороні об’єктів затримали раніше судимих мешканців Трускавця П та С. Вказані громадяни мали при собі сумку, у якій знаходилося близько п’яти кілограмів мідного дроту та відповідні інструменти, лопата. Проводиться перевірка. Дані громадяни перебувають у Трускавецькому МВ.

Цього ж дня з території санаторію «Алмаз» пропав електричний кабель довжиною 10 метрів. А з приміщення магазину «Етномодерн» невідома особа вкрала гроші на суму 2766 гривень.

У Різдвяні свята повідомлень про крадіжки чи грубі хуліганські випадки у МВ не надходило.

10 грудня у приймальний покій Трускавецької міської лікарні звернувся громадянин К. за наданням медичної допомоги. У нього були множинні забійні рани лиця, алкогольне сп’яніння.

12 грудня чергові працівники міліції у курортному парку біля новорічної ялинки затримали трьох невідомих громадян з іграшками в руках. Біля них лежали розкинуті іграшки та дві зірвані гірлянди. Вони кричали та виражалися нецензурними словами.

Цього ж дня у міську лікарню за наданням медичної допомоги було доставлено громадянина Г. У нього виявили січену рану голови, струс головного мозку.

13 січня сталася крадіжка у магазині «Будівельні технології ХХІ століття». Невідома особа вкрала товару на суму 125 гривень. У результаті оперативно-розшукових заходів було встановлено, що крадіжку скоїв громадянин Д., який мешкає у Трускавці. У злочині він зізнався. Цього ж дня на приймальний покій міської лікарні за наданням медичної допомоги звернулася трускавчанка Б. У неї були важкі травми, які отримала внаслідок ДТП на вулиці Сагайдачного у Трускавці. Автомобіль, який на неї наїхав, з місця події зник. Проводяться розшукові заходи автомобіля і водія.

16 січня невідома особа вкрала щит зовнішньої реклами салону «Центр краси». Сума збитків становить 90 гривень.

Роман Хром’як, лейтенант міліції,
Андрій Говіщак, газета «Франкова криниця Підгір’я»

Оголошення

Кафе-бар «Арарат» (м. Дрогобич) запрошує на роботу досвідчених кухарів, помічників кухаря, офіціантів та мангальщиків.

До уваги клієнтів: сервісне обслуговування дозволяє нашим клієнтам не тільки споживати смачний соковитий шашлик у кафе-барі, але й брати його з собою, аби весело провести час на дозвіллі.

Вітання

Шановна редакціє газети «Трускавецькурорт»!

З нагоди Вашого 10-літнього ювілею прийміть щирі вітання від Інтернет-видання «Трускавецький вісник»! Газета закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт» зайняла свою почесну нішу в інформаційному просторі Трускавця, тож вдячні читачі з нетерпінням очікують на вихід чергового номера видання, котре є цікавим, насиченим, збалансованим та в більшості випадків незаангажованим. У творчій атмосфері «Трускавецькурорту» шліфується журналістська майстерність і свідченням цьому є високопрофесійні статті журналістів Ярослава Кота, Галини Шумило, Віктора Стецька, Ореста Лещишина, Наталії Скробач та інших працівників редакції. Звичайно, що всім не догодиш, та й не потрібно, а критика на адресу газети часто була показником її популярності та твердої позиції з тих чи інших питань.

Також дозволимо собі висловити вдячність голові Наглядової ради ЗАТ «Трускавецькурорт» Павлу Якубенку та Генеральному директору Товариства Віктору Жданову за їхнє розуміння ролі друкованого слова і всебічну підтримку газети. А нашим друзям із «Трускавецькурорту» побажаємо творчої наснаги, миру та сімейного благополуччя, злагоди та Божого благословення у їхньому житті.

З ювілеєм Вас, шановне товариство! Нехай Ваша газета процвітає на многії і благії літа!

Володимир Ключак,
редактор Інтернет-видання «Трускавецький вісник»

© 2008-2012 Незалежне видання "Трускавецький вісник". Всі права застережено.
Видається з 14 серпня 2008 року. Розповсюджується безкоштовно. Засновник, головний редактор та відповідальний за випуск – Володимир Ключак.
Редакція публікує виключно ті матеріали, які збігаються з точкою зору редакційної команди.
Контакти: e-mail: anda_panda@ukr.net, моб.тел. 8 (097) 38-36-112
Публікація на порталі www.turportal.org.ua з дозволу Редакції.
 © 2007-2017 Информационный портал курорта Трускавец